Фото: УНІАН
Хто з мажоритарників перемагає у Львові. Динамічна інфографіка. Оновлено
На 115-му виборчому окрузі (Сихівський і частина Личаківського району) понад 30,2% виборців проголосували за активістку від партії «Голос» Наталію Піпу. Найближчй конкурент Юрій Михальчишин має 21,73%.
Читайте також: Вибори до парламенту. Якою може бути коаліція
Наталія Піпа пластунка, має диплом зі спеціальності «Економічна кібернетика» ЛНУ імені Івана Франка. Також є випускницею магістерської програми з управління неприбутковими організаціями УКУ. Працювала страховою брокеркою в компанії «Дністер», фандрейзеркою у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело».
Була членкинею УГП від часу заснування партії у 2014 році. Того ж року вона створила разом з однодумцями ГО «Кращий Сихів», що виникла як результат тривалої боротьби за сквер в мікрорайоні «Санта-Барбара», де вона живе. Тепер це Сквер Гідності.
У 2015 році Наталія Піпа балотувалась у мажоритарному окрузі на Сихові до Львівської обласної та міської рад, але безуспішно. Далі активно займалась громадською і партійною роботою, зокрема була заступницею Львівського міського осередку УГП. Цього року ГО «Кращий Сихів» відкрила першу екостежку у Сихівському лісі та провела на Сихові екофестиваль.
Наталія Піпа йде до парламенту під гаслами «Людина, громадянин чи громадянка України — понад усе!», «Держава на долоні в людини, а не в кулаку держави», «Україна — справжній східноєвропейський тигр». Ключовими цінностями для неї є людина та її гідне життя. У програмі є виразні акценти на людській гідності, довірі, вільному виборі людиною свого шляху, рівності всіх людей перед законом.
Ворогами для неї, вочевидь, є «влада, яка раз у раз зраджує» та старі «політики, які обіцяють золоті гори», напівреформи, «вічна боротьба з корупцією, бідністю, несправедливістю». Цілком очікуваним є те, що вона обіцяє боротися із незаконними забудовами у зелених зонах.
Читайте також: Які партії отримали найбільшу підтримку на Львівщині. Попередні результати ЦВК
На 116-му окрузі (Залізничний та частина Шевченківського району) перемагає Микола Княжицький від «Європейської солідарності», який набирає 23,01%. Його найближча конкурентка Марта Романяк має 20,02% голосів.
У попередньому скликанні ВРУ Микола Княжицький був депутатом від ВО «Батьківщина». Двічі проходив у парламент за партійними списками. Він також балотувався до ВРУ у 2002 році на 117-му окрузі у Львові — як безпартійний самовисуванець, але програв. Він звернувся до суду — і знову програв. У 2006 році його обрали членом президії політради партії «Трудова Україна» Сергія Тігіпка.
Він працював журналістом з 1989 року. Наприкінці 90-х був президентом СТБ. До 2002 року був членом Нацради з питань телебачення та радіомовлення. У 2002-2007 роках був співвласником компанії «Медіадім», до складу якої входили «Тоніс» і «Газета24». У 2008 став головним директором телеканалу ТВі, де також був і ведучим.
У 2013 році Микола Княжицький потрапив у перелік ворогів преси за версією Інституту масової інформації та Незалежної медіа-профспілки України. Тоді йому закидали знищення репутації ТВі.
Під час цієї каденції у ВРУ Микола Княжицький став ініціатором законопроекту, що, серед іншого, передбачав створення Інституту книги. Також долучився до створення квот на українському телебаченні. Як голова комітету з питань культури і духовності працював над Законом про мову, був одним з ідеологів та ініціаторів його ухвалення. А разом з тим — підписав подання до КСУ, на підставі якого скасовано закон про незаконне збагачення. Із законотворчою діяльністю Миколи Княжицького можна ознайомитись на сайті ВРУ.
За 2018 рік Микола Княжицький разом з дружиною задекларували дві квартири у Києві, житловий будинок у Верховинському районі — у Верхньому Ясенові, і земельну ділянку там же. Окрім того, Микола Княжицький володіє нежитловими приміщеннями — 159 кв. м, та орендує нежитлові приміщення. Сім’я Княжицьких безоплатно користується будинком в Броварському районі Київщини, що належить Надії Княжицькій. У 2018 році Микола Княжицький став власником ще однієї квартири в Києві, а його дружина — будинку у Верхньому Ясенові і кількома тисячами квадратних метрів землі там же. Сім’я має автівки 2014, 2016, 2017 і 2018 року випуску, володіє акціями медіакомпаній, торговими марками. На рахунках у них — 1,6 млн грн та понад 1,1 млн доларів.
