Куди поїхати на вихідні зі Львова. До вільного королівського міста
Де розташований Стрий
Місто виникло на березі річки Стрий, притоки Дністра, і взяло її назву, яка походить від поєднання звуків «стр», що з прадавніх часів означало — протічна вода. Розташоване за 72 км на південь від Львова.
2012. Автор — Борис Мавлютов. Джерело: uk.wikipedia.org
Чому це місце унікальне
З доісторичних часів на березі Стрия селилися слов’янські племена, особливо білі хорвати. Перша згадка про місто датується 1385 роком. Уже тоді місто згадується як центр волості. У 1431 році місто отримало Магдебурзьке право. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині XVII століття — розвитку міста сприяв тоді колишній стрийський староста, а пізніше король Речі Посполитої Ян Собєський. У ті часи Стрий мав титул «Вільного королівського міста».
Після Першого поділу Польщі місто відійшло до Імперії Габсбургів (згодом — Австро-Угорська імперія). З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону Українських січових стрільців, а у 1920–1930-х роках місто було одним із найактивніших осередків УВО й ОУН. У середині XIX століття воно перетворилося на значний залізничний та газопромисловий центр, що сприяло його швидкому розвитку. За Пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року Стрий відійшов до Радянського Союзу. 14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України
2008. Автор — Lion in city. Джерело: uk.wikipedia.org
Що подивитись
Костел Різдва Пресвятої Богородиці
Римсько-католицька парафія у Стрию існувала вже у 1396 році, її засновником вважають короля Казимира III (1310-1370).
Автор: Lesja Kaczorowska. Джерело: facebook.com
Парафіяльний костел Різдва Пресвятої Богородиці збудували у 1425 році, він пережив чимало пожеж. Перша, котра знищила костел і півміста, вибухнула у 1604 році. Завдяки багатим пожертвам міщан костел відбудували вже у 1640 році. У листопаді 1827 року сталася друга пожежа, котра з надзвичайною швидкістю огорнула значну частину міста разом з костелом і плебанею. Спалахнув дах на вежі і на костелі, дзвони сплавились, а найбільший зірвався і розбився. Середина костелу вціліла завдяки міцному даху. Храм відреставрували зусиллями пароха о. Франциска Рогачевського. Найбільша і найтрагічніша пожежа відбулась 17 квітня 1886 року. Від жару і вогню впала вежа костелу, цілий інтер'єр був знищений, вціліла фігура розіп'ятого Христа, розташована у бічному вівтарі. Згорів також образ Різдва Божої Матері.
Автор: Покахонтас Кампучійська. Джерело: facebook.com
Реставрація та добудова храму, які проводились за пароха о. Людвіка Оллендера, завершились у 1891 році. На внески громади відразу приступили до відбудови та відновлення оздоблення храму, які закінчили у 1891 році. На кошти околичних мешканців справили вітраж, а у складчину парафіяни закупили орган та дзвони (запис 1907 року в інвентарі від 1935 року).
Костел у Стрию є одним з найгарніших храмів, що не залишився закритим після 1939 року. 8 вересня 1995 року його проголосили Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій.
Джерело: archexplorer.wordpress.com
Стрийська велика синагога
Руїни Великої синагоги, збудованої у 1817 році, стоять на вулиці Міхновського, 5. Гратки воріт виконані у формі менори, а знизу прикрашені Маген Давидами.
між 1900 та 1910 роками. Джерело: uk.wikipedia.org
Первісна споруда у стилі класицизму змінювалась у ході ремонтів і реконструкцій. Східчасті трикутні щипці, великі півкруглі вікна і двосхилий бляшаний дах вирізняли будівлю. У радянський час у приміщенні синагоги містився склад, тоді ще були помітні розписи. У 1980-х роках склепіння синагоги розібрали, плануючи переробити будівлю під басейн.
Джерело: kray.org.ua
Будівля товариства «Сокіл» (зараз Стрийський міський будинок культури)
Ця споруда належала гімнастичному товариству «Сокіл», яке утворили 7 лютого 1867 року польські патріоти у Львові на зразок чеських «Соколів» (1862). Це нове «гніздо» заклали в Стрию в 1892 році під керівництвом Міхала Францішека Сльозарського.
1914-1915. Колекція: Ігор Котлобулатов. Джерело: lvivcenter.org
1938-1939. Колекція: Ігор Котлобулатов. Джерело: lvivcenter.org
Першим гаслом було «У здоровому тілі — здоровий дух». У 1906 році завершили будівництво. Будинок є яскравим зразком сецесії, має пишний декор як зовні, так і всередині. У 1923 році приміщення товариства «Сокіл» частково добудували. Сцену прикрашала картина — копія роботи Генріха Семирадського, виконаної для театру у Кракові. У 1950-их роках тут діяв Стрийський драматичний театр. Тепер це міський Будинок культури.
2009. Автор — Lion in city. Джерело: uk.wikipedia.org
Стрийський Народний дім
Основним своїм фасадом Народний дім виходив на вулицю Гоша (тепер вул. Народна), яка мала по обох боках тротуари, біля яких росли шапкоподібні декоративні дерева. З лівого боку будівлі протікав тоді потік, тому біля Народного дому був місток. Вздовж потічка йшла вуличка. Десь між 1906-1910 роками потік засипали.
1930-1939. Колекція: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України. Джерело: lvivcenter.org
Фасад Народного дому викладений зі світло-вишневої цегли, не був тинькований. Вікна оздоблені орнаментом світло-кремового кольору. Під вікнами у нішах розміщені бронзового кольору бюсти видатних діячів української культури. Згори на фасаді — напис «Рускому народови», бо українці тоді ще називали себе «русинами». Парадний хід, як і сьогодні, був праворуч, але раніше було ще двоє дверей — посередині фасаду і на розі. Над парадним входом і над сценою був галицький герб — золотий лев на блакитному тлі. 47 років герби були заліплені гіпсом і замальовані червоними п'ятикутними радянськими зірками. На сходах парадного входу були декоративні світильники — спочатку «спірутисові», а потім електричні. Коли будівлю віддали під Дім офіцерів, світильники демонтували.
2015. Автор — Діана Масляник. Джерело: uk.wikipedia.org
Автор бюстів, за винятком бюста Івана Котляревського, є відомий український скульптор XX століття Григорій Кузневич. За часів німецької окупації посередині Народного дому, якраз де був поміщений бюст Котляревського, нацисти прикріпили портрет Гітлера, який вони залишили, коли тікали. Радянські солдати зірвали його, не підозрюючи, що портрет був прив'язаний за бюст. Портрет впав на землю разом із погруддям. Лише в 1970-х роках Еммануїл Мисько зробив копію бюста Івана Котляревського, яку знову встановили на Народному домі.
2011. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org
Церква Архістратига Михаїла
1907 року архієпископ Юзеф Більчевський освятив наріжний камінь під будівництво костелу святого Йосифа сестер-серафіток римо-католицького обряду, які розпочали свою діяльність у Стрию у 1897 році.
Костел колись будувався в стилі модерн з елементами неоготики, особливо фронтальна частина. Основний корпус будівлі — двоярусний, форми базиліки, вікон і трьох вхідних дверей мають конусоподібну арку, вікна спільні для обох ярусів, великі, оздоблені вітражами із кольорового скла пропускають багато світла.
поч. XX століття. Автор — Prochaska A. Джерело: uk.wikipedia.org
2011. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org
Угорі на фасаді є ніша для фігури Святого Йосифа. Костел має типовий шпиль, увінчаний вертикальним хрестом. Бокові стіни мають пілястри, але, мабуть, більше виконують роль контрфорсів. Центральні двері розташовані в глибині фронтальної стіни, що ніби є внутрішнім порталом.
2012. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org
Як туди дістатися
Доїхати до Стрия автомобілем можна за годину. Залізницею можна дістатися потягом Київ — Чоп, Київ — Ужгород й іншими поїздами, що їдуть до Ужгорода, та приміськими потягами Львів — Трускавець, Львів — Мукачево, Львів — Чоп-Пасажирський та Львів — Лавочне. Також можна скористатися автобусами, які їздять з головного залізничного вокзалу та зі Стрийської, 109.
Джерело: pmg.ua
Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій мапі:
За інформацією: wikipedia.org, stryi-rada.gov.ua
Головне фото: ua.trip-impressions.com
Марія Стахів
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори