ілюстрація: Freshwallpapers
«Краса креативних індустрій у тому, що не обов’язково з чимось воювати»
Перетворення Львова на креативне місто – план, що зріє в головах групи ініціативних львів’ян уже не перший рік. На Львівському медіафорумі представники Ради з питань конкурентоспроможності – підприємці Марк Зархін і Андрій Худо, а також співзасновник івано-франківської платформи «Тепле місто» Юрій Филюк висловились про те, яку роль у цьому процесі можуть відіграти засоби масової інформації. Крім того, що вони самі є креативними середовищами, а журналісти – представниками креативного класу, вкрай важливо розповідати аудиторії про те, що таке креативність і навіщо місту змінюватись. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше з виступів учасників дискусії.
Марк Зархін, Kumpel Group, Львів:
Фото: lv.cf.ua
– Країну можуть змінити міста. Спершу потрібно радикально змінити менші формації, аби за їхніми прикладами змінювати більшу. І позитивна трансформація міст має відбуватись, як і в усьому світі, в бік розвитку креативного класу та середовищ. Ідеться не тільки про розвиток певних індустрій і кластерів, а й про стимуляцію притаманної людині риси творчості – тієї, що відрізняє нас від тварин.
Процес творення креативних середовищ, їх формування і зростання відбувається дуже активно, але нерівномірно. Його варто прискорювати і задавати вектор, надавати різноманітну допомогу. На мій погляд, зараз лідером є Франківськ. «Тепле місто» змінює його без крові й революцій, а просто тому, що людям, які це роблять, в кайф. У Львові це теж відбувається: тут будують кілька місць, у яких відбуватиметься концентрація креативних середовищ із різних галузей. Fest Republic, кілька великих індустріальних і ІТ-хабів, LEM Station, Фабрика повидла.
Це відбувається, але ми впевнені, що місто мусить прийняти стратегію розвитку в цьому напрямку. І це значною мірою залежить від медіа. Адже необхідно розповідати про ці процеси, починаючи від самої дефініції «креативний клас». Усе місто, чи, принаймні, діти всіх львів’ян повинні стати креативним класом, адже примітивну роботу зовсім скоро виконуватимуть роботи та штучний інтелект. Концентрація креативного класу залучає в місто кардинально інші інвестиції, адже сьогодні великі світові компанії вже не так цікавляться капіталом, як мізками людей. Як казав Річард Флоріда, «людський ресурс – це валюта двадцять першого століття». Саме про це критично мало інформації в пресі, й це дивує, адже журналісти – насамперед представники креативного класу. Потрібно транслювати людям інформацію про зміни, бо вони, не розуміючи суті, обурюються: що це ви там уже напридумували?
Зараз ми вивчаємо досвід багатьох креативних регіонів у світі. За зразок для Львова ми обрали Дублін. Ще двадцять років тому порядок денний Дубліна та всієї Ірландії диктувало агресивне клерикальне населення. Та знайшлася серед управлінців група прогресивних людей, які поступово, крок за кроком, почали змінювати місто. В результаті зарплати зросли у п’ять разів, з’явились потужні офіси, місто зажило іншим життя. Етос креативного класу став загальноприйнятим, змінилися цінності та еліта. Так трансформується місто, й це те, чого ми хотіли б для Львова.
Юрій Филюк, платформа «Тепле місто», Івано-Франківськ:
Фото: img.pravda.com
– Розуміння того, чим займаються креативні індустрії, їхньої ролі в Україні, має бути глибшим. Хороший приклад: оборот львівської компанії SoftServe приблизно такий самий, як в «АрселорМіттал Кривий Ріг», колишньої «Криворіжсталі». Про такі речі в Україні часто знає вузьке коло зацікавлених людей, а широкого розголосу бракує – саме для цього необхідна допомога медіа.
Наш Urban Space 100 – це громадський простір, у якому є ресторан і декілька інших функцій, зокрема радіо. Він був створений завдяки ста соціальним інвесторам, кожен із яких вклав тисячу доларів. 80% від прибутків реінвестується в інші проекти розвитку міста. Зараз Urban Space як соціальна франшиза стартував у Києві, там збирають п’ятсот інвесторів. Ми маємо понад двісті заявок із різних міст на використання цього досвіду.
З відкриттям кожного наступного Urban Space з’являтиметься і прозора радіостудія. Радіостанція перебуває на балансі ГО «Тепле місто», але ми не втручаємось у редакційну політику – це незалежне ЗМІ. Радіо про сучасний розвиток міст, де контент, сформований в різних містах, буде зводитись у єдиний стрім. Це може бути ще одне якісне ЗМІ, яке популяризуватиме нові суспільні та креативні моделі, будуватиме ту країну, в якій хочеться жити.
Краса креативних індустрій у тому, що не обов’язково з чимось воювати – можна просто збоку створювати щось абсолютно нове. А коли вже розбудована нова екосистема, люди бачать, що вона краща за стару, й перебирають її на себе. Навіть ті, хто мав би бути умовним противником. У «Теплому місті» ми принципово нікого не критикуємо, шукаємо точки дотику й придумуємо щось нове, що дивує людей, але багатьом подобається. І люди плавно переходять на наш бік.
У суспільстві є запит на зміни. А креативні середовища легкі, пластичні й дають змогу спробувати щось змінити.
Андрій Худо, співзасновник Холдингу емоцій !Fest, Львів:
– Ти завжди будеш задоволений співпрацею з медіа, коли працюєш із ними щиро й отримуєш те саме у відповідь. Коли ти чесно розповідаєш про те, що робиш, їм це цікаво. Не думаю, що креативні індустрії потребують окремих медійних проектів, бо, коли ти робиш цікаві речі, про них пишуть різні ресурси. Останній приклад: пивоварня «Правда» зварила пиво «Trump. The President of Divided States of America». Це зацікавило багато світових медіа. Це круто, коли про львівську компанію пишуть десь у світі, підігріваючи інтерес не лише до нас, а й до міста. Сподіваюся, що про стартапи, що з’являться у креативному просторі Fest Republic, також писатимуть.
Якщо ми всі разом будемо популяризувати те, що креативний клас та економіка – це добре, то наступним етапом буде поява нових робочих місць і збагачення населення. Це, у свою чергу, стимулюватиме людей, зацікавлених у якісній інформації, вкладати свої гроші в незалежні медіапроекти.
На мій погляд, шлях до змін – це освіта. І креативним середовищам варто стимулювати розвиток її нових, альтернативних форм. У Львові відкрилася школа КМДШ, садочки Монтессорі, розвивається Український католицький університет. Це величезні інвестиції, але ніхто не очікує їх швидкого повернення, адже це робота над зміною поколінь.
Олександра Власюк
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери