Фото: prolviv.com

Фото: prolviv.com

Львів поділять на 28 підрайонів. Що це означає і як вплине на забудову міста

5037 0
У Львові завершують роботу над історико-архітектурним опорним планом, який дасть змогу наперед знати, що і де можна збудувати, реставрувати, доповнювати в місті.

Уже з 1 січня 2019 року всю проєктну документацію на нове будівництво в історичних місцях мали розробляти відповідно до історико-архітектурних опорних планів. Львів такий план має отримати на початку наступного року.

Керівниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко в межах проєкту «Наші реформи» розповіла Tvoemisto.tv, як відповідно до історико-архітектурного опорного плану регулюватимуть будівництво, зокрема, в центральній частині міста та які колізії можуть виникнути із забудовами, дозвіл на які видавав виконком.

Що таке історико-архітектурний опорний план

В Україні визначили 401 населений пункт, який має статус історичного. Кожен із них, за словами Лілії Онищенко, має мати історико-архітектурний опорний план (ІАОП), на підставі якого визначають межі історичного ареалу місцевості. У Львові такий план розробили у 2005 році і за ним визначили історичний ареал міста. Також він є в основі генерального плану, який діє донині.

Щодо нового історико-архітектурного опорного плану, то в ньому враховано всі попередньо напрацьовані матеріали. Тендер виграла київська організація – «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України. Далі, відповідно до процедури, план розглянули на раді інституту, раді управління охорони історичного середовища ЛМР та раді області.

«Тепер ми на етапі, коли ці межі будемо погоджувати з депутатами і виносити на ухвалу сесії. У фіналі ця документація має лягти в основу змін до генплану», – додає вона.

ІАОП може також змінюватися у разі, наприклад, розширення міста, доповнення, наступного вивчення місцевості тощо.

«Опорний план – це вивчення території міста з позиції цінності об’єктів і земель. Архітектори, історики, містобудівники приїжджають до якогось населеного пункту, аналізують його, дивляться з позиції історичної, архітектурної цінності, з позиції ландшафту. Визначають статус КВО. На підставі вивчення роблять альбоми фотофіксацій і звіти», – каже Лілія Онищенко.

Таких звітів для Львова, зазначає керівниця управління охорони історичного середовища, є 5 томів. Тут не тільки будинки чи пам’ятки, а й ландшафти, пам’ятники на території Личаківського цвинтаря тощо. Це найстаріша частина, але водночас найцінніша.

«Визначити межі історичного ареалу – це одна частина роботи, а наступна – це охоронні зони і режими охорони пам’яток. Режими – це те, що можна робити з пам’яткою чи ділянкою, а що ні, будувати, доповнювати тощо», – додає вона.

Якщо хтось хоче купити ділянку під будівництво, то зможе подивитися і зрозуміти: вигідно йому чи не вигідно, реально там щось збудувати чи заборонено.

Як було до цього

Раніше в межах історичного ареалу також були прописані правила, але тоді йшлося про документ – історико-містобудівне обґрунтування.

«Якщо, наприклад, пропонували будувати щось в межах історичного ареалу, то розробляли для цього таке обґрунтування. Це був добрий документ. Він вивчав добре території, історичну, архітектурну частину, вплив на середовище, на панораму міста тощо. І таким документом обґрунтовували висоту забудови, розміщення на ділянці. Вважали пізніше, що цим документом можна обґрунтувати будь-яку висоту і його скасували», – каже вона.

Яка мета нового плану

Щоби не управляти всією інформацією про історичні будівлі, пам’ятки Львова в ручному режимі, у кожного із 401 населеного пункту має бути такий план. Він дасть змогу наперед знати, що і де можна збудувати, реставрувати, доповнювати. Якщо населений пункт розвивається, відповідно, за словами Лілії Онищенко, з’являтимуться ділянки, які захочуть продати. Коли приходять забудовники, то потрібно дати їм знати, що в тому чи іншому місці дозволено, а що ні. Таку інформація надаватиме історико-архітектурний опорний план.

«Межі історичного ареалу в нас не змінюються, тобто вони за новою розробкою «лягають» на стару, тільки тепер точно по розпланувальних межах. Якщо раніше могла бути вулиця «Х», але не було зрозуміло, чи йдеться про два боки вулиці, чи про одну, то тепер тут є контурна лінія, з якої все видно», – додає Лілія Онищенко.

