Інтелект та вільнодумство. Як працює Львівський фізмат-ліцей

13453 0
У Львівському фізмат-ліцеї, що кілька років поспіль входить до четвірки найкращих шкіл за результатами ЗНО, кажуть, що особливої системи навчання не мають, проте дотримуються особливого підходу до учнів. Як він працює, чи мають діти час на щось, окрім навчання, та як втримати обдарованих випускників в Україні, Tvoemisto.tv у межах проєкту «Я вірю в цю країну» дізнавалося у випускників та директора Мар'яна Добосевича, що очолює ліцей уже 25 років.

Для обдарованих і вільних

Ще у 1970-1980 роках у Львові хотіли створити фізико-математичний ліцей-інтернат за аналогом навчального закладу, що був у Києві. Такі школи завжди відрізнялися високим рівнем інтелекту вчителів і дітей. Вони мали своєрідний дух вільнодумства, що далеко не було пріоритетом радянського союзу. І вже 1991 року після отримання Україною незалежності з’явилася можливість створити такий ліцей.

Основним ініціатором був ЛНУ ім. Івана Франка, а також Західний науковий центр і освітні установи міста й області. Учнів і вчителів набирали за конкурсом. Найстаршому тоді вчителю було 40 років, багато з них стали заслуженими. І, може, тоді вони ще не були впевнені до кінця, що роблять і навіщо, але зрештою знайшли себе в цій галузі і реалізували, зрозуміли, що це і є їхнє покликання.

Головним завданням педагогічного колективу був пошук обдарованих дітей, розвиток їхніх творчих здібностей, підготовка до майбутньої наукової роботи в галузях фізики, математики, хімії і біології.

Найкращі для найкращих

До ліцею зараховують випускників сьомих і восьмих класів у восьмі та дев’яті класи відповідно. Для цього треба скласти вступні іспити: якщо йдеться про фізико-математичний профіль — екзамен з математики і фізики, якщо ж хіміко-біологічний — хімію і біологію.

Понад 400 учнів навчають 40 вчителів, серед яких 11 заслужених, один — народний, а також кандидат фізико-математичних наук.

«Добрі результати навчання залежать від партнерської роботи учня і вчителя. Комусь із дітей забагато підручника, навіть половини, а комусь, навпаки, — замало. Тому досягнути високих стандартів можна лише тоді, коли є вчитель, який крутіший за підручник, який знає набагато більше матеріалу і може його доступно викласти. Книга — тільки дороговказ, із допомогою якого показують основу предмету. Натомість, якщо вчитель зможе викласти певну систематику вивчення, то учень буде почувати себе комфортно, коли йому поставлять будь-які завдання», — розповідає Мар’ян Добосевич.

Мар'ян Добосевич. Фото надане героєм

За його словами, у школах часто буває, що діти, приміром, звикають до однієї побудови умови завдання. Тоді, коли умову змінюють, хоча суть завдання залишається тією ж, діти часто губляться і в них виникають додаткові запитання. Це через те, каже він, що предмет не вивчають системно. Проте особливої системи навчання ліцей не має — скоріше, особливий підхід.

«Наша система докорінно нічим не відрізняється. Але є установка, яку завжди повторюю своїм вчителям. Коли заходите до класу — є тільки ви, учні і предмет. Ви забуваєте про політичну ситуацію в країні, про особисті негаразди, про те, що діти перед тим щось погане зробили, не перетворюєте навчальну годину у виховну. Вчителі з дітьми мають бути колегами. Ви їх хочете навчити, а вони — навчитися. Коли немає контакту між вчителем і учнем, коли домінує зовнішній фактор, тоді навчити складно», — каже Мар’ян Добосевич.

У ліцеї є вчителі, які мають свої сайти, куди завантажують завдання, контрольні, а також цікаві тексти. Це все є елементами їхньої педагогічної майстерності. Вони проявляються в кожного вчителя по-різному. Хтось приходить, дає завдання і на його основі вибудовує концепцію всього уроку, а хтось викладає теорію, а потім переходить до практики.

Вчитель не може обмежувати себе лише підручником, каже Мар’ян Добосевич, у нього теж має бути бажання вчитися, розвиватися, вдосконалюватися. Тут йдеться і про участь у семінарах, конференціях, змаганнях, як керівника шкільної команди. На таких подіях відбувається обмін думками, після цього кристалізується власне бачення. Також вчитель має бути активним: не просто прийти, відчитати урок і піти. Тоді не буде результатів. Потрібно не тільки викладати на належному рівні, а й бачити, що роблять інші і намагатися їх перевершити.

Хто такий відмінник

Якщо вважати відмінниками тих, хто має золоті медалі, то кожного року в ліцеї таких є близько десятка. Це ніби не так багато, міркує Мар’ян Добосевич, однак наводить цікаве трактування слова «відмінник», яке побачив на одному з сайтів, що проводить аналіз зовнішнього незалежного оцінювання. Там відмінниками називали дітей, які мають більше, ніж 190 балів з трьох і більше предметів на ЗНО.

«Це їхнє розуміння, звісно, але якщо керуватися цим, то в нас відмінників минулого року було 49 — найбільше серед інших шкіл», — відповідає він.

Часу на вивчення в загальноосвітній школі загалом дуже мало, каже директор. Підручники часто перенасичені інформацією, і коли вчиш одне, то інше забувається. Тому треба, щоби вчитель мав більше часу на вивчення предмету, а стандарти не занижували. Директор вважає злочином те, що залишили три години математики на рівні стандарту.

«Як можна показати якусь систему предмету — і алгебри, і геометрії, — за три уроки на тиждень? Ми хочемо позиціонувати себе, як технологічно-розвинута країна, а без відповідного рівня тієї ж математики складно бути такою. Так, час вимагає від нас бути динамічними, рухатися і швидко вчитися, але вчити треба системно, створюючи зв’язки, запам’ятовуючи», — наголошує Мар’ян Добосевич.

Чи існує життя поза ліцеєм?

Коли вже навчаєшся в ліцеї, тоді складно починати розвиватися ще в якомусь напрямку. Але, якщо мати вже напрацювання чи успіхи, приміром, у спорті, музиці чи образотворчому мистецтві, то їх можна підтримувати.

«Наші школярі й у ліцеї мають змогу пограти у шахи, настільний теніс, футбол, волейбол між класами. Ми не закриті від зовнішнього світу і намагаємось їх від цього не закривати. Деякі наші школярі ходять до Малої академії наук. А також команда ліцею потрапила в десятку найкращих в Україні з брейн-рингу. Це ж інше життя ліцею», — каже директор.

А минулого року учні кількох 9 та 10 класів спільно з вчителями піднялися на Говерлу.

Натомість, як зізнаються деякі випускники — тепер студенти УКУ, в 11 класі вони не мали можливості займатися якимось хобі. Наприклад, Аня довгий час танцювала, а Олег — грав у  футбол, та в останній рік навчання на це часу в них не було. Найважливішою стала підготовка до вступу в університет. До речі, тести колишні учні ліцею вважають недоброю системою, оскільки, на їхню думку, вона не оцінює реальний рівень знань. Альтернативою могли би бути співбесіди в закладах вищої освіти, кажуть вони, однак тоді буде важче уникнути корупції.

Для професійного спортсмена, пояснює Мар’ян Добосевич, за норму є дво- або триразове тренування на день. Тільки підтримуючи такий режим можна досягати успіхів. Якщо ж хтось вважає, що досягнути результату в навчанні можна просто перебуваючи на уроках, то це помилка. Окрім уроків, мають бути «додаткові тренування». Можна самому окреслювати їхній план, а можна робити це під керівництвом вчителя. Тут важливий внутрішній підхід: мало просто говорити про те, що хочеш щось вивчити, — потрібно з усіх сил старатися.

«Щоби добре вчитися, і це стосується не тільки навчання в ліцеї, треба розуміти одне: знання не падають з неба, їх треба здобувати», — переконаний Мар’ян Добосевич.

Тому він обов’язково радить багато працювати, адже знати якусь інформацію — не досить, її варто навчитися структурувати, щоб можна було оперативно і ефективно використовувати. Якщо одразу почати користуватися такою установкою в школі, каже він, то невдовзі вона стане звичною, і ви зрозумієте, що працювати — це цікаво.

Багатство, яке не бережуть

Серед випускників фізико-математичного ліцею є директори комп’ютерних фірм, провідні менеджери, люди, які мають високі здобутки в науці. На жаль, частина випускників потім працює за кордоном. Мар’ян Добосевич зізнається, що хотів, аби вони поверталися і творили науку тут, в Україні, але, з іншого боку, він розуміє, що в наших умовах робити це складно.

«Два роки тому представники нашого педагогічного колективу були у Швейцарії, де наш випускник провів для нас екскурсію компанією Google, у якій працює. Тільки з організації робочого процесу там можна було б вже перейняти для українських шкіл багато цікавого. Яким має бути робоче місце, які умови в приміщенні, щоби хотілося працювати», — розповідає він.

Молоді вчителі, на відміну від старшого покоління, прекрасно спілкуються англійською, іноді ще й німецькою. Це є великою перевагою, вважає Мар’ян Добосевич.

«Знаю, що в США тих вчителів, хто володіє іноземною мовою, беруть на роботу одразу, не постає навіть питання нострифікації (визнання іноземних документів про освіту) диплому. Особливо в них є криза з вчителями початкової школи. За кордоном багато варіантів працевлаштування. І якщо старше покоління має більшу прив’язку до землі, до родини, то в наших дітях воно розвинене вже менше», — каже директор.

Якщо не сьогодні, то завтра

Наприкінці 2017 року у Львові вперше реалізували програму грошової винагороди для найкращих учнів місцевих шкіл за результатами навчання. Тоді по 10 тисяч гривень отримали 30 випускників, а Львівський фізико-математичний ліцей при ЛНУ імені Івана Франка став лідером за кількістю таких учнів. Уже третій рік поспіль він очолює рейтинг шкіл в Україні за результатами ЗНО, який складає освітній портал Osvita.ua, входить у топ-5 рейтингів DOU.ua та журналу «Фокус», а також опинився на першому місці цьогорічного рейтингу Tvoemisto.tv. У кінці серпня від місцевої влади ліцей отримав 1 млн гривень на розвиток.

Заклад шкільної освіти має багато планів, адже постійно змінюються стандарти, а в ліцеї прагнуть йти в ногу з часом. Приміром, і дітям, і вчителям некомфортно працювати у класі, коли за вікном 30-градусна спека, тому тут збираються встановити кондиціонери.

Близько сотні учнів ліцею з-поза меж Львова проживають у гуртожитку. І хоча стандарти змінюються, умови там залишаються такими, як були роками раніше.

«Ми не можемо забезпечити високого рівня комфорту в кімнатах — по 4-5 людей у кімнаті, туалет на поверсі. Діти почуваються не так, як вдома, не адаптовуються часом до проживання тут, хоча з навчанням все може бути добре», — розповідає Мар’ян Добосевич. Над вирішенням цієї проблеми в ліцеї також працюють.

У спортивному залі директор хотів би бачити якісну витяжну і припливну вентиляцію, проте наразі це не першочерговий план для навчального закладу. Мільйонну премію від міської ради попередньо збираються витратити на літній віртуальний клас, де учні матимуть можливість не лише працювати над своїми проєктами, а й відпочивати.

Ольга Коваль

Фото Богдана Ємця для Tvoemisto.tv

Відео з групи ліцею у Фейсбуку

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції ;TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Я вірю в цю країну

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!