ілюстрація: Freshwallpapers

ілюстрація: Freshwallpapers

«Краса креативних індустрій у тому, що не обов’язково з чимось воювати»

2051 0
Марк Зархін, Андрій Худо і Юрій Филюк на Львівському медіафорумі говорили про те, як засоби масової інформації можуть допомогти місту стати креативними.

Перетворення Львова на креативне місто – план, що зріє в головах групи ініціативних львів’ян уже не перший рік. На Львівському медіафорумі представники Ради з питань конкурентоспроможності –  підприємці Марк Зархін і Андрій Худо, а також співзасновник івано-франківської платформи «Тепле місто» Юрій Филюк висловились про те, яку роль у цьому процесі можуть відіграти засоби масової інформації. Крім того, що вони самі є креативними середовищами, а журналісти – представниками креативного класу, вкрай важливо розповідати аудиторії про те, що таке креативність і навіщо місту змінюватись. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше з виступів учасників дискусії.

Марк Зархін, Kumpel Group, Львів:

Фото: lv.cf.ua

– Країну можуть змінити міста. Спершу потрібно радикально змінити менші формації, аби за їхніми прикладами змінювати більшу. І позитивна трансформація міст має відбуватись, як і в усьому світі, в бік розвитку креативного класу та середовищ. Ідеться не тільки про розвиток певних індустрій і кластерів, а й про стимуляцію притаманної людині риси творчості – тієї, що відрізняє нас від тварин.

Процес творення креативних середовищ, їх формування і зростання відбувається дуже активно, але нерівномірно. Його варто прискорювати і задавати вектор, надавати різноманітну допомогу. На мій погляд, зараз лідером є Франківськ. «Тепле місто» змінює його без крові й революцій, а просто тому, що людям, які це роблять, в кайф. У Львові це теж відбувається: тут будують кілька місць, у яких відбуватиметься концентрація креативних середовищ із різних галузей. Fest Republic, кілька великих індустріальних і ІТ-хабів, LEM Station, Фабрика повидла.

Це відбувається, але ми впевнені, що місто мусить прийняти стратегію розвитку в цьому напрямку. І це значною мірою залежить від медіа. Адже необхідно розповідати про ці процеси, починаючи від самої дефініції «креативний клас». Усе місто, чи, принаймні, діти всіх львів’ян повинні стати креативним класом, адже примітивну роботу зовсім скоро виконуватимуть роботи та штучний інтелект. Концентрація креативного класу залучає в місто кардинально інші інвестиції, адже сьогодні великі світові компанії вже не так цікавляться капіталом, як мізками людей. Як казав Річард Флоріда, «людський ресурс – це валюта двадцять першого століття». Саме про це критично мало інформації в пресі, й це дивує, адже журналісти – насамперед представники креативного класу. Потрібно транслювати людям інформацію про зміни, бо вони, не розуміючи суті, обурюються: що це ви там уже напридумували?

Зараз ми вивчаємо досвід багатьох креативних регіонів у світі. За зразок для Львова ми обрали Дублін. Ще двадцять років тому порядок денний Дубліна та всієї Ірландії диктувало агресивне клерикальне населення. Та знайшлася серед управлінців група прогресивних людей, які поступово, крок за кроком, почали змінювати місто. В результаті зарплати зросли у п’ять разів, з’явились потужні офіси, місто зажило іншим життя. Етос креативного класу став загальноприйнятим, змінилися цінності та еліта. Так трансформується місто, й це те, чого ми хотіли б для Львова.

Юрій Филюк, платформа «Тепле місто», Івано-Франківськ:

Фото: img.pravda.com

– Розуміння того, чим займаються креативні індустрії, їхньої ролі в Україні, має бути глибшим. Хороший приклад: оборот львівської компанії SoftServe приблизно такий самий, як в «АрселорМіттал Кривий Ріг», колишньої «Криворіжсталі». Про такі речі в Україні часто знає вузьке коло зацікавлених людей, а широкого розголосу бракує – саме для цього необхідна допомога медіа.

Наш Urban Space 100 – це громадський простір, у якому є ресторан і декілька інших функцій, зокрема радіо. Він був створений завдяки ста соціальним інвесторам, кожен із яких вклав тисячу доларів. 80% від прибутків реінвестується в інші проекти розвитку міста. Зараз Urban Space як соціальна франшиза стартував у Києві, там збирають п’ятсот інвесторів. Ми маємо понад двісті заявок із різних міст на використання цього досвіду.

З відкриттям кожного наступного Urban Space з’являтиметься і прозора радіостудія. Радіостанція перебуває на балансі ГО «Тепле місто», але ми не втручаємось у редакційну політику – це незалежне ЗМІ. Радіо про сучасний розвиток міст, де контент, сформований в різних містах, буде зводитись у єдиний стрім. Це може бути ще одне якісне ЗМІ, яке популяризуватиме нові суспільні та креативні моделі, будуватиме ту країну, в якій хочеться жити.

Краса креативних індустрій у тому, що не обов’язково з чимось воювати – можна просто збоку створювати щось абсолютно нове. А коли вже розбудована нова екосистема, люди бачать, що вона краща за стару, й перебирають її на себе. Навіть ті, хто мав би бути умовним противником. У «Теплому місті» ми принципово нікого не критикуємо, шукаємо точки дотику й придумуємо щось нове, що дивує людей, але багатьом подобається. І люди плавно переходять на наш бік.

У суспільстві є запит на зміни. А креативні середовища легкі, пластичні й дають змогу спробувати щось змінити.

Андрій Худо, співзасновник Холдингу емоцій !Fest, Львів:

– Ти завжди будеш задоволений співпрацею з медіа, коли працюєш із ними щиро й отримуєш те саме у відповідь. Коли ти чесно розповідаєш про те, що робиш, їм це цікаво. Не думаю, що креативні індустрії потребують окремих медійних проектів, бо, коли ти робиш цікаві речі, про них пишуть різні ресурси. Останній приклад: пивоварня «Правда» зварила пиво «Trump. The President of Divided States of America». Це зацікавило багато світових медіа. Це круто, коли про львівську компанію пишуть десь у світі, підігріваючи інтерес не лише до нас, а й до міста. Сподіваюся, що про стартапи, що з’являться у креативному просторі Fest Republic, також писатимуть.

Якщо ми всі разом будемо популяризувати те, що креативний клас та економіка – це добре, то наступним етапом буде поява нових робочих місць і збагачення населення. Це, у свою чергу, стимулюватиме людей, зацікавлених у якісній інформації, вкладати свої гроші в незалежні медіапроекти.

На мій погляд, шлях до змін – це освіта. І креативним середовищам варто стимулювати розвиток її нових, альтернативних форм. У Львові відкрилася школа КМДШ, садочки Монтессорі, розвивається Український католицький університет. Це величезні інвестиції, але ніхто не очікує їх швидкого повернення, адже це робота над зміною поколінь.

Олександра Власюк

Міські акценти