Магда й барви. Як розмова Ірини Мориквас із сином стала дитячою книжкою
Львів’янка Ірина Мориквас не знає, як означити те, що вона малює. Навіть мистецтвознавці сперечаються, що це – живопис чи графіка. Одне можна сказати точно: ніхто не бачить і не відтворює Львів так, як це робить вона. Випускниця факультету журналістики ЛНУ та магістерської програми з екуменічних студій Українського католицького університету вже більше десяти років вважає головною справою свого життя мистецтво. Віднедавна не лише живопис, а й літературу: цього року в Ірини вийшла дитяча книжка «Магда і вітер».
Ірина мала вже п’ять авторських виставок: три у 2010-му – «Черешневий дощ», «Подарунки на осінь» і «Акордеон»; «Горіховий сад» у 2012-му і «Жовтий автобус» 2013-го. Виставку «Акордеон» художниця планувала показувати й в інших містах України, але її практично всю розкупили у Львові. «Значить, людям подобається те, що я роблю», – каже Ірина. Вона розповіла Tvoemisto.tv про те, як з’явились її перші картини, перші листівки та перша книжка.
До художньої школи я прийшла років у двадцять. Водила на малювання молодшу сестру, а сама спостерігала, як малюють діти. Побачивши мою зацікавленість, учителька запропонувала спробувати помалювати самій. Сестра покинула художню школу за кілька місяців, а я залишилася ще на півроку. Мені подобалися яскраві кольори, гуаш, безпосередність і можливість розкрити внутрішній світ. Для батьків було дивиною, що я малюю, адже у школі мама мусила допомагати мені з домашнім завданням із малювання – я мала щодо цього багато комплексів.
В УКУ, де я вчилась, є школа іконопису. Мене зацікавило те, що в цій школі люди без спеціальної художньої освіти могли спробувати малювати ікони. Заняття були цікаві, але я побувала, здається, лише на трьох. У навчанні я нетерпляча. Більше я жодних художніх курсів не відвідувала.
Мій чоловік щось розгледів у моїх перших малюнках. Він закінчив Академію мистецтв. Завжди казав: «Твоя школа – це багато спостерігати і багато малювати. Що більше ти малюєш, то краще вчишся на власному досвіді, набиваєш руку, пробуєш, експериментуєш, відкриваєш себе у практиці».
2
Малюю гуашшю на папері. Техніка малювання картин і листівок практично однакова. Для картини папір цупкіший і фактурніший, адже потім вона лягає під скло. Робота над картиною триває до двох тижнів. Листівки створюються швидше: спочатку малюю фарбами в оригінальному форматі, потім сканую. На жаль, часто під час друку втрачається оригінальна гама кольорів.
Студенткою я багато мандрувала. Завжди привозила з інших країн листівки. У Львові ж їх практично не було, крім окремих фото. Мені хотілося показати Львів своїм закордонним друзям. Так виникла ідея створити власні листівки. Ми надрукували й спершу продавали їх самі. Потім ходили сувенірними крамничками, де листівки не завжди хотіли брати: щось нове, дивне, неформатне, яскраві кольори… Я опублікувала ілюстрації листівок в інтернеті, і люди самі заохотили мене їх поширювати.
Перший набір листівок – моя фантазія про Львів. Там є котики, яких справді багато у Львові, особливо на Вірменській. Другий набір – моє дорослішання. Я ходила, спостерігала за ракурсами, архітектурою. Врешті вийшов набір із закоханими в різних локаціях міста. Думаю над третім набором, але зараз частіше виникають сюжети картин. Останні два роки присвятила тільки книжці «Магда і вітер».
На книжку надихнули історії людей, які не можуть ходити, але мотивують інших мріяти і здійснювати мрії. Наприклад, історія Івана Маслюка, який підкорив Говерлу на спеціальному візку для людей із інвалідністю.
Магда має реальний прототип. Якось ми з сином гуляли містом і зустріли дівчинку на візку, що мала коричневе волосся. У той же день ми поговорили з сином про цю дівчинку, і я написала текст. Його небагато, але він настроєвий, із поетичними образами. Так розмова з сином переросла у книгу.
Я хотіла, щоб вона була звичайною дівчиною на візку. Такою, що багато часу проводить дома й не ходить до школи. Але має багатий внутрішній світ. Її все цікавить. Вона уявляє, як літає з птахами над містом, до хмар, опускається на дерево, хоче на море і навіть в Антарктиду. Син сказав: «Діти люблять космос. Має бути космос!». Тому перша ілюстрація стала космічною. Син взагалі часто дає мені підказки: що добре на малюнку, що варто змінити. Я зважаю на його думку, особливо ж коли йдеться про книжку для дітей.
Малювала «Магду і вітер» для сина й похресників, такий собі артбук для найближчих. Навіть хотіла просити когось проілюструвати, бо не вірила у власні сили. Проте друзі переконали мене показати книжку видавцям. Я послала її до видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Іван Малкович відписав у той самий день. Мене це здивувало – я думала, що треба буде чекати дуже довго. Кілька разів міняли послідовність ілюстрацій, розміщення тексту, додавали сюжет. Робота над книжкою з видавництвом тривала півроку. Тепер вона нагадує мені яскраву цукерку.
Я не знаю, в якому жанрі чи стилі малюю. На першу виставку картин «Черешневий дощ» приходили люди з художньою освітою. Я цікавилась у них, як би вони означили мої роботи. Одні казали, що це живопис, інші – графіка. Одні картини я малюю з чорним контуром, характерним для графіки, інші – без. Тому я не ставлю собі питання, як називається цей стиль. Зображення просто приходять самі.
Вікторія Ейсмунт
Ілюстрації надані Іриною Мориквас
Люди Твого Міста
- Урятована з гетто. Історія єврейської дівчинки, яку прихистили львів'яни
- «Перемога - це те, у що ти вкладаєш». Як американці інвестують у наші стартапи
- «Мене вразило, що пасажири змовчали». Андрій Жолоб про фронт і тил
- «Маю підопічну, якій 98 років. Це моя «перлинка», або Чому я стала соцпрацівницею
- Шлях додому, або За яких умов повертатимуться біженці. Дискусія
- «Дзизі» – 30 років. Розмова з Маркіяном Іващишиним про Львів і Полтву
- «Для одних Україна не надто галицька, для других не надто харківська»
- Нашим бійцям потрібне «щеплення стресом». Інтерв’ю з психотерапевтом про ПТСР і відновлення
- Люди Твого міста. Філіп Шухевич про славний рід, який допомагає Україні
- «Я хотів, щоби про Україну з перших уст чув Ілон Маск», – американський журналіст
- «Роблю гімнастику і не нарікаю». Як живе без світла бабуся Мая
- Люди Твого міста. Юрій Шухевич про ідеали батька і Верховну Раду
- Уві сні вона не дихає. Історія Софійки, якій потрібна допомога
- Перше «мама» в три роки. Історія Артемка, який заговорив після унікальної операції
- Геловін – це Голівуд. Отець про те, як насправді варто сприймати мистецтво смерті
- Ми – краплі, які творять океан. Як львівські блогери допомагають ЗСУ
- «На сході спочатку до нас ставилися з недовірою» – Юрко Дідула
- «Будемо з ним до кінця». Хто та чому прийшов на суд до Дзиндри
- «Ціль росії в цій війні – вкрасти наше майбутнє», – отець Михайло Димид
- Десятки автівок і сотні дронів. Як львівські блогери допомагають фронту
- «До війни ніхто у світі по-справжньому не знав, на що здатні українці», – Владика Венедикт
- Вивчив українську з колядника. Історія 95-річного отця, що виріс в Аргентині
- «Ми повинні попрощатися з огидним, смердючим радянським минулим», – історик Андрій Павлишин
- «Зараз немає художників та поетів – зараз усі солдати одного українського фронту», – Іванка Крип’якевич-Димид
- Чого нас вчив Любомир Гузар. Важливі тези Блаженнішого. Відео
- «Імперія розвалиться, а ворог зазнає ганьби». Історія родини Лесі Крип’якевич
- Біль за білими дверима. Репортаж із модульного містечка для переселенців у Львові
- «Для всіх був, як батько». Спомини побратимів про Тараса «Хаммера» Бобанича
- До 50-річчя арештованої коляди. Як у Львові відроджують найдавніший вертеп в Україні
- «Боронимо свою землю і чекаємо перемоги». Історії трьох захисниць
- «Дитяча книжка непереможна». Уляна Чуба – про перемогу у номінації Бі-Бі-Сі та вітрогонів
- Люди «Твого Міста». Галина Крук про Львів, поезію та розмову з Богом
- На передовій науки. Як Оксана Заячківська представляє Львів світу
- «Його світ був великим». Львів'яни прощаються з Іваном Вакарчуком
- Як успішно змінити професію. Розмова із IT-шницею EПAMу
- «Я хотів розірвати шаблон уяви про Шевченка», – режисер про фільм «Тарас. Повернення»
- Люди Твого міста. Роксолана Богуцька про моду, автентику та львів’янок
- Люди Твого міста. Микола Петренко про концтабір, ЛТБ та черги за книжками
- Тілько ві Львові. Віктор Морозов про батярів, Гаррі Поттера та місто як пуп землі
- Люди Твого міста: Вікторія Бриндза про свої досвіди та досліди
- Люди Твого міста. Юрій Кох про Львів, сни та найбільший облом в житті
- Юліан Чаплінський про еміграцію, Львів за 20 років та двори без машин. Частина друга
- Люди Твого Міста: Ярема Возниця про дитячі хвороби, вакцинацію та вибір лікаря
- Люди Твого міста. Тарас Возняк про скандали, «газ щастя» і дух міста
- Акварель не терпить вагань. Люди і квіти художниці Тетяни Гамрищак
- Бути чесним із музикою. Антоній Баришевський зіграє у Львові «Людкейджа»
- Дзвінкі каблуки. Як у Львові навчають ірландських танців
- Бах на Пекарській. Звідки взявся електричний оргáн у львівській квартирі
- Оксана Линів: Українська музична освіта значно краща за західноєвропейську
- Оксана Кісь: Львів завжди мав жіноче обличчя
- Олександра Сербенська: Не достатньо знати, що українська – солов’їна
- Люди Твого міста. Мирослав Скорик: Мій абсолютний слух виявила Крушельницька
- Люди Твого міста. Отець Богдан Прах: Як не боятися бажати великого
- Андрій Павлишин: Львів став культурною столицею не від доброго життя
- Люди Твого міста: Ігор Балинський про Львів медійний і Львів релігійний
- Люди Твого міста: Ігор Копчик про Ван Гога та урвища Львова
- Люди Твого міста: Оксана Муха про зцілення піснею та дух Львова
- Люди Твого міста: Маріанна Кіяновська про мистецтво, що творить Львів
- Люди Твого міста: Марія Музичук про шахи і любов до Львова
- Люди Твого міста: Оксана Караванська про моду та не галицький Львів
- Люди Твого міста: Ярослав Грицак про Львів як Нью-Йорк Східної Європи
- Люди Твого Міста: Батяри Радковці про Львів-Вавилон
- Люди Твого міста: Уляна Явна про старовинні українські строї
- Люди Твого міста. Владика Борис Ґудзяк про Львів та недовіру
- Люди Твого Міста: Олег Цьона про Львів як дім
- Люди Твого міста: Павло Шеремета про Львів як центр ідей
- Люди Твого міста: майстриня етноодягу про тренди серед вишиванок
- Люди Твого міста. Митрополит Мокшицький про відповідальність за Львів
- Як змінити бізнес в Україні? 7 важливих тез Софії Опацької
- Люди Твого Міста: Богдан Новосядлий про Бога, космос та інтернет
- Люди Твого Міста: Влодко Кауфман про місця спокою у Львові
- Люди Твого міста: Ігор Лильо про душу Львова
- Люди Твого міста: Олександр Фільц про сильну і слабку сторони Львова
- Люди Твого міста: Лев Скоп
- Люди Твого міста: Андрій Великий
- Люди Твого міста: Мирослав Маринович
- Люди Твого міста: Олександра Коваль
- Люди Твого міста: Ігор Юхновський
- Люди Твого міста: Ярослав Рущишин
- Люди Твого міста: Ілько Лемко
- Люди Твого міста: Олеся Саноцька
- Люди Твого міста: Марк Зархін
- Люди Твого міста: Мар'яна Савка