Фото: infoindustria.com.ua
Кредитна історія. Скільки винен Львів і скільки ще може позичити
2018 року львівська міська влада має намір позичити в міжнародних фінансових інституцій понад сто мільйонів євро, а також випустити муніципальні облігації майже на півмільярда гривень. Чи матимемо чим повертати? В міській раді запевняють, що все гаразд: можна позичати й більше, адже місто – сумлінний позичальник, якому вірять кредитори, а заборгованість невелика. Експерти ж називають ризики, які тягне за собою валютне кредитування.
Понад сто мільйонів
І це не в гривнях. Загальний борг комунальних підприємств Львова за міжнародними кредитами становить 110 мільйонів євро та майже 8 мільйонів доларів. Про це Tvoemisto.tv розповів директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олег Іщук. За його словами, ці кредити місто повертатиме до 2030 року. Цього року на погашення тіла кредитів у бюджеті міста передбачено 420 мільйонів гривень.
Олег Іщук уважає, що багато позичати ззовні – правильна політика, адже в такий спосіб місто вирішує нагальні проблеми своїх мешканців: ремонтує дороги та трамвайні колії, налагоджує водопостачання, пускає трамвай на Сихів. Загальна ж сума боргів, яка звучить для пересічного львів’янина як захмарна, жодних загроз для економіки міста, за словами Олега Іщука, не несе. До того ж, кількість позик, узятих містом, контролює Міністерство фінансів, погоджуючи кожну емісію облігацій чи кредит.
Міністерство встановлює нормативний показник: сума відсотків, які місто сплачує за позиками, має бути не більшою за 10% видатків загального фонду бюджету. «Зараз ми маємо близько відсотка від цього показника, а можна було би брати до 10%», -- наголосив директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради. На уточнююче запитання, чи йдеться про суму близько мільярда євро, він відповів, що це залежало би від відсоткових ставок.
Олег Іщук не бачить приводу для занепокоєння і у прогнозах рейтингової агенції Fitch, яка у січні цього року у пояснювальній записці до кредитного рейтингу Львова зазначала, що до 2020 року сукупний ризик міста після надання гарантій під позики комунальних підприємств може зрости майже вдвічі: з 17% у 2017 році до 30% загальних доходів бюджету. «Бюджет міста – десять мільярдів, то про що можна говорити?», – сказав він.
Порівнюючи з ситуацією з зовнішнім боргом України, який становить 83% ВВП, речник «Кредобанку» Віктор Гальчинський називає потенційне зростання боргових зобов’язань Львова до 30% від доходів бюджету оптимістичним.
Валютний ризик
Цього року борг комунальних підприємств може подвоїтись. У Ратуші не раз говорили, що місто планує залучити кошти Європейського банку реконструкції та розвитку й Європейського інвестиційного банку для будівництва заводу з переробки сміття та рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Це вже 70-75 мільйонів євро. Ще десять мільйонів хочуть узяти на впровадження електронного квитка, майже 40 мільйонів – на проекти, пов’язані з безпекою на дорогах.
Коментувати потенційні угоди Олег Іщук відмовився. Але пояснив, чому міська рада бере саме валютні кредити. Це вигідно, адже ЄБРР та ЄІБ позичають кошти під нижчі відсотки, ніж комерційні банки. «Місто бере кредити під 4%. Немає жодного кредиту, який би ми брали за відсотковою ставкою, вищою за 5%», – сказав він.
Погоджується з цим і керівник львівської філії «Укргазбанку» та член бюджетної комісії Львівської міської ради Олег Василишин. За його словами, відсотки за гривневими кредитами в банках становлять приблизно 19% річних, за кредитами в євро – 7-8%. Тож позичати у міжнародних організацій справді вигідно. До того ж, кредити від ЄБРР чи Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) завжди супроводжуються великими ґрантами, що автоматично зменшує суму, яку потім слід віддавати.
Читайте також: П’ять основних кредитів Львова: чому місто позичає, а не залучає інвестора
Поза тим, є у валютних кредитах і певні ризики. Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович називає найбільшою загрозою для бюджету гарантії за валютними кредитами, які отримують муніципальні підприємства. «Ці підприємства і міський бюджет навряд чи отримують дохід у валюті. Умови кредитів можуть бути дуже привабливими, та за відносно незначної девальвації гривні це може співвідноситись із запозиченнями в національній валюті», – говорить він.
Віктор Гальчинський називає два ризики валютних позичок. «Перший – погіршення й без того несприятливого інвестиційного клімату, яке може призвести до зниження доходів бюджету міста. Другий – нестабільність національної валюти. Істотні коливання гривні можуть призвести до різкого збільшення частки боргу відносно доходів бюджету міста», – пояснює він.
«Ви думаєте, що гривня знеціниться в чотири рази? Від 27 гривень за долар до понад ста?», – відповідає на запитання про ризики Олег Іщук.
Поки що говорити про значне знецінення гривні немає підстав, тому, на думку Олега Василишина, валютні кредити залишаться привабливими. «Цього року в державному бюджеті закладено валютний коридор у межах тридцяти гривень за долар. Якщо взяти калькулятор і порахувати, побачимо, що валютні кредити під 5% все одно вигідніші за гривневі під 19%, навіть якщо долар зросте до тридцяти гривень», – каже він.
Олег Василишин наголошує, що Львів багато років є сумлінним позичальником і вчасно сплачує за кредитами. Для міжнародних фінансових установ, які розглядають нові проекти Львова, це позитивний аргумент.
Тим часом Віктор Гальчинський наголошує, що місто має проводити позикову політику дуже зважено. Брати кредити, особливо валютні, слід тільки на життєво важливі для міста проекти, розуміючи, як місто повертатиме ці гроші. Віктор Гальчинський наголошує, що легковажне ставлення до валютних запозичень та емісій цінних паперів може призвести до переддефолтного стану, як було в Києві 2015 року. Фінансове становище столиці тоді вдалося врятувати за допомогою реструктуризації та допомоги з державного бюджету, але Київ досі винен багато – восени 2017 року його борг перевищував 350 мільйонів доларів.
Знов облігації
Вперше за шість років Львів вирішив випустити муніципальні облігації для розв’язання нагальних проблем інфраструктури міста, перш за все – на ремонти. Експерти оцінюють цю ідею загалом добре. За словами Віктора Гальчинського, кредитний рейтинг від Fitch та прогнози аналітиків цієї агенції дають підстави говорити про те, що економіка Львова має позитивну динаміку. «Те, що Fitch присвоїв Львову максимально можливий позитивний кредитний рейтинг на рівні В- зі стабільним прогнозом, свідчить про добру тенденцію», – наголошує він.
Читайте також: Львів хоче позичити 39 млн євро на оновлення громадського транспорту
Тарас Котович каже, що випуск облігацій може збільшити прямий борг міста на 440 мільйонів гривень, однак це невеликі запозичення. До того ж, вказує аналітик, у 2007-2009 роках Львів мав успішний досвід випуску муніципальних облігацій.
За словами Олега Василишина, зараз у міській раді готують пакет документів для затвердження у Міністерстві фінансів. Він прогнозує, що перший транш облігацій випустять улітку. «На бюджетній комісії ми ухвалили рішення, що відсоткова ставка за облігаціями не повинна перевищувати 22%. Думаю, вона становитиме 18-19% – це добрий показник», – каже депутат.
Також місто висунуло вимогу до банку, який стане андеррайтером емісії: якщо за певний проміжок часу облігації не будуть викуплені, їх має повністю викупити сам банк і вже потім продавати. Відтак місто практично відразу отримує гроші, які зможе використати. На думку Олега Василишина, муніципальні облігації Львова матимуть попит, тому з їх розміщенням не має виникнути проблем.
Дмитро Борисов,
Тарас Базюк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери