Фото: Твоє місто

Фото: Твоє місто

Маленькі «Джавеліни». Як у Львові у час війни народжують героїв

7210 0
З початку наступу Росії в Україні на світ з'явилися понад 15 тисяч малюків. Залишатися у Києві, Маріуполі, Харкові, Запоріжжі вагітним жінкам вкрай небезпечно, тож частина з них вимушено приїхали до Львова, аби безпечно народити своїх діток. Людмила народила у Львові донечку, поки її чоловік та батько обороняють Київ, а брат служить у лавах ЗСУ.

Читайте також: «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни

Дорога до Львова

Людмила приїхала з Києва на початку березня. Їй 34 роки, у неї це перші пологи. Зараз жінка, як і її донечка, якій лише кілька днів від народження, в безпеці.

Каже, якби не вагітність, то зосталася б у Києві, допомагала, волонтерила, робила б усе те, чим займалася під час революцій. Проте мала думати про найважливіше – народження дитини.

«Приїхала до Львова народжувати, бо так сталося, що почалася війна. Довго не могла зважитися на виїзд із рідного міста, адже там залишилися чоловік і батько, які обороняють Київ, та брат, який у лавах ЗСУ захищає Україну від окупантів», – розповідає вона.

Каже, коли зрозуміли з мамою, що в Києві стає небезпечно, взяли сумку з дитячими речами, швидко спакували валізу і поїхали на вокзал. Людмила пригадує, що їхати в поїзді було досить важко: людей багато, дихати нічим. Та коли добралися і вийшли на перон, то відчули спокій, зрозуміли, що все буде добре.

«Ще на вокзалі ми з мамою були вражені, наскільки тут всі щиро, привітно нас прийняли. Запропонували їжу, безкоштовно довезли до місця призначення. Відверто кажучи, навіть не очікували цього», – дивується переселенка.

Перші дні Людмила з мамою жили у тітки. В родички троє дітей, проте якось помістилися у невеликій квартирі. Коли підходив термін пологів, їй рекомендували звернутися у Львівський перинатальний центр.

Читайте також: У Львові хочуть збудувати модульні будинки для переселенців

Жінка зателефонувала туди, сказавши, звідки вона, і їй відразу запропонували приїхати. Далі скерували на УЗД, зробили необхідні аналізи і поставили на облік. Причому, як каже Людмила, не взяли ні копійки за це.

«Я трохи в цей момент розгубилася, бо розуміла, що за все треба платити. А мені, навпаки, сказали, що нічого не потрібно, ще й дали найнеобхідніше: засоби гігієни, навіть зубну щітку і пасту», – веде далі співрозмовниця.

Однак Людмила більше переживала через те, що вже домовилася про пологи в Києві. Народжувати мала в одному зі столичних приватних пологових домів. Частину грошей уже заплатила, решту їй розтермінували. Загальна сума становила 100 тисяч гривень.

Щоправда, зараз тривають перемовини, аби заплачені гроші їй повернули. Наразі безрезультатно. Та найгірше те, що столичний пологовий досі знімає з рахунку жінки гроші за кредитним договором. Людмила каже, що коли у правовому полі діяти не вдасться, вона готова надати справі широкого розголосу.

У Львові жінка народила донечку 21 березня. Пологи були дуже важкі, але завдяки акушерові-гінекологу Орестові Ошуркевичу, який приймав їх, та іншому медперсоналу все добре.

«Завжди думала, що найкращі пологові у Києві. Але ні, таки у Львові. Можливо, під час воєнного стану це не зовсім доречно казати, але нам тут безпечно», – запевняє Людмила.

Читайте також: «Наживаються на війні». Садовий оприлюднив список недобросовісних орендодавців у Львові

Над ім’ям своєї донечки Людмила ще думає, та кілька варіантів усе ж таки вибрала.

«Зважаючи на теперішні реалії, була думка назвати доню Джавеліна. Та, непевне, це дуже парадоксально, – усміхаючись, каже вона. – Як варіанти розглядаємо імена Анастасія, Євгенія, можливо, Вікторія від «перемога».

І хоч речей Людмила взяла небагато, зараз їй із донечкою та мамою всього вистачає. Багато що принесли волонтери у пологовий, дещо «Новою поштою» надіслав чоловік із Києва, певні речі – родичі з Америки.

Волонтерити можна й у пологовому

Після народження донечки переглядати новини та фото рідного Києва жінка не хоче або ж робить це «дозовано». Каже, заради новонародженої  треба берегти емоційний стан, зберігати спокій і дбати про лактацію. Проте ніщо не заважає їй волонтерити. Вона це робила на початку війни у Києві і робить зараз у Львові.

«Спочатку я допомагала братові, шукала для нього і побратимів спорядження: шоломи, бронежилети. Тепер допомагаємо одягом та взуттям дітям із Харківщини, які вимушено переїхали до Львова та Івано-Франківська», – каже Людмила, пояснюючи, що її родина займається виготовленням взуття та пошиттям одягу в Чигирині, що на Черкащині.

Кілька днів тому жінка таки побачила фото району, будинку, куди вони з чоловіком і донечкою мали перебратися.

«Ми ще там не жили. Квартиру в новобудові придбали у кредит, досі за неї платимо. А в цьому будинку «орки» своїми ракетами вже розбомбили перші поверхи. Під обстріл він потрапив через те, що розташований неподалік авіаційного заводу «Антонов». Але… якось буде, головне, щоби ми перемогли», – каже вона.

На запитання, чи хоче Людмила повернутися в Київ і коли планує це зробити, відповідь була така: «Ще з місяць точно будемо у Львові, бо донечка крихітна, доведеться кілька разів піти на скринінг. Тим паче що на найближчий місяць вдалося винайняти квартиру. За кордон їхати однозначно не збираюся, хоча така можливість була».

Замислившись за хвилину, жінка додала: «Ми всі прагнемо перемоги, тож, думаю, довго тут не затримаємося, повернемося до Києва. Щойно Арестович скаже, що жінкам можна повертатися в столицю, відразу ж поїдемо. Ще швидше сподіваюся почути, що «орків» на нашій землі вже нема, а головний «орк» помер».

Тут допомагають кожній

Жінок, які змушені були переїхати до Львова, у перинатальному центрі чимало. На обліку понад 150 вагітних, породіль уже понад 70. Серед них жительки Києва і Київської області, Луганщини, Донеччини, Запоріжжя.

Як зазначив заступник директора з медичної частини, лікар акушер-гінеколог Львівського обласного клінічного перинатального центру Олександр Сімкін, пацієнтки, які вимушено переїхали з інших областей, почали поступати сюди майже від початку війни – з 25 лютого. Багатьох скеровують сімейні лікарі, але більшість із них звертаються самі, бо чули позитивні відгуки про цей медзаклад.

«Щодня кількість внутрішньо переміщених жінок, які до нас поступають, різна. Сьогодні може бути двоє-троє, а завтра втричі більше. Наприклад, минулої доби ми прийняли 20 пологів, із них пять – у внутрішньо переміщених жінок. Тобто чверть від загальної кількості прийнятих пологів за добу становлять пологи в жінок з інших областей», – пояснює він.

Зі слів медика, більшість із них тривалий час мусили перебувати на окупованих територіях або під обстрілами, тому сильно переживали, тривожилися. Однак суттєвих проблем зі здоров’ям чи загроз для плоду, на щастя, не було. Тим, у кого підвищений психоемоційний стан, допомагає штатний психолог.

Бувають випадки, коли вагітні приїздять без документів, втративши або забувши їх удома, не мають обмінних карток із ведення вагітності. Проте у прийомі та допомозі в перинатальному центрі не відмовляють нікому – вагітних ставлять на облік у жіночу консультацію, а тим, що ось-ось мають народили, роблять необхідні аналізи, обстеження, приймають пологи. Всі послуги тут безкоштовні, жінки забезпечені всіма необхідними медикаментами.

Середній термін перебування в перинатальному центрі невеликий: після природних пологів – дві доби, після кесаревого розтину – чотири. А далі жінки самостійно вирішують, що їм робити. Одні винаймають квартири у Львові та залишаються тут, другі виїжджають за кордон. Однак більшість все ж таки не полишає думки повернутися додому.

Є у Львівському перинатальному центрі укриття, куди під час сигналу повітряної тривоги спускаються жінки. На часі облаштування ще одного більш комфортного і безпечнішого укриття зі всією необхідною матеріально-технічною базою, щоб у разі потреби жінки могли в ньому народжувати. Кошти на це вже шукають.

Ольга Шведа

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!