Фото: Юридична практика
Каюсь! Будьте здорові. Як львівські суди розглядають карантинні справи
Штраф 17 000 грн мав би загрожувати тим, хто ігнорує правила карантину. Протокол за статтею 44-3 Адмінкодексу про порушення карантину людей повинна складати поліція, а суди опісля їх розглядати як адміністративні справи.
Tvoemisto.tv дізнавалося, хто і чому постає перед судом за порушення карантину і які рішення виносять служителі Феміди.
Зокрема, аби з’ясувати як розглядають справи про порушення карантину довелося відвідати судові засідання у Франківському та Шевченківському райсудах Львова. Відповідно, у першому з них із шести запланованих розглядів (мали відбутися протягом двох днів) пройшло тільки одне засідання. А у другому – з чотирьох передбачених (на один день) – розглянули тільки дві справи.
«Я зняла маску тільки на 5 хв»
На 22-річну дівчину В. (з метою захисту персональних даних у матеріалі вказані лише перші букви імені осіб) поліцейські склали протокол за те, що вона була без захисної маски у салоні краси. У Шевченківському суді вона пояснює, що стажується на перукаря в салоні і того дня, 1 липня, фарбувала волосся клієнтки. Усередині вони були тільки удвох. Коли відчула, що її маску потрібно змінити, відійшла у підсобне приміщення.
«Замість того, щоб вдягнути нову маску, я спершу пішла і глянула на волосся клієнтки. Хотіла повернутися за маскою, але прийшла поліція. Я неправа, потрібно було спочатку вдягнути маску», – пояснила дівчина.
В. каже, що зараз постійно працює у рукавичках та масці. За декілька тижнів до карантину дівчина втратила роботу: у перукарні, де вона працювала, було мало клієнтів. Тож чотири місяці жила у батьків у Стрию і зараз живе за їхні гроші.
Перукарка просить не карати її суворо і обіцяє більше не працювати без маски.
Після короткої перерви суддя Наталія Луців-Шумська звільняє дівчину від адмінвідповідальності і оголошує усне зауваження, зважаючи на вік, обставини справи та малозначність скоєного правопорушення.
Уже під дверима судової зали В. ділиться: «Я подумала, що краще не сперечатися з поліцейськими, бо справді була без маски. З одного боку, трохи несправедливо, бо карантин діє не для всіх, якщо пройтися Львовом, то більшість людей без масок. Але, з іншого боку, ми зобов’язані працювати за новими правилами. Важко працювати постійно в масці, бо постійно увімкнені фени і її потрібно змінювати».
Додає, що якби її оштрафували, то не знала б звідки брати ці 17 000 грн, бо безробітна.
«Я готував магазин до відкриття і не міг знайти маску»
У тому ж суді слухають справу 20-річного А., якого поліцейські побачили на робочому місці без маски. Хлопець стажується у магазині, де продають розливне пиво.
На початку слухання він просить перенести розгляд, бо хоче прийти з адвокатом. Суддя Роман Єзерський задовільняє прохання.
У коридорі хлопець розповідає: «Я стажувався в магазині за іншою адресою, а в той день прийшов вперше на нове місце. Я не знав, де там є маски, довго їх шукав. Але клієнтів ще не обслуговував, бо тільки готував магазин до відкриття і прибирав. Вже коли прийшли поліцейські я таки знайшов маски».
А. додає, що адвоката йому порадив найняти керівник. Бо поліцейські надали фотографію, на якій він без маски. Хлопець ще студент і увесь карантин не працював. «Я не можу заплатити такі великі гроші штрафу. У мого тата інвалідність, а я не маю доходу», – бідкається А.
5 серпня він знову постане перед судом.
«Поліцейські питали моє прізвище, а я попросив, щоб вони показали посвідчення»
У Франківському суді Львова слухають справу, в якій чоловіка М. притягують до відповідальності за те, що він був без документів увечері в одному зі спальних районів міста. Візуально йому десь 30-35 років і в матеріалах справи зазначено, що він офіційно не працює.
За словами М., він посперечався з поліцією, бо на їхню вимогу представитися, спершу хотів побачити їхні посвідчення.
«Я зі своїм колегою перебували на вулиці, приїхали до його дівчини. Вони посварилися з її батьками і приїхала поліція. Копи почали питати моє прізвище, я попросив, щоб вони показали свої документи. Вони відмовилися і почали вести мене до машини. У машині показали свої документи. На підставі того, що у мене не було зі собою своїх документів, вони склали протокол. Я намагався їм сказати про додаток «Дія», що напередодні вийшов. Там, здається, можна не носити зі собою документи, а лише показувати», – розповів М.
На запитання, чи вчиняв він інші правопорушення, відповідає запереченням. «Як відноситеся до скоєного правопорушення?», – питає суддя. Відповідає чоловік коротко: «Каюсь».
На закінчення суддя уточнює: «А ви показували їм в електронному вигляді документи?». «Намагався їм показати, але вони почали на мене тиснути і я не встиг», – каже він.
Суддя Марія Мартинишин без вагань проголошує рішення: «На сьогодні маєте попередження і щоб ви знали – поліція завжди права. Вони кажуть вам робити таку дію і ви її виконуєте, якщо не погоджуєтеся з ними, то оскаржуєте. Ви хотіли запитати в них документи, а самі не показали. Вам зауваження. Будьте здорові!».
Після того, як суддя оголошує рішення, чоловік усміхається, встає, дуже дякує, прощається, бажає гарного дня і швидко виходить з кабінету. Розгляд усієї справи тривав, мабуть, три хвилини.
«Видовища не буде»
Наступного разу, коли приходжу у Франківський суд, заплановано чотири розгляди справ щодо порушення карантину. Але на жоден не з’являються відповідачі.
«Можете йти, видовища не буде», – констатує одна суддя, яка мала розглядати три з них.
Пояснює, що багато людей, яких притягують до адмінвідповідальності, не ходять на засідання. На її думку це тому, що не розсилають поштову кореспонденцію – листи, в яких повідомляють про дату та час засідання.
Щодо розгляду «карантинних» справ, то, за її словами, часто поліцейські неправильно складають протоколи або ж у них взагалі не вказані докази порушення карантину, тому доводиться приймати рішення про усне попередження чи закриття справи через відсутність складу адмінпорушення.
Прессекретарка суду Маріанна Турчак теж підтверджує, що через Covid-19 нема грошей на розсилання листів, вартість одного приблизно 35 гривень. Тому секретарі повідомляють про засідання телефоном або смс-повідомленням. Усі розмови записуються, а те, що людина справді отримала смс – чітко видно у внутрішній системі суду.
Загалом, згідно з даними, які надали у Галицькому районному суді Львова, за чотири місяці розглянули 39 справ, у яких 9-ох людей оштрафували. У Франківському районному суді штраф постановили для 6-ох адмінправопорушників з поміж 57 розглянутих справ і у Сихівському – для 5-ох (59 справ).
За даними у реєстрі судових рішень у Шевченківському суді оштрафували 2-ох осіб (28 справ).
А ось у Залізничному (44 справи) та Личаківському судах (29 справ) жодного штрафу так і не було призначено.
Довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 на всій території України введено карантин.
Щоб спонукати громадян та суб’єктів господарювання дотримуватись вимог карантину, законодавцем до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено зміни, а саме доповнено ст. 44-3, яка передбачає відповідальність за Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Стаття 44-3. Порушення правил щодо карантину людей тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громад (Кодекс доповнено статтею 44-3 згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020).
Наталя Лазарович
Малюнок Христина Матійців
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори