Фото: infoindustria.com.ua

Фото: infoindustria.com.ua

Кредитна історія. Скільки винен Львів і скільки ще може позичити

1306 0
Борг міста – понад сто мільйонів євро, але в міськраді кажуть, що могло би бути в кілька разів більше. Експерти коментують ризики та переваги валютних кредитів, які бере Львів.

2018 року львівська міська влада має намір позичити в міжнародних фінансових інституцій понад сто мільйонів євро, а також випустити муніципальні облігації майже на півмільярда гривень. Чи матимемо чим повертати? В міській раді запевняють, що все гаразд: можна позичати й більше, адже місто – сумлінний позичальник, якому вірять кредитори, а заборгованість невелика. Експерти ж називають ризики, які тягне за собою валютне кредитування.

Понад сто мільйонів

І це не в гривнях. Загальний борг комунальних підприємств Львова за міжнародними кредитами становить 110 мільйонів євро та майже 8 мільйонів доларів. Про це Tvoemisto.tv розповів директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олег Іщук. За його словами, ці кредити місто повертатиме до 2030 року. Цього року на погашення тіла кредитів у бюджеті міста передбачено 420 мільйонів гривень.

Олег Іщук уважає, що багато позичати ззовні – правильна політика, адже в такий спосіб місто вирішує нагальні проблеми своїх мешканців: ремонтує дороги та трамвайні колії, налагоджує водопостачання, пускає трамвай на Сихів. Загальна ж сума боргів, яка звучить для пересічного львів’янина як захмарна, жодних загроз для економіки міста, за словами Олега Іщука, не несе. До того ж, кількість позик, узятих містом, контролює Міністерство фінансів, погоджуючи кожну емісію облігацій чи кредит.

Міністерство встановлює нормативний показник: сума відсотків, які місто сплачує за позиками, має бути не більшою за 10% видатків загального фонду бюджету. «Зараз ми маємо близько відсотка від цього показника, а можна було би брати до 10%», -- наголосив директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради.  На уточнююче запитання, чи йдеться про суму близько мільярда євро, він відповів, що це залежало би від відсоткових ставок.

Олег Іщук не бачить приводу для занепокоєння і у прогнозах рейтингової агенції Fitch, яка у січні цього  року у пояснювальній записці до кредитного рейтингу Львова зазначала, що до 2020 року сукупний ризик міста після надання гарантій під позики комунальних підприємств може зрости майже вдвічі: з 17%  у 2017 році до 30% загальних доходів бюджету. «Бюджет міста – десять мільярдів, то про що можна говорити?», – сказав він.

Порівнюючи з ситуацією з зовнішнім боргом України, який становить 83% ВВП, речник «Кредобанку» Віктор Гальчинський називає потенційне зростання боргових зобов’язань Львова до 30% від доходів бюджету оптимістичним.

Валютний ризик

Цього року борг комунальних підприємств може подвоїтись. У Ратуші не раз говорили, що місто планує залучити кошти Європейського банку реконструкції та розвитку й Європейського інвестиційного банку для будівництва заводу з переробки сміття та рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Це вже 70-75 мільйонів євро. Ще десять мільйонів хочуть узяти на впровадження електронного квитка, майже 40 мільйонів – на проекти, пов’язані з безпекою на дорогах.

Коментувати потенційні угоди Олег Іщук відмовився. Але пояснив, чому міська рада бере саме валютні кредити. Це вигідно, адже ЄБРР та ЄІБ позичають кошти під нижчі відсотки, ніж комерційні банки. «Місто бере кредити під 4%. Немає жодного кредиту, який би ми брали за відсотковою ставкою, вищою за 5%», – сказав він.

Погоджується з цим і керівник львівської філії «Укргазбанку» та член бюджетної комісії Львівської міської ради Олег Василишин. За його словами, відсотки за гривневими кредитами в банках становлять приблизно 19% річних, за кредитами в євро – 7-8%. Тож позичати у міжнародних організацій справді вигідно. До того ж, кредити від ЄБРР чи Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) завжди супроводжуються великими ґрантами, що автоматично зменшує суму, яку потім слід віддавати.

Читайте також: П’ять основних кредитів Львова: чому місто позичає, а не залучає інвестора

Поза тим, є у валютних кредитах і певні ризики. Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович називає найбільшою загрозою для бюджету гарантії за валютними кредитами, які отримують муніципальні підприємства. «Ці підприємства і міський бюджет навряд чи отримують дохід у валюті. Умови кредитів можуть бути дуже привабливими, та за відносно незначної девальвації гривні це може співвідноситись із запозиченнями в національній валюті», – говорить він.

Віктор Гальчинський називає два ризики валютних позичок. «Перший – погіршення й без того несприятливого інвестиційного клімату, яке може призвести до зниження доходів бюджету міста. Другий – нестабільність національної валюти. Істотні коливання гривні можуть призвести до різкого збільшення частки боргу відносно доходів бюджету міста», – пояснює він.

«Ви думаєте, що гривня знеціниться в чотири рази? Від 27 гривень за долар до понад ста?», – відповідає на запитання про ризики Олег Іщук.

Поки що говорити про значне знецінення гривні немає підстав, тому, на думку Олега Василишина, валютні кредити залишаться привабливими. «Цього року в державному бюджеті закладено валютний коридор у межах тридцяти гривень за долар. Якщо взяти калькулятор і порахувати, побачимо, що валютні кредити під 5% все одно вигідніші за гривневі під 19%, навіть якщо долар зросте до тридцяти гривень», – каже він.

Олег Василишин наголошує, що Львів багато років є сумлінним позичальником і вчасно сплачує за кредитами. Для міжнародних фінансових установ, які розглядають нові проекти Львова, це позитивний аргумент.

Тим часом Віктор Гальчинський наголошує, що місто має проводити позикову політику дуже зважено. Брати кредити, особливо валютні, слід тільки на життєво важливі для міста проекти, розуміючи, як місто повертатиме ці гроші. Віктор Гальчинський наголошує, що легковажне ставлення до валютних запозичень та емісій цінних паперів може призвести до переддефолтного стану, як було в Києві 2015 року.  Фінансове становище столиці тоді вдалося врятувати за допомогою реструктуризації та допомоги з державного бюджету, але Київ досі винен багато – восени 2017 року його борг перевищував 350 мільйонів доларів.

Знов облігації

Вперше за шість років Львів вирішив випустити муніципальні облігації для розв’язання нагальних проблем інфраструктури міста, перш за все – на ремонти. Експерти оцінюють цю ідею загалом добре. За словами Віктора Гальчинського, кредитний рейтинг від Fitch та прогнози аналітиків цієї агенції дають підстави говорити про те, що економіка Львова має позитивну динаміку. «Те, що Fitch присвоїв Львову максимально можливий позитивний кредитний рейтинг на рівні В- зі стабільним прогнозом, свідчить про добру тенденцію», – наголошує він.

Читайте також: Львів хоче позичити 39 млн євро на оновлення громадського транспорту

Тарас Котович каже, що випуск облігацій може збільшити прямий борг міста на 440 мільйонів гривень, однак це невеликі запозичення. До того ж, вказує аналітик, у 2007-2009 роках Львів мав успішний досвід випуску муніципальних облігацій.

За словами Олега Василишина, зараз у міській раді готують пакет документів для затвердження у Міністерстві фінансів. Він прогнозує, що перший транш облігацій випустять улітку. «На бюджетній комісії ми ухвалили рішення, що відсоткова ставка за облігаціями не повинна перевищувати 22%. Думаю, вона становитиме 18-19% – це добрий показник», – каже депутат.

Також місто висунуло вимогу до банку, який стане андеррайтером емісії: якщо за певний проміжок часу облігації не будуть викуплені, їх має повністю викупити сам банк і вже потім продавати. Відтак місто практично відразу отримує гроші, які зможе використати. На думку Олега Василишина, муніципальні облігації Львова матимуть попит, тому з їх розміщенням не має виникнути проблем.

Дмитро Борисов,

Тарас Базюк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти