Куди поїхати на вихідні. До однієї з ферм неподалік Львова
Із Гарбузового раю
Шість років тому львівське подружжя Ігоря Реви та Соломії Братах вирішило продати квартиру в центрі міста та переїхати до села. Тепер вони живуть у Мальованці на Городоччині, а неподалік, у Мильчицях, мають сироварню «Гарбузовий рай». Там не лише варять сир та варення, а ще й проводять екскурсії й майстерки для дітей і дорослих.
сreative director Марина Абрамова, рroduction Соснов Максим на замовлення «Гарбузового раю»
Серед хедлайнерів «Гарбузового раю» є сири «Ґодз», «Магура» і «Верде». «Ґодз» – це сирні кульки, як тенісний м’ячик, де всередині вимішано сир з часником, а ззовні – чорний перець. «Магура» – пірамідки з травами, обкатані у копченій паприці. Такий сир, за словами Ігоря Реви, можна споживати свіжим від 7 днів і ставити на витримку до року. На ранніх стадіях він виглядає більше як домашній, але в три місяці вже матиме структуру пармезану і використовується як спеція. А «Верде» – це кульки з горіхами, зовні – базилік і орегано. Також є «Довбуш» – сир з блакитною цвіллю, той, що два роки розробляли та відточували, поки він не почав подобатися Ігорю та Соломії. Вартість сирів стартує від 55 грн за штуку, також можна придбати коробочку з міксом сирів або сирний набір для двох, що обійдеться у 300 грн.
Читайте також: Банани, кумкват і навіть інжир. Репортаж із «Бананової ферми» біля Львова
Окрім сирів, є терта ружа. Це коли пелюстки троянди певного сорту перетерті з цукром і лимонним соком, без термічної обробки. Її ціна становить 80 грн за 200 мл. Фішка «Гарбузового раю» також в тому, що до сироварні може подзвонити будь-який ресторатор, приміром, взимку, і попросити сироп з бузини – 500, 1000 чи більше літрів, домовитися і на весну все отримати.
сreative director Марина Абрамова, рroduction Соснов Максим на замовлення «Гарбузового раю»
Екскурсії для дітей тут коштують 200 грн з одного. Мінімальна кількість дітей на екскурсії – 10 осіб, а тривалість – 2 години. Для дорослих триває менше – 40 хв, а коштує 100 грн з людини. Для дітей до 14 років – 50 грн, до 6 – безкоштовно. Їх проводять лише за попереднім записом. За попередньою домовленістю можете замовити сирний обід чи приготувати страви з сиру на мангалі. Вартість обговорюється індивідуально.
Адреса: с. Мильчиці, Городоцький район, Львівська область, вул. Шкільна, 21.
Західний равлик
«Західний равлик» – це родинна ферма Ірини та Івана Юськевичів, що з 2017 року займаються вирощуванням і розведенням їстівних равликів. Ферма спеціалізується на розведенні та реалізації равликів сімейства HELICIDAE, роду Helix (Pomatia, Aspersa Maxima, Aspersa Muller) для забезпечення споживання цієї продукції в Україні та за її межами, а також проводить навчання для початківців та новостворених господарств.
Читайте також: Зміїна ферма та плантація салату. Топ-5 незвичайних ферм біля Львова
Підприємці Ірина та Іван Юськевичі наприкінці 2019 року виростили 36 тонн равликів. Через карантин Європейський ринок закрився – ресторації Італії, Франції, Іспанії, Португалії. Європа зазнала шалених збитків. Перед підприємцями постало питання: що робити з равликом, якого виростили до карантину, адже збути його в такій кількості на українському ринку неможливо, а здешевити нереально. Інакше не окупиться праця і комунальні платежі. Тому на фермі вирішили використати равликів для годівлі інших тварин господарства.
Фото із сайту підприємства
Нині на фермі переорієнтувалися на ресторанний формат та відновили екскурсії й майстер-класи господарством. Приміром, шкільний тур (від 20 осіб) триває тут одну годину і 45 хвилин. Сюди входить екскурсія, равликові перегони, частування, вільний час і подарунок для кожного маленького відвідувача. Вартість для одного учня – 250 грн, для 5 супроводжуючих вхід безкоштовний, а кожен наступний дорослий – теж 250 грн. Тури відбуваються з вівторка по суботу, обов’язкова попередня реєстрація за телефонами, вказаними на сайті, та наявність з собою масок і рукавичок.
Окрім цього, є сімейні гастротури або тури для компанії. Вартість стартує від 50 до 200 грн за людину у залежності від вибору екскурсії. Детальний графік та час турів є доступним на сайті «Західного равлика».
Також тут проводять майстер-класи для дітей (не менше 20 осіб) з виготовлення листівок або іграшок з сіна тощо. Вони тривають орієтовно 20-25 хвилин і є доступними як для дошкільнят, так і для дітей шкільного віку. Майстерки коштують 60-70 грн.
Адреса: села Солонка Пустомитівського району Львівської області, вул. Івана Сірка, 4.
Cozy Farm
Молоде подружжя Андрія та Галини Маланчаків кілька років тому переїхали в закинуте обійстя у село Когути. Так вони прагнули, аби їхні діти могли зростати на природі і досліджувати світ. Там же у селі чоловік з дружиною облаштували сімейне господарство Cozy Farm та екосадибу. Нині вони мають близько 50 кіз різних порід. Із молока роблять сир, кефір, йогурт.
Цікаво, що за козами, які пасуться на території господарства, стежить електропастух. Це така своєрідна легка дротова огорожа, на яку подають імпульси високої напруги від спеціального генератора, щоби вони не вибігали за межі території і не прагнули посмакувати чимось на сусідньому городі.
Гості можуть приїжджати сюди з п`ятниці по неділю, з 14:00 по 21:00. Тут можна погуляти, покататися на качелях для дітей і для дорослих, зробити пікнік, навіть відсвяткувати день народження, весілля чи провести фотосесію. Оплати фіксованої за все це нема. Кажуть, що цінують свободу вибору і кожен відвідувач може залишити стільки, наскільки йому сподобалося на фермі. Це ніхто не контролює.
Читайте також: А вівці з Європи! Історія сімейного фермерства на Львівщині
Господарство розташоване неподалік Новояворівська у селі Когути. Локацію можна знайти за допомогою Google maps, оскільки номера та вулиці там немає. Деталі на сторінці ферми у Фейсбуку.
Фото зі сторінки сімейного господарства на Фейсбуку
Козяча ферма двох Катерин
У мальовничій Тухлі, що орієнтовно за 2 години від Львова, дві жінки кілька років тому відкрили ферму, де варять козячий сир. Катерина-молодша – Ільків колись мешкала у селі Орів, а Катерина-старша – Тарасенко-Лісова аж в Алчевську, що в Луганській області. Перша втратила дім через пожежу, а друга – через війну. Зараз обидві розвивають українське фермерство у Карпатах та не мають відбою від туристів.
Зокрема, із жовтня минулого року вони посноцінно відновили роботу на фермі, тому нині всім охочим пропонують:
- сирна дегустація – 150 грн;
- м'ясна дегустація – 90 грн;
- екскурсія фермою і не тільки – 50 грн;
-
фермерська весела естафета – 50 грн (на замовлення для груп туристів).
На фермі не виготовлять відомих чи класичних сирів, які знають всі. Із самого початку жінки вирішили, що копіювати нікого не будуть, а хочуть створювати власний особливий асортимент. Так, вартість 100 г продукту стартує від 60 грн.
Спеціально для туристів, що хочуть поїсти, мають фермерські обіди. Вони – прості та ситні, приготовані з домашніх продуктів. Їсти можна на травці біля річки, якщо погода дозволяє, на сіні (трохи екзотики), або за столом в дегустаційному просторі. Приміром, бограч тут коштує 80 грн, грибна юшка – 65 грн, тушена картопля – 45 грн, салат з капусти, кропиви та зелені – 35 грн. Також є напої і десерти.
Обіди готують виключно під замовлення (крім сирних паличок, яєшні та варених яєць), не менш, ніж за добу. Замовити можна за телефонами: 067 329 77 29 та 067 524 74 79. Працює ферма щодня з 11:00 по 19:00. Село розташоване за 125 км зі Львова, їхати машиною орієнтовно 2 години, а також до Тухлі можна дістатися приміським поїздом 7001 сполученням Львів – Мукачево, що курсує кілька разів на день.
Жінки кажуть, що хочуть донести до людей, що природа і домашні тварини – це здорово і класно. Вони прагнуть допомагати у відродженні фермерства в Україні і вже навіть мають послідовників із Тернополя, Хмельницького, Львівщини та Житомирщини. Люди приїжджають на ферму двох Катерин, де жінки часом проводять тренінги, діляться досвідом про те, як не боятися і почати, створити власну справу, як враховувати побажання клієнтів.
ФайнаВerry
На цю ферму не вийде приїхати у найближчі вихідні, але можна спланувати тут літні, приблизно за місяць. Колишній будівельник та боєць АТО Микола Стецьків, повернувшись з фронту, організував під Львовом у селі Новосілка сімейну полуничну ферму. Свій бізнес чоловік почав з 10 соток землі та чотирьох грядок полуниці. Зараз на його полуничних плантаціях ростуть понад 20 тисяч різносортних саджанців. Її можна замовити додому, передплатити (як газету) на рік, або назбирати на полі самостійно.
Окрім цього, відкрили також нову локацію у селі Гончари, що за 15 хвилин від Львова. Це, каже власник господарства, справжнісінький ФайнаBerryPark, де росте не лише полуниця, а й малина, лохина. І тут є лавандові поля, які відкрили спочатку для ознайомлення, як атракційну зону, а надалі планували використовувати під фотосесії, наприклад. У червні тут також хотіли проводити щорічний фестиваль полуниці.
За словами Миколи Стецьківа, збирати самостійно на полі – улюблене заняття гостей, бо так полуниця – найсмачніша. Кілограм її коштує 60-70 грн. На ферму приїздять сім’ї, компанії друзів, батьки з дітьми – відчути насолоду від роботи на полі, влаштувати пікнік, побути разом. Можна придбати полуницю з собою, а можна з’їсти просто на полі.
Зважаючи на погоду, масовий урожай полуниці припаде в цьому році на кінець червня – початок липня, оскільки весна дуже холодна. Однак на фермі сподіваються, що буде можливість прийняти гостей у себе. Усе залежить від кількості ягоди, про що обіцяють повідомити згодом.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку