«Медикам важко бачити, як хворіють їхні колеги», – анестезіолог зі Львова про три тижні в італійській лікарні
Роман Собко працює анестезіологом у Західноукраїнському дитячому спеціалізованому медичному центрі (ЗУСДМЦ). Він та ще двоє його колег, Тарас Оранський та Роман Бариляк зі Львова, повернулися з Італії, куди їздили допомагати боротися з COVID-19. Зараз він перебуває на самоізоляції і чекає повернення на роботу, щоб застосовувати здобутий досвід. На щастя, ПРЛ-тести на коронавірус у нього та інших учасників місії негативні. З Tvoemisto.tv лікар ділиться думками про те, чому хворіють медики і найемоційнішими моментами з Італії.
Який досвід привезли з Італії? Що будете застосовувати у своїй роботі?
Ми багато навчилися в лікарні міста Урбіно, особливо важливо було побачити весь процес лікування, маршрут хворого. Від моменту, як пацієнт виявляє у себе симптоми, потрапляє у лікарню, обстеження, діагностика, комп’ютерна томографія чи рентген. Зрозуміти, як це роблять вони, було важливо, бо італійці вже два місяці борються з коронавірусом і зуміли оптимізувати багато процесів. Важливо було побачити їхні протоколи лікування, терапії, застосування протималярійних препаратів. Побачити дезінфекцію, роботу в костюмах біозахисту, ізоляцію пацієнтів. Для медиків це дуже важливі речі, і ми б довше самі цього вчилися і робили помилки.
Для італійців теж був важливий наш приїзд. Вони були дуже раді нас бачити, ще в аеропорту нас зустрічали представники уряду Італії, були вдячні за професійну і моральну допомогу.
Коли повернусь до роботи у ЗУСДМЦ, то перегляну протоколи, маршрути пацієнтів, які ми робили ще до Італії. Для моєї лікарні найважливіше, щоб інфекція не потрапила до пацієнтів. Бо у нас лікуються дітки з онкологічними хворобами і для них коронавірус може закінчитися фатально. Також ми готові допомагати іншим медзакладам, проводити вебінари, приходити у самі лікарні і ділитися досвідом.
Чи зараз Україна готова до ефективної реакції на пік захворюваності?
За час, відколи коронавірус в Україні, наша система охорони здоров’я є більш-менш готовою. Лікарні хоча б забезпечені захисними костюмами для медиків.
У кожній країні протокол лікування від COVID-19 відрізняється. Наразі немає ефективних медикаментів для лікування коронавірусної інфекції, дія яких доведена. Протоколи лікування змінюються швидко, бо з’являються нові дослідження, спостереження, статистичні аналізи. Український протокол лікування постійно змінюється і зараз майже такий самий, як італійський.
У нас є брак обладнання. Потрібно розуміти, що під час піку один апарат ШВЛ не врятує. Підключати пацієнта до апарату штучної вентиляції легень має кваліфікований персонал, потрібні спеціальні навички, інакше апарат буде неефективний. А після підключення лікування на апараті може тривати місяці і протягом всього часу має бути належний догляд і робота з хворим. Але якщо медики хворітимуть на коронавірус, то й обладнання не допоможе. Тому сили потрібно спрямовувати на захист медиків, зараз це надзвичайно важливо.
Засоби індивідуального захисту мусять бути сертифіковані: респіратори, щитки, маски, костюми, рукавиці, бахіли. У них має бути комфортно і легко працювати, бо є маніпуляції, які потребують точності.
Чому медики хворіють на COVID-19?
Зі слів лікарів в Урбіно, на початках в італійців майже не було біозахисту, тому багато медиків захворіло і померло. Зараз у них вже набагато краща ситуація.
Щоб забезпечити якісним біозахистом українських лікарів, влада, медики і благодійники мають співпрацювати. І самі лікарі мають бити на сполох, якщо нема засобів індивідуального захисту, або вони неналежної якості. Бо, якщо хворітимуть медики, то хто лікуватиме людей.
На те, що хворіють медики впливає і недотримання людьми карантину. Медперсонал користується громадським транспортом, магазинами, де вони можуть заразитися. Тому все-таки важливо зараз сидіти вдома.
Я думаю, люди не дотримуються карантину, бо нібито ситуація контрольована, з погляду медиків, статистика не є високою. Але ми не знаємо, якою вона буде за декілька днів. Італійці побачили страшну картину, і вони масово відчувають моральну відповідальність, щоб сидіти вдома.
Як ви почуваєтесь на обсервації?
Звісно, що в Італію ми їздили не на відпочинок і багато там працювали. Тому теперішня обсервація мені навіть на користь, бо можна трохи відновитися. При виїзді з Італії нам робили ПРЛ-тести і вдома теж, всі вони негативні. Але дотримуємося обсервації, на роботу не виходимо.
Що було найважчим під час роботи в лікарні Урбіно?
Мені, як медику, завжди важко бачити хворими своїх колег, особливо якщо вони у важкому стані. Поки ми були в Італії, в реанімації їхньої лікарні лежав сімейний лікар і медбрат. Коли ти бачиш, що можеш опинитися на місці цього медика, це оптимізму не додає. І, коли навколо відбуваються страшні речі, то важлива підтримка колег не тільки в роботі, а й моральна. Це у нас було. Уже як ми їхали додому, то лікарям стало краще, вони одужували і ця перемога мала велике значення для всього медперсоналу.
Наталя Лазарович
Фото Романа Собка
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку