ілюстративне фото: digileaders.com

ілюстративне фото: digileaders.com

Чи зможе Львів удвічі збільшити свою територію та приєднати 20 сіл та містечок

4193 0
Мешканці приміських зон бояться, що Львів поглине малі громади і забуде про них.

Як може змінитися адміністративна мапа Львівщини, чи готові довколишні села приєднатися до Львова, що саме лякає частину населення та які нові виклики для місцевого самоврядування чекають на наше місто, під час дискусії, організованої медіа-хабом Tvoemisto.tv, розповіли представники громад, які хочуть приєднати до Львова, посадовці, відповідальні за процес децентралізації, юристи та експерти у цій галузі.

Нещодавно Львівська міськрада звернулася до Львівської облдержадміністрації, Кабміну та Верховної Ради з пропозицією об’єднати місто з 20 сусідніми містами та селами. Позиція міської ради ґрунтується на містобудівній концепції «Великий Львів» – генплану, яка передбачає розширення міста в майбутньому за рахунок приміської зони.

Читайте також: Чи стануть префекти новими прокурорами та чому Львівщина проти

За задумом, частину уже створених ОТГ, які вважають себе успішними, розформують, а села, що розташовані ближче Львова, приєднають до обласного центру.

У Львівській міській раді кажуть: більшість мешканців цих міст та сіл і так працюють або користуються послугами у Львові. Також за їхніми даними, частина з цих громад уже навіть самі звертаються з проханням приєднати їх до Львова. Тож логічно, аби процес відбувся і якнайшвидше.

Від консультацій до аналізу

Наразі Львівська ОДА будь-яке рішення в частині перспективного плану не фіналізовувала і до Кабінету Міністрів чи Верховної Ради не зверталася. Пояснення, зі слів т. в. о. директора департаменту економічної політики ЛОДА Степана Куйбіди, просте – президент повернув Проєкт змін до конституції якраз тих, що стосуються децентралізації, тому ще є певний запас часу, аби договорити і додискутувати все те, що не встигли. Хоч, на його переконання, тих 5 років, які відводили для процесу децентралізації, було більше ніж достатньо. Та, оскільки експертне та громадське середовище по-різному реагує на процес об’єднання, доведеться проводити повторний курс публічних консультацій.

Читайте також: Чи треба Львову об'єднуватися з селами та хто такі префекти

«Скільки ще триватиме цей процес, невідомо, але часу небагато. Думаю, що рішення міжвідомчої групи не забариться, ми все фіналізуємо в документах і передамо на Київ. Візію від обласної адміністрації хотів би бачити не пізніше, ніж за місяць», – зазначив Степан Куйбіда.

Загалом, позиція Львівської міськради щодо приєднання прилеглих територій до міста, далеко не нова і поширюється медіа ресурсами ще з 2010 року.

«Розумію, що є певна приміська зона, яка тяжіє до міста, але також відомо, що є застереження у мешканців цих зон, які бояться і кажуть, що їх Львів проковтне, поглине або забуде. Потрібно усе проаналізувати: фінансово-економічні складові, показники міграції, ідеологічні моменти, інфраструктурні, продовольчі зв’язки, як надається та чи інша адміністративна чи соціальна послуги у Львові і приміських зонах. Усе це мало б стати основоположним у прийнятті рішення. Дуже хотілося б, щоб до початку місцевих виборів ситуація щодо приєднання чи не приєднання була з’ясована», – продовжив він.

Впливає на ситуацію й політична турбулентність, адже голови Львівської ОДА досі не призначили.

Виконати генплан міста

Незмінну позицію, мовляв, міста для країни мають бути точками росту, тож в пріоритеті повинні бути об’єднанні територіальні громади, заступник міського голови Львова з містобудування та співавтор закону про агломерацію Любомир Зубач. На його думку, лише за таких умов можливий успіх.

Читайте також: Великий Львів. Чи зможе місто приєднати навколишні села та розширити свої межі

«На жаль, цей пріоритет останнім часом відверто ігнорувався і міста були долучені до процесу об’єднання за залишковим принципом. Зараз у держави непроста ситуація. Якщо подивитися на карту України, то 50% покрито ОТГ, а друга половина залишилася в попередньому статусі. Тож, фактично, територіальний устрій розбалансований. Це пряма причина переходити від добровільного об’єднання до нового територіального устрою», – сказав Любомир Зубач і нагадав, що частина створених територіальних громад не є фінансово спроможними. Окремі громади навколо Львова залишаються дотаційними в межах 10-20% і держава повинна їх дофінансовувати. Зокрема, Зимноводівська ОТГ має 18% дотаційності, Мурованська – 11-12%. Успішними у Львівській області є фактично міські ОТГ.

Посадовець каже, що раніше питання об’єднання принципово не ініціювали, бо був перспективний план, як громади мають створюватися. Просторовий розвиток Львова донедавна взагалі не планувався, а тепер є бачення виправляти ситуацію. Львів лиш формалізував позицію, яка була не просто відома, а закладена в нормативних документах. Це генеральний план міста, частиною якого є містобудівна система, де передбачено розширення міста в перспективі до 2025 року.

«Ми врахували, що по факту є вже створені ОТГ і вони успішні. Для держави це вигідно. Львів зможе забезпечити ці території фінансами, почати їх розвивати, тому це може зняти головний біль з державних структур, – веде далі посадовець. – Ми з повагою ставимося до всіх громад, нікого не будемо примушувати щось робити, але ми подали руку і готові брати на себе відповідальність. Переконані, після створення Великого Львова буде сталість влади».

Любомир Зубач також наголосив, що цілком ймовірно, що мешканці навколишніх сіл та населених пунктів після приєднання зможуть називати себе львів’янами.

«Ми говоримо про новий територіальний устрій, про те, що це буде нова конфігурація громади. А вже внутрішню організацію управління визначатимуть на місцях – чи це будуть адміністрації виконавчих структур, а чи районні ради», – наголосив він.

Читайте також: Своя швидка і школа мистецтв на виїзді. Як живуть Славська і Ходорівська ОТГ

Достатньо, за його словами, було й комунікації із громадами усіх 20 населених пунктів. У результаті – приєднатися виявила бажання Зашківська сільська рада. Інші – наразі не готові. Пропозицію зробили й Зимноводівській та Мурованській ОТГ. Перша фактично відрізає частину Рудно, яка вже є зі Львовом. Це, переконаний Любомир Зубач, не правильно. Крім того, є електрона петиція Білогорщі, які не можуть оформитися ні у Львові, ні у Зимноводівській ОТГ. Що стосується Мурованської ОТГ, то там знаходиться велика територія ТЕЦ-2 «Львівтеплоенерго».

«Вважаємо, що все має бути в межах міста», – підсумував Любомир Зубач і додав, що у приймальні міського голови Львова висить карта міста 1836 року, де позначений Львів і навколишні села – Сихів, Кульпарків. Мовляв, сьогодні вони зі Львовом і це сприймається нормально.

Спроможні і самодостатні

Говорити про те, що якась громада самодостатня, а в іншої замалі ресурси, не правильно, вважає перший заступник Зимноводівської ОТГ Назар Гнатишин. Адміністративна реформа – це насамперед люди та земельні, трудові і людські ресурси.

Сьогодні існує кілька варіантів адміністративної реформи. Один з них – це об’єднання громад, які приймають відповідні рішення, проводять громадські слухання і на добровільних засада об’єднуються в ОТГ. Принцип пов’язаний із застосування децентралізації влади. А це передача на місця повноважень і під них – передача коштів. Саме такий процес пройшла Зимноводівська сільська об’єднана громада, яка включила в себе такі населені пункти, як Лапаївка, Холодновідка і Скнилів. Мета у них одна – збільшити бюджет, щоб надавати якісні послуги, вирішувати питання на місці.

«Реформа децентралізації рухається правильно, вона спустила повноваження на територіальну громаду, надала фінансові ресурси на їх реалізацію і прийняття рішень – залучення інвесторів, перепрофілювання території, зміни цільове призначення. Це ефективно, коли відбувається локально. Коли ж говорити про агломерацію, створення над органами самоврядування вже тих ОТГ таких собі надбудов, багатощабельної структури, то це може створити неефективне використання трудового і земельного ресурсів», – вважає Назар Гнатишин.

Він нагадав, що рішенням Кабміну у 2018 р. Зимноводівська сільська територіальна громада визнана спроможною. Тож знаючи, що громади, які навколо Львова, не захочуть об’єднатися в добровільному порядку, Львів звернувся до Кабміну і Верховної Ради, аби застосувати метод адміністративного примусу. Зимноводівська ОТГ проти такого об’єднання.

Читайте також: ЛОДА погодила створення Сокільницької ОТГ

«Територія Зимноводівської сільської ради мала три умовних етапи передачі територій місту Львову. Свого часу 52 гектари Білогорщі було передано в користування Залізничного райвиконкому Львова. Більше 60 гектарів передали під садові товариства в межі Львова. А у 2012 р. Зимноводівська сільська рада прийняла рішення про зміну меж і передачу 150 гектарів Львову. Проте, за цей час інвестор так і не прийшов на ці території. За 25 років Львів, маючи в постійному користуванні території Білогорщі, надали земельні ділянки під житлове будівництво. Проте адміністративну межу вони не змінили. З цим і пов’язані петиції мешканців Білогорщі, їхні проблеми», – зазначив він.

Назар Гнатишин наголосив, що зараз вони відчувають якість і застосування принципу децентралізації влади. Зокрема, у Зимній Воді збудований новий садок на 240 дітей, другий – на 160 місць – на стадії завершення. Є 3 загальноосвітні школи, вихований комплекс у Скнилові, а також своя поліклініка. Натомість Львів сьогодні має велику кількість власних невирішених проблем. Наприклад, у Рудно, яка є адміністративною одиницею Львова, цього всього не видно.

Мешканка села Муроване, що входить у Мурованське ОТГ, юристка Марія Дзюпин каже, що більшість плутають агломерацію та ОТГ. Насправді, це різні речі.

«Якщо говорити про вдалу агломерацію, яка є паризькою, в ній об’єднано 135 навколишніх сіл, областей, районів, міст. Вона добре продумана, бо там створена ефективна система управління, – ділиться думками учасниця дискусії. – Вважаю, що Муроване – один з кращих прикладів децентралізації: у нас прокладені дороги, тротуари, є вуличне освітлення тощо. А чи зможе Львів адміністративно забезпечити нам всі ці процеси?», – зазначила вона.

Краще, якісніше, доступніше

На відмінностях між агломерацією та ОТГ зупинилася ще одна учасниця дискусії – Наталія Алєксєєва, яка є заступницею директора департаменту містобудування ЛМР. З її слів, сьогодні термін агломерація більше застосовується як географічне і економічне значення, а не як юридичне. А в законодавчій сфері є термін ОТГ. То ж і документи оформляються лише так.

«Очевидно, що цього року ми не дочекаємося оформлення юридичної агломерації, тому йдемо тими шляхами, які на сьогодні пропонує чинне законодавство, зокрема створення Львівської ОТГ та зміни адміністративно-територіального устрою», – сказала вона.

Читайте також: Брюховичі, Винники, Рудне. Хто ще може стати частиною Львова

Що стосується мешканців та їх інтересів, то відповіді на питання, чого вони найбільше бояться в результаті об’єднання, Наталія Алєксєєва каже, що у студії так і не почула. З її слів, громади лиш стверджували, що після об’єднання вони зрозуміли, яким чином можна впорядковувати свої території.

Жінка також наголосила, що зараз площа Львова складає 182 кілометри, тоді як територія Ходорівської ОТГ – 331 км, Радехівської – 294 км, а Бібрки – 280 км. Тому, навіть з точки зору візуальної репрезентації ми мали б думати про об’єднання.

«З управлінням місто зараз справляється, тому не бачу підстав і страхів погіршення якості. Ви приєднуєтеся до міста, де є кращі, якісніші послуги, – звернулася вона до учасників дискусії. – Що стосується системи управління, то бачу суперечність у твердженнях. Прийняття рішень залишається централізованим, а виконання буде на місцях. Доки буде активна громада, а кожен мешканець контролюватиме владу, доти буде порядок».

На репліку щодо погодження меж Білогорщі, Наталія Алєксєєва зазначила, що процедура затвердження меж Львова – поза межами компетенції Львівської міськради.

«Ми проробили роботу, передали проект затверджених меж у Львівську обласну раду, але упродовж 5 років вона так і не спромоглася їх затвердити і передати Верховній Раді. Тобто, результатів ми так і не дочекалися», – додала посадовиця міськради.

Недовіра породжує спротив

На тому, що в один день покращення не наступить наголосив селищний голова Рудного Ігор Форманчук. Це сталий, багаторічний процес. Чоловік нагадав, що раніше Рудно було приєднане до Зимної Води, а у 1960 р. від’єдналося і стало самостійним. До Львова приєдналося у 1963 р. і тепер у складі Залізничного району. У 2016 р. Рудно, Винники і Брюховичі підписали меморандум про співпрацю, який працює досі.

«Із Зимною Водою, нашим старшим братом, живемо дружньо, але не маємо  таких надходжень до бюджету, бо на території не працюють заправки, заводи, готелі. Крім того, Зимна Вода географічно більш правильно розміщена до кільцевої дороги, – почав розмову Ігор Фурманчук. – Я є головою з 2010 року. Не скажу, що з фінансуванням у нас проблемно, але хотілося б більше. Маємо поліклініку, ЦНАП, школу, де навчаються 1200 дітей і вона розбудовується за рахунок Львівської міської ради».

Читайте також: Район Львівський. Що ще змінить децентралізація у нашій області

Селищний голова поскаржився, що відколи був підписаний меморандум, його до Львова ніхто не запрошував. Комунікація – відсутня. Усю інформацію вони отримують від трьох своїх депутатів.

У відповідь представник Зимноводівської ОТГ пояснив, що багато речей, як от садок і каналізацію, вони зробили ще до створення громади. Зараз їхній кошик доходів диференційований. Не має лише одного акцизного збору чи податку на землю, а всього по трохи: землі в оренді, території передані в комерційне використання, а не житлове, як це робить Львів.

«Ми лише рік як в об’єднанні, а Пустомитівською районною радою вже визнані громадою Пустомитівщини року. Працюємо планомірно на збільшення доходів місцевого бюджету і прикладаємо всіх зусиль для того, щоб розвиватися», – наголосив Назар Гнатишин.

Голова Дублянської ОТГ Василь Попович не розуміє, навіщо Львову збільшувати свою територію вдвічі, адже у їх складі уже є Брюховичі, Винники, Рудно.

«Сьогодні чуємо, що Львів намагається приєднати Дубляни, Малехів, Грибовичі, Гряду, Малі Підліски та Ситихів до Львівської ОТГ. Для чого Львову збільшувати свою територію у два рази? Чи не достатньо своєї території для розвитку, – зазначив учасник дискусії. – У 2006 р. була підписана угода між Грибовичами, Дублянами, Малеховим. Усі знаємо, як працювало Грибовицьке сміттєзвалище... Львів зобов’язався провести воду, але цього так і не сталося. У Малехові школа досі не збудована… Вірити Львову ми не можемо!».

Василь Попович каже, що на чергових місцевих громадських слуханнях, які відбулися 15 грудня, було винесено два питання. Перше – запрошення до Дублянської ОТГ Малехова, Гряди і Грибович, а друге – приєднання Дублян до Львівської ОТГ. У результаті, громада Дублян категорично виступила проти останнього.

Голова Дублянської ОТГ припустив, що Львову вони потрібні лиш тому, що повз Малехів, Дубляни і Малі Підліски проходять міжнародні траси на Київ, Луцьк.

Учасник дискусії також аргументував, що на сьогодні, не маючи об’єднаної територіальної громади, за 10 років у Дублянах було збудовано 40 нових доріг з асфальтним покриттям і доріжками, збудована нова школа мистецтв на 470 дітей, відремонтовані дитячі садочки, народні будинки і збудовані новий ЦНАП та адміністративний будинок під нову ОТГ на 2 тис. кв м.

Читайте також: Якими можуть стати межі Львова після створення Львівської ОТГ

«Якщо постане територіальна громада Дублян, по всіх розрахунках Кабміну, Львівської адміністрації, індекс спроможності Дублянської ОТГ складатиме 0,76. Громада вважається спроможною, якщо індекс буде 0,30. В разі якщо буде 1, буде ревеср, гроші забиратимуть, як це було у Славському, – веде далі він. – За всіма розрахунками, в разі об’єднання громад по Дублянах бюджет становитиме 100 мільйонів, з яких 40 піде на розвиток наших міст і сіл».

Загалом Дублянська ОТГ дуже компактна – до найвіддаленішого села 10 км. Є загальноосвітня, музична школи, поліклініка, то ж зиску від приєднання до Львівської ОТГ вони не бачать. Дублянці побоюються, що коли вони стануть в складі Львова, у них не буде ні виконавчого комітету, ні депутатського корпусу, ні бюджету. Всі кошти збиратимуться у Львові.

«Ніхто не говорить, що ми не хочемо розвитку Львова, але має бути рівність. Люди бояться, що малі громади будуть поглинені Львовом і місто всіх забуде», – наголосив він.

Комунікувати з людьми, а не посадовцями

На думку керівниці Львівського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Львівській області Галини Гречин, питання формування Львівської ОТГ має три складові. Перша – що робити із громадами, які вже утворені. Адже частина території, яку Львів вказав у своєму листі, вже у складі діючих ОТГ. Друга – це питання по населених пунктах, які вже є у адміністративному складі Львова, але мають свої ради. Йдеться про Брюховичі, Рудно і Винники. І третє – це ті суміжні місцеві ради, які не утворили ОТГ. Вирішення усіх цих питань має спільний знаменник. Це комунікація. Вона має виходити за межі кабінетів посадових осіб.

«Ми повинні розуміти, що ОТГ утворювалися у досить складних дискусіях шляхом громадських обговорень, які тривали у кілька етапів. За цей час людям озвучили певні обіцянки, деякі з них уже навіть реалізовані, деякі – ще у процесі. Завдяки цьому мешканці ОТГ відчули суттєве покращення і наближення послуги. Представникам Львова варто врахувати, що їм легко буде запропонувати вищу якість послуг для місцевих рад, які не мали можливостей ОТГ. А от мешканці вже створених ОТГ можуть відчути погіршення цієї якості, що викличе незадоволення. Тому з людьми треба говорити і наводити їм не лише аргументи, а вказувати на конкретні переваги, які вони отримають. І ці розмови треба виносити поза межі посадових кабінетів. Коли ж без обговорень, аргументацій буде прийняте рішення за усіх, це буде не правильно», – сказала вона.

Читайте також: Якими можуть стати межі Львова після створення Львівської ОТГ

З її слів, озвучена позиція, мовляв, всі ОТГ мають бути фінансово спроможними і не мають нічого очікувати від держави, не зовсім правильна. Забезпечувати рівномірний розвиток територій – прямий обов’язок держави. Єдине, що ОТГ повинні робити спільно – це надавати на однаковому рівні базові якісні послуги. Тож, якщо навколо Львова є міські чи сільські ради, які при самостійному «плаванні» цього зробити не можуть, зрозуміло, що вони залежні.

Повністю спроможних муніципалітетів чи місцевих рад немає навіть в Європі. Радше, це прийнятий у цивілізованому світі принцип субсидіарності, коли передаються повноваження і за ними йдуть гроші. А дотаційність буде завжди. Інше питання – який її рівень. До речі, в Україні артикульовано, що рівень дотаційності 30 відсотків і менше – це вже спроможна місцева громада, яка здатна виконати основну функцію, що передбачає децентралізація.

В основу об’єднання громад був покладений такий інструмент, як міжмуніципальне співробітництво: дві місцеві ради можуть укласти між собою угоду на реалізацію якогось проєкту. Як пояснила Галина Гречин, ця угода дозволяє розподіляти внески не порівно – багатша бере на себе більше, бідніша – менша.

«Інколи кажуть, що давайте об’єднуватися з багатими, нам бідних не треба. Але, що тоді робити з бідними? ОТГ має об’єднати між собою сусідні ради, але які мають різні можливості для розвитку. А все для того, щоб вони могли один одного підтягувати, – аргументувала вона. 

Керівниця Програми «U-LEAD з Європою» припустила, що Львову було б цікаво мати біля себе спроможну Зимноводівську ОТГ, в якої є такі базові послуги, як садочок, будинок культури.

Тягнутися до міста, ставати львів’янами

У світі всі об’єднуються в агломерацію, у нас в ОТГ, але де б це не було – процес є тривалий. Наприклад, як зазначив директор комунальної установи Інститут міста Олександр Кобзарев, у Лондоні на все пішло більше 80 років.

Більше можливостей, з його слів, отримує завжди той, хто об’єднується. «Всі знаємо, що супермаркети більш затребувані, ніж звичайні магазини. Бо там більший вибір. Тому логічно, що Україна матиме більше інвестицій, ніж Львівська область, Львівщина матиме більше ні Львів, а Львів більше, ніж села чи ОТГ. Тож коли б ми об’єдналися всі разом в громаду, то отримали б і більше можливостей», – навів приклад Олександр Кобзарев і нагадав, що Зимноводівська ОТГ, яка проти об’єднання зі Львовом, свого часу також об’єднала навколо себе сусідні села.

Читайте також: Що буде з територіями Львівщини, які не створять ОТГ до 2020 року

Підтримала думку у Галина Гречин: «Створені ОТГ мають розуміти, що місто є розвитком і треба до нього тягнутися. Але люди мають розуміти, що після об’єднання вони не стануть львів’янами, а мешканцями Львівської ОТГ. Не зміниться й статус населеного пункту».

Олександр Кобзарев також навів цифри: за даними операторів мобільного зв’язку, кожен день вранці 150 тисяч мешканців в’їжджають до Львова, а ввечері виїжджають. Це означає, що їм не достатньо тієї інфраструктури, яка є на місцях. Люди їдуть на роботу, по адміністративні, соціальні, лікувальні, освітні послуги. Тому місто зацікавлене, аби цей процес був нормалізований, аби всі мали легальні права на користування послуг та привілеї міста.

Василь Абаїмов, виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст України, у приклад навів Ходорівську ОТГ, яка є найбільшою в нашій області. Навколо цього міста після багатьох зустрічей, дискусій об’єдналися 11 сільських рад. Тож всім сторонам, з якими Львів хоче об’єднатися, він запропонував відвідати найбільшу ходорівську громаду. Кількість населення там збільшилася втричі, а сама територія – в десятки разів.

Читайте також: Чому селянам вигідне створення Львівської агломерації

Також він пояснив, що в Україні немає ОТГ як такого, а лише село, селище, місто. На круглій печатці навіть Зимної Води написано Зимноводівська сільська об’єднана територіальна громада, від імені якої діє представницький орган Зимноводівська сільська рада. Тобто до того були також сільські ради, які мали кілька населених пунктів.

Наостанок юристка Марія Дзюпин нагадала, що відповідно до плану, який затверджений урядом, після завершення децентралізації у 2020 р. мають бути утворені нові райони або округи. Отож, може постати Львівський округ, чого раніше не було і вже на його рівні буде вирішуватися значна кількість управлінських питань. Проте, як наголосив т. в. о. директора департаменту економічної політики ЛОДА Степан Куйбіда, цього остерігатися не потрібно. Округ – виключно наглядова функція держава.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

...

Наші реформи