Фото: igor-salnikov.livejournal.com

Фото: igor-salnikov.livejournal.com

Lem Station: яким буде креативний простір у старому трамвайному депо

3983 0
Інтерактивний хаб для бізнесу хочуть поєднати з музеєм, концертним залом і еко-парком. Тим часом у міськраді не знають, як виселити з депо «Львівелектротранс».

Співавтори проекту «Креативний квартал» представили львів’янам переосмислену концепцію перетворення старого трамвайного депо на простір, сприятливий для генерування ідей. Тепер він має назву Lem Station – на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема, що народився і жив у Львові. Проект об’єднає інновації та історичну атмосферу депо.

Ідея перетворення депо на креативний простір з’явилась позаторік. Тоді ініціатор проекту, ІТ-бізнесмен та інвестор Ілля Кенігштейн, запропонував перетворити ангари старого трамвайного депо на багатофункціональний простір для підприємців: коворкінг, розвитковий центр для дітей, антикафе, творчі майстерні та зали для майстер-класів і концертів. Рік тому Львівська міська рада погодилась передати старе депо в оренду на 50 років потенційному інвестору.

Коли Ілля Кенігштейн відійшов від проекту, зосередившись на роботі в Києві, ініціативу перейняли львівські підприємці Марк Зархін, Олег Мацех, Дмитро Косарєв, Тарас Кицмей, Тарас Добрянський та Олег Дрінь. Саме вони є авторами нової концепції.

За їхньою задумкою, Lem Station буде насамперед місцем для комунікації підприємців. Проте тут також будуть дитячі центри, майстерні, поштове відділення, амфітеатр, еко-парк, паркінг та концертна зала. У грудні ініціатори перетворення депо вже організували тут концерт інструментальної музики. Це була своєрідна презентація фестивалю LvivMozArt, заснованого диригенткою Мюнхенської опери Оксаною Линів. Фестиваль запланований на серпень 2017 року.

Приміщення депо під час інструментального концерту «LvivMozArt»
(фото Богдана Ємця) 

Трамвайне  депо разом із першою львівською електростанцією на перехресті теперішніх вулиць Героїв Майдану, Вітовського та Сахарова було споруджене 1894 року за проектом Альфреда Каменобродського. На початку ХХ століття та у 20-х роках його двічі перебудовували та розширювали. «Ми плануємо максимально зберегти історичну частину станції без добудов та кондиціонерів, розповів учасник команди Lem Station Андрій Меаковський. – Залишити фасади, структуру даху, вікна. Трамвайні колії залишаться, але їх доведеться перекласти».

Львівська міська рада планує оголосити інвестиційний конкурс, щоб знайти охочих оплатити проект серед українських або іноземних компаній. За умовами конкурсу депо залишиться у власності громади міста, але інвестор зможе використовувати Lem Station для комерційних потреб. До завершення реконструкції – а вона, за попередніми підрахунками, триватиме близько чотирьох років, – інвестор не платитиме орендної платні.

Візуалізація: Facebook / Lem Station

Втім, частина приміщень депо залишається в розпорядженні «Львівелектротрансу». Правий ангар використовується як зварювальна майстерня і склад. «Нам видавалося, що "Львівелектротранс" можна буде повністю виселити з депо, але туди вкладені серйозні інвестиції Управління транспорту і зв’язку. Зараз потрібно вирішити, яка частина депо залишиться у розпорядженні "Львівелектротрансу"», – пояснила начальниця управління інвестицій Львівської міської ради Ольга Сивак.

Лівий ангар – із боку вулиці Героїв Майдану – орендує Львівський історичний музей. Колишній технічний директор Львівського автобусного заводу Роман Пак розповів, що на території депо ще двадцять років тому планували створити музей науки і техніки.

«На початку двотисячних, коли мером був Любомир Буняк, під музей виділили перший ангар площею 1073 м², хоча в ідеалі для музею потрібно було п’ять-сім тисяч квадратних метрів, – пояснив він. –  Коли рішення було прийняте, ми обстежили ангар, уклали угоду з проектним інститутом, який розробив технічні пропозиції. Узгодили їх із усіма службами – пожежними, санітарними – та 2006 року дали на погодження міській владі, аби отримати дозвіл на реставрацію. На жаль, місто не пішло нам назустріч». Тож, перш ніж передати депо інвестору й почати реконструкцію, доведеться розірвати старий договір оренди.

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський наголошує, що важливо зберегти на території старого депо єдність історії та комунікативного простору, адже саме звідси починається трамвайна історія міста. Бізнесмен і громадський діяч Олег Мацех запропонував поєднати у Lem Station музей та інтерактивний хаб. «Музей потрібно буквально інтегрувати у креативний простір. Експонати, наприклад, можна розмістити вздовж територій у скляних кубах, аби вони не руйнувались. Крім того, можна проводити тематичні виставки й покази, приурочені до певних подій», – сказав він.

Юліан Чаплінський назвав територію старого трамвайного депо найкращим місцем для створення креативного хабу. Головна його перевага – розташування неподалік трьох вишів: Львівської Політехніки, Українського католицького університету та Львівського національного університету імені Франка.  На вулиці Стрийській у кампусі УКУ також буде споруджено інформаційно-ресурсний центр (бібліотеку), а неподалік – ІТ-парк із комплексом лабораторій для практичних занять. До кінця року біля депо планують створити регульоване транспортне кільце, а під час реконструкції вулиці Вітовського відновити на площі перед Парком культури та відпочинку історичний Пелчинський став.

Підготувала Уляна Іванишин 

Міські акценти