Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
Як відкриваються підприємства у час війни
«Ми відкрилися для того, щоб дати роботу людям. До нас переїхало чимало переміщених осіб, яким треба заробляти на шматок хліба і почуватися повноцінними членами суспільства. Також у нас працюють місцеві люди. Загалом близько 60 робочих місць. Працювали на початку в дуже важких умовах, коли комендантська година була до сьомої ранку, перевозили обладнання з Чернівців, коли не було пального, розміщували переселенців із дітьми», – каже співзасновник швейної фабрики «Валентина» у Червоноградському районі Володимир Федосєєв.
Виробництво запустили під час війни, хоча загалом це не перше підприємство, яке відкрили. Підприємець вважає, що працювати тепер стало важче хіба тим, які не хочуть працювати. На фабриці шиють бронежилети, розвантажувальні жилети, форму. Прибуток іде на зарплату, оплату комунальних послуг, а також на допомогу ЗСУ.
Данило Петренко переїхав до Львова з Херсона і разом із товаришем започаткував виробництво військового тактичного обладнання – ТзОВ «Бі Джі Ен Армо». Раніше займався ресторанним бізнесом. Відкриття нового ресторану потребує чималих коштів, тож вирішив зайнятися тим, що зараз потрібне більше.
«Почали виготовляти тактичне військове обладнання, бо в цьому є пряма потреба. У Львові цим займаються друзі, а ми продаємо їхні товари під своїм брендом. Також доставляємо їх волонтерам для передачі на фронт. Поки що балансуємо між попитом і благодійністю. У травні-червні відчули невелике полегшення щодо сплати податків: можна було працювати за спрощеною схемою – 2%, але з 1 липня їх знову запровадили», – пояснює підприємець.
Труднощі зі сплатою податків відчули й підприємства, які займаються вантажними перевезеннями, зокрема при співпраці з контрагентами, розповідає Наталія Сірко, яка веде бухгалтерський облік у ФОП Сірка Тараса Романовича. Він займається перевезенням щебеню, гравію, відсіву, пропонує в оренду екскаватори. І оскільки податкові накладні почали блокувати, а контрагенти не отримували коштів з ПДВ, довелося відкрити нове підприємство – ТОВ «Спецтранс Сірко», що в смт Гніздичів.
«Ми не маємо можливості виписувати податкові накладні для контрагентів, тому змушені були відкрити додаткову організацію, бо по-іншому контрагенти не отримують ПДВ. Ми й раніше цим займалися. А тепер ще й посилився контроль податкової. Вказуємо свій вид діяльності, та все одно блокують. Через це контрагенти втратили близько 500 тисяч гривень нашого ПДВ. Складається враження, що відкрили перевезення, а продаємо борошно. У воєнний час важко працювати, ми не могли заправитися, а тут ще й від податкової «контрольний постріл», – скаржиться бухгалтерка.
Каже, що керівник та водії спілкуються з іншими підприємствами, які надають аналогічні послуги, і майже всі вони відчувають труднощі в роботі. Якщо хтось має власну техніку, це трохи полегшує умови, проте працювати доводиться не на повну потужність.
Серед підприємств Львівщини, які відкрилися під час воєнного стану, є і фермерські господарства. Їхня діяльність досить затребувана. Хтось відкрив власну справу, бо давно про це думав, хтось уже мав бізнес, а тепер започаткував його офіційно.
Мирослав Семенюк із Червоноградського району вирощує зернові культури, торік посіяв дику сою, а цього року ще й яру пшеницю. Займається цим уже третій рік. Успадкував бізнес від батька.
«Частина ділянок залишилися, ще частину взяв, тому вирішив створити фермерське господарство. Хотів відкрити його ще до війни, бо не можна було працювати, потрібно бути фермером, щоб укладати договори з людьми. В мене була інша діяльність – будівельна, але якщо це звичайне підприємство, то нові ділянки у сільській раді не візьмеш», – каже чоловік.
Починав, коли мав у власності всього 20-40 гектарів землі, тепер у чоловіка фермерське господарство «Агро Єва 2022» і майже 150 гектарів. Він має власну техніку, планує купити комбайн. Але про великі заробітки поки що говорити рано. Якби не мав паралельного бізнесу, було б важко.
Підприємиця зі Стрийського району Марія Яцишин також нещодавно відкрила своє фермерське господарство «Мури», однак активної діяльності не розпочала. Наразі володіє невеликою земельною ділянкою і ставком. Територію планує розширювати, щоби посадити фруктовий сад.
«У мене знайома займається розведенням сортових кущів смородини, то я в неї вже замовила їх на осінь. Люди згодні продавати свої паї. Думаю, щось та й вдасться зробити. Ця осінь буде важка, а люди їсти хочуть завжди», – вважає жінка.
А ще в Марії Яцишин є власна геодезична фірма. Жінка з практики знає, як через закриті кадастрові карти складно купити землю. Зауважує, що чимало людей мають намір приватизувати ділянки. Хто встиг прийняти рішення до війни, оформляє спадщину. Фермери хочуть садити і сіяти. Перевагою є можливість оренди на рік за спрощеною системою.
Які галузі на Львівщині пріоритетні
Від початку повномасштабного вторгнення в області відкрили понад 4600 нових бізнесів, більшість з яких – ФОПи (4282), також зареєстровані 336 юридичних осіб.
За інформацією Львівської обласної військової адміністрації, найбільше фізичних осіб-підприємців зареєструвалися в ІТ-сфері (комп’ютерне програмування і вебдизайн) – 1413 ФОПів. На другому місці – оптова і роздрібна торгівля (1151 ФОП). На третьому – транспортна промисловість і транспортні послуги. Далі йдуть секторальна діяльність і послуги харчування, послуги у сфері краси і перукарські послуги, підприємства харчової промисловості та будівельна галузь.
Щодо юридичних осіб-підприємців, то тут лідирує роздрібна й оптова торгівля – 127 підприємств. На другому місці – харчова промисловість (44 підприємства). На третьому – будівельна галузь (35 підприємств). Далі у списку ІТ-галузь (30 підприємств) і транспортні послуги (17 підприємств).
«Під час війни купівельна спроможність населення знизилася, тому підприємці шукають нові ринки збуту, дивляться на ринок ЄС і частину своєї продукції переміщують туди. Зараз непросто з логістикою, валютою тощо. Найбільший попит мають товари найпершої потреби, а також товари військового призначення, зокрема одяг, автономні ліхтарики, генератори, тобто все, що дає можливість жити в умовах вимкнення електроенергії, газу тощо. Це і продукти харчування, ресторанний бізнес, медичні товари і послуги», – каже заступник директора департаменту економічної політики ЛОВА, начальник управління промисловості, підприємництва та інвестиційної політики Орест Гринів.
З його слів, порівняно з лютим-березнем кількість гуманітарної допомоги зменшується, водночас є великий попит на продовольчі товари.
На яку допомогу може сподіватися бізнес
Орест Гринів зазначає, що насправді кожна криза дає можливість розпочати власну справу. Нині є чимало державних програм, які підтримують бізнес. Львівська область, зокрема, пропонує фінансову допомогу підприємцям.
«З боку держави є грантова підтримка у розмірі 150 – 250 тисяч гривень для мікро- та малого бізнесу плюс можливість узяти кредит на суму до 2,5 мільйона гривень під нуль відсотків на обладнання та інші речі. Так само в нас діє програма ваучерної підтримки бізнесу на час воєнного стану, маркетингові послуги, класифікація продукції, підтримка релокованих підприємств, а також підприємств машинобудівної, легкої та харчової промисловості. Крім того, надаємо до 500 тисяч гривень безповоротної фінансової допомоги за умови створення не менш ніж п’яти робочих місць на час воєнного стану», – пояснює чиновник.
Але при започаткуванні власної справи можуть виникати певні труднощі, в тому числі для мікро- і малого бізнесу. Найголовніше враховувати потреби цільового споживача товарів і послуг. На сьогодні спостерігається попит на дуже дешеві речі або ж на дорогі, каже Орест Гринів. Разом із тим найбільше програє середній сегмент.
Також варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення на Львівщину переїхали понад 170 виробників з інших регіонів України, та лише 15% із них перереєструвалися або здійснюють перереєстрацію. Орест Гринів стверджує, що більшість не поспішає цього робити через потребу сплати податків у своїх областях – Харківській, Донецькій, Чернігівській, Сумській, Київській, оскільки після серйозних руйнувань гроші там потрібні на відновлення інфраструктури.
«Ми зі свого боку робимо все можливе, аби вони перереєстровувалися. Для цього в нас є програма підтримки бізнесу, завдяки якій даємо 100 тисяч гривень фінансової допомоги, якщо підприємство перереєструється на території Львівської області. Ще 100 тисяч дає фонд «Prize of capital» і також дублює нашу підтримку компаній. Отже, є можливість отримати 200 тисяч за перереєстрацію. Ми повністю супроводжуємо цей бізнес, даємо пропозиції щодо розміщення виробничих потужностей, підключення електроенергії, різних комунікацій», – пояснює заступник директора департаменту економічної політики ЛОВА.
