Фото: verbovska.blogspot.com

Фото: verbovska.blogspot.com

Львівщина хоче увійти в історію: яким буде сміттєпереробний комплекс? Візуалізація

3549 0
Приблизно за три роки на Львівщині побудують перший сміттєпереробний комплекс. Аналогів в Україні досі немає. Tvoemisto.tv ознайомлює з трьома можливими проектами заводу.
Львівська ОДА з грудня проводить відкритий конкурс, на якому обирають інвестора для майбутнього заводу. Переможець конкурсу отримає в розпорядження земельну ділянку і зможе організувати там свій бізнес. До фінального відбору дійшли три компанії. 
 
На конкурс виставлені дві земельні ділянки: у Дрогобицькому та Миколаївському районах. За ділянку на території колишнього підприємства "Сірка" змагаються дві компанії. Інвестори кажуть, що орієнтуються на обслуговування тієї частини області, де вони будуть розташовані. Лише одне із трьох підприємств заявляє, що зможе приймати сміття з усієї області, зокрема і зі Львова.

Інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК»

 
Ділянка: с. Бронниця, Дрогобицького району. 
 
 
Потужність: 115 тисяч тон відходів на рік
Технологія: Інсінерація. По суті це спалювання сміття, під час якого важливе значення має дотримання технології очистки газів. Перед спалюванням сміття сортується, а далі проходить п’ять стадій термічної обробки. Відповіно до техніко-економічного обґрунтування, температура печі для спалювання тримається на рівні 850-900 С. 
«Після переробки утворюється зольний шлак, який можна використовувати при пересипці доріг, рекультивації старих сміттєзвалищ, та зольний пил в об’ємах 3 тис тонн на рік», — зазначив співзасновник компанії Ольгерд Тімофеєв. На виробництві планують застосовувати замкнений цикл використання води. Від спалювання планують отримувати теплоенергію 1,4 МВат/год та електроенергію 4,5 Мват/год на рік. Як каже представник компанії, це тепло може використовуватися для невеликих підприємств. Вже вели переговори із фермерами, що планують збудувати поруч теплицю. Також відомо про наміри створити в тому районі підриємство з вирощування червоної риби, якій потрібна підігріта вода цілий рік.
 
 
Вартість: 55-65 млн євро. За словами Тімофеєва, інвестиції мають окупитися за 10-15 років за рахунок продажу енергії та вторсировини. 
 
Строки будівництва: 2,5 роки
 
Власники. За даними державного реєстру, засновниками компанії є Ігор Погрібний та Ольгерд Тімофеєв. За словами Тімофеєва, компанія виступає провайдером міжнародних бізнесів, що реалізують технології. В цьому випадку йдеться, що постачальником обладнання є Сhina Tianying Inc, що придбала технологію у бельгійської компанії Waterleau. 
 

ТзОВ «Вейст Менеджмент Системс»

 
Ділянка: у Миколаївському районі (проммайданчик підприємства «Сірка»)
Охоплюватиме потреби Жидачівського, Миколаївського, Стрийського та частину Золочівського районів.
 
Потужність: 240 тис тонн на рік, але на першому етапі — близько 89 тис тонн.
Технологія: біосушіння та виробництво RDF-палива.
Сміття проходить сортування, частина відправляється на переробку, а решта — сушиться під своєрідними ультрафіолетовими лампами. Суха речовина використовується як паливо на цементних заводах та ТЕЦ. Але поки в Україні майже немає підприємств, пристосованих під нього. Технологія передбачає варіації. Через налаштування процесу можна отримувати більш калорійне пальне, але в залишку мати більше відходів. Інший варіант — приблизно на 30% менш калорійний RDF, але менше відходів. В результаті тільки п'ята частина відходів відправляється на полігон. 
 
 
Вартість: 89 млн євро на перший блок-модуль. Проект розрахований на три ідентичні блоки. Будівництво наступного блоку відбуватиметься з нарощенням потужностей. Перший етап — власні інвестиції консорціуму, на подальших планують залучати інвестиційні кошти. 
 
Строки будівництва: 3 роки на перший блок, наступні два блоки можуть ввести протягом року. Але перед тим ще дев'ять місяців мають дослідити структуру сміття. 
 
Власники. За даними державного реєстру юридичних осіб, засновниками компанії є Максим Казилу, Володимир Покойовець, Андрій Заліско та Віталій Надашкевич. Як повідомив під час презентаії Надашкевич, фірма є польсько-українським консорціумом, у якому представлені три польські компанії IDS Bud, E.Сorax та J.A.T.
 

ТзОВ «Глассворк технолоджі»

 
Ділянка: Миколаївський район (проммайданчик «Сірки»)
 
 
Потужність: 350 тис тонн відходів на рік
 
Технологія: сміттєсортувальна лінія та спалювання сміття. Сміття зважується, проходить радіаційний контроль, сортування та складування. На першому етапі відсортоване сміття спершу буде складуватися, а з будівництвом відповідних печей — спалюватися. Процес очистки продуктів горіння має складатися із п’яти етапів, чотири з яких — хімічні, останній — механічний. Покладаються на японську систему очистки Horiba. Автори проекту пропонують виводити дані щодо очистки на сайт обласного департаменту екології.
«В процесі спалювання нагрівається водяна пара, подається на конденсаційну турбіну, а звідти — передається на мережу. Ми зверталися до «Львівобленерго» і вони підтвердили нам місце приєднання і можливість скидання електроенергії», — сказав представник компанії Олег Бота.  
Після спалювання утворюється шлак, який складується на території полігону, та фероматеріали, які йдуть на продаж як вторсировина. Розробники планують, що на полігон відправлятиметься 10-11% від загальної кількості відходів. Надлишок очищеної води зливатимуть в озеро.
 
Вартість: 96,5 млн євро. 98% цих коштів — фонди ЄС, кошти Чеського експортного банку та гранти Королівства Данії. 
 
Строки будівництва: 3 роки. 
 
 
Власник. За даними державного реєстру, кінцевим бенефіціаром є Світлана Ломакович. Як пише видання «Наші гроші. Львів», вона з великою імовірністю є матір’ю Віталія Ломаковича — колишнього голови правління «БМ Банку», що входить до російської групи ВТБ. У 2012 році він балотувався до парламенту від «УДАРу», але не пройшов. Львівські медіа називали його дружнім до міського голови Андрія Садового.
 

Думка еколога

 
Україна не готова до спалювання сміття, вважає екологиня Міжнародного благодійного фонду «Екологія — Право — Людина» Алла Войціховська, яка входить до складу конкурсної комісії при ОДА. Тому вважає найбільш безпечним із трьох проектів підприємство з виробництва RDF-палива. Але і тут є застереження — зараз в Україні тільки три цементні заводи пристосовані під таке пальне: в Івано-Франківську, Кам’янці-Подільському та Кривому Розі. Під цю технологію починали переобладнувати Миколаївський цементний завод на Львівщині, але підприємство фактично не працює. Тож це ставить під сумнів рентабельність нового сміттєпереробного заводу. «Це той випадок, коли пропозиція може породити попит, особливо в умовах енергетичної залежності», — каже Віталій Надашківський. Втім у презентації він підтвердив, що орієнтуватимуться переважно на продаж пального в Європу.
 
Найбільший ризик, якщо власники сміттєспалювальних заводів зекономлять на очисних технологіях, каже Алла Войціховська: «Якщо би це була Швеція, я би була двома руками «за». Україна ще не готова, у нас немає жодного контролюючого органу, який би здійснював моніторинг діоксинів, фосгенів, бензопиренів чи формальдегідів». До того ж, за словами експертки, в Україні одиниці установ можуть проводити відповідні аналізи, які є досить дорогими і виконуються на замовлення, а не за ініціативою лабораторії. Нерозщеплені діоксини непомітні в повітрі, але є небезпечними токсичними речовинами. 
 
Аллу Войціховську насторожило, що технологія, представлена «ІЕК», передбачає одну камеру очищення, хоча подібний завод у Відні має чотири камери. На її питання щодо вартості очисних технологій представник «Глассворк Технолоджі» вказав суму 11 млн євро. Алла Войціховська зауважила, що за її даними, сміттєспалювальний завод у Познані, збулований два роки тому, має японську системою очистки Hitachi вартістю 140 млн євро. 
 
26 січня Єврокомісія звернулася до Європарламенту з рекомендацією не підтримувати сміттєспалювання, а надавати пріоритет технологіям повторного використання і переробки відходів. У квітні українська екоспільнота заблокувала внесення змін до закону України «Про ринок електроенергії», що передбачали стимулюючі заходи для сміттєспалювальних підприємств. Після численних звернень автор правок Олександр Домбровський відкликав їх та повідомив, що це питання буде пропрацьовуватися, і в дискусії шукатимуть оптимальних моделей поводження зі сміттям.
 

Яким же буде підприємство на Львівщині мають вирішити до 1 червня. Результати конкурсу оголосять на наступному тижні. Після цього пройдуть громадські слухання в тому районі, де планують збудувати підприємство. Після згоди громади ОДА виділить земельну ділянку, а інвестор зможе розпочати будівництво. 
 
Зоя Красовська

 

Міські акценти