Фото: Анни Чистякової

Фото: Анни Чистякової

Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни

28811 0
Щоби прогодувати 200 тисяч людей – приблизно стільки переселенців прийняв Львів, щодня потрібен мільйон доларів. Про це у розмові з Тvoemisto.tv розповів міський голова Львова Андрій Садовий. Він також пояснив, що робитиме місто, аби приймати тих, кому пощастило втекти з обстріляних російськими військами міст і сіл, та як повертатиме до роботи підприємців і дбатиме про безпеку.

Про біженців і допомогу

Розкажіть про роботу міста з переселенцями. Які нові можливості для розселення розглядаєте? Цього тижня ви заявили, що Львів вичерпав свій ресурс, і попросили підтримки в Європи. Чи відгукнувся хтось?

На початку цього тижня ми перетнули рубіж 200 тисяч тимчасово переселених осіб із різних куточків нашої країни: Волновахи, Охтирки, Харкова, Запоріжжя, а також із Києва. Багато людей приїжджають щодня, велика кількість прямує далі – до Польщі. Це такий «великий вулик». 

Ми розуміємо, що поїзди прибуватимуть ще, що чимало людей захочуть залишитися у Львові. Тому повинні переходити до наступного етапу, але тоді нам знадобиться допомога міжнародних організацій, щоби створювати відповідні мобільні центри для прийому осіб. Вони мають бути обладнані всім необхідним. 

Також ми хотіли б отримати модульні будинки, які можна дуже швидко зібрати. Розуміємо, що якийсь час людям треба буде в них жити. І тут важко спрогнозувати, чи це буде місяць, чи пів року, чи рік. Треба бути готовими до надзвичайних ситуацій, тому що ви бачите: ворог і далі бомбардує, треба рятувати жінок, рятувати дітей. Хлопці, які на передовій, повинні мати певність, що їхні діти, їхні жінки в безпеці. 

Сьогодні Львів є найбільшим у світі центром для тимчасово переміщених осіб. Ми запрошуємо представників міжнародних організацій приїхати сюди, бути тут, не боятися. Так само як приїжджають депутати з Європейського парламенту, мери багатьох іноземних міст. Ми скерували багато листів, звернень, і зараз починаємо отримувати на них відповіді. Думаю, незабаром почнемо певні будівельні роботи щодо відповідних центрів.

Читайте також: У спортивній школі у Стрийському парку облаштують житло для переселенців. як допомогти

Ви маєте на увазі модульне житло? Де воно має бути, де мають бути ці центри, про які ви говорите?

Управління архітектури шукає відповідні майданчики. А щодо центрів, то один потрібно збудувати біля залізничного вокзалу. За добу там проходять майже 60 тисяч людей. Чимало з них перебувають там цілий день, чекаючи на потяг до Перемишля. Цим людям потрібен прихисток. У першу чергу на вокзалі ми розміщуємо в теплі жінок із маленькими дітьми, але усіх там розмістити неможливо, тому відкриваємо храми, які поруч, даємо можливість добратися до шкіл. Фактично всі школи Львова зараз перетворені на центри прийому переселенців. 500 установ культури і освіти задіяні в цьому. 

Читайте також: Із понеділка школи на Львівщині повертаються до навчання

Тобто на перспективу мовиться про зведення модульних будівель. Але чи є можливість у ці дні розгорнути додаткові місця? Чи всі доми культури, школи, дитсадки вже облаштовані для потреб переселенців?

Так, задіюємо сьогодні все. Але треба розуміти, що потік людей збільшуватиметься. От сьогодні я показував мерові Катовіце Театр Леся Курбаса. Його перетворили на такий центр, домівку для жінок і дітей. Таке ж є і в наших школах, у ветеринарній академії. Там узагалі великий простір, сотні людей. 

Розумієте, згідно з прогнозами, ми могли прийняти щонайбільше 200 тисяч людей. Але вже перетнули цю межу. Люди приймають переселенців у своїх домівках, зайняті всі готелі, гостели, гуртожитки, школи, театри. Що робити? Будемо жити тісніше…

Мер польського Катовіце Марцін Крупа відвідав центри, де Львів приймає вимушено переміщених осіб із міст, які перебувають під обстрілами ворога.

Читайте також: З наступного тижня у Львові частково відновлять роботу садки

Багато людей не хочуть виїжджати за кордон, бо вірять в Україну, воліють перечекати війну і повернутися додому, щоб відбудовувати рідні міста і села. 

Разом із тим нам треба вже з понеділка відновлювати навчання хоча б онлайн і підключати до нього переселених дітей.

І все ж таки, чи отримали ви відповіді міст-партнерів, до яких зверталися по допомогу?

Так, цей процес починає рухатися. Наприклад, приїхав мер Катовіце, привіз обладнання, допомогу для неповносправних. Приїжджав депутат із Бельгії, привіз медикаменти, мер Ніцци також привіз допомогу. Але вони приїхали власним транспортом, тому це невеликий обсяг. 

Матиму зустріч у Zoom із мерами польських міст. Треба, щоби всі включалися у цей процес. Польща – країна-сусідка, яка найкраще розуміє наші проблеми, тому що може бути наступною. Бачу її готовність нам допомагати і певними речами, і необхідними продуктами.

Наразі продукти є, але треба мати запас, додаткові ресурси. Сьогодні ми можемо налагодити їх постачання тільки з-за кордону, тому що з Києва нічого не будемо отримувати – навпаки, їм туди треба везти, що ми, до речі, й робимо. Багато гуманітарної допомоги, яку отримуємо, відразу передаємо тим містам, де вона потрібна найбільше. 

Чи знаєте ви, що саме з необхідного невдовзі може стати у Львові дефіцитом? Може, маєте інформацію від виробників, від великих торговельних мереж?

На сьогодні є велика проблема з упакованням. Заводи, які виробляють упаковання, не в межах Львівської області. Що стосується круп, ще певні запаси є, але не так багато, як би хотілося. Нам треба дбати про тих, що приїхали, нагодувати 200 тисяч людей. А це мільйон доларів на день, розумієте? Тому без серйозної допомоги міжнародних інституцій, які на це мають кошти, буде дуже й дуже складно. Ну, добре, люди виноситимуть із хат останнє. І що далі?.. Тому я апелюю до цілого світу. 

Чи зроблені попередні підрахунки, скільки людей може залишитися у Львові на певний час і скільки виїде за кордон?

Думаю, майже половина. Але є люди, які приїздять з-за кордону. Мовиться про чоловіків, котрі йдуть у військкомати і готові воювати. Оце насправді дуже цінне, це обнадіює. 

Про відновлення роботи підприємців

Нині і голова Львівської обласної військової адміністрації, і державні чиновники закликають підприємців до роботи, аби запускати економіку. Як це робити в теперішніх умовах? Зрештою, як готується місто до цього?

Ми з’ясовуємо спеціальності приїжджих, уже є запити від наших львівських підприємців стосовно робітничих спеціальностей. Пропонуємо людям ставати до праці, переходити на «військові рейки» – це наш обов’язок. Зберемо з підприємств інформацію про потребу в робочій силі: скільки кому кого потрібно, і наш Центр сприяння та розвитку бізнесу буде таким собі місточком між львівськими підприємствами і переселенцями. 

Також до Львова переїжджають деякі виробництва з інших регіонів. Розміщуємо їх на виробничих площах наявних підприємств, що мають додаткові ресурси.

Ми не зупиняли жодне виробництво у Львові. Усі виробництва працюють. І сьогодні це треба робити з іще більшою енергією, тому що розірвані зв’язки. Тепер все, що можна виробляти у Львові, треба виробляти. Багато підприємств переорієнтовуються.

Як їздитиме громадський транспорт у місті, адже частина автобусів задіяні в допомозі біженцям?

У нас на лінії зараз працює 50% автобусів з довоєнного часу. Багато автобусів віддали для потреб фронту. Є такі, що курсують як шатли між вокзалом і митними переходами. Ми не використовуємо їх на наших маршрутах. Але місто працює.

Читайте також: У США заявили, що Росія готується до застосування хімічної зброї

Що можете сказати про безпеку? Зрозуміло, що ми у війні, але щоби продовжувати роботу, треба мати бодай якесь відчуття спокою за своє життя…

Так, ми країна, що воює, але ми перебуваємо в цивільних умовах. Коли наші хлопці на передовій б’ють ворога, яку безпеку вони мають? Ми повинні забезпечувати їхні сім’ї, які сьогодні до нас приїхали, щоби вони почувалися гідно. Тому так, коли є тривога, йдемо в укриття, коли немає – працюємо. 

Донині Львів не бомбардували. Хочеться вірити, що ми з честю переживемо ці випробування. Не треба боятися, бо страх паралізує, треба просто виконувати свою роботу. Ніхто не знає свого майбутнього, але якщо ти гідно виконуєш свої обов’язки, тоді й Бог тобі помагає. 


Про тероборону 

Розкажіть, будь ласка, про 125-ту бригаду тероборони, яка має захищати Львів. Її ще формують? Яка роль міста в цьому і ваша роль як міського голови? Як відбувається комунікація з її керівником? Зрештою, чи його вже призначили?

Спочатку ми всі сили кинули на допомогу 103-ій бригаді тероборони. Нею керує полковник Курко. Вона сформована і вже почала виконувати свої обов’язки. Ми завершили формування 125-ої бригади, уже призначений новий керівник – генерал Артур Горбенко. Сильний керівник, десантник, свого часу був керівником Західного командування прикордонників, перебував у зоні бойових дій у 2014 році. 

Забезпечуємо бригаду всім необхідним, найперше приміщенням, всіма засобами для організації роботи. Єдине, чого не дає місто, це зброї. І 103-тя, і 125-та бригади територіальної оборони є підрозділами Міністерства оборони.

Окрім цього, ми організували ще 48 сотень. Це наші добровольчі об’єднання. Вони розподілені по всіх районах міста і є резервом 125-ої бригади. 

Цими добровольчими об’єднаннями керує генерал Андрусік, який є моїм радником з питань безпеки. Щодня хлопці виходять на чергування містом, а також забезпечують охорону важливих інфраструктурних об’єктів.

Читайте також: Кількість блокпостів на Львівщині планують зменшити у понад 5 разів

Що скажете про забезпечення хлопців необхідною амуніцією? Відомо, що бракує касок, бронежилетів. Навіть на передовій цього недостатньо.

Як кажуть, зі світу по нитці збираємо вже два тижні. Всі бронежилети, каски, які отримуємо, відправляємо туди, де в них сьогодні є найбільша потреба. Якщо говорити про Львів, то перед тим, як виходити на бойове чергування, настане наша черга отримувати бронежилети. Як мені відомо, є відповідні контракти Міністерства оборони щодо закупівлі великої їх кількості.

Щодо функцій міського голови, то перш за все моя відповідальність – функціонування міста. Чим могли, тим допомогли 103-ій бригаді, максимально допомагаємо і 125-ій. Так, ми не маємо на балансі бронежилетів і зброї, але робимо все, щоби вони це отримали. Є координація і співпраця.

Читайте також: Ворог завдав ударів по Івано-Франківську, Луцьку та Дніпру

Чи отримували ви повідомлення з погрозами у воєнний час?

Знаєте, за життя таких випадків було багато. Що стосується останніх днів… Я ж не читаю всі есемески. Всяку глупоту там можуть писати, але я на це не звертаю уваги. У мене є робота, яку треба виконувати.

Волонтери вказують на проблеми з логістикою. Через затори на блокпостах допомога не може вчасно прибути на передову. Чи маєте ви на це вплив, чи взагалі знаєте про цю проблему? 

Моя відповідальність – місто Львів. Були проблеми буквально два дні тому, тепер ситуація з логістикою покращилася. Це має бути «ріка», а є «потічки».

Читайте також: Як допомогти українській армії?

Питаннями добровольчих об’єднань і блокпостів сьогодні займається генерал Андрусік. Щодень маємо з ним зустрічі. Вирішили кілька блокпостів забрати, щоби спростити життя. А скільки всього є блокпостів, говорити не буду.

Вікторія Савіцька, Надія Жила

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Війна і наступ Росії

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!