Мама у фартушку, дідусь із пасікою. Як виглядає типова родина в цьогорічних букварях
Цьогорічні першокласники вчаться не лише за новою програмою, але й за новими підручниками. Щоб навчання відбувалося згідно з ухваленими програмами, у Інституті модернізації змісту освіти провели конкурс проектів підручників для 1 класу. Під час конкурсу макети видань пройшли антидискримінаційну експертизу, зауваження якої викликали певний суспільний резонанс.
Серед 19 букварів, представлених на конкурсі, на сайті МОН опублікували 10 видань, які надрукували і вже роздали майже всім школярам. Ще один буквар на сайті міністерства не виклали, проте його електронну версію можна знайти у розділі «Підручники» Інституту модернізації змісту освіти.
Загальний наклад букварів, які вийшли за державний кошт, – 514 769 примірників. Три букварі вийшли друком у видавництві «Ранок», по одному – в Українському освітньо-видавничому центрі «Оріон», видавничому домі «Освіта», видавництвах «Астон», «Підручники і посібники», «Літера ЛТД», «Генеза», «Грамота», «Навчальна книга – Богдан».
Мами у фартушках та зі швейними машинками, тата, що допомагають з дітьми, дідусі з пасіками, бабусі з пиріжками та двоє дітей у сім'ї – на думку укладачів букварів саме так виглядає українська родина.
Пропонуємо ознайомитися з кожним підручником окремо.
У тата є робота, у мами є родина
Буквар Катерини Пономарьової – чи не найбільш збалансований підручник у плані зображення сім’ї. Типова родина так чи інакше згадується 30 разів, тато – 14 разів, мама – 14 разів.
Члени сім'ї часто взаємодіють між собою: готують разом обід чи вирушають на природу. Бабуся займається вишиванням та садівництвом, водить онуків у музей, дідусь рибалить і ходить катером по Дніпру разом з онуком і онучкою. Тато з донькою грає в шахи, ходить з дітьми на бокс та допомагає освоїти телескоп. Правда, на сторінках 88 і 89 татусі розповідають про свої професії, а згадок чим, окрім родини, займаються матусі – немає.
Тато для фону
Буквар, де родинні стосунки висвітлені найменше, уклали Інна Большакова та Марина Пристінська. Тут є наскрізні герої: кіт і мишка, які «ведуть» читача за собою.
Сім'я так чи інакше згадується 10 разів. Діти більше взаємодіють між собою, тато найчастіше вміщений для фону, він не виконує ніяких інших функцій. Дідусь і бабуся традиційно пораються на городі.
Читайте також: Де можна переглянути онлайн-версію підручників
Бабуся з ноутбуком
Бабусі та дідусі в букварі авторства Миколи та Оксани Вашуленків не тільки займаються садом і риболовлею, а й проводять свій час за ґаджетами. Одна бабуся навіть має доволі молодий вигляд.
Сім'ю так чи інакше згадують 18 разів, при цьому мама трапляється на сторінках у три рази частіше за тата. Вона встигає і побути з дітьми, і порибалити. Тато ж водить синів на бокс, а саме на поєдинок Олександра Усика.
Село, город, худоба
У букварі авторства Наталії Воскресенської та Ірини Цепової сім'я так чи інакше згадується 26 разів: 12 разів – тато, і 17 – мама. Вони зайняті типовими заняттями: мама постійно вишиває чи в’яже, ділить з татом роботу по дому і може трішки відпочити. Дідусь з бабусею живуть у селі, пораються на городі і доглядають худобу.
Поки бабуся наглядає за онуком, дідусь катається на велосипеді
Буквар, якого немає на сайті МОН, укладала Мар'яна Захарійчук. До теми сім'ї тут теж звертаються часто – 32 рази. Тато присутній 12 разів, мама – 18. Бабуся і дідусь на сторінках букваря з'являються по 12 разів.
Тато з мамою разом ходять по покупки, сидять у кафе і збирають урожай з дітьми. Крім того, тато з сином вішає годівничку і купує йому таксу. Мама готує, наглядає за дітьми, розповідає казки на ніч. Старше покоління проводить час з онуками, при чому, якщо бабуся наглядає за онуком і його друзями в парку розваг, займається садівництвом і приготуванням їжі, то дідусь катається на велосипеді, грає в шахи чи допомагає зліпити сніговика.
Ангели і Леонід Каденюк
У букварі авторства Галини Іваниці сім'я так чи інакше згадується 19 разів, тато – 10 разів, мама – 16, про бабусю згадують 5 разів, а про дідуся – 4.
Тричі в підручнику демонструється нетипове виконання сімейних обов'язків: тато доглядає за немовлям, вся родина йде в похід і катається на велосипедах. Також на сторінці 31 зображено велике традиційне родинне святкування. А ще тут є оповідання про Леоніда Каденюка.
Сільський буквар
У букварі Володимира та Марії Наумчуків сім'я так чи інакше згадується 26 разів, тато – 17 разів, мама – 18. Бабусю та дідуся згадують порівну – по 11 разів. Дія відбувається більше у селі, ніж у місті (6 проти 4).
Тричі демонструються нетипове виконання сімейних обов'язків: тато виступає повноцінним оповідачем історії, доглядає за донькою, дідусь бере онучку на риболовлю, а сім'я вирушає в туристичний похід. Найчастіше в сім'ях три дитини (дві дівчинки і хлопчик).
Що за мама без швейної машинки
Дев’ятнадцять разів згадується сім’я у букварі Надії Кравцової та Ольги Придаток. Мама і тато, бабуся і дідусь згадуються порівну, по 7 та по 5 разів відповідно. Сім’я разом займається спортом та подорожує, але мама не може займатися домашніми справами без фартушка чи обійтися без швейної машинки.
Міський буквар
Олена Іщенко та Світлана Логачевська зверталися до теми сім’ї найчастіше – 34 рази. Бабуся та дідусь згадуються найрідше, а от тато з мамою 19 та 23 рази відповідно. Найчастіше згадується родина, у якій одна дитина – хлопчик. До слова, це найбільш «міський» буквар, якщо можна так сказати, – дія у ньому здебільшого відбувається в місті.
Слово «тато», так само як і слово «мама» подано на відповідну літеру алфавіту. Тато тут готує у той час, коли мама прибиває картину. Часто обігруються життєві ситуації: похід до стоматолога, похід у музей, правила безпеки на прогулянці.
Дідова пасіка, батьківський орден
Світлана Тарнавська та Віра Науменко згадують родину так чи інакше 27 разів: тата – 11 разів, маму – 18, бабусю та дідуся – по 6.
Різні люди приводять різних дітей до школи, син і донька турбуються про маму, у мам бувають і короткі стрижки, вся сім'я може засісти за різними пристроями, але від пасіки нікуди не дінешся. Також це єдиний буквар, де є згадка про воєнну тематику.
Дуже традиційні дідусь з бабусею
Найменшим накладом серед усіх заявлених вийшов буквар Марії Чумарної. З 21-ї згадки сім’ї тато згадується тричі, він постійно поряд з матір'ю, яка на сторінках 9 разів.
Сильно виражена різниця між старшим та молодшим поколіннями: дідусі і бабусі навіть у неказкових сюжетах одягаються так, наче зараз кінець XIX – початок ХХ століття. Тільки одна бабуся з онучком-хуліганом виглядає більш-менш сучасно.
Букварі і НУШ
Спершу конкурсна комісія пропонувала надрукувати повністю за державний кошт лише чотири букварі: Миколи та Оксани Вашуленків (у якому бабусі й дідусі сидять з ґаджетами), Катерини Пономарьової (в якому немає жодної згадки про професію мами), Наталії Воскресенської та Ірини Цепової (із дуже типовою родиною, де мама вишиває, а бабуся з дідусем доглядають худобу) й Інни Большакової та Марини Пристінської (із героями кота та мишки).
Підручники можуть друкувати і на умовах співфінансування: тобто друк частково фінансує держава, якщо видавець гарантує, що покриє різницю вартості між його книжкою і середньою вартістю книжки, що закладена в бюджет. У цьому списку було три видання: авторства Володимира та Марії Наумчуків («сільський»), Мар’яни Захарійчук (із дідом на велосипеді) та Галини Іваниці (з історією про Каденюка).
Читайте також: Ельфійки, полячки і футболісти. Що ще цікавого у антидискримінаційній експертизі підручників
У Наказі Міністерства освіти і науки України від 6 липня «Про видання підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти за кошти державного бюджету у 2018 році» було 11 букварів. Перелік підручників, що мав вийти повністю за державний кошт не змінився, а от кількість тих, що мали вийти на умовах фінансування різниці видавництвом, зросла. Сюди додалися книги Надії Кравцової та Ольги Придаток (у яких мама завжди в фартушку), Олени Іщенко та Світлани Логачевської (які уклали найбільш міський буквар з усіх), Світлани Тарнавської та Віри Науменко (єдиний, де згадується воєнна тематика) й Марії Чумарної (у якої бабуся з дідусем родом з ХІХ століття).
Цього року першокласники в межах НУШ навчаються за двома програмами: або за створеною під керівництвом Олександри Савченко, або Романом Шияном. Викладачі вибирали підручники в межах конкурсу, та голосували за обрані варіанти на сайті Державної інформаційної системи освіти.
Важливо додати, що вчителі мали змогу переглянути не весь підручник, а лише 60 сторінок демо-версій.
Марія Стахів
Фрагменти ілюстрацій взяті з електронних версій підручників, розміщених на сайті МОН та Інституту модернізації змісту освіти
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса