Люди Твого міста: Лев Скоп
Лев Лазор-Скоп народився у 1954 року у Львові. Автор понад 20 персональних виставок. Роботи зберігаються у музеях і колекціях як в Україні, так і за її межами. Працює художником реставратором у музеї "Дрогобиччина" та старшим викладачем на кафедрі Сакрального мистецтва ЛНАМ. Автор низки ікон, що знаходяться у церквах Західної України, автор іконостасу у селі Коти Яворівського району. Крім малярства, займається мистецтвознавчою науково-дослідною роботою. У 2002 році заснував творче об’єднання "Кактус", метою якого є продовження української національної малярської традиції у сучасному мистецтві. Автор безпрецедентного арт-проекту: намалював 365 ікон Богородиці на кожен день року.
Про Знесіння, де ніколи не було СРСР
Дуже люблю бувати там, де я народився і виріс – Знесіння. Там не було радянської влади, на Знесінні, ніколи. Ми собі «Розриту могилу» на танцях грали, українські пісні, до церкви постійно ходили, або вікна були відриті і на Радіо Ватикан Служба Божа правилася… І про радянську владу я почув в 20 років, коли прийшов працювати до Львова. А у Львові! І КДБ, і підслуховують, і те, і те. Таке було враження, що в кожному унітазі сидить КДБіст і підслуховує. Паніка така…
Новознесенська – це близький моєму серцю район. У нас не було багато грошей, але брат – художник, і як якісь гроші з’являлись, то ми купували книжки. І так з’явилась книжка про Львів, якесь старе видання. Як тепер пам’ятаю, дивлюсь і думаю: «Та це ж Львів мій!». Прокинувся рано і полетів по центрі з тією книжкою – пам’ятки архітектури дивитися. І собі я той Львів відкрив колосально!
Про львівські сентименти
Мій сентимент до Львова у тому, що люблю ті брами, де нема ремонту. Люблю зайти туди, де мало людей ходить… і ще раз собі відкривати Львів.
Кожна частина Львова – це для мене якась таїна. Люблю церкву Онуфрія одною любов’ю, П’ятницьку церкву – іншою. До собору Святого Юра теж є сентимент, піду туди в крипту до Шептицького, помолюся, звітую за життя…
Тепер, може, менше по цвинтарях ходжу. Напевно, не через вік, просто відчув, що цвинтар для мене перетворюється на якийсь музей…
Дякувати треба батькам: тато, хоч працював на заводі, та чимось для нас було таким богемним, коли він нас водив в Історичний музей. Ми могли в неділю поїхати, походити і побачити Львів ще іншим. Та й зараз так буває іноді, що я просто зайду в Історичний музей, повільно пройду залами і ще якесь відкриття для себе зроблю!
Про ностальгічні львівські кнайпи
Люблю ностальгічні львівські старі кнайпи, де щось відбувалося. Наприклад, де художники збиралися. «Вірменська кава», вона ще є. А знамениту «Квітку» (працювала на площі Ринок,14), на жаль, закрили. Це був такий маленький зал, але там народилося стільки фантастичних ідей. Там мало не статті писались на тих столиках!
За останні 20 років, навіть трохи більше, Львів дуже знищили. Це – болюча тема. Що більше ви будете знати і розуміти мистецтво, то більше розумітимете трагедію Львова. Всі будинки колись у Львові мали розписи на стінах. Та тільки там якийсь кабак (заклад харчування, – ред.) роблять чи щось інше – одразу усе збивають аж до кладочки. Хто ж буде платити шалені гроші за реставрацію?! Інтер’єри викидають, ламають. Це дуже боляче, але так – по всій Європі. Нема в нас ще тої культури розуміння збереження пам’яток…
Про малювання як талант кожного
Ви не малюєте – бо не хочете малювати. А малювати може кожна людина. Це – залежність. Встав вранці і в 5:00 можу малювати, в обід – сів, помалював. І не важливо, що малювати! Часто ідея стихійно приходить і я починаю її реалізовувати. Але іноді, як ми, наприклад, робили виставку про Стефаника, – ти читаєш Стефаника і Стефаник вже сам розповідає тобі, що і як малювати (поcміхається).
Про цінність мистецтва
Я в мистецтві не дуже розуміюся і всім про це кажу. Та й ніхто не розуміється в мистецтві. Час визначає твір мистецтва.
Моє покоління в тому часі (в часи молодості, – ред.) здебільшого не мало дотичності до музики. Музика до на прийшла з бітломанією. Як почалася бітломанія, то кожен ходив з гітарою, робив собі гітару, створював ансамбль. То страшне, що тоді творилося (сміється). І два-три роки тому знову… найменший син Михайло подзвонив і сказав, що вони в гурт шукають бас-гітариста. Різниця у віці у нас – 30 років. Грають вони важкий рок. І нам одразу якось так добре пішло, ми вже за першу нічну репетицію зробили багато музики. Гурт є ("Чорна дебра", - ред.), зараз пишемо новий трек. Ясна річ, музику хочеться робити іншою, щоб це не був якийсь закос під якийсь рок-гурт.
Дуже цікаво, що саме через рок-музику я прийшов до симфонічної… В СРСР не давали слухати західної естради, в кожному магазині були платівки з класикою, нас змушували ходити на класичні концерти. І це відштовхувало. Але якось Deep Purple використали в своєму треку віолончель (посміхається)…
І музика для мене важлива, і лірика. Недавно вийшла моя книга з п’єсами. Знаєте, я сам собі роблю подарунки. Дорогі книги і альбоми про мистецтво я собі не дуже можу видати, хоч рукописів багато. Але час від часу видаю якусь лірику.
Дивіться більше у повному варіанті відео:
Розмовляла: Лілія Кузік
Автор фото: Аліна Смутко
Люди Твого Міста
- Урятована з гетто. Історія єврейської дівчинки, яку прихистили львів'яни
- «Перемога - це те, у що ти вкладаєш». Як американці інвестують у наші стартапи
- «Мене вразило, що пасажири змовчали». Андрій Жолоб про фронт і тил
- «Маю підопічну, якій 98 років. Це моя «перлинка», або Чому я стала соцпрацівницею
- Шлях додому, або За яких умов повертатимуться біженці. Дискусія
- «Дзизі» – 30 років. Розмова з Маркіяном Іващишиним про Львів і Полтву
- «Для одних Україна не надто галицька, для других не надто харківська»
- Нашим бійцям потрібне «щеплення стресом». Інтерв’ю з психотерапевтом про ПТСР і відновлення
- Люди Твого міста. Філіп Шухевич про славний рід, який допомагає Україні
- «Я хотів, щоби про Україну з перших уст чув Ілон Маск», – американський журналіст
- «Роблю гімнастику і не нарікаю». Як живе без світла бабуся Мая
- Люди Твого міста. Юрій Шухевич про ідеали батька і Верховну Раду
- Уві сні вона не дихає. Історія Софійки, якій потрібна допомога
- Перше «мама» в три роки. Історія Артемка, який заговорив після унікальної операції
- Геловін – це Голівуд. Отець про те, як насправді варто сприймати мистецтво смерті
- Ми – краплі, які творять океан. Як львівські блогери допомагають ЗСУ
- «На сході спочатку до нас ставилися з недовірою» – Юрко Дідула
- «Будемо з ним до кінця». Хто та чому прийшов на суд до Дзиндри
- «Ціль росії в цій війні – вкрасти наше майбутнє», – отець Михайло Димид
- Десятки автівок і сотні дронів. Як львівські блогери допомагають фронту
- «До війни ніхто у світі по-справжньому не знав, на що здатні українці», – Владика Венедикт
- Вивчив українську з колядника. Історія 95-річного отця, що виріс в Аргентині
- «Ми повинні попрощатися з огидним, смердючим радянським минулим», – історик Андрій Павлишин
- «Зараз немає художників та поетів – зараз усі солдати одного українського фронту», – Іванка Крип’якевич-Димид
- Чого нас вчив Любомир Гузар. Важливі тези Блаженнішого. Відео
- «Імперія розвалиться, а ворог зазнає ганьби». Історія родини Лесі Крип’якевич
- Біль за білими дверима. Репортаж із модульного містечка для переселенців у Львові
- «Для всіх був, як батько». Спомини побратимів про Тараса «Хаммера» Бобанича
- До 50-річчя арештованої коляди. Як у Львові відроджують найдавніший вертеп в Україні
- «Боронимо свою землю і чекаємо перемоги». Історії трьох захисниць
- «Дитяча книжка непереможна». Уляна Чуба – про перемогу у номінації Бі-Бі-Сі та вітрогонів
- Люди «Твого Міста». Галина Крук про Львів, поезію та розмову з Богом
- На передовій науки. Як Оксана Заячківська представляє Львів світу
- «Його світ був великим». Львів'яни прощаються з Іваном Вакарчуком
- Як успішно змінити професію. Розмова із IT-шницею EПAMу
- «Я хотів розірвати шаблон уяви про Шевченка», – режисер про фільм «Тарас. Повернення»
- Люди Твого міста. Роксолана Богуцька про моду, автентику та львів’янок
- Люди Твого міста. Микола Петренко про концтабір, ЛТБ та черги за книжками
- Тілько ві Львові. Віктор Морозов про батярів, Гаррі Поттера та місто як пуп землі
- Люди Твого міста: Вікторія Бриндза про свої досвіди та досліди
- Люди Твого міста. Юрій Кох про Львів, сни та найбільший облом в житті
- Юліан Чаплінський про еміграцію, Львів за 20 років та двори без машин. Частина друга
- Люди Твого Міста: Ярема Возниця про дитячі хвороби, вакцинацію та вибір лікаря
- Люди Твого міста. Тарас Возняк про скандали, «газ щастя» і дух міста
- Магда й барви. Як розмова Ірини Мориквас із сином стала дитячою книжкою
- Акварель не терпить вагань. Люди і квіти художниці Тетяни Гамрищак
- Бути чесним із музикою. Антоній Баришевський зіграє у Львові «Людкейджа»
- Дзвінкі каблуки. Як у Львові навчають ірландських танців
- Бах на Пекарській. Звідки взявся електричний оргáн у львівській квартирі
- Оксана Линів: Українська музична освіта значно краща за західноєвропейську
- Оксана Кісь: Львів завжди мав жіноче обличчя
- Олександра Сербенська: Не достатньо знати, що українська – солов’їна
- Люди Твого міста. Мирослав Скорик: Мій абсолютний слух виявила Крушельницька
- Люди Твого міста. Отець Богдан Прах: Як не боятися бажати великого
- Андрій Павлишин: Львів став культурною столицею не від доброго життя
- Люди Твого міста: Ігор Балинський про Львів медійний і Львів релігійний
- Люди Твого міста: Ігор Копчик про Ван Гога та урвища Львова
- Люди Твого міста: Оксана Муха про зцілення піснею та дух Львова
- Люди Твого міста: Маріанна Кіяновська про мистецтво, що творить Львів
- Люди Твого міста: Марія Музичук про шахи і любов до Львова
- Люди Твого міста: Оксана Караванська про моду та не галицький Львів
- Люди Твого міста: Ярослав Грицак про Львів як Нью-Йорк Східної Європи
- Люди Твого Міста: Батяри Радковці про Львів-Вавилон
- Люди Твого міста: Уляна Явна про старовинні українські строї
- Люди Твого міста. Владика Борис Ґудзяк про Львів та недовіру
- Люди Твого Міста: Олег Цьона про Львів як дім
- Люди Твого міста: Павло Шеремета про Львів як центр ідей
- Люди Твого міста: майстриня етноодягу про тренди серед вишиванок
- Люди Твого міста. Митрополит Мокшицький про відповідальність за Львів
- Як змінити бізнес в Україні? 7 важливих тез Софії Опацької
- Люди Твого Міста: Богдан Новосядлий про Бога, космос та інтернет
- Люди Твого Міста: Влодко Кауфман про місця спокою у Львові
- Люди Твого міста: Ігор Лильо про душу Львова
- Люди Твого міста: Олександр Фільц про сильну і слабку сторони Львова
- Люди Твого міста: Андрій Великий
- Люди Твого міста: Мирослав Маринович
- Люди Твого міста: Олександра Коваль
- Люди Твого міста: Ігор Юхновський
- Люди Твого міста: Ярослав Рущишин
- Люди Твого міста: Ілько Лемко
- Люди Твого міста: Олеся Саноцька
- Люди Твого міста: Марк Зархін
- Люди Твого міста: Мар'яна Савка