Фото: Анна Ютченко
Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
Щоб студенти Українського католицького університету не засинали за ноутбуками і конспектами вдома чи в гуртожитку, бібліотека тимчасово збільшила час роботи — і протягом місяця, під час сесії, працює цілодобово. Журналістка Tvoemisto.tv залишилась в бібліотеці УКУ після 22:00 і дізналась, як це працює.
Місто засинає, прокидається Шептицький
На четвертому поверсі Центру Шептицького вчиться приблизно 40 студентів, з різних курсів та спеціальностей. На годиннику майже 22:00, коли бібліотека мала би зачинитись, але тепер тут можна затриматись довше. На час літньої сесії, з 21 травня до 20 червня, бібліотека для студентів працює цілодобово.
За пару хвилин до тих, хто готовий всю ніч готуватись до заліків та іспитів, прийде охоронець пан Ігор з формою відвідувань, де кожен напише своє ім’я та прізвище, час приходу і підпис, і попросить показати студентські і читацькі квитки.
— Так, сонечко, записуй: 22:31... Як людина може цілий день витратити на комп'ютер? — питає охоронець.
— В мене тут роботи — «омайгад»…, — відповідає студентка.
— Вам треба тут класичну музику ввімкнути, якогось Бетховена. А ви в мене записані? — питає знову охоронець.
— Так-так. Ось мій студентський квиток.
Студенти накриваються коциками, дрімають за столами і слухають музику, щоб не заснути.
Остап зі Школи Права вчиться ще від 18:00 і планує піти близько 2:00 ночі. Сьогодні в нього дедлайн, а завтра іспит. Він вийшов із робочої зони, щоби перекусити.
«Я вперше тут залишаюсь на ніч. У гуртожитку на Червоної Калини хочеш спати або не можеш зосередитись. А тут товариство тебе розбудить і підбадьорить. Не очікував, що так затримаюсь і нічого не взяв поїсти — а якась дівчинка пригостила мене вівсянкою. Можна хоч до ранку залишатись, шкода, що трапезна не працює. А залишилось ще два іспити скласти», — розповідає задоволено Остап.
На третьому поверсі панує інша атмосфера. В окремій аудиторії «лупають скалу» сесії студентки філологічного факультету. Вони забронювали її заздалегідь, бо в перший день не могли знайти місця повчитись через ажіотаж.
«Ми плануємо тут залишитись до 3:30, бо нам перенесли дедлайн з кінця тижня на сьогодні. Я вже 20 хвилин подрімала на столі і готова далі вчитись. Ми з дівчатами вмикаємо радіо, аби краще сконцентруватись. Плануємо ще тут бути під час сесії однозначно. Я тут підпрацьовувала бібліотекаркою — студенти завжди засиджувались допізна і просили ще трошки посидіти. Тому й не дивно, що тепер бібліотека працює цілодобово», — загорнувшись у коцик, каже Катя, студентка 2-го курсу філології.
Марта і Мар’яна прийшли вночі до Центру Шептицького, бо в гуртожитку їм хочеться спати, а в студенторіумі (кімнаті для проведення вільного часу в гуртожитку для студентів) вони звикли нічого не робити. Тут же — всі працюють, та й додаткова література під рукою.
«Ми зарезервували аудиторію до 8-ї ранку. Завтра в нас друга пара, тож можемо дозволити собі посидіти. Коли вчились у кімнаті, то засинали з ноутбуком. А тут штурхаємо одна одну, коли хтось починає дрімати. З собою взяли печива, кави та кофеїнових таблеток, аби не заснути», — розповідають студентки.
Пан Ігор робить обхід, перевіряє всі поверхи бібліотеки. Після того йде відпочивати.
«Друга година, а вже майже нікого нема, з бібліотеки вийшло 40 людей. Найбільше студентів тут просиджує до 24-ї години, а потім біжать на останню маршрутку. На моїх екранах усе видно, і ніхто від мене не втече. Дивіться, прийшла дівчина, розклала свої речі, пішла і ще не вернулась. Хтось танцює. Але є й винятки. Сьогодні дивлюся: дівчинка як почала вчитись, так і досі не зупинилась. Задля таких людей я готовий просидіти до ранку», — каже пан Ігор.
Переживали, що будуть бійки та розбиті вікна
Втім, охоронці звикли пильнувати Центр Шептицького навіть до нововведень. Для адміністрації теж змін у навантаженні практично не відбулось.
За словами заступника директора бібліотеки УКУ Ігоря Огури, в середньому вночі тут вчиться близько 80 студентів. Найвитриваліші досиджують до 6-ї ранку. Для того, щоби створити їм комфортні умови для навчання, бібліотеці довелось йти на ризик — адже раніше жодна бібліотека в Україні такого не робила.
«Ми вирішили відкрити бібліотеку цілодобово, бо мали запити від студентів. Бібліотеки Львова збільшують час академічної роботи, але ми вирішили піти далі і зробили графік 24/7. Намагались знайти досвід інших бібліотек України, але не знайшли. Довелось піти на ризик. Це молоді люди, тож вночі бібліотека перетворюється на не зовсім контрольоване середовище. Ми переживали, що будуть бійки, розбиті вікна і заховані рештки їжі. Але цього не відбулось. На щастя, наші студенти не використовують кредит довіри», — розповідає Ігор Огура.
Читайте також: «Неможливе стало реальністю». Фоторепортаж із відкриття Центру Шептицького
Заступник директора університетської бібліотеки також зазначає, що наразі вони не готові ускладнювати нічний режим центру та встановлювати там автомати з кавою і перекусами. За його словами, спочатку треба протестувати такий формат, а потім вже його вдосконалювати. Проте керівництво Центру Шептицького не виключає встановити тут автомати з перекусками та запастись спальниками для студентів, коли відчинять бібліотеку цілодобово наступної сесії.
Готові до компромісів, але студенти не просять
Бібліотека УКУ працює цілодобово, проте наукова бібліотека Львівського національного університету поки що дозволити собі цього не може. Директор наукової бібліотеки ЛНУ Василь Кметь пояснює, що реформуватись їм важче через «складну адміністративну структуру». Наразі вони намагаються зробити бібліотеку більш комфортною для студентів, облаштувавши новий простір на другому поверсі, де раніше було місце видачі книг.
«Ми не можемо відкрити нашу бібліотеку вночі через декілька причин. По-перше, сама архітектура будівлі цього не дозволяє. Бібліотеку збудували в 1902 році, тоді вона була модерною, але з традиційною видачею книжок. Сучасний простір мав би дозволити ізолювати ту цінну частину, яку потрібно зберігати по-особливому, і виділити додаткову площу для студентів», — каже Василь Кметь.
Щоби відчинити свої двері вночі, окрім гарно облаштованого доступного простору, бібліотеці ЛНУ бракує головного – запиту від студентів.
«Колись ми розширювали наш графік і під час сесії працювали до 22-ї години. Але ніхто не залишався, тож ми припинили, адже потрібно було додатково платити за комунальні послуги, а працівники бібліотеки не могли дістатися додому в пізній час. Але якщо такі запити будуть, то ми готові до компромісів», — пояснює директор наукової бібліотеки ЛНУ Василь Кметь.
Свого часу Василь Кметь проходив стажування у Ліоні, в університеті Жана Булена, який за кількістю студентів і навчальних напрямків схожий на львівські виші. Тоді його вразило, що бібліотечний університету фонд складає 300 тисяч одиниць, а це зовсім небагато. Це означає, що студенти працюють лише з актуальною літературою і джерелами.
Читайте також: Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
«У Франції є різні бібліотеки: цілодобові з відповідною карткою і такі, що працюють тричі на тиждень. І там всюди працювало багато людей: зранку, в обід, ввечері, в робочі чи вихідні дні. Там бібліотека є невід’ємною частиною культури урбаністичного простору. В нас — ні. І з одного боку, бібліотеки стають більш відкритими та публічними. З іншого, мені видається, що наше суспільство не виховане в повазі до інформаційного пошуку», — вважає Василь Кметь.
«Це нормально, якщо людина хоче повчитися вночі, то прийде в бібліотеку УКУ, а якщо знадобиться рукопис, то вона прийде до нас. Головне, щоб послуги були доступні», —підсумовує директор.
З їжею та музикою: як працюють «нічні» бібліотеки в Європі та США
Закордоном при університетах бібліотеки працюють цілодобово — це нормальна практика. Tvoemisto.tv поспілкувалось з українськими студентами та викладачами, які мали досвід проводити ночі за книжками та науковими дослідженнями.
Випусниця Українського католицького університету Юлія Кушнір у 2013 році півроку провела у Варшавському університеті за програмою Erasmus. Важливою складовою навчання у Варшаві є самоосвіта, тож студенти багато часу проводять у бібліотеці.
Бібліотека варшавська університету (а скорочено BUW) працює із 9:00 до 5:00. Тобто, студенти університету мав доступ до книг протягом всієї ночі.
«Пам'ятаю, як я запакувала у ланч-бокси їжу, сіла на нічний автобус і поїхала. Для мене радше було просто цікаво побачити, як функціонує бібліотека в нічний період. У цілому правила ті самі, що й у звичний час: їсти заборонено і треба зберігати тишу», — розповідає Юлія.
Користуватися бібліотекою вночі можуть тільки студенти університету, а відділ із рукописами зачиняють, як і кав’ярні у вестибюлі.
«Те, що я не зустрічала у Бібліотеці Шептицького, але є великою зручністю - автомати із напоями та їжею. Приємною несподіванкою стало, коли рівно опівночі в бібліотеці залунала музика. В кінці усі аплодували. В цей момент особливо відчули всі, що ти не один такий — студент, який готується до сесії напередодні екзамену», — каже випускниця.
Львів’янка Соломія Джуровська, яка вчиться у школі мистецтв у Кембриджі, розповідає, що їхня бібліотека ділиться на дві частини – відкриту для всіх відвідувачів та лише для студентів.
«Ми маємо велику бібліотеку на три поверхи, в неї заходити можна лише провівши своєю студентською карткою по воротах, і вони відчиняються. Але ще є відкрита зона — це цілий поверх з комп'ютерами і місцями для навчання, в яку може зайти кожен, навіть не студент університету. Там вже, правда, немає книжок. Студент може зайти на сайт бібліотеки, щоби глянути, до якої години вона працює в поточний день», — каже Соломія Джуровська.
Відома науковиця та антропологиня Оксана Кісь стажувалась в університетах США та Канади. За її словами, у провідних університетах більшість бібліотек працює до 22-23-ї години, а під час навчального семестру кілька бібліотек у Гарварді (яких загалом — близько двох десятків) є цілодобовими.
«Я особисто не залишалась на ніч у бібліотеці, але колега там працював з мікрофільмами, які копіював цілу ніч. Цікаво, що персоналу вночі нема, є лише читачі, які працюють із замовленими вдень матеріалами. Ці університетські бібліотеки — лише для тих, хто афілійований до університету: викладачі, студенти, персонал, гостьові дослідники. Свого часу мене вразили повні зали бібліотек вечорами близько 21-22 години. Повнісінько студентів, які читають, пишуть або працюють над груповими проектами. Для цього є окремі маленькі кімнати зі скляними стінами — це, наприклад, в Університеті Альберти і в Пен Стейт», — каже Оксана Кісь.
Інший досвід має Ірина Матвіїшин, яка вчиться у європейському міжуніверситетському центрі з прав людини та демократизації у Венеції. Тут бібліотека, як і кімната для навчання, працює лише до 19:00.
«У самій Венеції бібліотека галереї-музею Кверіні була відкрита до півночі в будні дні, на вихідні - до 19:00. У Коімбрі у Португалії проблемно дістатись до бібліотеки — у вихідні всі вони зачинені, а в будні працюють з 9-10-ї до 20-22-ої годин вечора», — каже дослідниця.
Читайте також: «Скоро нас спишуть». Як помирають книжки у львівських бібліотеках
У Венеції є достатньо бібліотек, і всі вони відкриті для відвідувачів — проте уночі не працюють. Наприклад, центру з прав людини та демократизації просто не вигідно тримати додатковий персонал, необхідний для цілодобової роботи, адже користуються закладом лише студенти центру.
«У Португалії, принаймні в Коімбрі, зали відкриті для навчання, а найбільша бібліотека працює до 22:00, але там вже в 21:00 майже немає людей. Я ходжу в загальну студентську бібліотеку і в спеціальну для докторантів. Я не чула, щоб серед наших студентів вночі вчилися. Тим паче, ніхто не буде наймати другу зміну для кількох людей, які, може б, прийшли», — вважає Ірина Матвіїшин.
Діана Горбань
Фото: Анна Ютченко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери