
Фото: Конкурент
Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
Учора в Україні продовжили карантин через поширення коронавірусу до 24 квітня. Водночас Великдень цьогоріч припадає на 19 квітня. Про те, чи слід готувати святковий кошик, як сповідатися та причащатися напередодні свят і не наражати на небезпеку священників, Tvoemisto.tv розпитало у єпископа Львівської архиєпархії УГКЦ, владики Володимира Груци.
Як правильно дотримуватися посту в період карантину?
Звичайно, коли люди перебувають на карантині, то вони дещо обмежені в своїх можливостях. Навіть у тому ж споживанні їжі: їдять те, що мають. Не має навіть поставати питання йти на вулицю і шукати інгредієнти для пісних страв, водночас наражаючи себе на небезпеку.
Так, у церкві є загальні приписи, про які ми повідомляємо людей, однак цей період дає певні поблажливі моменти. Важливіше все ж під час посту покласти акцент на молитву, простягнути руку ближньому та старшій людині. Суть посту – не в обмеженні в їжі, адже найперше це час, щоби почути голос Бога, який промовляє тихо.
Читайте також: Карантин в Україні продовжили ще на місяць
Як бути з Великоднем: чи потрібно готувати святковий кошик та йти з ним до церкви?
Великодня ніхто не скасовує, бо Христос Воскрес раз і назавжди, ніхто та ніщо не може цього змінити. Це істотний момент. Інше – те, що ми маємо дуже гарні традиції освячувати великодні кошики. Тут є кілька можливостей. Приготувати кошик і принести до храму для освячення. Але страви не заносити всередину, а бути на подвір’ї біля храму. Тоді, перебуваючи на певній дистанції один від одного, священник зможе всіх поблагословити.
Хто залишається вдома, то теж може зробити святковий кошик та ділитися пасхальною радістю. Ми ж маємо зараз дуже багато засобів комунікації. Зокрема, онлайн-трансляції з різних храмів, де будуть благословення великодніх страв.
Найперше, і це варто пам’ятати, благословляє і освячує страви молитва. А хто має вдома свячену воду, може покропити самостійно. Та якщо не маєте, то будьте певні, що страви будуть благословенні через молитву, яка долає будь-які віддалі.
Яким чином можуть організувати доступ до плащаниці?
Храми будуть відкриті і плащаниця також буде викладена, але і тут нагадаю про стандарти та обмежувальні заходи, що діють у період карантину. Зокрема, йдеться про те, щоби зберігати дистанцію, насамперед, та уникати скупчення людей. Плащаницю також не радять цілувати, просто підійти і зробити поклін, віддати таким чином вшанування. Бог нас найкраще розуміє.
Читайте також: Світ помолився разом із Папою Франциском за закінчення страшної пандемії. Відео
Великодню сповідь переносять на час, коли закінчиться карантин?
Зараз більшість храмів є відкритими, є черговий священник, хоча богослужіння проводять без людей. Протягом дня можна прийти і приступити до Святої сповіді, дбаючи про свою і священника безпеку. Коли йдеться про питання Великодньої сповіді, на що ми кладемо обов’язок, то так, її треба зробити тоді, коли закінчиться карантин.
Ми не маємо робити з Бога бухгалтера, ставити певні часові межі, тим більше, що в храмах сповіді є протягом усього року. Незалежно від карантину, завжди є можливість сповіді.
А чи може сповідь відбуватися в режимі онлайн? Чи це правильно?
Єдине, чому сповідь не може відбуватися онлайн, тому що вона зобов’язує до таємниці. А тут є небезпека порушення цієї таємниці. Тому сповідь онлайн чи по телефону неможлива.
Ще один момент, коли, уявімо собі, людина перебуває в такій ситуації, що не має фізичного доступу до священника. У такому разі є пасторальний підхід, який називається досконалий жаль: людина пояснює Богові свою ситуацію і щиро шкодує за свої гріхи.
Читайте також: В складні часи люди мають допомагати одне одному
Як тоді бути зі Святим Причастям?
Ми заохочуємо людей до богослужінь онлайн, а як з причастям? Із прийняттям Причастя така ж ситуація. Є духовне Святе Причастя. Коли приходить цей момент в богослужінні, людина промовляє про себе до Бога, що вона не може бути фізично в храмі, але просить духовний спосіб прийти до її серця.
Як радите святкувати Великдень – наодинці чи з родинами? І чи варто ходити в гості в цей час?
Зараз дуже багато говорять про програму «Великдень вдома». Якщо сім’я велика, і всі живуть під одним дахом, то вони й так будуть проводити Великдень разом, і це правильно. Такі великі свята – вони сімейні. Я розумію наші традиції у відвідинах один одного, але треба відвідати рідних, що на цвинтарі, побути на свіжому повітрі. Знову ж це не треба перетворювати у скупчення людей, але по одному помолитися можна.
Треба гарантувати безпеку собі й іншим людям. Нині маємо засоби зв’язку, можемо телефонувати рідним і виходити на відеозв’язок. Ізоляція чи карантин – це не означає самотність.
Як бути священникам у період карантину, як себе убезпечувати?
У таких надзвичайних умовах слід памятати про обмежувальні заходи, що діють в місті та в усій країні, і не наражати себе зайвий раз на небезпеку. І, коли людина перебуває на самоізоляції через хворобу, то тут діє якраз цей спосіб досконалого жалю для сповіді. А люди, що мають інші хвороби, можуть покликати священника, і він їх відвідає.
Покликання священника у будь-який час – це молитва. Не менеджмент, не адміністрування чи сервіс. Кожен наш священник звершує своє покликання молячись, про які б часи не йшлося.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»
- Супергероєм може стати кожен. Як залучити українців до волонтерства
- Сон, обійми і кава. Що насправді впливає на імунітет
- Зустрітись з собою. Отець Богдан Прах про те, чому варто постити
- Від першого зуба. Що треба знати батькам і дітям про догляд за зубами
- Все буде step by step. Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Вардкес Арзуманян: До мого ресторану погрожували заїхати на танку
- Бракує сучасного. Віктор Кудін про архів, спорткомплекс та львівську архітектуру
- Бог, правда, праця. Дмитро Кацал про різдвяні концерти, дискусії з батьком та майбутнє «Дударика»
- Мажори та мінори «Піккардійської терції». Розповідає Славко Нудик
- Смачна етнографія. Як Пані Стефа стала найвідомішою галицькою господинею в інтернеті
- Парк сімейного відпочинку. Яким буде Шевченківський гай через 10 років
- Визначитися з пріоритетами. Отець Юстин Бойко про майбутнє Шевченківського гаю
- Чисті зуби. Стоматолог Ярослав Заблоцький про свої ціни й цінності
- Весь цей петеесер. Як (ре)абілітується боєць Юрко Досяк
- Юліан Чаплінський про руйнування й будівництво Львова. Частина перша
- Гори – як наркотик. Львівський альпініст піднявся на восьмитисячник у Гімалаях
- Хабарівський край. Ірина Бекешкіна про корупційні традиції Західної України
- Нова директорка «Території терору»: «В музеї можна говорити голосно»
- Олена Логопедівна. Львів’янка, яка вчить вимовляти звуки правильно
- «Мусимо змиритися з тим, що історія менш точна за математику»
- «Маю ідей іще на три життя». Зоя Скоропаденко про Україну, Японію, самопромоцію і каву
- Забрати у водія готівку. Дем’ян Данилюк про африканський транспорт Львова
- Заступник міністра: Швидка допомога – робота для суперменів, а не медичне таксі
- Психологія вина. Львівський сомельє про колір, смак, форму і культуру
- Опера не може й не має бути самоокупною, – солістка Віденського оперного театру Зоряна Кушплер
- Алхімія пива. Львівський пивовар про чистоту, контекст і правильні дріжджі
- Як одужує львівський «Охматдит»: проблеми, перемоги, перспективи
- Як реставрують пам'ять. Фоторепортаж із архіву «Тюрми на Лонцького»
- Львів’янин, який дбає про те, щоб Facebook не ламався
- «У Києві люблять львівських пацієнтів: щойно переступили поріг, а вже шукають, кому заплатити»
- 10 думок Тараса Прохаська про літературу, графоманію і кайф читацтва
- Рідні. Режисер показав, як війна пересварила родичів зі Львова та Донецька
- Як львів'янин створює речі зі сміття
- Львівський гурт «Курбаси»: деякі колядки існують вже тисячі років. Відео
- Коли свої поруч
- Пройти війну, щоб дізнатись ціну сімейного щастя: Юрко Вовкогон про службу добровольцем
- Львівський актор, який був в АТО: як через це пройшла вся сім’я
- Найміть собі лікаря. Українців очікує кардинальна реформа медицини
- Керівниця балету «Життя»: Хочемо показати, що Україна – не лише шаровари і сало
- Після АТО – сімейні тренінги: як подружжя львів’ян вчить бути щасливими у шлюбі
- Морський ангел і морська корова у Львові: фотоекскурсія до зоомузею
- Ольга Сахнюк: Кожен тату-майстер в душі садист, але клієнти теж недалеко пішли
- Найвпливовіша жінка в ІТ: ви знаєте про мої успіхи, а давайте я перерахую невдачі
- Дати настільки добру освіту, щоб попередити війну. Чого має навчати школа?
- Відомий вітражист Олександр Личко: Все справжнє приходить нізвідки
- Хто ще прийде на Львівщину? Роман Матис про інвестиції та комунікацію з Європою
- Хто такі львів'яни? Шлях до ідентичності
- Не боятись помилок. Як у Львові дітей вчать створювати комп'ютерні ігри
- Френсіс Фукуяма: Стати сучасною демократією – неминучий шлях для України
- Нарколог: львівські підлітки починають не з алкоголю, а зі психостимуляторів
- Юрій Федечко: Львову потрібен дитячий хоспіс
- Інший Франко: кулінарні смаки та традиції родини письменника
- Митрополичі сади у Львові: чи здійсниться мрія Андрея Шептицького?