Хто і за що відповідатиме

Ухвалами сесії ЛМР будуть погоджувати лише межі історичного ареалу. Режими пам’яток будуть погоджувати для пам’яток місцевого значення обласною адміністрацією департаментом архітектури, для національного значення – Міністерством культури. Усе разом це буде затверджувати наказ міністра Міністерства культури України.

Як поділять Львів

На цей момент, відповідно до плану, у Львові є 28 комплексних охоронних зон.

«Є центральний, той, що в межах ансамблю історичного центру ЮНЕСКО. А далі вони зібрані за типологією. То розробка київської компанії, їхнє бачення поділу», – розповідає Лілія Онищенко.

Також цей документ поділить забудови на кілька категорій: цінна забудова – та, яка має бути збережена, дисонуюча – яка не вписується в загальний контекст, компенсаційна забудова – на місці втрачених будівель, диких гаражів, та малоцінна.

Наприклад, на вул. Дорошенка, 2, продовжує Лілія Онищенко, – це компенсаційна забудова, там був будинок, втрачений під час війни, зараз там хаос, тому треба щось збудувати чи впорядкувати. 

Що буде з тими будівлями, яким вже погодили МУО в історичній частині міста, до появи плану

Зараз виконком дає містобудівні умови та обмеження на роботи в історичному ареалі міста на основі генплану. Так, виконком Львівської міськради цьогоріч 9 жовтня погодив МУО на будівництво торгово-готельного комплексу, що на вул. Дорошенка, 2, про який вже згадували. Перші два поверхи openspaсe будуть призначені для торгівлі, ще два поверхи – конференц-зал, а на останньому розташують готельні номери. Висота будівлі сягатиме 22 м.

Окрім цього, на вул. Шота Руставелі, 40 на місці магазину «Рукавичка» збудують торговий центр з апарт-готелем. Відповідні містобудівні умови та обмеження ще в серпні затвердив виконком. Ідеться про будівництво та реконструкцію з розширенням магазину за рахунок прибудови та надбудови з влаштуванням вбудованих об’єктів торгівлі та громадського обслуговування, апарт-готелю у верхніх поверхах та підземного паркінгу.

«Скасувавши історико-містобудівні обґрунтування, законодавець ніде не зазначив, що, поки нема погодженого ІАОП, будувати не можна. Такого нема. Зазначено лише, що в межах історичного ареалу будівництво повинно відбуватися на підставах історико-архітектурного опорного плану. Водночас про те, що у разі відсутності цього плану, будівництво заборонено, – не йдеться. В іншому разі було би зрозуміло і містобудівні умови та обмеження не видавали би», – наголошує Лілія Онищенко.

У Міністерства культури була ініціатива, щоби таке дописати, але наразі цього не реалізували.

Окрім цього, керівниця управління охорони історичного середовища ЛМР вважає, що після погодження ІАОП може виникнути колізія.

«Ті, хто отримали зараз містобудівні умови та обмеження на одну висоту, отримали їх абсолютно законно, але пізніше, коли буде етап отримання дозволу на початок ведення робіт, ДАБК може сказати, що будувати не можна тому, що в погодженому історико-архітектурному опорному плані є інша висота», – каже вона.

Коли Львів отримає свій історико-архітектурний опорний план

Лілія Онищенко каже, що чіткого дедлайну, коли план має бути готовим, немає. Однак припускає, що на початку 2020 року його мають погодити.

«Дуже важко визначити дату, коли план затвердять. От, наприклад, Івано-Франківськ свій план затверджував років зо п’ять. При тому, що в малих містах такі процеси йдуть швидше. Зараз чекаємо протоколу від області з погодженнями, а далі має погодження від Міністерства. Думаю, що на початку 2020 року ми це зробимо», – зазначає вона.

На думку очільниці управління охорони історичного середовища ЛМР, не варто сподіватися, що історико-архітектурний опорний план вирішить всі проблеми. Вона зазначає, що це не той документ, який детально підійде до кожної пам’ятки чи земельної ділянки. Натомість, за її словами, такий документ, як місцеві правила забудови був детальнішим і більш ретельно проробленим. Там описували все до дрібниць: чи можна робити, приміром, входи з дашками, з якого боку робити входи в підвали тощо, однак його скасували.

Ольга Коваль

Візуалізації ЛМР,

головне фото prolviv.com 

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Наші реформи