Фото: Яворівський НПП

Фото: Яворівський НПП

Куди поїхати на вихідні зі Львова. До нащадків тарпанів і в музей старожитностей

4465 0
Дикі тарпани жили по цілій Європі, але їх винищили, бо вони любили харчуватись із сільських полів.

На еко-хуторі «Оселя розточчя», що в Яворівському національному природному парку, діє Центр з розведення та збереження нащадків диких коней-тарпанів. Там вже понад десять років утримують цих унікальних коней, створюють для відвідувачів кінні маршрути і організовують низку інших активностей. Tvoemisto.tv дізналось у директора парку Михайла Біляка і у працівників Центру про те, як нині живуть нащадки тарпанів, чим вони особливі і що ще пропонують відвідувачам.

Звідки нащадки тарпанів на Львівщині

Коней, що є нащадками тарпанів, у 2009 році  завезли до урочища Мочари з Польщі – із Росточанського парку народового, аби зберегти їхній генофонд, розвивати кінний туризм, рекреацію та екоосвіту у Яворівському національному природному парку на Львівщині. Спочатку коней було лише троє, а зараз їх шестеро – кобили Тіберія, Турна, Міка, Тіна, Тоніка і жеребець Троль.

Читайте також: Буки Розточчя. Як дбають про природну спадщину ЮНЕСКО поблизу Львова

Директор парку Михайло Біляк розповідає  Tvoemisto.tv, що спочатку коней розводили в Європі, однак вони завдавали великої шкоди сільському господарству – спустошували поля, тому їх поступово почали винищувати. До початку XVII століття деякі міста Європи навіть мали загони стрільців, які полювали на диких коней. Останнього знищили у Миргороді на Полтавщині, та науковці кажуть, що їхні гени зберегти все ж вдалося.

Нині таких коників розводять лише у трьох місцях в Польщі, а в Австрії і в Німеччині подібні живуть в дикому середовищі.

«У польській частині Біловезької Пущі штучно відновили так званих тарпановидних коней, що зовні виглядають як тарпани. Це зробили із особин, зібраних по селянських господарствах, де в різний час опинилися тарпани і дали потомство. Виведених у Пущі коней відпустили на волю. Раніше тварин з ознаками диких тарпанів використовували на різних сільськогосподарських роботах. Зараз цю породу використовують переважно в атракційних цілях – для їзди в легкій упряжі, а утримують – у вольєрах», – каже Михайло Біляк.

Що ще про них відомо

Тарпани були маленького зросту з відносно товстою горбоносою головою, загостреними вухами, густою, короткою і хвилястою, майже кучерявою, шерстю, такою ж гривою і невеликим хвостом.

Улітку їхній колір – рівномірний чорно-бурий, жовто-бурий або брудно-жовтий, взимку – світліший, з широкою темною смугою вздовж спини. Ноги, грива та хвіст – темні. Густа шерсть дозволяла тарпанам переживати холодні зими, а міцні копита не вимагали підков. Коні були вкрай дикі, обережні і полохливі.

«Сьогодні коні можуть вільно перебувати в природному середовищі, самі дають собі раду на території заповідника, без будь-якої підгодівлі. Під час морозу їх не заженеш в конюшню – постійно хочуть бути на природі. До їжі вони невибагливі, самі йдуть в ліс, гризуть кору, розчищають сніг, шукають траву і сіно», – додає Михайло Біляк.

Нащадки коня невибагливі і до умов утримання та годівлі. У парку використовують змішаний спосіб утримання породи – вольєрно-конюшневий. Якщо хтось з коней занедужав або, наприклад, кобила має народити лоша, то їх тримають у конюшні, окремо від основного стада.

Читайте також: Де покататися на лижах, санках і тюбах неподалік Львова. Локації, фото

Із листопада по квітень коней годують сіном, кобил підгодовують зерном вівса та коренеплодами (морква, буряк). Від кінця квітня до початку листопада коні постійно перебувають на випасі, живляться зеленою травою та листям дерев і чагарників. Оскільки площа вольєрів є недостатньою для повного забезпечення коней пасовищною травою, то їм додатково згодовують по 10-15 кг зелені.

Які розваги пропонують відвідувачам і скільки це коштує

Ця порода коней є унікальною, за словами директора, та використовується в наукових, екоосвітніх, атракційних і господарських цілях. Також на базі Яворівського національного природничого парку доопрацьовують кінний маршрут, пропонують екскурсії, поїздки верхи для дорослих і дітей.

«Екскурсії є і влітку, і взимку. Але проблема з дорогою – від села Дубровиця до хутора Мочари вона дуже розбита, адже поруч полігон. Попри те, люди є завжди, маємо постійних відвідувачів. Тут, окрім коней, є кози й дикі кабани, і ще можна подивитися на музей старожитностей, пасіку, влітку є де ловити рибу і навіть зупинитися сім’єю на кілька днів. У нас є старий будинок для 3-4-х людей, що працює зараз. А влітку пропонуємо будинок на 8-10 людей», – каже Михайло Біляк.

За словами керівниці Центру Марії Антоненко, коників можна годувати. Попри те, що вони – дикі та норовливі, їх вже приручили. Нині вони більше часу проводять з людьми, аніж табунами.

Читайте також: Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби

Вхід на територію заповідника для одного буде коштувати 30 грн, а поїздка верхи – 150 грн. Якщо хтось з відвідувачів боятиметься, то збоку є інструктор, а для початку можна спробувати проїхати лише одне коло (це коштуватиме 25 грн).

Окрім цього, на території центру проводять еко-та етнозаходи: «Стрітенські забави», «Андріївські вечорниці», «Розточанські фестини»; майстер-класи із гончарства, ковальства, розпису «Яворівської іграшки», ляльки-мотанки, вишивки, воскової свічки.

Як доїхати 

Відстань зі Львова до Центру з розведення та збереження нащадків диких коней-тарпанів становить близько 25 кілометрів. Їхати можна з боку Брюховичів. У селі Дубровиця буде поворот на полігон. Тією поганої дорогою слід підніматися чотири кілометри і, не заїжджаючи на сам полігон, двічі повернути праворуч. Так ви потрапите до урочища Мочари, де розташований Центр.

Ольга Коваль

Фото надали у заповіднику Оселя Розточчя Яворівського НПП

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Тревелблог

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!