Якщо компанія перемістила своє виробництво на Львівщину, але зареєстрована в іншій області, то й далі сплачує податок на ПДФО, податок на фізичних осіб, земельний податок, податок на нерухоме майно тощо. Ключовими перевагами для Львівщини в такому разі є створення релокованим підприємством нових робочих місць і кооперація з місцевим бізнесом.
Як змінилася тенденція відкриття бізнесу до і після 24 лютого
За підтримки аналітичної системи YouControl Tvoemisto.tv перевірило, як змінилася на Львівщині динаміка реєстрації нового бізнесу – юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після повномасштабного російського вторгнення. Ці дані, на нашу думку, відображають реакції та очікування підприємців щодо попиту на певні товари і послуги, тому ми також звернули увагу на основні види діяльності нового бізнесу за класами і розділами Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).
Перш за все з’ясували, що в березні – травні цього року некомерційних юросіб (благодійних і громадських організацій) реєстрували більше, ніж комерційних (товариств із обмеженою відповідальністю, приватних підприємств тощо). Динаміка реєстрації нових комерційних юросіб на Львівщині після провалу в березні постійно зростала і з квітня, особливо в червні, досягла рівня січня 2022 року. Щомісячної кількості реєстрацій нових юросіб ми не маємо, натомість маємо дані по Україні загалом. За інформацією Опендатаботу, кількість реєстрацій нових юридичних осіб у перший тиждень липня цього року становила близько 58% від кількості у перший тиждень липня минулого року.
Темпи реєстрації нових ФОПів на Львівщині після російського вторгнення значно знизилися – від 24 лютого до 22 березня їх узагалі не реєстрували, але у червні кількість реєстрацій вийшла на рівень, який спостерігався до вторгнення, тобто у січні та в лютому (графік можна подивитися тут). Утім ця кількість все одно була меншою, аніж у літні місяці минулого року.
В Україні загалом, за даними того ж Опендатаботу, кількість реєстрацій нових ФОПів у перший тиждень липня цього року становила приблизно 64% від кількості в перший тиждень липня минулого року.
Ми склали ренкінги (їх можна переглянути тут) найпопулярніших основних видів діяльності за класами та розділами КВЕД для нових ФОПів за період до вторгнення (листопад 2021 року – лютий 2022 року) та за червень цього року. Крім того, склали графіки (їх можна переглянути нижче) динаміки реєстрації нових ФОПів за основними видами діяльності (і за класами, і за розділами КВЕД). Відтак побачили, що на Львівщині суттєво знизилася реєстрація нових ФОПів за класом діяльності «Консультування з питань інформатизації». Значно менше почали реєструвати нові ФОПи за класом діяльності «Надання послуг перукарнями та салонами краси» і «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами». Натомість значно зросла реєстрація нових ФОПів за класами діяльності «Вантажний автомобільний транспорт» і «Неспеціалізована оптова торгівля». Очевидно, перевезення вантажів, зокрема через кордон, зараз дуже прибуткова справа, а оптова торгівля була популярним видом діяльності через податкові та митні пільги для імпортерів-ФОПів, що діяли до 1 липня.
Ренкінги і динаміка реєстрації нових ФОПів за розділами КВЕД дали змогу побачити ширшу картину. Отже, у червні на перше місце за реєстрацією вийшли ФОПи з основними видами діяльності, що належать до розділу «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами». На друге місце опустилися ФОПи з розділу «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність» (раніше їх реєстрували найбільше). Зменшилася кількість реєстрацій ФОПів у розділах «Надання інших індивідуальних послуг» (мовиться про перукарні, хімчистки, салони краси, сауни тощо) і «Оптова та роздрібна торгівля автотранспортними засобами та мотоциклами, їх ремонт». Натомість, зросла кількість реєстрацій ФОПів у розділах «Оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами» (знову ж таки через пільги для імпортерів) та «Наземний і трубопровідний транспорт» (перш за все через реєстрацію нових автоперевізників).
На думку віцепрезидента Львівської торгово-промислової палати Володимира Кордуба, одні підприємства відкриваються, другі закриваються, бо війна – це завжди глобальний ризик. Що стосується розвитку підприємництва на Львівщині, покращення, звісно, є порівняно з деякими прифронтовими областями, де провадити діяльність зараз практично неможливо.
«Триваліших прогнозів, аніж на три місяці, ми не робимо. Якщо все перебуватиме в такому стані, як тепер, це буде невеликий розвиток. Почнеться зима, опалювальний сезон, і буде складно. Але думаю, що ми це переживемо, якщо не буде військово-політичних загострень», – вважає експерт.
Юлія Осим, Дмитро Борисов
Інфографіка Дмитро Борисов, Дмитро Тарадайка
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку