Фото: ОХМАТДИТ

Фото: ОХМАТДИТ

Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку

7134 0
Більшість дітей, які перебувають у лікарні, потребують психологічної підтримки та реабілітації. Вони переживають безсоння, страх і навіть депресію. Тvoemisto.tv дізналося, як у львівській лікарні ОХМАТДИТ одужати діткам допомагає психолог.

На Львівщині від початку пандемії на коронавірус захворіли майже 600 дітей. Лише цього року їх було вже 112. У більшості дітей хвороба минає у легкій формі. Діти у середньому і важкому стані потрапляють у дитячу лікарню ОХМАТДИТ, що єдина в області приймає дітей з коронавірусом.

Утім, наслідки після хвороби можуть спіткати діток незалежно від форми, у якій вони хворіли. Фахівці звертають увагу на те, що крім фізіологічного впливу, коронавірус сприяє розвитку психологічних проблем: у дітей зникає мотивація до життя, виникає страх, депресія, безсоння. Ті, хто перехворів, часто потребують кілька тижнів або й місяців психологічної реабілітації.

Читайте також: Львів’ян просять допомогти 17-річній Вікторії, яка перебуває в реанімації на ШВЛ

Дівчинка, у якої розірвалась легеня

Уже другий місяць у лікарні перебуває 17-річна Вікторія з Ходорова. Через тотальне ураження легень її спочатку підключили до апарату ШВЛ, а згодом і ЕКМО.

Як розповідав раніше для Тvoemisto.tv батько дівчини Олег Магега, його доньці стало зле на початку березня. Вікторія була у Самборі, де навчається, у неї піднялася температура. Батько відразу поїхав за нею автівкою та завіз у ходорівську лікарню. Дівчині зробили тест на коронавірус, що виявився позитивним. Стан дівчини був такий, що медики викликали швидку і повезли її до Львова в ОХМАТДИТ.

Спочатку Вікторію під’єднали до кисню, а коли її стан не покращувався, а, навпаки, вона стала задихатися, забрали в реанімацію та підключили до апарату ШВЛ. Проте і це не допомагало. У дівчини були настільки уражені легені, що на якомусь етапі одна просто розірвалася. Торакальний хірург підключив її до рідкісного апарату екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО).

Як пояснив заступник головного лікаря дитячої лікарні ОХМАТДИТ Богдан Мальований, ЕКМО – процедура не з простих. Загалом, в Україні до такої методики підтримки діяльності серця та легень успішно підключили і зняли лише п'ятьох пацієнтів, з них двох – у львівському ОХМАТДИТі. Підключень було більше, але наслідки, на жаль, були летальні.

«В Україні лише наша установа має досвід лікування дітей на апараті ЕКМО. ШВЛ допомагає дихати легеням, коли їм не вистачає мְ’язевого тонусу. Проте, коли легені вже не справляються з оксигенацією, тоді підключається ЕКМО. Саме так вирішили діяти з Вікторією. У дівчини легені вже зовсім не працювали, ураження – 90%. Якби не ЕКМО, який за неї дихав, то вона б не вижила», – каже Богдан Мальований.

За його словами, цей апарат підключають до судин і кров наповнює киснем клітини і тканини, що не дозволяє їм відмирати. Хоча таке підключення – великий ризик, адже може статися інфікування, є ризики кровотеч, крововиливів у мозок чи тромбів.

На апараті ЕКМО Вікторія з Ходорова була тиждень. Зараз вона уже не в реанімації, проте через хворобу та кількатижневу знерухомленість, у неї знизився тонус м’язів, тіло стало знесилене і голос ще не відновився. Зараз вона лише зрідка шепоче.

Дівчина потребує тривалої реабілітації. Крім масажів, що їй роблять щодня, дівчина працює ще й із психологом.

Для чого в лікарні психолог

Христина Богатирьова у лікарні ОХМАТДИТ працює понад 20 років. За цей час розробила різні методики психологічної допомоги для хворих діток і тих, хто переніс захворювання.

Найважче, за словами психологині, працювати з дітьми, які в реанімації. Хоч вони підключені до низки апаратів та здебільшого не можуть розмовляти, налагодити контакт все ж вдається.

Читайте також: Пацієнтку ОХМАТДИТу у Львові, що мала 90% ураження легень, відключили від ШВЛ

«Із 17-річною Вікторією ми почали працювати якраз в реанімації, коли її підключили спочатку до апарату ШВЛ, а потім до ЕКМО. Я сідала біля неї і читала книжку. Саме завдяки книзі «Молоко з медом» вдалося налагодити співпрацю», – розповідає Христина Богатирьова.

За словами співрозмовниці, міміка дівчини свідчила, що їй це до вподоби.

«Для гарного контакту не обов’язкова мова. За реакцією дитини, її усмішкою, поглядом можна зрозуміти, що їй це справді до вподоби», – додає психологиня.

Ще одна методика психологічної реабілітації полягає у музичному супроводі.

У палаті Вікторії, куди ми зайшли, саме відбувався такий сеанс. Христина Богатирьова розповідає, що вмикала дівчині різні мелодії, проте найбільше їй до душі припав шум лісу. А ось від Баха дівчина була не в захваті.

Саме під шум лісу дівчина не лише підняла руки і показала, що їй це подобається, а й на її обличчі з’явилася усмішка.

Із психологом Вікторія малює фарбами, перебирає дрібні деталі. Так у дівчини відновлюється дрібна моторика.

Бабуся Вікторії Анна Магега каже, що завдяки роботі із психологом в онуки помітний прогрес – вона вже не так переживає, бачить, що їй тут допомагають і що це дійсно корисно. Хоча ще донедавна 17-річна дівчинка боялася, що не зможе дихати самостійно, без апаратів.

Впоратись із панікою у батьків

За словами заступниці головного лікаря дитячої лікарні ОХМАТДИТ з медичної частини Олени Березовської, коли діти потрапляють у лікарню з коронавірусною інфекцією, то психологічної підтримки потребують і вони, і їхні батьки. Усі тривожаться і сильно налякані. Інколи буває, що показів до госпіталізації дитини немає, але щоб заспокоїти панічні напади у батьків, дітей у лікарню все ж кладуть.

«Наслідки після перенесеного коронавірусу можуть бути різні. Інфекція впливає на психічний стан, бо проникає через гематоенцефалічний бар’єр і уражає ендокринну систему. У нас є діти, в яких після перенесеного коронавірусу вперше виявили цукровий діабет. Що стосується психічних розладів, то діти часто і швидко втомлюються, мають астенічний синдром, поганий настрій, депресивні розлади», – каже Олена Березовська.

Також, за її словами, коронавірус зачіпає судини. Від початку карантину у лікарні вже пролікували 17 дітей із мультисистемним запальним синдромом – кавасакоподібним. Власне це рідкісне захворювання і вражає судини. Небезпека у тому, що воно не завжди клінічно діагностується, але є запалення, кон’юктиви, почервоніння губ, язика, ураження коронарних судин серця.

Читайте також: Вони теж хворіють. Яким є портрет дитини з Covid-19 на Львівщині

Христина Богатирьова каже, що консультації з батьками є важливими, адже коли дитину виписують з лікарні, батьки мають знати, як допомогти їй удома.

Ті, хто вже виписався з лікарні чи просто потребує консультації психолога і має скерування від сімейного лікаря, можуть також звертатись в ОХМАТДИТ. Чимало батьків, приходять за допомогою, коли, наприклад, не можуть налагодити контакт з дитиною, знайти з нею спільну мову. Психологиня каже, що скарги здебільшого стосуються агресивності дітей, їх часте або ж постійне сидіння в гаджетах.

«На початку, коли лише починала працювати, слово психолог викликало в людей страх. Навіть від розмови зі мною відмовлялися, бо сприймали це наче до них прийшли як до психічно хворих. Так прямо й казали – «нам допомога психолога не потрібна, бо дитина «нормальна». Зараз культура змінилася. Навіть ті, хто мешкає у селі, мають розуміння для чого їм потрібен психолог і чим може допомогти», – говорить Христина Богатирьова.

****

Кілька днів тому до 17-річної Вікторії в лікарню прийшли її рідні – батько, молодші сестра та братик. Дівчина до них не лише підійшла, а й від щастя заплакала. Лікарі сподіваються, що вже наступного тижня зможуть відпустити Вікторію додому. Туди, де родина і чути справжній шум лісу.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!