З виборчої програми Миколи Княжицького можна зробити висновок, що для нього ключовими цінностями є «Україна українська», вступ до ЄС і НАТО, «Європа в Україні». Відповідно передбачений розвиток держави, підняття добробуту, розвиток безпеки, мови і культури.
Найбільш негативно в програмі визначені «імперська Росія», тож вона зосереджена на недопущенні проросійського реваншу і повернення колоніальних історичних символів.
На 117-му окрузі, до якого входить Галицький, Франківський та частина Шевченківського району Львова, перемагає кандидат від «Голосу» Ярослав Рущишин. За нього проголосували 25,24% виборців. На 2% від нього відстає самовисуванка Оксана Юринець.
51-річний безпартійний львівський підприємець Ярослав Рущишин має вищі освіти у галузі економіки, права та бізнес-адміністрування.
На початку 1990-х Ярослав Рущишин був активним учасником Студентського братства Львівщини та одним з організаторів Революції на граніті. Також він — співзасновник Мистецького об’єднання «Дзиґа». Був головою Комітету підприємців Львівщини. Співзасновник Львівської бізнес школи LVBS, почесний сенатор УКУ.
Ярослав Рущишин є засновником та директором ВАТ «Троттола» — мережі швейних фабрик у Західній Україні, що шиють одяг для відомих брендів. У 2006 році балотувався до Верховної Ради від блоку «Наша Україна» (за списком), але не пройшов. У 2006-2010 рр. він був депутатом Львівської облради. З 2006 року Ярослав Рущишин є членом колегії ЛОДА від підприємців. У травні 2019 року отримав Орден за заслуги ІІ ступеня. До реєстрації кандидатом у депутати був членом наглядової ради аналітично-адвокаційного центру Центр UA, проте зараз його членство призупинене.
Серед особливих пріоритетів виборчої програми Ярослава Рущишина — комфорт і безпека транспорту. Також констатується, що Львів — креативне місто, якому вдається комерціалізація інновацій, тож програма передбачає підтримку цифрової модернізації міста, у тому числі управління рухом, відеоспостереженням, освітленням.
Ворогами для нього, вочевидь, як і для інших представників «Голосу» є «влада, яка раз у раз зраджує» та старі «політики, які обіцяють золоті гори», напівреформи, «вічна боротьба з корупцією, бідністю, несправедливістю».
На 118-му окрузі (частина Личаківського і Шевченківського районів Львова, а також Пустомитівський район Львівщини) після опрацювання 96% голосів у лідери вирвалася кандидатка від «Голосу» Галина Васильченко — 31,26%. Її наздоганяє самовисуванець Богдан Дубневич. За нього проголосували 31,1%.
Ще донедавна вона була членкинею УГП та головою львівського осередку партії. У 2015 році кандидувала до Львівської міської та обласної рад від УГП, але не пройшла.
Має дві вищі освіти, вивчала англійську у Premier London College. Також вчилась у Львівській бізнес-школі, Інституті лідерства та управління УКУ і у Вищій політичній школі центру «Ейдос». Членкиня двох громадських організацій — «Кращий Сихів» та «ІМЕД».
Авторка двох проектів-переможців Громадського бюджету 2016 та 2018 років.
Окрім громадської діяльності, Галина Васильченко працює в ПП «Корбіз», що торгує чорними та кольоровими металами. Раніше вона деякий час працювала у Львівській міськраді у відділі інвестицій та проектів.
За 2017 рік Галина Васильченко задекларувала дві квартири і гараж у Львові, її чоловік — кілька квартир у Мостиськах, кілька земельних ділянок і торговий кіоск там же. Також подружжя має землю у Долинському районі Івано-Франківщини та дві автівки — 2006 і 2016 років випуску.
У виборчій програмі Галини Васильченко виокремлено розвиток співробітництва між Львовом та сусідніми населеними пунктами Пустомитівського району: формування спільних систем транспортної комунікації та інженерних мереж. Йдеться в програмі і про впровадження єдиного електронного квитка, що трохи здивувало, як на програму для депутата Верховної Ради, але конкретизовано законодавчі ініціативи щодо «сміттєвих питань»: розширити відповідальність виробників і врегулювати використання палива, виготовленого з твердих побутових відходів (RDF).
Програма практично повторює програму партії та інших кандидатів-мажоритарників «Голосу».
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня