Кінопокази, ІТ-курси для незрячих та арт-об’єкти по всьому місту. У Львові вкотре стартував конкурс соціально-культурних проектів «Зробимо Львів кращим» на 2019-ий рік. Tvoemisto.tv підготувало опис найцікавіших проектів, реалізованих у межах цьогорічного конкурсу.

Кіно для незрячих

«Заговори, щоб я тебе побачив», – цитує Сократа голова всеукраїнської ГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» Оксана Потимко. Цього року їй вперше в Україні вдалося реалізувати проект кінофільмів для незрячих. Вона зробила так, щоб незрячі люди могли не просто слухати фільм, а й повністю розуміти його.

«Ми хочемо дивитися кіно, а не просто чути звуки, які до нас доходять. Часом вони є зовсім незрозумілими, і ми не можемо прив’язати їх до жодної сцени або уявити, що насправді відбувається на екрані. Для того, щоб кіно для незрячих стало зрозумілим і уява людини збігалася з тим, що відбувається на екрані, мало просто чути звуки фільму», – каже Оксана Потимко.

Читайте також: Вдихни і співай. Як живе львівський ансамбль незрячих людей «Струмочок»

Фото з Facebook-сторінки Оксани Потимко

Її команда почала адаптувати фільми для незрячих шляхом аудіодискрипції і робити спеціальні коментарі, які пояснюють, що саме відбувається на екрані. Завдяки їм глядачі розуміють емоції героїв, їхній вираз обличчя, вбрання і знають, що роблять актори в тому чи іншому епізоді.  

«Ми не один раз переглядаємо фільм, аби зрозуміти сюжет. Визначаємо паузи, адже коментувати можна тільки між репліками героїв. Потім переписуємо коментарі десятки разів, щоб досягти потрібної лаконічності і змістовності. Потім починається робота над фільмом: коментар накладають поверх відеодоріжки і балансують звук», – пояснює Оксана Потимко.

Фото з Facebook-сторінки Оксани Потимко

Кіно для незрячих можна транслювати двома способами. Перший: незрячі отримують спеціальне обладнання – і аудіодоріжку пускають паралельно звичайному фільму. Втім, таке обладнання не має жоден львівський кінотеатр, тільки декілька місцевих театрів.

«Українська спілка інвалідів» пішла іншим шляхом. Організація повністю адаптує фільм, що дозволяє потім оприлюднити його в інтернеті і зробити загальнодоступним для незрячих людей з усієї України.

«Ми адаптували п’ять українських кінофільмів: "Червоний", "Стрімголов", "Іван Сила", "Гніздо Горлиці" і "Той, хто пройшов крізь вогонь". Коли на День Незалежності ми показували "Червоний", то прийшло 40 глядачів. Показ "Той, хто пройшов крізь вогонь" відбувався на камерній сцені театру Марії Заньковецької, де було 76 місць. Ми доставляли ще 20 місць, а ще 50 людей стояли в залі», – розповідає Оксана Потимко.

Проект коштував громадській організації 86 200 гривень. Оксана запевняє, що незрячим людям не потрібен окремий кінотеатр, як і окремий транспорт, ринок чи спеціальна школа. Завдання її організації – зробити все це інклюзивним, а не відділяти одних людей від інших.

IT для незрячих

Зробити інклюзивною IT-сферу вирішила львівська міська молодіжна громадська організація «Інститут українських студій». Вона допомагає людям з вадами зору опанувати базові комп’ютерні програми, англійську, а також основи програмування.

«Для проекту не потрібен спеціальний комп’ютер. Базуючись на програмі зчитування екрану для незрячих людей, ми навчаємо таким комп’ютерним програмам, як Microsoft Word, Excel, основи html. Окрім цього, навчаємо людей англійської та допомагаємо опанувати соціальні мережі», – каже голова громадської організації Роман Боренько.

Фото: IT Iclusive

Одночасно курс може проходити до 10 людей, навчання триває до десяти місяців і є абсолютно безкоштовним. Крім того, громадська організація проводить навчання дистанційно через Skype. Програма зчитування екрану є безкоштовною для користувачів і озвучує дії українською мовою.

Читайте також: Папки-невидимки. Репортаж із підприємства, де працюють люди з вадами зору

Після повного проходження курсу, незрячі або самі собі шукають роботу, або ж продовжують працювати в рамках стартап-проектів організації.  

Львівське метро і квіти війни

У листопаді цього року львів’яни могли спостерігати перетворення підземного переходу на площі Митній в імпровізовану станцію львівського метрополітену. Арт-об’єкт з’явився там не випадково, а став частиною проекту «Створення нових туристично привабливих локацій та потенційно нового туристичного маршруту у Львові» від молодіжного об’єднання «Граніт».

Читайте також: На площі Митній розмалювали підземний перехід у стилі львівського метро. Фото

«На площі Митній у межах маршруту ми вирішили зробити жарт у стилі фільму "Метро". Насправді ж вихід львівського підземного трамваю планували на площі Галицькій, але там нема, де зробити графіті. Тому ми використали площу Митну, підібрали відповідний стиль, який гармонією з будинками навколо, і намалювали літеру "М". Всередині плануємо розповідь про історію підземного трамваю. Так, гіди-екскурсоводи зможуть тепер не просто розповідати про "львівське метро", а й показувати його», – розповідає засновник громадської організації Андрій Мочурад.

Фото: Молодіжне об'єднання "Граніт"/Facebook

Активісти в межах проекту частіше звертають увагу на понівечені стіни або такі, що можуть в першу чергу привабити вуличних художників.

«Малювати стіну, яка ідеально зроблена, нецікаво. Цікавіше взяти облущений простір, де, наприклад, намальована реклама наркотиків, і зробити її привабливим арт-об’єктом. Є три типи об’єктів – це понівечені стіни, стіни, які потребують ревіталізації, і чисті стіни, які точно хтось замалює», – пояснює Андрій Мочурад.

Окрім львівського метрополітену, активісти також намалювали «Квіти війни» на вулиці Дорошенка, Гнатюка та на площі Галицькій. Це зображення квітів або тварин, які мають спільну назву з певними військовими комплексами. Також уважні мешканці можуть помітити, що в парках Івана Франка та «На валах» з’явилися намальовані звірятка в дуплах, а на вулиці Лесі Українки – спеціальна вулична галерея. На реалізацію всього проекту організація отримала 65,4 тис грн.

Читайте також: Як виглядає оновлена площа Митна у Львові. Фоторепортаж

Фото: Молодіжне об'єднання "Граніт"/Facebook

Втім, у проекту є і інша сторона, менш позитивна. За словами засновника організації, активісти мають не одноразовий досвід потрапляння до райвідділів, а через незлагоджену роботу міської ради, деякі арт-об’єкти просто замальовували комунальні служби.

Всього на конкурс соціально-культурних проектів «Зробимо Львів кращим»-2018  було подано 89 проектів за 7 напрямками: «Культура», «Поводження з відходами», «Туризм», «Соціальний захист», «Освіта», «Інформаційні технології», «Розвиток громадянського суспільства». Переможцями стали 27 проектів, які і отримали підтримку та реалізовувалися впродовж року.

Як податися на конкурс «Зробимо Львів кращим» 2019?

Конкурс соціально-культурних проектів має сім галузевих напрямків. Загальна сума дофінансування проектів цього разу складає понад 2 млн грн. Подати свою ідею можна до 25 грудня. Для участі в конкурсі, громадським організаціям потрібно заповнити аплікаційну форму і надіслати її на електронну адресу:  2019konkyrs@gmail.com.

Андрій Костюк

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Партнерська публікація в рамках в рамках програми висвітлення роботи ради