Фото: Тетяна Казанцева/Facebook
Знищили і скопіювали. Що зараз у церкві в Славську, де вже немає розписів Сосенка
Учора, 2 червня, фотографії нових розписів у храмі на своїй фейсбук-сторінці оприлюднив голова Славської ОТГ Володимир Бега. У коментарі Tvoemisto.tv Володимир Бега розповів, що потрапив у церкву випадково, а розписами, зокрема вибором майстра для цього, займалась безпосередньо громада храму.
Нові розписи у церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Славську. Фото: Володимир Бега/Фейсбук
Копія Сосенка
«У двох словах, історія така. Ми свого часу запропонували виготовити проєктно-кошторисну документацію, щоб її зробили у Львові в реставраційному інституті. Ми готові були виділити мільйон гривень. Але громада від того відмовилась, тому що, напевно, розуміли, що не зможуть самостійно ухвалювати рішення, а змушені будуть діяти в межах документації. Десь отець знайшов тих людей, що роблять розписи. Ніби воно зовні нагадує відтворення Сосенка, за його мотивами, але наскільки це відповідає дійсності, мають сказати спеціалісти», – говорить Володимир Бега.
Він додає, що храм не є на балансі Славської ОТГ, тож вплинути на ситуацію зі знищенням розписів там не могли.
Читайте також: Для священників УГКЦ на Львівщині проведуть семінари про збереження пам’яток
Голова комісії сакрального мистецтва Самбірсько-Дрогобицької єпархії отець Михайло Олійник розповів Tvoemisto.tv, що нові розписи мають бути копією знищених. Він каже, що єпархія проводила конкурс, оголошення про який було на сайті селищної ради Славської ОТГ. Зголосились до участі двоє учасників, серед яких єпархія затвердила художника Богдана Балицького, який розписував церкви по всій Україні.
«Це буде повторення розпису Сосенка, копії тих розписів, що були знищені. Єпархіальне управління звернулось до Львівської ОДА, у відділ охорони пам’яток, щоб вони це взяли під свою опіку і контроль, щоби прислали фахівців, але вони відмовились, мотивуючи це тим, що це не пам’ятка, і що вони це віддають в наші руки. Тоді єпархіальне управління запропонувало провести конкурс, щоби не залишати церкву просто так», – розповідає отець Михайло Олійник.
Він додає, що зробити копію було і бажанням парафіян. За взірець взяли церкву у Підберізцях Пустомитівського району, яку також розписував Модест Сосенко.
Водночас голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури Андрій Салюк говорить, що зробити копію розписів Сосенка у церкві в Славську неможливо.
«Я думаю, що в єпархії говорять про копію через те, що їм соромно за те, що сталось на території їхньої юрисдикції. Не може бути копії, тому що ніхто не зафіксував оригіналів. У цьому випадку отець, який там на парафії, не ставив собі за мету зберегти розписи Сосенка і Буцманюка, то навіщо робитиме копію», – вважає Андрій Салюк.
Так церква виглядала торік, коли скандал з ремонтом тільки починався. Фото: Сергій Леонов/Фейсбук
Нагадаємо, торік у жовтні у Львівській ОДА сказали, що розроблять проєкт відновлення розписів за ескізами розписів у церквах на Золочівщині та Пустомитівщині. Проєкт мали виконати фахівці ДП Інститут Укрзахідпроєктреставрація.
«Випадковість»
Андрій Салюк додає, що знищення розписів Модеста Сосенка і Юліана Буцманюка у Славську не було випадковістю через незнання, адже знав, що церква є цінною.
Він говорить, що церква у Славську, яку освячував митрополит Андрей Шептицький, належить до реєстру пам’яток і місцевий священник про це знав. Окрім того, про те, що це пам'ятка місцевого значення з охоронним номером, ідеться на сайті Славської громади.
«Була спеціальна виїзна комісія з юристом відділу охорони культурної спадщини ЛОДА, який офіційно попередив, що це є пам’ятка, її не можна руйнувати, а розписи є невід’ємною складовою пам’ятки», – говорить Андрій Салюк.
Він вважає, що правоохоронні органи мали би відреагувати на ситуацію, а священника мали би усунути. Окрім того, Державна архітектурно-будівельна інспекція мала би заборонити усі роботи у церкві і зобов’язати порушників законодавства привести її до попереднього вигляду.
Зазначимо, що у травні 2019 року прокуратура таки відкрила провадження і розпочала досудове розслідування. Ав УГКЦ торік казали, що єпархіальне управління вивчить дії місцевого священика та оцінить їх згідно із церковним законодавством. За словами отця Михайла Олійника, священник зі Славська також раніше завідував Славським деканатом, але з цієї посади його зняли.
Читайте також: Що загрожує винним у знищенні розписів у церкві на Львівщині
«Культурна спадщина є наріжним каменем усієї гуманітарної політики держави. Так є і в поляків, і в німців, і в американців, і, зрештою, московити також на культурну спадщину дивляться як на претекст своєї гуманітарної політики, зокрема зовнішньої. Культурну спадщину руйнують або вороги нашої української державності, або невігласи. До якої категорії віднести людину, яка ініціювала руйнування у церкві?», – говорить Андрій Салюк.
Він додає, що спільно з мистецтвознавцями, художниками, істориками мистецтва та архітектури потрібно опрацювати програму створення нових розписів і тільки на основі дискусіх провідних науковців ухвалювати рішення.
Церква у Славську 2 червня 2020 року. Фото: Володимир Бега/Фейсбук
Апостоли і пророки
Окрім розписів стін храму, у церкві Успіння Пресвятої Богородиці у Славську також був іконостас авторства Модеста Сосенка.
Оксана Ареф’єва, організаторка художніх пленерів Maxim у Славську, розповіла Tvoemisto.tv, що сьогодні, 3 червня, апостолів з іконостасу відвезли у Львів – у Львівській філіал національного науково-дослідного реставраційного центру України.
«Я сама шукала реставратора для них і якраз сьогодні ми відвезли шість подвійних ікон у Львів. Вони вже тричі замальовані, там Сосенка і близько не видно. Як колись у повоєнний час і у 80-х роках робили ремонт церкви, то люди брали пензлики і звичайними фарбами ікони поновили по авторській роботі, і дуже страшно поновили. Тепер цим буде займатись реставратори. Цей центр – найкраще, що є зараз в Україні», – розповідає Оксана Ареф’єва.
Також у церкві було ще близько десяти ікон із зображенням пророків. Утім наразі невідомо, чи їх також відреставрують.
«Отець каже, що не може їх дати і ніби вони мало замальовані. А, по-друге, їх не встигнуть відреставрувати. Центр зможе зробити реставрацію до кінця року, а оновлена церква має відкритись до Успіння, 28 серпня. До того часу мають завершити ремонт, поновити розписи. Тому потрібно, щоб все було готово», – розповідає Оксана Ареф’єва.
За її словами, фінансувати реставрацію ікон будуть із бюджету Славської ОТГ.
Поки автентичні апостоли «відсапуються» у Львові, у храм в Славську замовили «свіжих». Вони займуть місце на іконостасі, а з відреставрованих ікон, говорить Оксана Ареф’єва, наступного року планують зробити своєрідну виставку для гостей Славська – ікони повісять у храмі на рівні очей відвідувачів.
«Іконостас є високо і ікон не видно. А це буде як музейний варіант, щоб відпочивальники, яким буде цікаво глянути на правдивого Сосенка, змогли побачити. Це буде через рік десь», – каже Оксана Ареф’єва.
Щодо розписів у самій церкві, то, за словами жінки, про них вона нічого сказати не може, тому що займалась іконами, а справи, що стосуються церкви, вирішують інші 20 активістів на чолі зі священником. Поспілкуватись зі священником храму Успіння Пресвятої Богородиці нам не вдалось.
Нагадаємо, 15 травня 2019 року у церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Славському під час ремонту знищили автентичні розписи початку ХХ століття авторства Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка. Крім того, з підлоги збили плитку, виготовлену на фабриці Івана Левинського. Натомість у церкві поклали сучасну плитку.
«Управління Самбірсько-Дрогобицької єпархії різними способами намагалося переконати громаду відкласти заплановані роботи до моменту висновків компетентної спільної комісії, створеної у ЛОДА і делегувало до неї спеціалістів. На жаль, змушені констатувати, що до позиції Єпархіального управління не прислухалися», – прокоментували тоді знищення розписів у єпархії.
Утім, говорить Андрій Салюк, навіть на тому етапі, до якого дійшло зараз, можливо виправити ситуацію. Для цього потрібно, щоб на неї нарешті відреагували правоохоронці та влада.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку