
фото: офіційний сайт ресторації мулярових
Львів'яни приїздять сюди за спокоєм. Власниця музею-ресторану про туристів на карантині
«Перша сімейна ресторація Мулярових» в Івано-Франківську вже давно здобула популярність не лише серед місцевих мешканців, а й туристів, у тому числі львів’ян. Власниця закладу Ірина Фіщук каже, що ті часто втікають від львівської метушні саме до них. Що так подобається подорожуючим у своєрідному музеї галицького побуту та кулінарії, як змінилися клієнти ресторації та які нові формати роботи придумали там під час карантину, Tvoemisto.tv розпитало в випускниці Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) Ірини Фіщук.
Про історію та походження закладу
В 1900-х роках у тодішньому Станіславі, а тепер Івано-Франківську, жила відома кулінарка Стефанія Мулярова. Очевидно, що ресторація дуже тісно пов’язана з нею, та й так, що навіть прізвище її взяла для себе.
«Вона жила в будинку, де зараз є наш заклад, і в той час, коли тільки думали над створенням ресторації, то почали саме цікавитися, чим вона займалася, яку роль відіграла в житті міста. Під час ремонту ми знайшли записи пані Мулярової та попросили істориків, аби вони все це вивчили. Як виявилося, то були переписи рецептів, і ми зрозуміли, що на правильному шляху», – каже вона.
Так, задум створити музейну ресторацію, присвячену Стефанії Муляровій, почав ставати реальністю. А ті переписи, продовжує Ірина Фіщук, були ключовою ознакою для цього.
«Наскільки франківчани люблять їздити до Львова, настільки львів’яни – до нас…»
Тепер музейна ресторація добре відома серед туристів на Прикарпатті, які шукають автентичну їжу та фірмову подачу. Ті, хто їдуть на відпочинок у Карпати або повертаються з нього, часто приїздять скуштувати страви за рецептами Мулярової. Окрім цього, заклад до карантину міг похвалитися великою кількістю й міжнародних мандрівників. Щоправда, з моменту карантину туризм вагомо зменшився, тому іноземців зараз одиниці.
«Зате локальний, тобто внутрішній, туризм уже почав відновлюватися в середині літа. У відсотковому співвідношення туристів з усіх куточків України стало набагато більше. Люди вивчають цікаві локації своєї країни і заїжджають до нас в тому числі», – додає Ірина Фіщук.
Завдяки карантину, за її словами, ще більше розвинулися тури вихідного дня, а Івано-Франківськ став один із центрів гастрономічного туризму в Україні.
«Багато туристів приїжджають сюди в гастрономічні мандри на суботу-неділю. Такий туризм теж варто зачіпати, він має місце та мусить зростати», – зазначає жінка.
За останні три-чотири роки такі тури були дуже популярні саме серед львів’ян. Вони часті гості Івано-Франківська, а франківчани – Львова.
«Наскільки ми любимо їздити до Львова, настільки львів’яни – до нас. Неодноразово чула, що мешканці Львова приїжджають у Франківськ походити, помандрувати, їм тут подобається тиша і спокій, від якої вони часом хочуть втекти з рідного міста. Особливо в час пік, тобто на вихідні, коли Львів на перенасичений туристами», – розповідає Ірина Фіщук.
Про страви від першого дієтолога Європи та унікальну піч
Усі страви, які пропонують в ресторації, побудовані у двох напрямках. По-перше, це локальні страви і переписи Стефанії Мулярової. По-друге, страви від, як його називають, першого дієтолога Європи Аполінарія Тарнавського, у якого теж перебрали цікаву концепцію. Чоловік, зокрема, вивчав вплив природних факторів на стан здоров’я людини завдяки режиму дня, фізичних навантаженнях і правильному харчуванню.
«У Косові колись була перша клініка дієтолога Тарнавського, автора перших дієтологічних трактатів, поляка за походженням. На базі клініки створили санаторій, куди приїжджали найбагатші родини Австро-Угорщини. Він, окрім того, що годував їх дієтичними стравами, ще змушував багатіїв повністю змінити свій спосіб життя, одягав у простих одяг, радив ходити босоніж по траві, наближав їх до гармонії з природою», – каже вона.
У «Сімейній ресторації Мулярових» є тунельна піч, яку привезли з села. Напевно, на Заході, зізнається власниця, більше такої нема. У ній страви топляться, але зберігають всі свої корисні складові, тобто продукти залишаються поживними і насиченими мінералами й вітамінами навіть після приготування.
«Ми почали думати трішки наперед…»
Окрім цього, за час карантину у закладі почали працювати над тим, щоби адаптувати страви з меню під можливість взяти їх з собою. Так, на базі закладу відкрили пекарню – під це відвели частину території. А також створили послугу Take away, коли можна замовити здорові обіди, ланчі (м'ясо, риба з основними стравами та салатами) тощо в офіс чи додому.
«Ми почали трішки думати наперед, бо розуміємо, що ще може бути не одна хвиля карантину і, можливо, знову доведеться закривати ресторан як локацію для відвідування. Водночас хочемо забезпечити персонал роботою, бо це насправді найважливіше, щоби команда була в повному складі і могла працювати», – зазначає вона.
На думку Ірини Фіщук, найважливіше – втримати саму структуру бізнесу, персонал і за можливості знаходити й розвивати інші дотичні ніші, які завантажать виробничі потужності.
«Якщо ви раніше ніколи не займалися туризмом, то сподіватися на те, що за два тижні заклад трансформується під туристичний, – складно – має бути напрацьована клієнтська база. Туристів нині, навіть внутрішніх, не так багато, щоби швидко трансформуватися, хоча можна пробувати. З іншого боку, маючи потужності, ви можете їх застосовувати для інших ніш: шукайте дотичні бізнеси, які користуються вашими послугами. Наприклад, садки, медичні клініки, які відкривають приватні стаціонари, будівельні майданчики – всім потрібне харчування. Тут можна давати хоча би мінімальні замовлення, аби пережити цей час», – додає пані Ірина.
Про нових клієнтів та пошук дотичних ніш
Зараз, продовжує вона, якраз той час, коли максимум нових клієнтів може «заходити». Оскільки головний клієнт здебільшого зменшується кількісно, але з’являється шанс цю нішу наситити іншими. Цей період карантину, за її словами, дозволяє покращити попередню бізнес-модель, знайти інші можливості і створити умови для наступного росту.
Приміром, знаю, що у Львові є таке концептуальне кафе «Єрусалим» і час пандемії дав їх можливість розвинути такий формат страв, як smartfood. Він був відомий задовго до карантину, але саме сьогодні дуже на часі. Йдеться про доставку здорової їжі в офіси чи додому. Низка компаній також передбачила те, це не слід доставляти в пластику, тому придумали таку ініціативу, в тому числі соціальну, та удосконалили свої упаковки під екологічні», – розповідає Ірина Фіщук.
Багато людей, за словами власниці ресторації Мулярових, досі кажуть, що криза пройде і ресторанний бізнес заживе тим життям, що й раніше. Але жінка вважає, що ми живемо вже не в кризі, а в нових реаліях, і ресторанний бізнес теж адаптується під такі умови.
«Попередні докарантинні показники можуть бути вже тоді, коли люди матимуть повноцінне відчуття безпеки для того, аби спокійно піти в ресторан чи кафе. Ті бізнеси, які вже адаптувалися під очікування гостя, мають і зараз кращі показники. Хтось створює доставки здорової їжі, хтось – пекарню тощо. Різними можливостями і суміжними, додатковими, похідними нішами можна вийти з карантину. Навіть через роки безпека, дистанція та гігієна залишаться нашими незмінними умовами», – додає вона.
Ольга Коваль
Фото надала Ірина Фіщук та з сайту ресторації
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Безпечна сповідь і чистота у серці. Як у Львові на карантині проводять Таїнство сповіді
- За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях
- Жінки в ІТ були завжди. Чому ця професія не має статі
- «Червоні прапорці» аутизму. На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
- Якими новими медпослугами з 1 квітня можуть безоплатно користуватись львів'яни
- Що правда, а що – ні. Фактчекінг звернення депутатів щодо Андрія Білого
- «Я вакцинуюсь, бо…». Історії львів’ян, які отримали щеплення від коронавірусу
- Найважче, коли пацієнти помирають від ускладнень. Лікарка про рік роботи з Covid-хворими
- Коронавірус у вагітних. Як захиститися, чи можна вакцинуватися і які є ризики для дитини
- Плани і реальність. Що недоговорює про закупівлю і ремонт транспорту ЛМР
- «Вірус справді змінився». Яким зараз є портрет хворого на Covid-19
- «Це бізнес». Чи вигідно Львову віддати два ринки та що буде із землею
- Без меж. Як дистанційне навчання впливає на психіку дітей і підлітків
- Велич та особливий шарм. Як на вулиці Котлярській у Львові відновили 150-річну браму
- Куди полетіти зі Львова: Луксор – вічне місто фараонів
- «Святкуємо день народження». Спогади львів'янки про період підпілля УГКЦ
- УПівка на псевдо «Домовина». Бо ніколи нікого не зрадила
- Перехрестя шести вулиць. Чому так складно проїхати Сахарова – Вітовського і що з цим робити
- Лікар, якого жартома називали «Мафією». У пам’ять про медика Ігоря Мартинюка
- «Найважче повертатися без результату». Як на Львівщині шукають заблукалих у горах
- Чи допоможе львів'янам щеплення від коронавірусу поїхати за кордон
- Усиновлення крок за кроком. Як у БФ «Рідні» допомагають стати батьками
- Правди не знав ніхто. Історія скульпторки і львівської легенди Теодозії Бриж
- Щороку їду на Майдан. Історія медсестри, чиє фото друкували світові медіа
- Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
- То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»
- «Я недопильнувала». Батьки онкохворих дітей часто звинувачують себе
- Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
- Почути і перемогти. Як у львівській лікарні діти долають рак
- (Не) Доглянута старість. Які умови в будинках для літніх у Львові і скільки це коштує
- «Мама викликала швидку і знепритомніла». Історії людей, які отруїлись чадним газом
- Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
- Робота на випередження. Як Рівне підготувалось до снігопаду і показало приклад іншим
- «Тут ближче до Бога». Розповідь про отця, який високо в горах лікує людей
- Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
- Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
- Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
- Лікар для всіх. У пам’ять про медика Євгена Марцинішка
- Французька кухня, віденські бали. Як жили львів'яни сто років тому
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Диригент швидкої допомоги. У пам’ять про лікаря і любителя джазу Ігоря Орлова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
- Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
- Хаотична забудова та сміття. Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть ці проблеми
- Захищати не лише на передовій. Як із маленьких справ будується захист країни