Фото: Радіо Cвобода
Розгляд скандального законопроєкту про навчання державною мовою. Напередодні
Ще учора була інформація, що його взагалі знімуть з розгляду – у порядку денному цього законопроєкту не було. Однак його таки влючили у розгляд уже на сьогодні.
Законопроєкт Бужанського виноситься на розгляд Ради, незважаючи на те, що його відхилив профільний гуманітарний комітет з формулюванням, що він «має вплив на показники державного бюджету (приведе до збільшення видатків)».
Учора / нині під Радою тривають кількатисячні мітинги. Нині навіть відбулися сутички з поліцією. Представники кількох організацій хотіли пронести дрова і створити символічну ватру, однак поліція їх не пропускала.
Посунути розгляд «опусу» Бужанського на цей тиждень дуже просив заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Це той самий Корнієнко, який засвітився раніше у Миколаєві в діалозі з головою фракції Арахамією про «корабельну сосну» і «баба да, баба да».
«У нашої фракції є прохання, його (законопроєкт Бужанського. – Ред.) обов’язково включити в порядок денний цього тижня», – заявив Корнієнко.
Що в законопроєкті
Розрахунок у «Слуг народу» такий, якщо закон Бужанського приймуть до 15 липня 2020 року, то він почне діяти не раніше 1 січня 2021 року, а якщо уже після, то з 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
Читайте також: Як живуть «російська» та «польська» школи у Львові. Репортаж
Нардеп Володимир В’ятрович каже, якщо цей документ приймуть, то перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасований.
Натомість Бужанський хоче, щоби «перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою, визначався освітньою програмою закладу освіти з урахуванням особливостей мовного середовища».
Більше того, в будь-яких школах (включаючи школи з українською мовою навчання) буде дозволено викладати «декілька навчальних предметів» російською мовою.
Порівняльна таблиця до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо навчання державною мовою в закладах освіти»
Нардепи В’ятрович та Парубій ще 16 липня (до слова, цього дня відзначалося 30-річчя Декларації про державний суверенітет України) закликали українців мобілізуватися біля стін парламенту.
З цього дня під Радою і тривають протести.
Чого не розуміють «Слуги»
Політолог Сергій Таран вважає, що наміри Зеленського скасувати вимогу про обов’язкове викладання в школах не менш ніж 80% предметів українською мовою (законопроєкт №2362) – це остаточне переоформлення ідеологічно аморфної «Слуги народу» у політсилу з виразно проросійським вектором.
«Намагаючись вгодити «всім» після найрізноманітніших і нереалістичних популістичних обіцянок у Зеленського в результаті вирішили ставку на виборців Януковича», – наголошує він.
Хоча інший політичний експерт Євген Магда переконаний, що нічого з цим у «Слуг» не вийде – законопроєкт про посилення статусу російської мови, зокрема в освітній галузі, не приведе до втримання електорату у Південній і Східній Україні. Ці лаври перехоплять для себе ОПЗЖ, бо вони усе це роблять послідовно
«Разом з тим втілення ініціативи Бужанського знищить рештки підтримки і Зеленського, і «Слуг» у Західній, Північній і Центральній Україні. Плюс радикалізується столиця і об’єднаються прозахідні політичні сили», – наголошує він.
Читайте також: Хто на мера Львова. Перший розклад на міського голову
Магда розуміє, нащо це все Бужанському, але от навіщо цей політичний суїцид Зеленському і його партії?
«Маю хорошу пораду Президентові: шукайте «кротів» у своєму оточенні. Чим раніше, тим краще», – пише він.
Радикальний Козицький
Відрегував на законопроєкт «Слуг народу» і голова Львівської ОДА Максим Козицький. За його словами, депутати Верховної Ради, ймовірно, цього тижня голосуватимуть за зміни до законів про мову у закладах освіти, які ініціював Бужанський.
Голова ОДА пише, якщо ці зміни ухвалять, то російськомовні школи вже не переходитимуть на українську мову навчання з 1 вересня цього року.
Тож він закликає нардепів «прийняти правильне рішення», а пану Бужанському рекомендує «краще штудіювати історію та врешті зрозуміти, що єдиною державною мовою в нашій країні є українська».
Таке враження, що «Слуги народу» бавляться в якусь дуже хитру політичну технологію. У той час, коли у Києві партійці проштовхують законопроєкти, які скорочують вживання української мови, на Львівщині з голови ОДА намагаються «зліпити» дуже радикального патріота.
Це при тому, що Максима Козицького раніше обрали керівником львівського обласного осередку партії «Слуга народу».
«Я спілкувався з Президентом, з лідерами партії й повністю поділяю їхнє бачення на розвиток країни: здоровий прагматизм, мінімум популізму, закон понад усе. І тому я ухвалив рішення влитися в партію «Слуга народу» й очолити процес її творення на Львівщині, як політик і державний діяч», – заявив тоді Козицький на своїй сторінці у Фейсбук.
Водночас ініціатор та один із авторів мовного закону, керівник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис у коментарі Тvoemisto.tv сказав, що ініціативу Бужанського по-іншому як провокацією та спробою показати свою присутність для електорального ядра назвати не можна.
За його словами, цей «нелогічний» законопроєкт не отримав підтримки у жодному комітеті.
«Обговорювати законодавчі зміни, про які йдеться у законопроєкті Бужанського, немає сенсу тому, що Міносвіти вже давно готувалося до переходу російськомовних шкіл на українську мову. Школи, вчителі та учні вже готові. Ми, пишучи законопроєкт, для того й передбачили перехідні норми, які вступають у силу з відтермінуванням, щоб підготуватися до процесу. Це все відбулося органічно, тому не існує підстави для перегляду цих умов», – прокоментував Роман Матис.
Спробою зросійщення вважає законопроєкт Бужанського львів’янин, який був кандидатом на посаду мовного омбудсмена Святослав Літинський. Він вважає, що безумовно варто хвилюватися через такі спроби змінити мовну політику в державі. Літинський зауважив, що якраз на днях мають розпочатися курси з української для вчителів російських шкіл. Також уже надруковані відповідні українські підручники, натомість уже два роки не друкують підручників мовами нацменшин, тому у разі ухвалення законопроєкту Бужанського довелось би 57 млн грн ще витратити на їх друк.
Крім того, в обгрунтуванні до законопроєкту йдеться, що зміни вносять через те, що закон про освіту є неконституційним, хоча у липні 2019 року Конституціний суд визнав цей закон конституційним, наголосив Святослав Літинський.
Законопроєкт Бужанського провалять?
Натомість політолог Олександр Антонюк переконаний, що ініціатива Бужанського в Раді буде провалена.
«Можу це стверджувати не тільки виходячи з знань позиції чималої кількості народних депутатів з фракції СН, а також з огляду на те, що законопроєкт Бужанського не був підтриманий комітетом з гуманітарної політики», – пише він.
За його даними, Офіс президента напрацьовує іншу законодавчу ініціативу щодо мов нацменшин, «необхідність якої передбачено в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Тоді напрошується питання, кому потрібний і для чого цей весь цирк з Корнієнком, винесенням законопроєкту і його голосуванням.
Також не має жодної гарантії, що інша ініціатива «Слуг народу» не буде такою ж отруйною для української мови, як і попередня.
До слова, як повідомили Тvoemisto.tv у пресслужбі департаменту освіти ЛОДА, на Львівщині є 5 загальноосвітніх навчальних закладів зі змішаним навчанням. Йдеться про 73 класи, які охоплююють 1 737 учнів, де вивчають російську мову та 286 дітей вивчають російську мову, як профільний предмет.
Петро Місцевий
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня