Фото: Роман Балук
Що насправді відбувається з ПЛР-тестами у Львові. Розмова з керівником обласного лабораторного центру
У понеділок, 22 червня, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, перебуваючи у Львові, заявив про звільнення керівника Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Романа Павліва, мовляв, через велику кількістю ПЛР-тестів, із якими не справляється лабораторія. Цього ж дня головний санітарний лікар Віктор Ляшко пояснив антирекорд із захворюваності у Львові тим, що усунулися черги з тестів завдяки допомозі лабораторій із інших міст.
Tvoemisto.tv вирішило розпитати керівника центру Романа Павліва, який пропрацював тут 28 років, чому утворюються черги з тестів, а у Львові фіксують все нові антирекорди.
Читайте також: У МОЗ пояснили, чому на Львівщині багато хворих на коронавірус
Міністр під час візиту до Львова висловив претензію до роботи лабораторного центру через черги зі зразків для ПЛР-дослідження. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
Якщо за день до нас надходить 1 220 проб, а ми можемо зробити 500, ну то черга завжди буде утворюватися. Пропускна здатність нашої лабораторії не є настільки великою, а ті лабораторії, що їх залучили, поки що, на жаль, перестали працювати. Наприклад, фактично дуже мало робить лабораторія Держпродспоживслужби, останні дні там не беруть нові проби на дослідження, бо працівники пішли у відпустку. Як і лабораторія медуніверситету та військовий госпіталь. Тому практично ми виконуємо цю роботу самі.
Усі людські і технічні ресурси, що ми маємо, не дають можливості робити більше. Тому я не знаю, чому заява міністра була такою. Якщо взяти критерії проведення лабораторних досліджень, то ми перебуваємо на 4-му місці в Україні за об’ємом досліджень. Показники виконання лабораторних досліджень рахуються нормою 14, до того було 24, а у нас 67. Ми у три рази робимо більше досліджень, ніж передбачає норма на 100 тисяч населення і нам кажуть, що це ще мало. Мало, бо є велика потреба у людей.
Міністр, будучи у Львові в чотирьох лікувальних установах і не зайшовши у лабораторний центр, мав собі таку уяву, що треба підсилювати лабораторний центр кадром. Краще б підсилювали нас технічно.
Скільки у вас є працівників, лаборантів?
Станом на сьогодні 11-15 людей зайняті у цьому процесі і ще є додатково люди, які обробляють матеріал при поступленні, роблять бракераж (огляд щодо якості відібраних проб – ред.), бо справді потрібна ручна підготовка матеріалу. Дехто з працівників похворів.
У нас мала би бути організована система ІФА-досліджень. Чомусь вона у нас слабо організовується і проводиться. ІФА-дослідження дали б можливість відсепарувати великий об’єм тих зразків, що їх несуть у нашу вірусологічну лабораторію. Наказами МОЗ передбачено, що спочатку проводять ІФА-дослідження всім контактним особам та визначеним категоріям, і тільки позитивні ІФА мають скеровувати до нас. Натомість ІФА-дослідження працює слабо. Його проводять, зокрема, у приватних лабораторіях, а чому повільно проводять на рівні державної мережі?
Чи відправляєте ви ще зразки у лабораторії з інших міст?
Я спілкувався з колегами по тих територіях, на які припадає мало досліджень. Якщо у мене 1200 проб, а в Тернополі може бути 120 у день, то вони свої переробляють і можуть допомагати нам. Але, чесно кажучи, нам це не дуже зручно. Приміром, ми дослідження 11 червня здали на Київ, а вони прийшли тільки вчора, 23 червня. Нам скинули протоколи, а ми маємо кожен виписати, відправити у кожен лікувальний заклад і це займає багато часу і роботи.
Якщо об’єми будуть зменшені до 600, то ми будемо робити їх день у день, і будемо встигати. А так нам одного дня поступило 1150, вчора 1220 проб і сьогодні також буде немала кількість. Менше проб надходить на вихідні, але через вихідні вони назбируються і у вівторок-середу йде велике навантаження.
То скільки сьогодні відібраних зразків зберігається у холодильниках?
Станом вчора на вечір 1200 проб.
Скільки тестів роблять інші лабораторії у місті?
Дуже мало. Держпродспоживслужба робила 25 досліджень, вона така сама, як наша. Трохи робить Центр легеневого здоров’я, як правило, для своїх пацієнтів. У день вони роблять до 40 досліджень, кілька десятків проб беруть у нас, докладають, аби були закладені планшети, щоб нам допомогти. А медуніверситет написав, що люди йдуть у відпустки і він не зможе виконувати ПЛР-тестування. У військовому госпіталі достатньо своєї роботи, але коли вони нам допомагали, то робили до 60 досліджень на день. Тому все навантаження лежить тільки на нас.
Якщо не буде масового поступлення, то за 2-3 дні ми їх переробимо, а якщо знову надійде велика кількість, то фізично її нереально буде виконати.
У Хмельницькому, до слова, за день не поступає ні одної проби, а в нас така кількість проб, тому що в нас був порушений карантин, люди почали нехтувати засобами захисту, вірус досить агресивний і тому маємо, по суті, ще одну хвилю захворюваності.
Хочу також наголосити, що Львівщина отримала сильне епідеміологічне навантаження, всі потяги, які йшли з-за кордону із людьми на початку, всіх не проконтролювали і це дало вплив на територію. Також, звісно, вплинуло недотримання карантинних заходів, досить умовних, особливо у місцях скупчення людей.
Чи були до вас зауваження напередодні? Чи говорили вам про підсилення лабораторії, коли бачили ці черги?
Ми подали штат у Міністерство і він вже лежить там більше двох тижнів. Ми хотіли додати ще 8 лаборантських посад. Поки що не дали можливості збільшити кількість людей. Нам пробували давати людей, які проходили у нас навчання, але всі повідмовлялися від цієї роботи. Фахівців цього профілю немає.
Автомат міг би пропустити значно більше обладнання, але не вистачає людей робити рутинну роботу.
Кому зараз роблять ПЛР-тести?
Наказом МОЗ передбачені категорії, серед них, зокрема, ті, які йдуть на операцію, онкохворі, а також хворі із 9-ти опорних лікарень, а також медики, поліція, працівники подібних структур. І це фактично перша черга, а друга створиться сама по собі, коли долучаться інші лікарні, які не є у галузі обслуговування хворих на Covid-19. Ще відіграє роль, що хворі здають по два ПЛР-тести для того, щоб отримати виписку тощо.
Міністр також сказав, що має претензії стосовно проведення епідрозслідувань на Львівщині, зокрема щодо хворих медиків.
Епідрозслідування вони проводять самі. У мене немає на це кадрів. У Львові похворіли епідеміологи, які працювали по цих питаннях. У міському відділі троє госпіталізованих, у 5-ох підтверджений діагноз і всі інші на самоізоляції.
Після реформування медицини ми не займаємось такими речами. Ми тільки беремо участь у комісіях щодо випадків із держохоронпрацею – ми маємо дати нашого фахівця, але нам їх скоротили. Колись у мене було 2 300 людей, зараз залишилося 800. Коли проводили реформування, то санепідемслужбу скорочували і скорочували. У грудні нас залишилося мало і функції статутні не передбачають таких розслідувань. У кожній лікарні є комісія епідконтролю, де є свої епідеміологи, які від нас пішли працювати. Багато функцій із епідрозслідувань та контролю поклали на сімейних лікарів.
Чомусь вважають, що санепідемслужба лишилася в такому вигляді, як була. Але її фактично немає, а лабораторні центри – це залишки, які нам залишилися у вигляді лабораторій по кілька фахівців. На них лежить вся статистична робота, пропозиції та рекомендації структурам. І ми повідомляємо, що в такій-от лікарні є такі-от випадки і просимо провести заходи щодо локалізації спалаху чи вогнища – навколо хворої людини. Ми долучаємось тільки у випадку професійних захворювань, але я вже не маю кого давати.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко пояснив антирекорд захворюваності на Львівщині усуненням черги з тест-зразків. Але ми маємо з дня на день нові антирекорди.
Стрибок є, але ми всі цифри додаємо і це не антирекорд, бо ми тепер аналізуємо окремо ті, які поступили за останню добу і скільки з них позитивних. Показник у відсотковому відношенні зовсім не відрізняється. Чим більше будемо проводити тестувань, тим більше буде позитивних результатів.
Динаміка у нас стабільна. Значного росту немає, у нас ріст 0,76%. Захворюваність тримається на одному рівні. Просто в абсолютних числах по-іншому це виглядає, бо більше досліджень проведено, але коефіцієнт на 100 тисяч все одно буде однаковий.
Я буду відстоювати роботу центру, бо у нас працівники працюють наполегливо, з ранку до пізнього вечора, два місяці взагалі працювали без вихідних. Львівська область завжди була передовою, до нас приїжджали на навчання та за обміном. А тут таке резюме.
Нагадаємо, у Львівській області лабораторно підтвердили 4423 випадки інфікування коронавірусом, із яких 203 – за минулу добу. Усього одужали 700 людей, померли – 120.
Христина Гоголь
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» – це медіа, якому справді можна довіряти.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку