За тонну відсортованого пластику можна виручити до 10 тисяч гривень.

Вже майже рік у Львові, на вул. Богданівській, працює сміттєсортувальна лінія. Її встановила компанія «Грінера Україна», яка, зокрема, вивозить сміття з центру міста. Кореспондент Tvoemisto.tv побував на підприємстві і дізнався, чи сортуюсь сміття львів’яни та скільки можна заробити на переробці пластику та паперу.

Сміттєсортувальна лінія розміщена в одному зі складів у промисловій частині Львова. Поряд розташовані різноманітні підприємства, склади, авторинок «Кривчиці». То ж до найближчих будинків – кількасот метрів. Неподалік простяглись очисні споруди «Львівводоканалу», поряд з якими планується будівництво міського сміттєперебного комплексу.

Власник «Грінери» Богдан Михалусь каже, що різні компанії вкладають великі кошти у розвиток цього району, реконструюють старі та занедбані приміщення. Минулого року місто тут провело масштабну реконструкцію дороги, з заміною усіх комунікацій. Тож вулиця потрохи оживає та стає привабливою для відкриття великих підприємств.

Сортувальна лінія розташована в закритому ангарі з окремим заїздом для техніки. Безпосередньо сортуванням сміття тут займаються вісім осіб. Їхнім керівником є Михайло Кошолап.

«На день ми переробляємо від 4 до 6 тонн вторсировини, з якої близько 60% це звичайні відходи. Чому так? На жаль, львів’яни викидають у спеціальні баки для вторсировини побутове сміття, а тому виходить, що з 6 тонн того сміття, яке потрапляє до нас, лише 2-2,5 тонни підлягають вторинній переробці», – розповідає чоловік.

Сміття на переробку приймають щодня, окрім неділі. За рік через сміттєсортувальну лінію проходить близько 1500 тонн вторсировини.

«На всіх наших локаціях вже більше року розміщені три типи баків – змішані відходи, вторсировина та скло. Усі вони підписані, на них нанесене різнокольорове маркування. На жаль, наші люди не виявляють великого бажання сортувати сміття», – каже Михайло Кошолап.

На цій сортувальній лінії відбирають ПЕТ-пляшки, скло, плівку та вироби з паперу. Один кілограм пластикових пляшок коштує від 5 до 10 гривень залежно від кольору. Скло на переробку здають по 60 копійок – 1 грн за кілограм. Натомість за паперову вторсировину просять 2 грн 80 коп. Тобто за 1 тонну відсортованих пластикових пляшок «Грінера» виручає в середньому близько 8 тисяч грн.

Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху

На питання, чи заробляє підприємство на сортуванні та продажі вторинної сировини, Михайло каже, що це не основне завдання, яке стоїть перед ними:

«Для підприємства це не несе прибутків. Єдина наша вигода у тому, що сортуванням ми зменшуємо об’єм сміття. Ми по максимуму забираємо ту сировину, яку здатні переробити та продати, а решту відправляємо на сміттєзвалище. Якщо брати за місяць, то ми на 5% зменшуємо об’єм побутових відходів», – пояснює директор.

Вторсировина на підприємстві не залежується. На неї є хороший попит. Так, скло та ПЕТ-пляшки використовують для виготовлення нової тари. При переробці цієї сировини, важливу роль відіграє сортування за кольором, адже це єдина річ, яка зберігається після переробки. Відсортовані за кольором пляшки коштують дорожче.

ПЕТ-пляшку також використовують у дорожньому будівництві як один з шарів перед асфальтом.

Читайте також: Не множте поклик на нуль. Коли Львів повернеться до сортування сміття

У середньому на лінії працює вісім осіб, які відсортовують відходи вручну. Михайло каже, що збільшити потужність зможе автоматична сортувальна лінія, яка б працювала за типом конвеєра – працівники за ту саму кількість часу змогли б відсортовувати більшу кількість сміття. Наразі працівники використовують лише сміттєвий прес.

«Відсортовані ПЕТ-пляшки потрапляють під прес, який зменшує їхній об’єм. Це робиться, щоб зменшити витрати на транспортування, адже вага залишається така сама».

Раніше «Грінера» купувала вторсировину у комунального перевізника сміття «Львівспецкомунтранс». Однак наразі їх задовольняє той об’єм сміття, який вони збирають власноруч. Власник фірми Богдан Михалусь зазначає, що подальші перспективи та плани підприємства залежать від підписаних контрактів на вивіз сміття у Львові:

«Інвестиції у сміттєвий бізнес дуже залежать від тих умов, в яких ми працюємо. Дуже важливо мати довгострокові контракти, щоб ми мали можливість інвестувати у нову техніку, технології. Це довгоокупний бізнес, де потрібно взаєморозуміння між владою і підприємцями. Також важливо, щоб самі люди розуміли, для чого вони сортують сміття, адже це наша екологія, навколишнє середовище».

Назар Притула