ілюстративне фото: Радіо Трек
Менша комуналка і магазин на 4 поверсі. Як зміняться житлові будинки в Україні
З 1 жовтня 2018 року та 1 грудня 2019-го починають діяти нові Державні будівельні норми щодо реконструкції та будівництва житла. Для чого їх запроваджували, як вони покращать квартири для мешканців та змінять вимоги для забудовників, у межах проєкту «Реформи без ілюзій» Tvoemisto.tv розповів голова комісії архітектури, містобудування та просторового розвитку Громадської ради при ЛОДА Ігор Яблонський.
Що основного мало би змінитися у комфорті і безпеці будинків?
Нові Державні будівельні норми (ДБН) стосуватимуться як нового житлового будівництва, так і реконструкції та переоснащення будинків. Наприклад, тепер заборонено в житлових будинках розміщувати готелі, лазні і великі магазини, натомість тепер можна вільно планувати квартири, проєктувати кухні-ніші. Крім того, підвищені вимоги до енергоефективності житла, що зараз є дуже актуальним. ДБНи регламентують і обов’язкові ліфти в будинках від 4-поверхів, прибирають застарілу норму проєктування радіоточки у кожній квартирі і дозволяють вбудовувати громадські заклади на будь-яких поверхах.
А як зміниться енергоефективність будинків? Для чого впровадили нові вимоги?
Посилюються норми щодо утеплення фасадних систем, дахів, вікон, дверей і всього, що стосується зберігання тепла. Для власника нерухомості це великий плюс, бо рахунки за комунальні послуги будуть значно меншими, ніж є зараз. Це додатковий комфорт, адже при будівництві використовуються найновіші технології та матеріали. Від концепції будівництва залежить подальша експлуатація житла. Забудовникам же ці норми дають можливість підвищити якість своїх комплексів.
Що означає вільне планування квартири?
Кожен мешканець чи власник квартири у новобудові має право впливати на планування квартири так, як він хоче. Основна умова — дотримання ДБНів при розрахунку самих конструкцій.
Читайте також: Державні будівельні норми в Україні адаптують для незрячих
А перепланування? Що власникам можна робити, а чого не варто?
Я би хотів розділити новобудови і об’єкти реконструкції. У новобудовах усі будівельники розуміють, що повинні дотримуватися проєктних рішень. Є процедура внесення змін до проєкту, якої треба дотримуватися і при переплануванні. Неправильно щось рекомендувати мешканцям, адже вони мають розуміти, що перед тим, як вони придбали квартиру, вони погодилися з її проєктним рішенням.
А як щодо квартир у старих будинках? Їх часом самовільно переплановують, ні з ким це не погоджуючи. Чи буде підвищено контроль за цим? Можливо, будуть штрафи?
Якщо взяти європейську практику, то, наприклад, якщо я є власником нерухомості і хочу зробити реконструкцію, провести капітальний ремонт, то перед тим я зобов’язаний викликати експерта, який зробить оцінку та обстеження приміщень. Він має дати висновок, що і в якій послідовності можна робити. Самовільно ж людина може втрутитися в несучі конструкції, не розуміючи, що такі стіни не можна руйнувати. І після цього можуть бути негативні наслідки, як, приміром, у Дрогобичі. Тому вкрай небезпечно самовільно робити щось без обстеження експерта.
Чи можна ще якось проконтролювати роботи у квартирах?
На мою думку, це фактично лишається на совісті власників квартир. Неправильно залучати до ремонту бригади, які є некомпетентними, чи може певна стіна витримати навантаження, чи ні. Згідно з нашим законодавством, на будь-який об’єкт — чи то новобудова, чи завершення ремонту, чи реконструкція старого будинку, — потрібно залучити експерта. Зрозуміло, що зробити поточний чи косметичний ремонт, поклеїти шпалери, поставити підлогу чи пофарбувати стіни можна самотужки.
Читайте також: В Україні удосконалять системи гасіння пожеж
Будівлі між собою відрізняються. Якщо це будинки австрійського типу, то вони надійні, енергоефективні і не потребують додаткового утеплення фасадів. Натомість радянська забудова 60-80-х років має проблеми, оскільки зводилася як тимчасова. «Хрущовки» на 4-5 поверхів і панельні будинки фактично вже свій термін придатності повністю віджили, наше міністерство 10 років тому ще продовжило на 10-15 років термін їхньої експлуатації. Є розроблена програма реконструкції цих будинків і демонтажу зі зведенням нового. Це потрібно також донести до людей: є можливість не жити в тих будинках, які вже підлягають демонтажу, а залучити інвестора і побудувати на тому ж місці нове житло. І ті, хто проживали у старому будинку, мають право на компенсацію.
Як відбуватиметься дотримання ДБНів? Хто це буде контролювати, наприклад, при зведенні нових будинків?
