фото: ілюстративне/з відкритих джерел
Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
«Любінське сяйво», що на перетині вулиць Садової та Підміської, – єдиний ринок у мікрорайоні. Підприємці працюють на площі перед ринком «Новий», як окрема юридична особа. Адміністрація уже давно прагне впорядкувати територію, однак в міськраді її пропозиції кілька разів відхиляли. Тільки у 2017 році на сесію винесли питання стосовно «Любінського сяйва», саме тоді влада вперше заговорила про впорядкування ринку. За 5 років ситуація не змінилася, але цьогоріч до питання знову повернулися. Так, ринок планують зробити комунальним, перенести на ділянку неподалік, де вже зводять ТЦ, а на площі облаштувати громадський простір. Tvoemisto.tv спробувало розібратися, як нині працює «Любінське сяйво», що думають підприємці про його перенесення та як може змінитися та територія.
Власники, протести та суди
Підприємці та працівники ринку, що нині має назву «Любінське сяйво» і розташований на перетині вулиць Садової та Підміської, раніше торгували поруч – у будівлі ринку «Нового». За словами директора Зіновія Сідорського, через те, що «Новий» перепродали та натомість хотіли відкрити супермаркет, частина людей від’єдналася і вийшла торгувати у павільйони на площу, зареєструвавши нову юридичну одиницю – ТзОВ «Любінське сяйво».
Іще з 2006 року триває конфлікт навколо «Любінського сяйва». Працівники на пікетах вимагали у міського голови Андрія Садового закріпити за ними земельну ділянку, оскільки ринок не міг погодити меж із компанією, якій тоді належало приміщення поруч – на вул. Петлюри, 11, де був ринок «Новий». Люди переживали, що втратять свої робочі місця.
«Із 2006 року, коли підприємцям і торгуючим ринку «Новий» стало відомо, що його продали компанії «Інтермаркет», почалися протести та звернення до влади. На тому місці компанія мала намір збудувати наступний «Арсен». Ми не погодилися з тим рішенням, тоді міський голова рекомендував отримали дозвіл на роботу в плані ринкового збору. Також виконком прийняв рішення, яким зазначив, що юридична особа «Любінське сяйво» зареєстрована вже на прилеглій території ринку. Членами товариства, як власники, на той час зареєсстрували 129 людей із числа підприємців. Потім законодаство змінилося, і засновниками змушені були залишили десятьох», – каже директор «Любінського сяйва» Зіновій Сідорський.
Читайте також: У Львові попереджають про незаконне будівництво багатоповерхівки у мікрорайоні Скнилова
Після цього, продовжує він, підприємці домоглися договору оренди. Водночас компанія «Інтермаркет» збанкрутувала, ділянку вилучили, а на її місці з’явився новий власник – «Євротек».
«Банкруство «Інтермаркету» відбувалося таємно у Харкові, тут про це ніхто нічого не знав. «Євротек» приїхав уже з готовим рішенням суду, сказав, що тепер він є власником майна та почалося відтискання території, де працювало «Любінське сяйво». Якщо б цю територію забрали, то тут давно б вже був торговий центр або новий житловий комплекс», – припускає директор ринку.
Історія з компанією «Євротек» дещо подібна до попередньої. Але Зіновій Сідорський каже, що з нею вирішили тоді підписали меморандум та розділили територію: хто і чим буде користуватися. Після цього подали до міськради відповідну документацію. Урешті, «Любінське сяйво» отримало договір оренди. Та через Вищий господарський суд у 2015 році компанія домоглася скасування ухвал ЛМР, що давали ринку ті ділянки.
Читайте також: Замість двох поверхів – п'ять. На Варшавській виявили незаконне будівництво
«У той же час ми почали готувати проєкт реконструкції, однак на стадії погодження нам відмовили. Це було ще в 2014 році. Після цього «Євротек», щоби забрати територію, почав судові процеси. Слухань було десятки, компанія оскаржувала дії міської ради, а ми були третьою особою. Після того, як програли суд та оренду в нас забрали, я звернувся в міськраду з новою ініціативою», – говорить Зіновій Сідорський.
Упорядкувати територію, запевняє директор ринку, адміністрація прагнула давно: для цього кілька років поспіль і пропонувала власні рішення, візуалізації, зробили навіть містобудівний розрахунок. Однак досі на перетині вулиць Садової та Підміської ринок працює у тому ж вигляді, що й раніше.
Попередні візуалізації, що надав Зіновій Сідорський
Уже в 2017 році за ухвалою сесії для ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» затвердили проєкт землеустрою на ділянку площею 0,1042 га на вул. Петлюри – вул. Садовій. У майбутньому там мав би постати комунальний ринок. Також «Агенція ресурсів» мала оформити право користування ділянкою і розпочати впорядкування.
«Ми розуміли, що вільну земельну ділянку під ринок не могли нам надати, як юридичній особі, а лише комунальному підприємству. Тому зустрічалися з Андрієм Садовим та іншими посадовцями й дійшли бачення, що за рахунок інвесторів ринок можна збудувати на сусідній території, передати на баланс ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР», яке укладе з нами договір довгострокової оренди. У такому випадку ми звільнимо всі ті території, що зайняті торговими місцями зараз, і перейдемо в новозбудований комунальний ринок», – пояснює Зеновій Сідорвський.
Про громадський простір на місці ринку
Урешті, 22 липня 2022 року ухвалили перше рішення, відповідно до якого «Агенція ресурсів» має звернутися за містобудівними умовами та обмеженнями під будівництво комунального ринку. Згідно з проєктом рішення, комунальне підприємство та Залізнична райадміністрація мають укласти з ТзОВ «Віллоу Ярд А» (яке будуватиме ринок) тристоронні договори на виконання робіт з благоустрою території. Право власності на об’єкти набуває Львівська МТГ. Як запевнив заступник міського голови з питань містобудування Любомир Зубач, це рішення прийняли, аби дати старт вирішення проблеми ринку.
За його словами, фактично, торгівля на «Любінському сяйві» на сьогодні є стихійною, а з новим рішенням виконкому є шанс навести лад. Водночас адміністрація «Любінського сяйва» запевняє, що працює легально, сплачує всі передбачені чинним законодавством України податки та платежі, обслуговується санітарно-ветеринарною лабораторією.
Читайте також: У Львові оголосили архітектурний конкурс на переоблаштування під готель будівлі на проспекті Свободи
«Єдине, що не до кінця врегульовані питання з орендою земельної ділянки, але це не через ТзОВ «Любінське сяйво», а питання залежить виключно від ЛМР. Ми маємо статус ринку, угоду з лабораторією, це вже не може бути стихійний ринок. Це спеціально закинуто, щоби ми мовчали», – пояснює він.
У логістиці попередньо напрацьованих рішень, продовжує Любомир Зубач, нічого не змінюється, але темпи будівництва ринку мають пришвидшувати. На місці теперішніх яток планують облаштувати громадський простір. На фото, які представив на Любомир Зубач, лише попередня візуалізація, яку, за словами директора Зіновія Сідорського, підприємцям показують вже кілька років. Насправді, детальних рохрахунків не робили і ще нема, але приблизно так, зі слів заступника міського голови, міг би виглядати комунальний ринок.
Візуалізація зі сторінки Любомира Зубача у Фейсбуку
«Це попередня візуалізація, її не можна сприймати, що буде так, а не інакше. Але рішенням виконкому дали доручення користувачу земельної ділянки «Агенція ресурсів ЛМР», щоби вони підготували чіткий містобудівний розрахунок для будівнитва ринку та подали на виконавчий комітет. Коли буде готовий цей розрахунок, тоді буде чітка візуаліція», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.
Яким буде громадський простір та що в його межах може з'явитися на площі замість ринку, ще не відомо.
«Ми рухаємося крок за кроком. На цій комунальній земельній ділянці фізично працюють підприємці і є ринок. Що там буде – для цього треба розробити окремий проєкт реконструкції. Це точно має бути громадський простір, пішохідна відкрита зона, жодного будівництва там не планують», – говорить посадовець.
До того ж Любомир Зубач каже, що один із попередніх власників «Нового» раніше брав на себе зобов’язання профінансувати будівництво цього ринку. Нині власник змінився, але, за його словами, не відмовляється від своїх зобов’язань інвестувати. Щоправда, імені нового власника у міськраді не розголошують.
Читайте також: Поблизу Львова планують облаштувати найбільший розважальний парк у Східній Європі
«Наразі із тим трохи тягнуть і чітких гарантій та кроків ми не бачимо. Думаю, інвестор зрозуміє, що інакшого виходу нема, і ті зобов’язання, які бралися, будуть виконані», – каже він.
Зіновій Сідорський зазначає, що представники ринку «за» те, щоби вирішити питання його впорядкування. Навіть готові за потреби частково виступити інвесторами, але ринок має працювати, бо годує не лише понад 200 своїх працівників, а й слугує єдиним у мікрорайоні.
«Ми нарахували у нас селян з 27 сіл, що працюють на ринку. Це Городоцький, Пустомитівський, Яворівський райони, іноді приїжджають із Закарпаття, Тернопільщини. Покупець до нас йде, бо вважає, що тут корисніша продукція. Без неї ми перетворимося в супермаркет... Тому ми можемо допомогти знайти інвестора чи частково самі ними стати, але в такому випадку майно мало би належати на тих чи інших умовах людям, які вкладуть гроші. Земля може бути комунальна. Загалом ми погодилися – для того потрібно, щоб ЛМР прийняла відповідні рішення та надала потрібні дозволи, а ми будемо сприяти», – додає він.
Єдина пересторога, додає Зіновій Сідорський, чи для всіх підприємців там буде достатньо місця і чи не забудують ту територію далі.
Де може з'явитися ринок і хто його збудує
Перенести ринок планують на ділянку неподалік – перехрестя вул. Садової, 2а – вул. Петлюри. Там на місці недобуду ТзОВ «Інсула Інвест» будує торговий центр, містобудівні для якого отримало два роки тому. Тоді під час виконавчого комітету домовилися, що управління архітектури підготує лист, який підпише забудовник. Відповідно до нього, будівництво повністю повинне відповідати проєкту без будь-яких додаткових перепланувань поверховості та вигляду фасаду.
2017 рік
ТзОВ «Інсула-Інвест» зареєстроване на вулиці Стрийській. Кінцевим бенефіціарним власником є Олександр Берба. Та ж компанія збиралася знести будинок Терлецького на Сахарова, 52 та замість нього збудувати офісний центр. Інша фірма, що належить Олександру Бербі, будує готель та офіси на перехресті Стрийської – Наукової. Як пишуть Наші гроші. Львів, майже вся територія біля озера на Стрийській перебуває в оренді його компаній, а це понад 3,5 га.
Візуалізація торгового центру станом на 2017 рік
Окрім цього, Олександр Берба є кінцевим бенефіціарним власником і ТзОВ «Віллоу Ярд А», яке збирається зводити і комунальний ринок. Підприємство теж зареєстроване на вул. Стрийській у Львові три роки тому.
До 2019 року Берба володів низкою фірм, пов’язаних з компанією Avalon. Співвласником останньої називав себе львівський депутат та бізнесмен Григорій Козловський, однак у пресслужбі Avalon зазначили, що він ніколи не був і не є ні керівником, ні бенефіціаром чи власником компанії Avalon Inc і проєктів компанії.
Актуальний стан. Липень 2022 рік
Додамо, що вулицю Садову у Львові відкрили після реконструкції наприкінці 2016 року. Там облаштували нове асфальтне покриття, а також з обох боків проїжджої частини проклали велодоріжки. Через її невеличкі розміри там постійно були проблеми із паркуванням, також автомобілістам було складно проїхати вузькою вуличкою. У межах реконструкції на вулиці з’явилися паркомісця, облаштували пологі з’їзди та заїзди на тротуар та пішохідні переходи. У такий спосіб хотіли полегшити пересування для людей із особливими потребами.
У 2015 році там відкрили новий офіс компанії SoftServe. Це прозорі приміщення з скляними стінами, а також спортивним залом та коворкінгом. Над інтер’єром будинку працював тодішній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Поруч будівлі – чимала парковка. А напередодні неподалік офісу, на вул. Кульпарківській, 96, стартувало будівництво нового житлового комплексу Safe Town від компанії «Нова Оселя». У межах вулиць Кульпарківської та Садової у Львові зведуть торгово-офісний комплекс із трьорівневим паркінгом. Також там планують звести багатофункційну будівлю, у якій, крім житла, буде заклад освіти та підземний паркінг. Будує компанія депутата Львівської міської ради Назарія Бербеки.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку