Давні коляди – це потужні енергозгустки: що більше віддаєш своєї енергії, то більше вони обдаровують, а співати їх – справжня благодать, – так вважають учасники львівського театрального гурту «Курбаси», відомі автентичним виконанням давніх обрядових пісень.

Під час колядування з нами стається диво

«Коляди – як благодійництво: ми даруємо людям, і нам це повертається. В колядуванні, щедруванні величезна ритуальна та історична глибина, виконуючи їх, запускаємо особливі механізми. Тож у період Різдвяних свят із нами стається диво. Давні коляди, щедрівки – настільки самодостатні і сильні, що ми, ніби під’єднуємося до енергетичного каналу. Коли починаєш співати, то справді відчуваєш, як оживотворяєшся, стаєш просвітленим, – така сильна енергія у словах і мелодіях закладена нашими предками», – розпочала розмову акторка та співачка театрального гурту «Курбаси» Марія Онещак.

Коляди діють як молитви

«Коляди – чи не найдавніші обрядові пісні. Серед віднайдених етнографами є й такі, яким тисячі років. І саме від тих часів дослідники відстежують, що є образи, які століттями переходять із колядки в колядку, до прикладу, «дай Боже», «рано-рано». Це відголосся наших предків, які виспівували історію творення світу. В цих обрядових піснях господар і господиня – не просто люди, а божественне начало. Мабуть, від того ці коляди такі енергетично сильні», – наголосила Марія.

Учасники гурту «Курбаси» кажуть, що колядуючи, відчувають такі сильні вібрації, які з кожною піснею збільшуються, що просто не можуть не співати. Особливо відчутна та енергетика в колядах Гуцульщини. Там кілька груп людей одночасно виконують різні слова на одну мелодику.

«Слухаючи таке колядування одразу навіть не дуже зрозуміло, що співають. Та коли вслухатися, то вони просто зачаровують, а ті образи впливають на підсвідомість. Ці пісні – як молитви-мантри. Адже люди повторювали слова, щоб поглибити образ, увійти в стан тривання, присутності оспіваних образів, а нанизування слів-побажань — як заговорювання, щоб наступний рік був наповнений благодаттю і щедротами. І справді, два роки тому ми дуже багато колядували, то й попередній рік був досить багатий на все добре, а от минулоріч трохи менше уваги приділили колядам, то й, відповідно, рік був складніший», – додала акторка та співачка театрального гурту «Курбаси» Наталія Рибка-Пархоменко.

Цікавим, на думку «курбасівців», є і те, що, незалежно з якого регіону коляди, образи в них однакові. Єдине, чим різняться – мелодія: гірським районам притаманні гостріші мотиви, а східній Україні – широкі, як степи, з великою кількістю пауз. Адже люди відчували себе єдиним цілим з природою, виспівували свої болі та радості, турботи і мрії.

«Курбаси» співають так, що пісня оживає

«Ми не дослідники, та часто спілкуємося з етнографами – Сусанною Карпенко, Мар’яною Садовською, які діляться своїми знахідками. Намагаємося вибирати не дуже поширені чи популярні коляди. Завдяки тому, що збереглися етнографічні записи співів, можемо чути, як вони звучали в народі. Бо співаючи по нотах, виходить, наче й дуже правильно, з витриманням усіх пауз, але емоційно досить вихолощено. Коли лише починали вчитися автентичного співу, нам наголошували: те, що в нотах записана пауза, не означає, що вона там була. Адже коли жінка співала їй могло щось згадатися, і вона зупинилася. В народних піснях все це має значення. Тож, аби оживити пісню, слухаємо її багато разів – і врешті вона починає «промовляти», – розповіла про тонкощі виконання давніх колядок Наталія.

фото: Ольга Дмитрів

Переживаємо бум зацікавлення автентикою

Важливо мати повагу до автентичного твору. Зараз чимало гуртів, які цікавляться народними піснями, інтерпретують їх по-своєму, надаючи нове звучання. Особливість «Курбасів»  у тому, що навіть експериментуючи, прагнуть показати самодостатність і глибинну мудрість цих пісень.

«Зараз дуже великий попит на автентику. Та не знаю, чи це так виросла самосвідомість у людей, чи лише модний тренд. Якщо люди справді повертаються до давніх традицій через внутрішню потребу, клич свого коріння, то це дуже добре», – додав директор театрального гурту «Курбаси», актор театру та кіно Микола Береза.

Хто такі «Курбаси»

Гурт «Курбаси» виконує практично весь обрядовий цикл, має цікавий проект із давніми весільними піснями. Незважаючи на порівняно молодий, як для гурту, вік – «Курбаси» виникли в 2009-му році всередині театру імені Леся Курбаса – мають вже чимало цікавих проектів-трансформерів, низку програм, працюють у декількох складах.

Основа їхньої діяльності – досліджувати пісню як драматургію, з її атмосферою, сюжетом та змістом. Дати слухачам відчути, як автентичні мелодії, слова можуть звучати в нашому бурхливому сьогоденні, надати їм нового значення і розуміння, не змінивши глибинності, яку в ці композиції вклали наші предки.

Великий поштовх для розвитку гурту дала співачка, акторка Мар’яна Садовська, солістка віденської опери Зоряна Кушплер, а також художній керівник театру ім. Леся Курбаса Володимир Кучинський.

Наталія Павлишин для Tvoemisto.tv,
оператор – Володимир Барчук,
монтаж – Дмитро Тарадайка