ілюстративне фото з відкритих джерел
ІТ, мігранти та МФВ. Що впливатиме на нашу економіку після виборів
Бізнесмени, економісти та підприємці під час Весняного ділового форуму у Львові розповіли про успішні проекти, рекорди в українській економіці та де взяти 14 млрд доларів, щоб повернути державний борг. Tvoemisto.tv занотувало найцікавіше.
Економічний Ups and downs
«Зростання у нас стале. Попередні роки в економіці в нас був дуже суттєвий ups and downs, а зараз упродовж чотирьох років ми рухаємося в правильному напрямку», — переконана головна економістка Dragon Capital Олена Білан.
За її словами, проблема в тому, що за рівнем виробництва доданої вартості Україна ще не досягла показників 2013 року, але рухається туди.
«Зараз економіка зростає за рахунок внутрішнього попиту, і що мені найбільше подобається — за рахунок внутрішніх інвестицій», — додає вона.
На форумі економістка розповіла про те, що сьогодні найбільше бюджетних інвестицій йде не тільки на сільське господарство, а й на промисловість та транспорт. За її словами, важливим внутрішнім фактором, який впливає на економіку, стала короткострокова трудова міграція.
«Для економіки трудова міграція зараз має і позитиви, і негативи. Негативи — компанії не мають можливості найняти кваліфікованих працівників, особливо на Західній Україні. Позитив — наші трудові мігранти не їдуть назавжди. Вони їдуть заробити кошти і потім ці кошти повертають назад. Якщо подивитися, скільки вони повертають, то це досить суттєва сума. За 2018 рік рекордний обсяг становив 11 млрд доларів грошових переказів від трудових мігрантів. Найбільша частка була з Польщі», — каже Олена Білан.
Виклики для української економіки
За словами Олени Білан, українська економіка розвивається, але повільно. На її розвиток впливають чинники, які потрібно враховувати. Зокрема, це співпраця з МВФ та їхня недовіра до України.
«Виклик номер 0, як я його називаю, зважаючи на те, що в нас вибори і згодом буде новий Кабінет міністрів, новий парламент, — зберегти досягнення, які ми маємо за останні роки. Це нова політика Національного банку, закупівлі «ProZorro», початок медичної реформи тощо. Ще один виклик — пікові виплати за зовнішнім боргом Уряду та Національного банку України», — пояснила Олена Білан.
Вона каже, що загалом за три роки уряду треба заплатити зовнішнім кредиторам близько 14 млрд доларів, а це досить суттєві суми.
«Це виклик, з яким не дуже важко впоратися, і рецепт тут дуже простий — співпраця з МВФ. За останні роки вона була не дуже вдалою, і вони знизили нам рівень підтримки. Зараз в нас маленька програма з МВФ, ми отримали один транш. І якщо новий президент підпише меморандум з МВФ, то ми отримаємо другий. Ще один важливий фактор — це притік чи вкладення нерезидентів в державні гривневі облігації», — говорить вона.
Конфлікт на Сході, який негативно впливає на економічну ситуацію, за словами Олени Білан, зараз не на першому місці. На перший двох — корупція та недовіра до судової системи.
Інвестиції та інфраструктура
Голова напрямку інфраструктури та енергетики в Україні Європейського банку реконструкції та розвитку Марк Магалецький розповідає про те, які проекти України, профінансовані їхнім банком, стали успішними, зокрема у Львові, а також пояснює, чому важливо давати на них фінансування.
«Наш перший проект був у Львові — комплексна реконструкція низки транспортних коридорів із загальною довжиною більше 15 км, яка коштувала більше 40 млн євро, включаючи наш кредит. Це був перший кредит під місцеву гарантію у 2011 році, і завершився проект у 2016 році», — каже він.
За його словами, одним з найбільш значущих проектів став «Трамвай на Сихів» у 2016 році. Наступний проект — електронний квиток, який перебуває на стадії реалізації, а найновіший проект в сфері громадського транспорту — «Львівський тролейбус», — підписаний цього року.
«Досить відомий та знаковий проект — «Поводження із твердими побутовими відходами у Львові», у якому передбачається реабілітація полігону в Грибовичах, опісля комплекс заходів щодо поводження з відходами в місті, включаючи сміттєпереробний завод. Сьогодні проект на стадії тендеру, і ми очікуємо, щоб перші контракти підписали в травні-червні цього року. Плануємо реалізувати проект упродовж 2019-2021 років», — говорить Марк Магалецький.
Крім львівських проектів, ЄБРР інвестує й у інші, зокрема, будівництво Бескидського тунелю, автомагістраль Стрий — Броди.
Невизначеність чи можливості
Голова правління ПАТ «Кредобанк» Ґжеґож Шатковскі каже, що не завжди потрібно займатися прогнозами і переживати за майбутнє, натомість радить робити справу якісно і чесно.
«Наприклад, нам важливо довести партнерам та людям, що ми правильна установа, яка може займатися фінансовими ризиками. Це основна річ. До цього часу, нашим досягненням було те, що ми були невеликим регіональним банком зі своїми проблемами. Така позиція ні вражає, ні допомагає бізнесу. Проте нам вдалося стати банком, який сьогодні входить в топ-5 банків, визнаний найбільш стабільним та тим, якому варто довіряти», — розповідає він.
За його словами, банк останні 7 років постійно зростає: у середньому — на 25% кожного року і майже на 30% за останні 4-5 років.
Африка та українське IT
Про інвестиції в українські компанії розповів партнер Horizon Capital Костянтин Магалецький. За його словами, зараз найбільше інвестицій компанія вкладає в IT-сферу та в інші швидкозростаючі проекти, орієнтовані на світові ринки.
«Один з найбільш проінвестованих проектів — компанія Intellias — найбільш зростаюча в Україні IT-компанія зі Львова. Також однією з найбільш успішних компаній є Genesis Global IT-product company. Це найбільша IT-продуктова компанія України з дуже потужними позиціями у світі. Вона є в шести країнах, подекуди витіснивши звідти конкурентів. У неї є проекти, які є лідерами в Африці, США з найпотужнішими інвесторами світу», — каже він.
Окрім IT-сфери, компанія Horizon Capital інвестує також в інший бізнес, який стрімко розвивається. На думку Костянтина Магалецького, одним з них стала компанія з виробництва печива Yarych, яка надає роботу більш ніж 400 працівникам, та фірма Anex з виробництва дитячих візків, яка експортує товар в більш ніж 40 країн світу.
Нагадаємо, Весняний діловий форум — одна з найбільших бізнес-подій року в Західній Україні. Її засновник — «Юридична компанія «Ейч.Ді.Партнерз» — залучає представників українських та іноземних фінансових організацій, підприємців та провідних банків, щоб обговорити розвиток економіки, її короткострокові та середньострокові перспективи.
Ольга Гуцол,
фото організаторів
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня