Росія бомбить пологові будинки, зриває евакуацію та застосовує заборонені боєприпаси. Через це Tvoemisto.tv продовжує серію публікації про те, як притягнути росію за злочини, які вона вчиняє під час російсько-української війни. Член правління Асоціації правників України та Української асоціації міжнародного права Іван Городиський у розмові з Тvoemisto.tv пояснив, чи збирається росія виконувати рішення судів і чи варто сподіватися Україні на вирок.

Про судові процеси проти Росії

Є два суди, які часто називають «Гаазький трибунал». Це Міжнародний суд ООН і Міжнародний кримінальний суд.

Щодо першого суду, то він є органом Організації Об’єднаних Націй, який розглядає міждержавні спори, тобто спори, у яких позивачами-відповідачами є безпосередньо держави. Україна вирішила ініціювати провадження в цьому суді проти росії, аби показати необґрунтованість обвинувачень у геноциді, які звучать з боку російської влади в бік України, що нібито Україна чинила геноцид на Донбасі впродовж усього цього часу. Варто зазначити, що конкретно ці звинувачення російська сторона артикулювала тривалий час. Проте вони стали публічним виправданням визнання так званих «Л/ДНР» з боку росії та початком російсько-української війни. 

Україна доволі швидко залучила міжнародних експертів, підготувала свою позицію і подала заяву. 7 березня наша держава безпосередньо презентувала свою позицію в Гаазі: на чому вона ґрунтується, чому вважає, що суд має прийняти цю справу до розгляду і яких саме забезпечувальних заходів ми просимо, щоби Міжнародний суд наклав на росію. 

Читайте також: Міжнародний суд ООН наказав Росії зупинити війну проти України

Росія відмовилася брати участь у процесі. Є вже рішення Міжнародного суду припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні, але є велика ймовірність того, що росія проігнорує ці заходи, не виконає їх. Водночас це буде ще одним доказом того, що вона ігнорує міжнародне право, і може слугувати підставою для накладення подальших санкцій, у тому числі з боку ООН. 

Однак треба розуміти, що росія є постійним членом Ради Безпеки з правом вето, тож дуже малоймовірно, що ці санкції будуть впроваджені. Проте, безумовно, це не сприятиме її авторитету чи зміцненню позиції на міжнародній арені. 

Остаточного рішення в цій справі можна очікувати через кілька років. Розгляд у цьому суді – це дуже тривалий процес. Крім того, в Гаазі вже є справи за позовом України проти росії, і варто сподіватися, що з часом їхня кількість зростатиме. А позаяк росія системно і внутрішньо, і на міжнародному рівні ігнорує міжнародне право, то найпевніше, що й остаточні рішення Міжнародного суду, принаймні в перспективі існування путінського режиму, будуть ігноруватися і не будуть виконуватися. 

Про те, чи є сенс у цих судах, якщо виконання їхніх рішень нині буде неможливим 

Це необхідно робити однозначно. Для всіх очевидно, що ми є жертвою агресії. Проте ці рішення й аргументи необхідно формалізувати у правовій площині, в тому числі і у вигляді судових рішень. І що більше буде таких рішень на нашу користь, то слабшими будуть будь-які спроби росії щось заперечити чи отримати якусь підтримку, сильнішими будуть позиції України щодо притягнення до відповідальності росії як держави-агресора. 

Читайте також: Чи можна буде засудити Росію в Гаазі. Політолог-міжнародник про російсько-українську війну

Треба розуміти, що притягнення до відповідальності може відбуватися в різних формах і матиме різні наслідки – подальші санкції, обмеження. Тому кожен такий позов, кожне невиконане росією рішення є ще одним доказом для всіх, що це державне утворення, точніше цей тоталітарний режим, не має права на адекватне ставлення до себе в сучасному світі. 

Про те, які можуть бути обмеження, окрім санкцій

Рішення можуть бути дуже різні. Якщо мовиться про територіальні спори, то суд ухвалює рішення про розмежування, а якщо про якісь інші, то суд приймає рішення, яке встановлює, чия позиція була більш обґрунтованою. 

З великою ймовірністю в рішенні буде визнано, що звинувачення росії в геноциді є необґрунтованими. Тому це автоматично зробить безпідставними будь-які подальші обвинувачення в тому, що Україна вчиняла цей міжнародний злочин. Для будь-якого юриста, який знайомий зі змістом поняття «геноцид», очевидним є те, що на Донбасі його не було. Просто важливо встановити факт, що звинувачення росії безпідставні, і це вже має значення для подальшої стратегії роботи в міжнародних судових органах. 

Читайте також: «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист

Також група українських і британських юристів, підтримувана останнім живим прокурором Нюрнберзького трибуналу Беном Ференцом, запропонувала створити спеціальний міжнародний трибунал щодо росії для засудження винних у злочині агресії проти України. 

Сам статут цього трибуналу може визначити юрисдикцію щодо конкретних видів міжнародних злочинів. Але треба пам’ятати, що у випадках чи то Нюрнберзького процесу, чи то Югославії міжнародне право мало справу, коли нацистська Німеччина програла війну і злочинці були ув’язнені та полонені. У випадку колишньої Югославії влада Хорватії, Боснії та Сербії була готова видавати підозрюваних та обвинувачених. 

Тому якщо в росії не відбудеться зміна політичного режиму, який буде готовий працювати з таким трибуналом чи Міжнародним кримінальним судом, або якщо винні у злочинах не опиняться у полоні чи будуть ув’язнені, ці рішення матимуть заочний характер. 

Про те, скільки часу може тривати розгляд справи

Не варто очікувати, що це відбудеться швидко. Історія свідчить, що розгляд міждержавних спорів займає як мінімум два-три роки. Якщо ж говорити про притягнення до індивідуальної відповідальності, то у випадку трибуналу колишньої Югославії події відбувалися до 1996-1997 року, а останній вирок був винесений у 2017-ому. 

Це може розтягнутися на десятиліття. І тут важливою є не швидкість, а досягнення справедливості. За десять, двадцять чи більше років ті злочини, які вчиняють цими тижнями по всій Україні, не стануть менш злочинними чи менш важкими. Той гнів, який ми всі відчуваємо, має давати нам терпіння і впертість, щоб наполягати та переслідувати винних у злочинах, притягнути їх до відповідальності: і артилеристів, і командирів, і російських політиків – всіх. 

Роман Тищенко-Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.