Підсумки року сміттєвої кризи: що відбувається, хто і що розслідує, кого судять, що і де збудують і що може зробити кожен із нас, аби допомогти.

Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі стала відправною точкою сміттєвої кризи, яка розпочалася задовго до пожежі та загибелі рятувальників. Сьогодні місто в жалобі. І сьогодні, як і щодня протягом останнього року, тисячі львів’ян скаржаться на переповнені сміттєві баки. 

Tvoemisto.tv розібралося, що відбувається зі сміттям, кого притягують до відповідальності, коли місто зможе комплексно вирішити проблему, і що вже зараз може робити кожен львів’янин, щоб прискорити цей процес. 

Вивезення сміття

Перевізники

Перевізники буквально у телефонному режимі домовляються з полігонами про разове чи нетривале приймання відходів. Зі сміттєвозів перевантажують сміття на орендовані фури й везуть туди, де мають домовленості. Поки що у місті працюють шість компаній. 

Вивезення сміття за межі міста оплачує міський бюджет, розпорядником коштів є ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс». У 2016 році це коштувало 93 млн грн. За перші три місяці 2017 року – понад 67 млн грн. 

У прокуратурі підтвердили, що проводять розслідування ймовірного розкрадання коштів, оскільки кілька перевізників довірили свої обов’язки фірмам із ознаками фіктивності. 

В мерії стверджують, що машини усіх перевізників вже обладнані GPS-трекерами. Тому вже є змога відстежувати, як сміття переміщується по місту. Далі відпрацьовують таку ж схему щодо вивезення за територію міста. На наше питання профільний заступник мера Сергій Бабак сказав, що коли система буде відпрацьована, доступ до цих даних можуть зробити публічним. Тут звісно, багато «якщо». Але публічність цих даних могла би підтвердити чи спростувати легенди про «кочове львівське сміття» і зробити прозорим процес оплати його вивезення. 

Хто приймає?

Охочих небагато. Меморандум передбачав, що 19 містам виділяють гроші, на які вони реорганізовують свої полігони і приймають львівське сміття упродовж двох років. Зараз лише чотири міста приймають сміття: Буськ, Новояворівськ, Червоноград і Жидачів. У решті громад ідуть обговорення. 

Куди зараз вивозять відходи, ні перевізники, ні міська рада не розголошують. Тож тут надія лише на GPS-трекери. 

Перевантаження майданчиків

Щодня у Львові не можуть вивезти 20-40% сміття. З приходом тепла посилилась небезпека поширення інфекцій. 

Через це прокуратура розпочала розслідування: чекають на аналізи щодо вмісту небезпечних збудників у ґрунті та повітрі, з’ясовують, хто саме несумлінно виконує свої обов’язки. 

Тим часом міські ЛКП уклали угоди про дезінфекцію підконтрольних їм сміттєвих майданчиків. І закликали ОСББ, установи та підприємства зробити так само із власними, а всіх мешканців повідомляти, якщо десь завелися щурі. 

Мерія повідомила про розірвання угоди з перевізником «Спецавтотранс», який, за їхніми оцінками, найгірше виконує свою роботу. Підприємство працює на території частини Франківського району, і з 22 червня йому шукатимуть заміну. 

Відповідальне поводження зі сміттям 

Місто не сортує сміття, хоча для цього виділені 5 тимчасових сортувальних точок. Одну з них на Рясному, де навіть встановлена сортувальна лінія, блокують активісти.

ЄБРР готові фінансувати програми зі зміни поводження із відходами: сортування та вторинна переробка сміття. Цього року за підтримки ЛМР стартувала ініціатива ZeroWaste, що пропагує роздільний збір та переробку сміття. З 5 червня розпочнеться другий експеримент з мінімізації відходів, перший пройшли до кінця півсотні львів'ян, хоча починали триста. За даними дослідження Інституту міста спільно з соціологічною агенцією «Фама», у 2016 році сортували сміття тільки 8% львів’ян.

17 кав'ярень у місті дають знижки на каву з собою, якщо використовувати своє горня, а не одноразові стаканчики. 

Перевізники не приховують, що більше зайняті пошуком місць для вивезення ТПВ, ніж організацією роздільного збору. 

Еко-активісти Львова пропонують свої рішення, низка з яких були озвучені на дискусії «Оновлена стратегія поводження з відходами у Львові: виклики та перспективи». Містянам пропонують використовувати для покупок екоторбинки, а не поліетиленові пакети; заборонити використання пластикового посуду на фестивалях та пропагувати багаторазовий тощо. 

На прикладі ОСББ на Роксоляни, 57 мешканці показали, що, сортуючи сміття, можна економити близько 18 тис. грн для мешканців будинку. А львів’янка Тетяна Чучко не викидає органічних відходів уже десять років. Її каліфорнійські хробаки їдять усе, а натомість продукують цінний біогумус. 

Міська стратегія поводження з відходами до 2022 року має на меті зменшити кількість відходів на 30%.

Рекультивація Грибовицького звалища, новий полігон і сміттєсортувальний завод

У лютому 2016 року Львів подав проект рекультивації Грибовицького звалища та будівництво нового сміттєпереробного комплексу на конкурс за програмою Європейського інвестиційного банку. Від нього очікують 75 млн євро. 

Попередньо проект Львова отримав схвальну оцінку. Другий етап подачі документів завершився 12 травня 2017 року. Коли завершиться конкурс і проект отримає фінансування, невідомо. Принаймні, в мерії кажуть, що їх про це не повідомляли. 

З березня 2017 року у Львові працює французька компанія Egis. За кошти французького уряду у 650 тис євро інженери розробляють техніко-економічне обґрунтування проекту рекультивації полігону, спорудження нового полігону та сміттєпереробного комплексу. Станом на кінець травня 2017 року інженери схиляються до будівництва комплексу на території ТЕЦ-2 (вул. Пластова, 125). 

Новий полігон і завод – різні об’єкти. Полігон планують організувати за межами міста. В ОДА стверджують, що надали на розгляд 14 ділянок. У міськраді говорять, що розглядають лише 4 ділянки, бо на решту нібито не отримали документів, необхідних для експертизи. 

Поки вирішуються технічні та фінансові питання, на сміттєзвалищі не відкачують інфільтрати, що забруднюють ґрунтові води. Після обвалу захисної дамби створили проект її укріплення. Експертиза на спорудження дамби завершена, тепер ЛМР чекає рішення Малехівської сільради на відведення ділянки під роботи. 

Рекультивація полігону та будівництво нового – паралельні процеси. Перші етапи рекультивації планують запустити до кінця цього року. Про готовність фінансувати ці роботи повідомив ЄБРР. Надалі місто сподівається на кошти ЄІБ або проводитиме інвестиційний конкурс. 

Остаточну стратегію Egis представить у жовтні. ЄС у своїх оцінках має намір спиратися на цей документ. 

Тим часом на території області також проводиться інвестиційний конкурс на будівництво сміттєпереробного комплексу. Але з трьох проектів жоден не орієнтується на прийом сміття зі Львова.

Розслідування

На думку слідства, рятувальники діяли вірно, а до трагедії призвело порушення норм поводження зі сміттям та недбалість співробітників ЛКП «Збиранка», що складувало ТПВ на полігоні. 

Зараз судять трьох посадовців цього ЛКП. Процес у Жовківському суді переходить до розгляду проведених експертиз. Обвинувачення сподівається на вирок до кінця року. 

Також у Галицькому суді перебуває справа екс-начальника управління ЖКГ Львівської міськради Юрія Гольця. Йому закидають неналежний контроль за діяльністю ЛКП «Збиранка». 

Припинити роботу Грибовицького полігону мали ще 2012 року. Чи подальша експлуатація стала посадовим злочином для топ-керівництва ЛМР, зараз з’ясовує прокуратура Тернопільської області. Аби медіа не звинувачували слідство в упередженості, львівські прокурори передали справу колегам з сусідньої області.

Сьогодні Львівська облрада вирішила виділити по 100 тисяч гривень для дітей рятувальників, котрі загинути під час гасіння пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі. 

 

Зоя Красовська

Інфографіка: Дмитро Тарадайка