До 2025 року Львів має стати містом послуг і спільної відповідальності, а не виробництва й старих цінностей.

До 2025 року Львів повинен стати містом послуг, а не виробництва. А ще – містом творчої напруги. Це цілі, які ставить перед містом комплексна стратегія розвитку до 2025 року, складена шість років тому. 18 травня представники міської влади та експерти дискутували про те, як виконується ця стратегія, чого вже досягли й чого ще бракує.

«Промисловий потенціал України здебільшого зосереджений на сході, а там – війна. Тому промислові інвестори намагаються зайти в ту частину України, де безпечно. Львівська обласна державна адміністрація тягне їх сюди, хоча тут немає промислової культури виробництва, нема персоналу. Для Львова це небезпечно, бо він не є середовищем для виробництва, натомість, краще підходить для інтелектуальних, творчих індустрій. Саме вони мають забезпечити розвиток, який не регулюється слабкими пострадянськими інститутами», – каже експерт із комунікацій Євген Глібовицький. Розвиток інноваційних технологій та творчих індустрій – одна з головних складових візії стратегічного розвитку Львова у 2012-2025 роках.

Розробляти комплексну стратегію почали 2010 року. Спочатку була розроблена стратегія конкурентоспроможності, а потім узялись за комплексну стратегію. «Тоді було сто десять різних документів, які по-своєму її описували: щось стосувалося житлово-комунальної сфери, щось – освіти, щось – охорони здоров’я. Не було узагальнення. Тому ми створили рамку, в якій розвивається місто», – розповідає керівник Інституту міста Олександр Кобзарєв. За його словами, пріоритети стратегії такі:

по-перше, Львів – місто, де комфортно жити, навчатись і працювати;

по-друге, він має розвинену конкурентоздатну економіку;

по-третє, це місто традиції, культури й освіти.

Стратегія була розроблена Інститутом міста та ухвалена Львівською міською радою у жовтні 2011 року. Працюючи над документом, його автори провели понад двадцять експертних обговорень і опитали три тисячі львів’ян.

 

 

До формулювання головних тез стратегії долучилась Несторівська група. «Львів – це місто, яке дає можливості, – пояснює член групи Євген Глібовицький. – Ви приїжджаєте до нього, здобуваєте його, стаєте в ньому крутим і зреалізованим. Це метрополійне місто, до якого з’їжджаються таланти й реалізують себе. Львів – це, за словами Мирослава Мариновича, місто творчої напруги. Воно формулює нові цінності».

«Ми реалізуємо цю стратегію на 70-75% згідно з показниками, які ми туди заклали», – каже Олександр Кобзарєв.

На думку співвласника Kumpel Group Марка Зархіна, розвиток Львова та можливості його зростання стримує наявна еліта. «Тобто та велика група людей, яка зараз має управлінські впливи в різних галузях економіки, культури, медицини, освіти. Я називаю цю групу Поважними Людьми, які Вирішують Питання. Вона неоднорідна, і її цінності пов’язані з минулим століттям. Як наслідок – корупція та перешкоди, які встановлюються на шляху талановитих людей, охочих витягнути нас із болота», – говорить ресторатор. На його думку, необхідно, щоб постала нова еліта з іншими цінностями, спрямованими на створення доданої вартості у сфері культури, економіки та соціальних відносин.

Серед інших проблем Євген Глібовицький називає низьку продуктивність праці львів’ян. «Ми не можемо мати високих зарплат, якщо в нас низька продуктивність. Львів у цьому плані дуже розслаблене місто. Львів’яни обирають менше працювати, менше заробляти й мати більше часу на родину. І це нормально, якщо вони погоджуються на нижчий рівень доходів. Але якщо в певний момент вони схочуть заробляти більше, й далі працюючи мало, потрібно буде підвищувати продуктивність», – пояснює експерт.

Ще один виклик – безпека, яка є однією з головних цінностей для українців загалом. За словами Євгена Глібовицького, позаяк міська влада не впливає на силовиків, важливою є самоорганізація та спільна відповідальність громадян. «У Львові соціальний капітал акумулюється краще, ніж в інших містах України», – констатує експерт. На його думку, Львів є одним із прикладів для наслідування, що впливає на всю країну, трансформуючи світ навколо себе.

Ірина Ладика