Фото: unsplash.com
Зі Львова в Ізраїль. Як потрапити у місце зустрічі трьох релігій
Цього разу паломникам пропонують, окрім біблійних місць, познайомитись з природою і технологіями Ізраїлю, пройти слідами хрестоносців, дізнатись про роль кібуців у житті країни та доторкнутись до побуту бедуїнів.
Отець Петро Іськів, викладач кафедри біблійних наук УКУ, який супроводжуватиме групу, розповів Tvoemisto.tv про те, що зможуть побачити учасники подорожі та що їх неодмінно вразить.
Стандартна програма паломництва у Святу Землю, за його словами, складається з відвідування місць, що пов’язані переважно з новозавітними подіями, про які ми завжди чуємо в церкві: Єрусалим, Єрихон, Назарет, Вифлеєм, Капернаум, Витсаїда.
«Я мав щастя вчитися у Святій Землі півроку та відвідувати й інші місця, пов’язані із біблійними подіями: їх дуже багато — Баніас, Цфат, Акко. Вони пов’язані із життям Ісуса Христа, з періодом хрестоносців чи з юдаїзмом середніх віків. Відвідати їх є великою цінністю», — каже отець Петро Іськів.
Феномен держави
«Цікавим для українців може бути і феномен Ізраїлю як держави, що процвітає в багатьох напрямках, попри те, що оточена ворогами і перебуває в постійних конфліктах. Це є корисний досвід для України, яка зараз також у військовому конфлікті. Буде корисним для нас і досвід повернення до своєї мови, культури, повернення діаспорних євреїв у Святу Землю», — каже отець Петро Іськів.
Він додає, що участь у становленні Ізраїльської держави брали і євреї — вихідці зі східноєвропейських земель, зокрема з України.
Читайте також: Як в Ізраїлі: без мови — немає кар'єри, — Портников
Окрім того, каже священик, подивитись на становлення Ізраїлю можна і з точки зору пророцтв Старого завіту, як це люблять робити набожні євреї.
«Ідеться про те, що пустеля стане садом, що Ізраїль знову здобуде свою армію, якої не мав протягом тисячоліть, — і це відбувається», — розповідає керівник групи.
Що таке кібуци і чому з них починався Ізраїль
У програмі паломництва передбачена ночівля в кібуці. Кібуц — це групове поселення на 500-1000 мешканців, що має свої особливості.
«Ми деколи порівнюємо їх із радянськими колгоспами, але лише в сенсі об’єднання навколо ідеї. Я скажу, що порівнюю кібуц з явищем майданів в Україні, оскільки кібуци це, в основному, спонтанні прояви самоорганізації великої кількості людей перед особливими викликами. Це добровільна організація людей з ціллю утворення справедливого суспільства», — каже отець.
Головні відмінності кібуців від колгоспів у тому, що люди обрали таку форму співжиття добровільно, а доходи від спільної праці використовуються на розвиток громади.
«Раніше кібуци були способом закріплення переселенців на землі. Історія кожного кібуцу — це окрема історія. Спочатку вони переважно займались сільським господарством, але багато згодом відходили від цього і шукали себе в іншому», — пояснює отець Петро Іськів.
Кібуц. Фото: rafail.com.ua
Зараз є кібуци, які спеціалізуються на туризмі, археології, тваринництві тощо, а окремі з них експериментують із різними видами соціального співжиття за філософськими течіями.
«Ночівлі в кібуці — це недооцінений момент у паломництвах. Частина з них намагається вибудувати систему наддружних стосунків — і багатьом це вдається», — каже керівник групи.
Опанувати природу
Також кібуци долучились до вивчення та опанування пустелі: одні з них видобувають воду з-під пісків, інші — забезпечують молоком з пустелі півкраїни, треті — вивчають рослини. Такі експерименти, каже отець Петро Іськів, свідчать про особливий єврейський науковий дух та досвід, привезений євреями з Європи.
«В Ізраїлі є чотири великі комплекси, що беруть воду із Середземного моря, очищують її від солі і подають у домівки вже питною. Процес, відколи вода ввійшла і вийшла з системи, займає 45 хвилин. Це мільйони кубічних метрів на добу. Варто згадати про системи крапельного поливу: якщо давати рослині воду у відповідний час і лише стільки, скільки потрібно для плодоносіння, то можна використовувати досить небагато води, щоб перетворити пустелю в сад», — розповідає він про технології Ізраїлю.
