Фото: absolutevision/unsplash
Усі країни живуть у борг. Заступник голови НБУ про кредити МВФ та економіку після виборів
Що буде з гривнею та Нацбанком після виборів, навіщо Україні кредити від МВФ, чому українці не довіряють банкам і як це впливає на їхній політичний вибір в інтерв’ю Tvoemisto.tv розповів заступник голови НБУ з монетарної політики Дмитро Сологуб.
Дмитро Сологуб. Фото: Слово і Діло
Перше питання про вічне: що буде після виборів з курсом гривні?
Насправді курс важко спрогнозувати і в короткостроковій перспективі, не кажучи вже про довгострокову. Але формула проста: курс – це віддзеркалення економіки. Ціна валюти визначається попитом і пропозицією, а це експорт й імпорт, платіжний баланс. Ми живемо в динамічному світі, ціни на світові товари змінюються, як і потоки капіталу – все це і ще мільярд факторів впливають на курс гривні.
Україна живе в режимі гнучкого валютного курсу, Нацбанк не може його фіксувати – ані сьогодні, ані 22 квітня. Ми стараємось, щоб курс відповідав фундаментальним економічним параметрам і стану нашого платіжного балансу. Але ми маємо завдання підтримувати в цих умовах цінову і фінансову стабільність. Тобто якщо курс сьогодні ревальвує на три гривні, а завтра – девальвує, то це створить панічні очікування. Ми це розуміємо, тому згладжуємо різкі коливання в обидві сторони за допомогою валютних інтервенцій – купуємо або продаємо валюту на ринку.
Читайте також: Ціни та фінансові програми. Як впливають курс гривні та вибори на ринок нерухомості
Скажу, що в Україні платіжний баланс зараз менш-більш хороший. Тут немає конкретних числових критеріїв, але, наприклад, у 2013 році в Україні дефіцит поточного рахунку становив 10% ВВП – це було незбалансовано. І навіть якби не було війни, це рано чи пізно би вибухнуло. Сьогодні курс збалансований. Хоча це не означає, що так буде і завтра: можуть змінитись умови торгівлі. Наприклад, експортовані нами товари можуть різко подешевшати, і це матиме вплив на курс.
Українців часто лякають інфляцією. Скільки насправді грошей друкує НБУ?
Я читаю, про що пишуть люди: «У банкоматі нові п’ятисотки! Завтра буде інфляція!». Але готівка має властивість зношуватись. Наш департамент грошового обігу має інформацію про те, скільки готівки та в яких регіонах потрібно замінити і лише на цій основі робить висновки про необхідність друку банкнот.
Натомість є безготівкова емісія – вливання грошей в обіг через різні економічні та монетарні канали. Або ж навпаки – їх вилучення з обігу. Один з таких каналів – валютний. Тобто оте згладжування різких коливань курсу НБУ. Коли ми купуємо валюту, то поповнюємо наші валютні резерви, а в економіку випускаємо еквівалент цієї суми в гривнях.
Читайте також: З яких країн переказують найбільше грошей в Україну. Перелік
Інший канал – наші операції з комерційними банками. Тут важливе регулювання не кількості грошей в економіці, а ціни. Основним параметром нашої політики є відсоткова ставка, що цю ціну й регулює. Ціна грошей підказує компаніям і людям, що їм робити. Банки, коли мають вільні гроші – ліквідність, – кладуть їх в НБУ за цією відсотковою ставкою. Це зменшує кількість грошей в економіці. Коли ми повертаємо кошти – збільшує. Коли ми рефінансуємо банк – це також збільшення емісії.
Нам часто закидають високу відсоткову ставку, мовляв, зробіть 3% замість 18%. Добре, зробимо 3%. Комерційний банк зможе брати кредит в НБУ під 4%, наприклад. І що він буде робити з цими грошима? Я думаю, купуватиме валюту. Тобто висока відсоткова ставка балансує кількість грошей в економіці.
Отже, заяви про її зниження – це популізм. Добре, ми її знизили. Виробники, наприклад, завод «Антонов», побігли за кредитами на 20 років. А що вони робитимуть з цими грошима? Чи є в них ринок? Чи може Антонов конкурувати якщо не з Boeing, то хоча б з Embraer чи Bombardier? Якщо ні – то кредит не повернуть. Ці речі потрібно розуміти.
Під час виборчої кампанії багато хто з кандидатів лякав виборців кредитами від МВФ – мовляв, ваші онуки і правнуки їх віддаватимуть. Яка насправді роль позик Міжнародного валютного фонду?
Перш за все скажу, що всі країни живуть в борг. Навіть США і Японія мають державний борг і залучають гроші за кордоном. Але у них значно стійкіша економіка, ніж в України, тому їм дають гроші під нижчий відсоток. Це як з людьми: якщо в банк за кредитом звертається заможна людина з великою зарплатою і з хорошою кредитною історією, то для неї відсоток буде набагато нижчий, ніж для людини, яка не має доходу і може взагалі не отримати кредит.
Читайте також: Що потрібно знати перед тим, як взяти кредит. Поради від Нацбанку
МВФ як міжнародна організація дає кредити за достатньо низькими відсотками країнам, у яких є тимчасові труднощі і які не можуть залучити кошти на інших ринках чи можуть зробити це тільки під великі відсотки. З одного боку – так, Україні потрібно зменшувати державний борг, що зараз становить близько 60% ВВП. Але це не означає, що ми вже повинні відмовитись від кредитів – гроші ж потрібно за рахунок чогось повертати. Але водночас потрібно далі реформувати економіку, підвищувати темпи економічного зростання, тому що це є основним рушієм зниження боргового навантаження. Це, знову ж таки, як у людей: якщо у вас зростає дохід, вам легше буде повертати кредит.
Серед опонентів президента Петра Порошенка часто можна почути тезу про те, що економіка України посідає одне з останніх місць серед країн світу. Так і є?
Я чув багато негативних оцінок економіки України. Але тут варто враховувати різні фактори. Наприклад, тіньова економіка, рівень якої в України досить високий, не відображається в офіційних показниках ВВП. А у тіньовому секторі цілі величезні сегменти нашої економіки – наприклад, майже вся нерухомість.
Читайте також: Платити податки інакше. 5 пропозицій, які змінять економіку країни
Окрім того, сам ВВП не завжди є мірилом добробуту громадян. Так, Україна не є найбільш заможною державою, якщо порівнювати з нашими західними сусідами – Польщею, Румунією. Але на пострадянському просторі, без урахування балтійських країн та Росії, що має великі запаси нафти, Україна не сильно відрізняється за економічним розвитком від, наприклад, Білорусі, Грузії чи Вірменії.
Рівень розвитку економіки використовують як аргумент про те, що «все пропало, все погано», але ж ми ходимо вулицями, літаємо літаками, їмо в ресторанах і бачимо, що не все ж і пропало.
А чому українці не довіряють банкам? Опитування показують, що лише 12% українців мають заощадження в банках, а решта тримають гроші вдома або одразу їх витрачають.
Як на мене, є дві основні причини цього. По-перше, ми тільки вийшли із великої банківської кризи, про яку люди ще пам’ятають. Інша причина – на жаль, в Україні люди взагалі не дуже довіряють інститутам. Зараз хіба що армія як інститут поступово здобуває довіру. Але інші і приватні, і державні інститути мають мінімальний рівень довіри.
Ми давно працюємо над прозорістю банків і наполягаємо на тому, що вони повинні розкривати своїм вкладникам і боржникам всю необхідну інформацію. На розгляді у парламенті є законопроект про захист прав споживачів, що має дати НБУ ще більше повноважень, щоб це робити.
Серед повноважень президента – призначення голови НБУ, який відповідає за фінансову політику. Чи будуть тут зміни, якщо у нас буде інший президент? І чи можливий політичний тиск на НБУ?
Гарантувати відсутність політичного тиску на 100% неможливо, але є серйозні запобіжники, що його стримуватимуть. Перший – це закон про НБУ, що був суттєво змінений у 2015-му році якраз для того, щоб гарантувати ще більшу незалежність Нацбанку. Закон визначає вичерпний перелік причин, з яких можна звільнити голову НБУ та його заступників, а голова НБУ не може звільнити заступника тільки тому, що він йому не подобається.
Окрім того, голова НБУ і заступники призначаються на 7 років. Щоб регулятор не залишився без керівництва в один момент, є накази, що розподіляють терміни перебування на посаді кожного з шести членів правління Нацбанку. Перший термін закінчується в липні 2020 року, у мене – в липні 2021 року, а в голови – в березні 2025 року. Заступники можуть бути перепризначені на ту ж посаду ще раз за поданням голови НБУ.
Читайте також: ІТ, мігранти та МВФ. Що впливатиме на нашу економіку після виборів
Є й інші запобіжники – об’єктивні світові оцінки успіхів та недоліків роботи НБУ. Політичній еліті буде важко пояснити українському та міжнародному суспільству, чому створюється тиск на НБУ.
За дослідженнями НБУ, українці мають вкрай низький рівень економічної та фінансової освіченості. Це якось впливає на їхній політичний вибір?
Рівень економічної освіти впливає на рівень довіри до органів державної влади, що впроваджують певну політику. Люди хочуть, щоб у них все було і їм за це нічого не було. Тобто вони думають, що є якісь прості економічні рішення, що підвищать їхній добробут вже завтра. Але економіка – це достатньо складна система, і в ній немає нічого безкоштовного. Якщо у вас в одному місці виросло, то в іншому – впало. Коли люди не розуміють такі базові економічні принципи, це може впливати на їхні рішення на виборчих дільницях.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня