Морський ангел і морська корова у Львові: фотоекскурсія до зоомузею
Біолог і географ Бенедикт Дибовський у 1885 році розширив зоологічну колекцію Львівського університету та перетворив її на музей. Уже понад сто років він розташований на вулиці Грушевського, 4 в приміщенні біологічного факультету. Найчастіші його гості – школярі, проте у понеділок, вівторок, четвер і п’ятницю з 10 до 16 години двері відчинені для всіх охочих. Можна записатись на безкоштовну екскурсію, зателефонувавши (032)239-45-48.
Завідувач музею Ігор Шидловський та його колеги Ірина Тимків та Андрій Затушевський провели екскурсію для Tvoemisto.tv.
Улюбленці Жуля Верна та тридцятисантиметровий метелик
Ірина Тимків – ентомолог, тому найбільше з усіх експонатів любить комах.
Тут можна побачити найбільших у світі жуків – вусача-титана, голіафа й геркулеса – та найбільшого в Україні: жука-оленя.
Увагу привертає найбільший у світі за площею крил метелик – сатурнія атлас. А за розмахом крил найбільшою є біла відьма, або совка агріппіна, також представлена в колекції. Цей метелик цікавий ще й тим, що за понад двісті років, відколи його відкрили, науковці ще не знаходили ані лялечки, ані гусені цього виду.
Найбільший метелик - сатурнія алас
Експозиція метеликів у зоомузеї
У колекції львівського музею є експонати з усіх океанів і континентів, навіть Антарктиди. «Родзинкою експозиції є дві унікальні губки келихи Нептуна, яким понад двісті років. Колись вони вважались вимерлими. Їх любили колекціонери й використовували як елементи декору. Проте 2011 року губок випадково знайшли біля Сінгапуру, тому їх прибрали з чорних списків. Зараз це надзвичайно рідкісний вид», – розповідає Ірина Тимків.
Губка келих Нептуна
Науковиця показує наутилуси, на честь яких Жуль Верн назвав свого вигаданого підводного човна, та молюсків, що продукують найкоштовніші у світі перлини. Якщо вони мають рожеву або оранжеву мантійну порожнину, такою буде й перлина.
Молюски, що продукують кольорові перлини
«Окрасою колекції є рак-богомол – тварина з найсильнішим у світі ударом, – веде далі аспірантка. – Коли до нього наближається хижак, він завдає клешнями швидкого й потужного удару, разом із тим продукуючи високу температуру і вражаючи нападника теплом. Після такого удару хижак зазвичай помирає на місці».
Рак-богомол
Риби, якими можна грати у футбол, і скелет морської корови
Завідувач музею Ігор Шидловський веде нас до полиць і шаф із рибами та плазунами. «На жаль, ми досі не подужали описати всіх риб та плазунів із фондів. Зате маємо дві анаконди, щоправда, зовсім молоденькі», – каже науковець.
«Ми маємо акул, серед яких особливі – оселедцеві. Вони яйцеживородні: маля виходить із яйця ще в утробі й може їсти своїх братів і сестер, які знаходяться в яйцях, що розвиваються пізнше», – розповідає Ігор Шидловський.
Оселедцева яйцеживорідна акула
Є тут і пилорили, які мають особливий орган – ніс-пилу для добування їжі, і червонокнижні морські ангели – щось середнє між акулами і скатами.
Морський ангел
«А ось риби-голки й морські коники. Це так звані «сумчасті» риби – самець має кишеню, де виношує ікру, відкладену самицею», – додає наш гід.
Морський коник
Одразу впадають в око голкобрюхи, представники зрослощелепних або скелезубових риб. Вони мають своєрідний мішок, який наповнюють водою, відчуваючи небезпеку, і стають круглими, відлякуючи хижаків. Часто діти ловлять голкобрюха на вудочку – рибою, що надулася, можна грати в футбол. Ця риба також відома як фуґу – найекстремальніша страва японської кухні.
Голкоблюх
Риба-півмісяць – рекордсмен: вона може відкладати до трьох мільярдів ікринок за один раз.
Риба-півмісцяць
Є в колекції земноводних гігантська японська саламандра, а також сліпі безбарвні протеї – схожі на тритонів мешканці підземних водойм. Серед плазунів є найбільші ящірки – варани.
Варан
Візитівкою остеологічного залу, де зберігаються кістки, є скелет морської корови, яка була винищена людьми майже триста років тому. У всьому світі залишилося лише 27 таких повних скелетів.
Скелет морської корови
Зал цікавий тим, що дозволяє побачити внутрішню будову різних за розміром ссавців: гіпопотама, кашалота, козулі тощо.
Міні-колекція міні-птахів та африканська спадщина Єжи Водзіцького
Андрій Затушевський – орнітолог: говорить тихо, ніби боїться злякати птаха. З гордістю каже, що в колекції музею є тисяча видів птахів – десята частина відомих у світі. А види з фауни України – практично всі.
Унікальна міні-колекція колібрі потрапила до Львова з Відня. «Це копія цісарської колекції, – розповідає орнітолог. – Університет набирав ваги, професура почала писати до Європи, аби щось отримати, і 1883 року зі столиці прислали ці екземпляри».
Міні-колекція колібрі
Посеред залу – експозиція, що змальовує зоогеографію птахів.
Експозиція, що змальовує зоогеографію птахів
Колекція яєць і гнізд складається із кількох муляжів і великої кількості реальних експонатів. Тут є представники видів найбільшого із птахів – африканського страуса, – і найменших: колібрі й волового очка.
Експозиція пташиних яєць
З-поміж гнізд вирізняється будиночок синиці-ремеза, яка будує найвишуканіше серед українських птахів гніздо з рослинних волокон і пуху.
Гніздо ремеза
У залі ссавців можна побачити повномірні чучела оленя, дикого кабана, левиці та слоненяти.
З найбільших тварин увагу відразу привертає зубр, подарований колегами з Біловезької пущі майже двісті років тому.
Африканські тварини – це здебільшого подарунки Єжи Водзіцького, мандрівника, мисливця й натураліста, який на початку ХХ століття власним коштом організував експедиції до Центральної Африки та в гори Тянь-Шаню. Водзіцький сам готував чучела, а по смерті натураліста його дружина передала експонати музею.
Текст Наталії Середюк
Фото Матвія Пограничного
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»