Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
Де розташований Сокаль
Місто розташоване в північній Галичині, на правому березі Західного Бугу. Районний центр Львівської області.
Джерело: ua.trip-impressions.com
Чому це місце унікальне
За переказом, назва міста походить від слова «сокіл» — нібито колись тут було багато соколів. Про те вірогідніше, що назва походить від ще дохристиянського імені половецького князя Сокала, якого згдують у «Слові о полку Ігоревім». Ще одна версія — від слова «сокаль», яке вживалося в староукраїнській мові в значенні «кухня» («їдальня»), яка могла стояти на місці переправи через річку Західний Буг.
Джерело: ua.trip-impressions.com
Джерело: Фотографії старого Львова
На території Сокаля виявлено археологічні знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, а також грецькі, кельтські знахідки. Сокаль вперше згадується в документах 1377 року як місто Белзького князівства. У 1424 році дістав магдебурзьке право, надане Земовитом Белзьким; з 1462 року Сокаль — повітове місто Белзького воєводства Польщі, а у 1772-1918 роках належав до Австрії; до 1939 повітове місто Львівського воєводства.
Що подивитись
Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла
Споруджений у 1904-1909 роках з ініціативи о. Василя Левицького за кошти прихожан.
Джерело: фейсбук-сторінка Катедрального собору св.ап .Петра і Павла
Проектував собор Василь Нагірний, який взяв для нього за зразок храм аж у Марселі (Франція), тому церква виходить за рамки традиційного українського сакрального будівництва. Це великий за розмірами тринавний храм із великою банею на круглому барабані. Скульптури апостолів Петра і Павла в нішах на фасаді та постать Христа виконав скульптор Григорій Кузневич.
1912 р. Джерело: Фотографії старого Львова
Джерело: kray.org.ua
Освятили храм у 1909 році. З цієї нагоди містом пройшли кінні загони поторицької «Січі» та сокальського «Сокола». Після Другої світової війни церква завжди працювала.
Джерело: kray.org.ua
Церква Святого Миколая
Зараз церква Святого Миколая вважається найстарішою в Сокалі. Горіла у 1613 і 1671 роках, але відбудована у 1694 році. Під час обнови 1853-1877 її наново розмалювали, встановили новий іконостас. У 1927 році провели чергову реставрацію. Ушкоджена під час Другої світової війни та замкнена по її закінченні.
2014 р. Джерело: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
Реставрована з максимальним відновленням первісного вигляду за проектом архітектів Ігоря Старосольського та Валентини Пашиної у 1971-1975 роках, після чого її перетворили на міський краєзнавчий музей.
1933 р., джерело: lvivcenter.org
Церква тридільна, з еліпсоїдними вівтарними апсидами (північна перебудована на прямокутну), первісно мала три бані над кожним об'ємом і дві менші над апсидами (над північною не збереглась). Церква була спорудою оборонного типу — товщина стін сягає 2,4 метра. Є пам'яткою української архітектури доби Ренесансу. З 1989 року знову служить громаді.
Сокальська синагога
У східній частині Сокаля поблизу міських стін розміщувалась єврейська синагога. Вона є однією з найдавніших на Галичині. Згідно з історичними документами, євреї у місті з'явилися на початку XVI ст., але в самому Сокалі їм дозволялося проживати лише у двох будинках. Проте євреї різними способами обходили цю заборону і вже у 1629 році проживали у 18 будинках. Ймовірно, у XVI ст. тут збудували дерев'яну синагогу, яка згоріла у 1637 році під час міської пожежі. На її місці між 1687 і 1648 роками звели нову цегляну, яка збереглась до наших днів.
Джерело: фейсбук-сторінка «Підслухано в Сокалі»
Джерело: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
Ратуша
Теперішня ратуша побудована на початку XX ст. Вона розташована у центрі міста на колишньому Ринку (тепер — площа Січових Стрільців). Будівля одноповерхова, прямокутна, видовжена. Вхід до ратуші прикрашає портик з чотирма квадратними колонами, на які опирається оригінальшої форми фронтон. Одноманітні лінії даху дещо зм'якшуються слуховими вікнами, типу люкарна (з тильного боку будівлі таких вікон немає). Посередині будівлі здіймається порівняно невисока оригінальна ратушна вежа з годинником-курантами на чотири циферблати (діаметром понад 1 м). Завершує ратушну вежу ажурна сиґнатурка.
1916 р. Джерело: Фотографії старого Львова
Джерело: svitom.info
Монастир бернардинів у Жвирці
Бернардинці прибули до Сокаля у 1599 році, а вже у 1604 розпочали будівництво свого монастиря. Завершилось воно через 15 років, і в 1619 році відбулось його урочисте освячення. У 1951 році монастир перетворили на виправну колонію.
1920 р. Джерело: Фотографії старого Львова
Архітектурний комплекс монастиря складався з костелу Богородиці, дзвіниці, келій та оборонних мурів. Кляштор був сильно укріпленою фортецею, яку протягом XVII ст. ніхто не зміг здобути. Він був оточений водами річки Ради і двома рядами оборонних стін з чотирма кутовими баштами. У 1732 році висоту стін для збільшення його обороноздатності підвищили. До кляштору вело двоє в’їздних воріт — східні і південні. Перші завалились у 1838 році, а другі розібрали в повоєнний час.
Джерело: haidamac.org.ua
У монастирі була чудотворна ікона Сокальської Богоматері, яка згоріла під час пожежі у 1843 році. Найбільших руйнувань зазнав кляштор під час Першої світової війни, особливо у 1915 році. Протягом 20-х років XX ст. його відбудували, деяких змін зазнала вежа, особливо її верхня частина. Монастир діяв до 1951 року з перервою на війну. Потім внаслідок обміну територіями між СРСР та ПНР останні монахи покинули монастир, а у кляшторі облаштовують інтернат для престарілих, який за 7 років переводять в інше приміщення. Дотепер тут розміщується колонія суворого режиму з сектором для виконання найвищої міри покарання (пожиттєвого ув’язнення) №47, так звана «Сокальська зона».
27 березня 2012 року в колишньому кляшторі-сучасній виправній колонії сталася руйнівна пожежа.
Джерело: kray.org.ua
Джерело: rudy-ogon.livejournal.com
Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій мапі:
За інформацією: wikipedia.org, haidamac.org.ua, neo7777vitaha.livejournal.com
Головне фото: Marcin Konsek, 2015. Джерело: wikimedia.org
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором