
Фото: Назар Притула
Львів’яни не поспішають сортувати. Репортаж зі сміттєсортувальної лінії у Львові
Вже майже рік у Львові, на вул. Богданівській, працює сміттєсортувальна лінія. Її встановила компанія «Грінера Україна», яка, зокрема, вивозить сміття з центру міста. Кореспондент Tvoemisto.tv побував на підприємстві і дізнався, чи сортуюсь сміття львів’яни та скільки можна заробити на переробці пластику та паперу.
Сміттєсортувальна лінія розміщена в одному зі складів у промисловій частині Львова. Поряд розташовані різноманітні підприємства, склади, авторинок «Кривчиці». То ж до найближчих будинків – кількасот метрів. Неподалік простяглись очисні споруди «Львівводоканалу», поряд з якими планується будівництво міського сміттєперебного комплексу.
Власник «Грінери» Богдан Михалусь каже, що різні компанії вкладають великі кошти у розвиток цього району, реконструюють старі та занедбані приміщення. Минулого року місто тут провело масштабну реконструкцію дороги, з заміною усіх комунікацій. Тож вулиця потрохи оживає та стає привабливою для відкриття великих підприємств.
Сортувальна лінія розташована в закритому ангарі з окремим заїздом для техніки. Безпосередньо сортуванням сміття тут займаються вісім осіб. Їхнім керівником є Михайло Кошолап.
«На день ми переробляємо від 4 до 6 тонн вторсировини, з якої близько 60% це звичайні відходи. Чому так? На жаль, львів’яни викидають у спеціальні баки для вторсировини побутове сміття, а тому виходить, що з 6 тонн того сміття, яке потрапляє до нас, лише 2-2,5 тонни підлягають вторинній переробці», – розповідає чоловік.
Сміття на переробку приймають щодня, окрім неділі. За рік через сміттєсортувальну лінію проходить близько 1500 тонн вторсировини.
«На всіх наших локаціях вже більше року розміщені три типи баків – змішані відходи, вторсировина та скло. Усі вони підписані, на них нанесене різнокольорове маркування. На жаль, наші люди не виявляють великого бажання сортувати сміття», – каже Михайло Кошолап.
На цій сортувальній лінії відбирають ПЕТ-пляшки, скло, плівку та вироби з паперу. Один кілограм пластикових пляшок коштує від 5 до 10 гривень залежно від кольору. Скло на переробку здають по 60 копійок – 1 грн за кілограм. Натомість за паперову вторсировину просять 2 грн 80 коп. Тобто за 1 тонну відсортованих пластикових пляшок «Грінера» виручає в середньому близько 8 тисяч грн.
Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху
На питання, чи заробляє підприємство на сортуванні та продажі вторинної сировини, Михайло каже, що це не основне завдання, яке стоїть перед ними:
«Для підприємства це не несе прибутків. Єдина наша вигода у тому, що сортуванням ми зменшуємо об’єм сміття. Ми по максимуму забираємо ту сировину, яку здатні переробити та продати, а решту відправляємо на сміттєзвалище. Якщо брати за місяць, то ми на 5% зменшуємо об’єм побутових відходів», – пояснює директор.
Вторсировина на підприємстві не залежується. На неї є хороший попит. Так, скло та ПЕТ-пляшки використовують для виготовлення нової тари. При переробці цієї сировини, важливу роль відіграє сортування за кольором, адже це єдина річ, яка зберігається після переробки. Відсортовані за кольором пляшки коштують дорожче.
ПЕТ-пляшку також використовують у дорожньому будівництві як один з шарів перед асфальтом.
Читайте також: Не множте поклик на нуль. Коли Львів повернеться до сортування сміття
У середньому на лінії працює вісім осіб, які відсортовують відходи вручну. Михайло каже, що збільшити потужність зможе автоматична сортувальна лінія, яка б працювала за типом конвеєра – працівники за ту саму кількість часу змогли б відсортовувати більшу кількість сміття. Наразі працівники використовують лише сміттєвий прес.
«Відсортовані ПЕТ-пляшки потрапляють під прес, який зменшує їхній об’єм. Це робиться, щоб зменшити витрати на транспортування, адже вага залишається така сама».
Раніше «Грінера» купувала вторсировину у комунального перевізника сміття «Львівспецкомунтранс». Однак наразі їх задовольняє той об’єм сміття, який вони збирають власноруч. Власник фірми Богдан Михалусь зазначає, що подальші перспективи та плани підприємства залежать від підписаних контрактів на вивіз сміття у Львові:
«Інвестиції у сміттєвий бізнес дуже залежать від тих умов, в яких ми працюємо. Дуже важливо мати довгострокові контракти, щоб ми мали можливість інвестувати у нову техніку, технології. Це довгоокупний бізнес, де потрібно взаєморозуміння між владою і підприємцями. Також важливо, щоб самі люди розуміли, для чого вони сортують сміття, адже це наша екологія, навколишнє середовище».
Назар Притула
Міські акценти
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників
- Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище
- Право на навчання. Як шукати помічника вчителя у Львові
- Як у Львові перероблятимуть сміття у добриво. Приклад Польщі
- Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
- Метро та ІТ-курси для незрячих. Хто і як робить Львів кращим
- Заморожена Ряшівська. Чому три кілометри вулиці будують сім років
- Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
- Місто розумних та жорстких. Як регулюють світлофори у Львові
- Доглядачі коминів: як працюють львівські сажотруси. Фоторепортаж
- Фонтан і мобільна служба для хворих дітей. Які ініціативи потрібні Сихову
- Озеро та дорога на кладовище. Що хочуть втілити у Шевченківському районі
- «Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка
- Спорт, спорт і ще раз спорт! За який проект проголосувати у Франківському районі
- Школа самооборони та нова музична апаратура. Чого потребує Личаківський район
- Червона доріжка для батюшки. Як живе церква Московського патріархату у Львові
- Окремий світ або все, що треба знати про поховання у Львові
- Дитмайданчики та тротуар для Лесі. Що нового хочуть зробити у Залізничному районі
- Обсерваторія, арфа та пригодницьке містечко. Проекти Громадського бюджету в Галицькому районі
- Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
- Я прийшов — авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика
- Різати не можна пересадити. Хто у Львові може зрізати дерева
- Пацієнта не цікавить слово «ймовірно». Як львівським закладам запобігти поширенню гепатиту
- Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
- Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватись до кліматичних змін
- Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
- «Можна пагромче і на русскам». Як у Львові обговорювали громадський простір біля Палацу Хоткевича
- 60 грн на добу. Хто заплатив за турне Андрія Садового Україною. Інфографіка
- Як виглядають перші класи львівських шкіл перед 1 вересня. Фото
- Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
- Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років
- Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки
- Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
- Історія ремонту вулиці Личаківської у датах і цифрах. Візуалізація
- Перший раз у нову школу: за що платитимуть батьки першокласників
- Тут ростуть гранат і кава. Як у центрі Львова працює таємний ботсад
- Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові
- Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки
- «Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові
- Як починалося IT у Львові. Історичні фото
- Як працює перша державна сортувальна станція на Львівщині
- Вудка замість риби. Що таке соціальний бізнес та чому ним займаються у Львові
- Чи потрібен Львову приватний пологовий будинок
- Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові
- Великий Львів. Чи зможе місто об’єднати приміські села і розширити свої межі
- (Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
- Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку
- Як у Львові працює центр «всиновлення» тварин
- Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя
- У гості до пана Едзя: чому у Львові не вистачає громадських туалетів
- Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
- Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
- Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
- Обранці на мільйон. Рейтинг найбагатших і найбідніших народних депутатів Львівщини
- Зміниться багато. Як реформують медицину за межами Львова
- «Любовь всєгда права». Як у львівських кнайпах і далі крутять російську музику
- Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях
- Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову
- Скромні та багаті. Що задекларували нардепи-мажоритарники Львова