Це зобов’язані контролювати самі власники нерухомості. Наглядові функції і розгляд всіх заяв у Львові зараз здійснює Державна будівельна інспекція, в області — Державна архітектурна інспекція Львівщини. Вони мають право контролювати, наглядати і виявляти невідповідності або порушення ДБНів.
Які будуть штрафи за недотримання норм будівництва нових будинків? Про які суми йдеться?
Штрафи застосовуються в залежності від класу наслідків і категорії складності об’єкта. Немає такого, щоб типово можна було застосувати штраф. Кожен об’єкт має розглядатися окремо, після чого приймається рішення, чи порушили ДБНи, чи ні. Після цього застосовуються штрафи в тому розділі, в якому виявили порушення.
Так само і при неправильному переплануванню квартир? По кожному випадку окремо встановлюється сума штрафу?
Зараз перепланування не потребує дозвільної процедури. Також багато власників нерухомості можуть користуватися 406 постановою, що передбачає роботи, які не потребують виготовлення дозволу на саме проведення робіт. Якщо ж ми вже втручаємося в несучі конструкції або змінюємо геометричні розміри, то це порушення, якщо експерт, що має відповідний сертифікат, перед ним не провів ретельне обстеження. Лише на основі його висновку можна звертатись у спеціалізовані організації для розробки проєктної документації.
Читайте також: В Україні в селах та містах будуватимуть вужчі дороги
Наскільки наші нові будівельні норми близькі до європейських?
Ми сильно просунулися до європейських стандартів. Наприклад, у нових ДБНах є поділ методів регулювання у будівництві, чого раніше не було. Три основні методи — параметричний, розпорядчий та цільовий. Нові ДБНи впроваджувалися, оскільки ми користувалися досі радянськими, які давно не змінювалися. І ми бачили різницю між нашими будовами і тими, що є у світі, і тепер ми можемо використовувати всі передові технології, які є у світі.
Що буде з тими будинками, які почали зводити до запровадження нових норм?
Нічого, дозвіл на їх будівництва чинний до кінця спорудження. Тільки за власною ініціативою забудовники чи власник нерухомості мають право вносити зміни. Ті ж об’єкти, які ще не отримали дозвіл, мають обов’язково його отримати за новими ДБНами. Частина з них уже діє з 1 жовтня 2018 року, а останні зміни будуть впроваджені з 1 грудня 2019 року.
Наталія Лазарович
Інфографіка з фейсбук-сторінки Льва Парцхаладзе
Головне фото: Радіо Трек
Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Реформи без ілюзій
- Чоловіки у декреті, матері-одиначки та понаднормові години. Як може змінитись трудовий кодекс
- Не узаконені. Як «Муніципальна варта» планує здобувати прихильність львів’ян
- Пакет у пакеті. Що потрібно, аби львівські супермаркети припинили продавати пластикові торбинки
- Як може змінитися Львівщина. ЛОДА подала до Кабміну перспективний план області
- Сорок потерпілих та Бог. Як у львівському суді шість років розглядають одну справу
- Сватання Суховолі. В яку громаду увійде найбільше село Городоцького району
- Для пацієнта змінюється все. Мар'яна Возниця про другий етап медреформи на Львівщині
- Тисячу доларів на добу. Все про гральний бізнес та ймовірний Лас Вегас на Львівщині
- Як працюють петиції у Львові та чому депутати підтримують не все
- Чи стануть префекти новими прокурорами та чому Львівщина проти
- Як у Львові створюють унікальний пансіонат для батьків онкохворих діток. Візуалізація
- Досвід Польщі чи Німеччини або Що нам робити з ринком землі
- Як повернути довіру до суду та до чого тут великий бізнес
- «Ми бачимо успіх сина». Як у звичайній львівській школі навчають особливих діток
- Електронна черга на кордоні Львівщини. Як працюватиме та коли запустять
- Булінг у львівських школах: що з цим робити?
- Камери, що бачать знаки та обличчя або Що міська рада знає про вас
- Яким буде Львів через роки. Відкрите інтерв’ю з новим головним архітектором міста
- Скоро львів’яни побачать вулиці, які будують за новими нормами
- Львів у смартфоні. Які послуги доступні мешканцям міста онлайн. Перелік
- Висока планка. Чому Зашків хоче приєднатися до Львова. Репортаж
- «Це буде бімба!». Як Славське повертає собі статус туристичної мекки. Репортаж
- 100 днів Маркіяна Мальського. Відкрите інтерв’ю з головою Львівської ОДА
- Чи приєднаються Сокільники до Львова. Відверта дискусія про агломерацію та ОТГ
- По «скайпу» та лише з адвокатом. Що змінилось у роботі судів в Україні
- Чому кожна п'ята пара безплідна і що зміниться для вагітних. Марія Малачинська про медреформу
- Ми стали крутіші за приватників. Як змінилася поліклініка на Сихові. Репортаж
- Так працює увесь світ. Ірина Микичак про штрафи й бонуси для лікарів та зміни для пацієнтів