Цікаво, що ізраїльські науковці ніколи не приховують їх і готові ділитись своїми здобутками із сусідніми країнами. У їхній релігії ідеться про те, що Ізраїль стане вчителем всіх народів.
Досвід пустелі, щоб краще зрозуміти Біблію
У програмі паломництва також запланована ночівля в пустелі в бедуїнському поселенні. Бедуїни — це пустельні кочівники, які займаються скотарством і не мають такого житла, до якого ми звикли. У них є свої стандарти гостинності, і відчути їх — особливий досвід.
«Цікаво і те, що сам ізраїльський народ був кочовим, як вийшов з Єгипту. Для ізраїльтян бедуїни — це постійна пригадка, що вони теж були кочівниками», — каже отець Петро Іськів.
Фото: rafail.com.ua
Він додає, що в біблійних розповідях пустеля завжди відігравала велику роль: Бог вів через пустелю ізраїльський народ, Ісус постив у пустелі, Іван Хреститель жив у пустелі.
«Це досвід місця, в якому людина завжди відчуває потребу в якійсь вищій силі, бо бачить, що сама не може організувати собі життя», — каже священик.
Місце зустрічі трьох релігій
Нестандартна програма паломництва у Святу Землю також подарує мандрівникам досвід пізнання різних релігій, каже отець. Єрусалим є святим місцем і для християн, і для юдеїв, і для мусульман, які вірять, що пророк Магомед був взятий на Небо саме звідси.
«В Ізраїлі є й інші релігійні явища. Наприклад, у Хайфі є Бахайські сади — місце, де похований засновник бахайської релігії. І сади, і гробниця — це візитівка міста. В Ізраїлі також є друзи — мікс грецької філософії, ісламу, християнства і єврейства. Це все можна побачити на власні очі і переосмислити їх на місці», — каже отець Петро Іськів.
Ізраїль, що вражає
За словами отця, найбільше паломників у Святій Землі вражає можливість побачити біблійні місця, про які ми чуємо в церкві, і відчути тяглість тисячоліть.
«Люди, мабуть, не очікують, що ці місця, де, наприклад, Ісус читав Нагірну проповідь, справді ще є. Також тут є пам’ятки раннього християнства, візантійського періоду і часів хрестоносців, а також мусульманські. Можна відчути оцю тяглість від Ісуса до наших часів», — каже отець Петро Іськів.
В Ізраїлі, розповідає він, можна переосмислити явище хрестоносців, що багатьом більше відомі як загарбники — в основному через радянську інтерпретацію.
«Ми говоритимемо про те, як хрестоносці господарювали, як захопили землю, як вели перемовини з мусульманами, як будували святині, а також віднаходили біблійні святині, зруйновані мусульманами, і відновлювали їх. Це може змінити уявлення про них, вони відкриються паломникам в іншому світлі», — додає священик.
Акко. Фото: rafail.com.ua
Окремо варто наголосити на природі Ізраїлю та різноманітті його кліматичних зон: на території розміром, як Львівська область, є гірські масиви, що не відрізнити від Карпат, і є абсолютна пустеля. Усі ці зміни ландшафту можна побачити протягом тригодинної поїздки.
Говорить отець Петро Іськів і про духовні переживання паломників.
«Є кілька місць, в яких люди бачать і православних, і католиків, і вірних Вірменської Церкви. Тут зароджується переконання, що це місце справді має у собі якусь особливу святість», — пояснює він.
Що ви побачите в мандрівці
Подорож триватиме 8 днів. У програмі буде ночівля в кібуці біля Галилейського озера, відвідування центру містичного вчення Каббали — міста Цфат, міста Акко, що його відвоював Ричард Левине Серце, містечка Джіш, де похований пророк Йоіл, Капернаум, Назарет, Армагедон — місця, де очікується остання битва історії, що приведе людство до чогось нового.
Фото: Credo.pro
Також паломники побувають в Ейлаті — єдиному ізраїльському порту на Червоному морі, заснованому царем Соломоном для торгівлі з індійським регіоном, побачать гору Тавор і річку Йордан на півночі країни. А на півдні – пустельні кратери, Червоний каньйон, місто Вершеву — столицю пустельного регіону Ізраїлю, де жив Ісаак і звідки пішов Яків.
Мандрівники відвідають і кілька Національних парків, де побачать, серед іншого, відбудовану за описами в Біблії Скинію Завіту — переносний храм євреїв, що вони несли із собою аж до Обіцяної землі і що був попередником храму Соломона. У Йотваті можна буде відвідати зоопарк, де біблійні тварини живуть у природних умовах. За бажанням туристів можна заїхати в місце, де похований Давид Бен-Гуріон, перший прем’єр-міністр Ізраїлю і засновник держави.
Читайте також: Той, хто вказує шлях. Як працює і подорожує перший у Львові паломницький центр
Також на маршруті — фортеця Масада: унікальна архітектурна споруда на вершині гори, яку римляни не могли захопити ще два роки після того, як завоювали всю Іудею.
«Масада є символом опору юдейського народу зовнішньому загарбнику. З неї відкривається унікальна панорама на Мертве море», — розповідає Петро Іськів.
Фортеця Масада. Фото: rafail.com.ua
Окремої уваги заслуговує і відвідування Кумрану: тут понад дві тисячі років у печерах були заховані сувої із біблійними текстами Старого Завіту.
«Дивним способом їх знайшли в той період, коли зародилась держава, це ніби був Божий знак, що Він відродив державу і знову дав ці тексти. Люди побачили, що це ті ж тексти, які в них вже були. Дуже гарно зберігся сувій пророка Ісаї, зокрема. Деякі з тих сувоїв написали ще задовго до Ісуса Христа. У Кумрані є і місця, пов’язані з Іваном Хрестителем», — каже отець Петро Іськів.
Усі ночівлі на маршруті відбуватимуться в готелях, за винятком ночівлі в бедуїнів. Передбачені хороші сніданки та вечері. Загалом поїздка підходить для більшості людей.
«Ізраїль не перестає мене дивувати, я не перестаю відкривати його для себе. Мене це манить і заохочує, бо це надзвичайно різноманітна і глибока країна з історією, наповнена змістами і релігіями. Для мене велике щастя їхати туди і везти інших», — додає отець Петро Іськів.
Він зазначає, що до паломництва можуть долучитись як люди, яких у святі місця веде віра, так і ті, кого вони цікавлять з точки зору історії, різних релігій, археології і прикладу державотворення, аналогів якому немає.
Духівником та ще одним екскурсоводом у паломництві буде отець Ігор Цмоканич. Він розповідає, що ця мандрівка дозволить побачити Ізраїль з іншого, не зовсім туристичного боку.
Читайте також: Духівники Твого міста. Отець Валерій про те, чому допомагають не ікони
«Кібуц — це ключ до розуміння сучасного Ізраїлю. А ночівля у бедуїнському шатрі — це немовби занурення в минуле», — говорить він про особливості нестандартної програми і додає, що це паломництво буде свого роду прощею.
«Сенс прощі полягає в тому, щоб вийти із зони комфорту. По своїй суті проща — це завжди трохи повернення в пустелю. Щось таке буде і в нас. Це паломництво — для всіх, кому цікаво, хто шукає, і для тих, хто хоче пережити свою мандрівку з Богом, як колись Авраам, відчути це зсередини, а не просто поставити галочку про відвідування», — каже він.
Отець Ігор Цмоканич спілкуватиметься з паломниками на духовні теми і служитиме Літургії.
«Літургія — це ніби запрошення до бенкету, коли Бог хоче поділитись з нами чимось. Ми стараємось служити її на місцях максимально близько до тих подій, які хочемо пережити. Наприклад, біля Йордану, в Єрусалимі, у Вифлеємі. Ми читатимемо євангельський уривок, що стосується певної події, а під час переїзду автобусом будуть коментарі і пояснення звичаїв, традицій, історії Ізраїлю», — розповідає священик.
Він радить паломникам у подорожі фотографувати більше не камерою, а серцем — записати враження всередині себе. «Рафаїл» підготував поради для паломників, які збираються в Ізраїль.
Паломництво в Святу Землю триватиме з 18 до 25 травня. З детальною програмою можна ознайомитись на сайті.
Центр «Рафаїл» працює у Львові за адресою: вул. Винниченка, 22 у будні дні з 10:00 до 18:00.
Олександра Бодняк
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи