Кнайпи й кібернетика. Чому бари не менш важливі за бібліотеки
«Почавши з того, чи бари важливіші за бібліотеки, можемо продовжити тим, чи не важливіші вони за Верховну Раду, міську адміністрацію та університети», – жартує засновник холдингу «Кумпель ґруп» Марк Зархін. Саме про те, чим бари є важливі для культури й соціуму, говорили в межах дискусії на Форумі видавців ресторатори, піарники та культурологи. Що робить бар, ресторан або кав’ярню місцем, де творяться нові смисли? Чи є процес їхнього творення хаотичним, чи може бути запланованим? Так чи інакше, все це зводиться до особистості. Tvoemisto.tv занотувало найцікавіше зі сказаного.
Марк Зархін:
Бари – це місця культурної концентрації людей. Місця, де живе гастрономічна культура – це частина нашої ідентичності. Саме там історично відбувались певні події. Наприклад, у кнайпі «У Нафтули» на вулиці Шевській свого часу «тусувалися» представники львівсько-варшавської школи логіки, без якої не було б кібернетики. Вчені збиралися й обговорювали питання, яких не могли обговорити в університеті.
В ресторанах і барах щодня відбувається фантастична кількість соціальних контактів, наслідком яких є одруження, розлучення, ділові угоди, політичні альянси – все, що завгодно. Й добре, що це відбувається не десь на кухнях, як за радянських часів: більшає закладів, де люди вільно спілкуються в публічному просторі. Де під їжу та якісні напої, що викликають сплеск ендорфінів, виникає задоволення, бажання спілкуватись і дружити. Тому бари і ресторани є дуже серйозним чинником життя міської громади, без якого вона була б нездоровою.
Маркіян Бедрій, засновник кав’ярні «Світ кави»:
Перший заклад ми створювали таким, аби він пасував Львову. Так і сталося: «Світ кави» на Катедральній дуже близький місту. Але після того, як я поїздив світом, бачення правильної кав’ярні для мене дещо змінилось. Хотілося створити частинку Берліна чи Амстердама в рідному місті – так з’явився «Світ кави на Ринку». Аби гостям було комфортно у закладі, ти мусиш зарядити його енергією добра й позитиву – тоді й отримаєш їх у відповідь від відвідувачів.
Чад Зоратлі, власник винного бару The Room:
Як на мене, бар – це місце, де люди творять нові ідеї та працюють над їх утіленням. Звісно, в кожному закладі є свої умови роботи. Ми, наприклад, працюємо допізна і часом буваємо гучними. Тому я мрію створити місце за межами центру, де був би хостел і бар або ресторан, які не заважали б людям навколо. Львів перенасичений людьми, а центр насправді дуже маленький. Тому з часом це може знецінити заклади, які перетворяться на бездумне штампування форматів.
Читайте також: (Сумнівне) щастя жити в центрі Львова
Олександр Моргоєв, співвласник «47 Паб»:
Ми з партнером відкрили паб за межами середмістя, на вулиці Єфремова, бо мали обмежений бюджет. Це місце ми робили під себе і для своїх. Просто ходили, питали в людей, що живуть поблизу, чого б вони хотіли: якого пива, яких страв і так далі. Попри те, публіка до нас доходить доволі різна й непередбачувана. Тому ми намагались у своєму барі створити дискомфорт для контингенту, який нас не цікавить.
Мар’яна Куземська, викладачка програми з культурології Українського католицького університету:
Я – споживачка продукту, яким є кав’ярні, бари й ресторани. В одному з таких закладів у середині двотисячних я зустріла свого чоловіка. Але ця зустріч була не випадкова – вона відбулася на регулярному зібранні тематичної віртуальної спільноти, де я також познайомилась із багатьма цікавими людьми. Й те, що мені запам’яталося – не якість кави чи чаю в тих закладах, а спілкування, по яке ми всі туди й приходили. Заклади цінні саме цим відчуттям тусовки, можливістю зустріти людей, із якими тобі цікаво. На жаль, такого стає дедалі менше у Львові, бо заклади орієнтуються на туриста.
Читайте також: «Найкраща кав’ярня» для «Вірменки»: заслужена перемога чи данина минулому?
Марія Банько, PR-менеджерка сім’ї ресторанів Дмитра Борисова:
Багато чудових прикладів і відповідей на питання, чи може кав’ярня чи бар бути не просто місцем, де людина їсть або п’є, а простором соціальних контактів, що формують спільноту, дає Вольфґанґ Шивельбуш у своїй книжці «Смаки раю». Він розповідає, що у сімнадцятому столітті кав’ярень було так багато, що на двісті лондонців припадала одна кав’ярня. Навіть за теперішніми мірками це фантастична щільність.
Крім того, він наводить дивовижний приклад кав’ярні Ллойда, де збиралися люди, пов’язані з морською справою і страхуванням. Там вони обмінювались новинами. Потім їх стало так багато, що люди, які займалися страхуванням, почали орендувати місця, а сам Ллойд почав видавати газету, наповнюючи її плітками та новинами з розмов у кав’ярні. Згодом усе це переросло у страхову компанію Ллойда – одну з найбільших у Британській імперії. У Львові чи Києві таких красномовних прикладів я не знаю, але кав’ярні відіграли значну роль в історії міст.
Читайте також: Люди Твого Міста: Батяри Радковці про Львів-Вавилон
На мій погляд, чимало рестораторів, які не мають на меті просто здобути швидкий прибуток, у глибині душі мають надію створити таке місце. Є кілька варіантів досягнення такого результату. Зазвичай це поєднання кількох речей: по-перше, харизматичного власника, по-друге, ґрунтовної ідеї, втіленої в усьому – від концепції до меню й деталей інтер’єру. Штучно такий простір створити неможливо.
Якщо говорити про гастрономічну мапу Європи, то більшість найкращих закладів асоціюється з конкретною персоною власника чи шеф-кухаря. Ми йдемо не до назви чи концепції, а до людини. Такий підхід був важливим для Дмитра Борисова, коли він створював свій перший проект «Барсук», і зараз втілюється в ресторані «Остання барикада» на Майдані Незалежності. Персоніфікований підхід ніколи не вийде з ужитку, адже це те, що лежить не в площині бізнесу, а в площині щирості.
Олександра Власюк
Фото спікерів із соціальних мереж
Головне фото Лізи Власенко
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери