ФОто: БФ "Рідні"
Ми даруємо не цукерки, а підтримку і любов. Як працює БФ «Рідні» у Львові
Благодійному фонду «Рідні», що підтримує дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, майже 10 років. Усі ці роки Фонд системно втілює в життя свою амбітну мету – щоб кожна дитина зростала в любові, безпеці та у сімейному середовищі.
Мар’яна Романяк
Соціалізація, інтеграція – у пріоритеті
Розкажіть, коли був створений Благодійний фонд «Рідні» і яка його основна мета та ціль?
Фонд створений у 2012 році. Рідні – це спільнота підтримки дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, що працює через системну та комплексну роботу з сім’ями та інституційними закладами в Україні.
Наш засновик Юрій Федорів поставив для нас велику і добру мету – працювати для того, щоб кожна дитина зростала у люблячій сім’ї з духовними цінностями.
Читайте також: Усиновлення крок за кроком. Як у Благодійному Фонді «Рідні» допомагають стати батьками
Наші головні цілі в роботі сьогодні – це популяризація теми усиновлення в Україні, забезпечення якісного розвитку сімейних форм виховання дітей, сприяння інтеграції вихованців інституційних закладів у соціум, робота з потенційними усиновлювачами, вихователями інституційних закладів, педагогами, батьками та громадою. І, звісно, – робота з сім'ями, що опинилися в складних життєвих обставинах.
Усі наші проєкти реалізовуємо через призму нашої головної цінності – безпека та розвиток дитини.
З чого почалася історія фонду?
Історія фонду розпочалася зі створення двох дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) спільно з Львівською міською радою. ДБСТ – ефективна альтернатива інтернатним закладам. Фактично, ДБСТ варто розуміти як окрему сім’ю, яка створюється подружньою парою або особою, яка не перебуває у шлюбі, для цілей виховання та спільного проживання 5-10 дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. У наших двох будинках зараз живуть 20 діток. Фонд їх постійно підтримує, опікується, дбає про додаткову освіту та якісне дозвілля.
2020 рік видався насиченим на події для нас та дітей: ми подорожували Україною, діти слухали корисні лекції, мали цікаві зустрічі, отримували нові знання у літніх таборах. До того ж, троє дівчат з нашого ДБСТ стали студентками омріяних вищих навчальних закладів – УКУ, Університету безпеки життєдіяльності, Інституту фізичної культури, Ветеринарної академії. І це чудові результати!
А цей новий рік діти розпочали з мандрівки в Карпати, де спільно з психологами змогли проаналізувати власні відчуття, покращити навики самопрезентації та комунікації, дізнатися більше про любов, стосунки, а також ефективно попрацювати над розумінням себе та свого оточення.
Як це – бути директоркою Фонду, і чому ви вирішили займатися благодійністю?
Для мене це був довгий шлях. Ще студенткою я 5 років волонтерила у благодійному фонді Центру опіки сиріт при УГКЦ. Тому тема дітей-сиріт для мене є близькою і вже багато років відгукується в серці. Згодом я почала творити медіапроєкт про усиновлення вже в співпраці з Рідними.
Тому із благодійний фондом ми вже працюємо півтора роки. Коли запропонували очолити його, було трішки страшно, адже усвідомлювала, яка це велика відповідальність – працювати з дітьми та заради дітей. Кожен наш крок та наш проєкт впливає на їхній вибір, світогляд і на життя.
Та водночас я відчувала, що це велика місія – працювати у фонді і добрий шанс щось змінити, вклавши в роботу всі свої сили, здобутий досвід та знання. Тим паче, у нас у фонді фантастично сильна команда, з якою можна втілити в реальність навіть неможливе.
Читайте також: Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
Можете назвати, скільком дітям допоміг благодійний фонд?
Минулого року близько 300 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсього піклування отримали необхідну підтримку. Допомогу отримали 17 сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. Майже 1 200 дітей по Україні знайшли нові сім’ї. 12 лікарень Львова та області отримали медичне забезпечення. А в межах боротьби з Соvid-19 Фонд передав 10 апаратів ШВЛ та 4 тис. одиниць захисту для медиків.
Кожній дитині потрібна любляча сім’я
Скільки дітей у Львові та області зараз перебувають в інтернатних закладах?
Цифри великі, але не всі діти є сиротами. За даними соціальних служб, зараз на Львівщині цілодобово в інтернатних закладах перебуває 1 531 дитина. Але треба пам’ятати, що дитині не місце в інтернаті. Дитина повинна жити у сім’ї!
Тому ми працюємо над тим, аби діти не потрапляли в інституційні заклади. А для цього, в першу чергу, потрібно працювати зі сім’ями, скеровувати їх у правильному напрямку, надавати психологічну підтримку. Саме з цих причин ми спільно з Львівською міською радою створили масштабний проєкт – Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні».
Так, Твоє місто уже писало про Центр. Він справді унікальний. Чи є щось подібне в інших містах, країнах і чому так важливо мати такий Центр?
В Україні щось схоже є хіба що у Дніпрі, а із сусідніх країн – у Польщі.
Важливість Центру у тому, що ми можемо забезпечити максимально комфотні умови, професійну міждисциплінарну команду для дитини, яку вилучають зі сім’ї. Здебільшого, у Львові діти потрапляють у притулок, та ми часто чуємо від них, як важко їм було в таких умовах. Тому з командою ставили собі ціль – мінімізувати психологічні травми у дитини, яку вилучають зі сім’ї, та створити їм найякісніші умови перебування та добру сімейну атмфосферу.
Фонд Рідні давно горів цією ідеєю. Тому ми радіємо, що нам вдалося втілити її.
Завдяки підтримці наших партнерів ми змогли надати Центру Рідні повністю укомплектоване приміщення, де забезпечені якісні умови проживання для кожної дитини. Звісно, стіни без фахової команди нічого не варті, тому займаємося навчанням персоналу Центру, надаємо їм юридичну та консультаційну підтримку, а також забезпечуємо додаткові освітні заняття для дітей, які проживають у Центрі Рідні.
Центр – це місце, що об’єднує людей з відкритим серцем і разом ми зможемо творити щасливе майбутнє кожної дитини.
Яка роль Благодійного фонду «Рідні» для сімей, які хочуть усиновити дітей?
Фонд надає безкоштовну психологічну та інформаційну підримку для тих, хто хоче усиновити дітей, а юридичні партнери Фонду надають юридичний супровід у випадку такої необхідності. У нас працює Гаряча лінія 0800 300484, тому у будь-який момент до нас можна зателефонувати і поставити всі питання, що вас турбують.
Читайта також: Благодійний фонд «Рідні» запустив новий проєкт про усиновлення в Україні
Ми стикнулися з тим, що в Україні люди дуже мало знають про усиновлення, бояться стереотипів, здебільшого, щодо генів. У світі ці страхи давно розвіяні. Більше того – серед відомих людей існує тренд на усиновлення дітей. Наприклад, у США кожна друга зірка усиновлює дитину і про це вільно розповідає. В Ізраїлі стоїть черга з батьків, які хочуть усиновити дітей. А у нас черга є лише на усиновлення здорових дітей до шести років. Всі інші категорії дітей залишені поза увагою потенційних усиновлювачів.
Якщо в Україні дитині, яка опинилася в інтернатному закладі, вже виповнилося більше 12-ти років і вона має ще брата чи сестру, шансів на усиновлення в неї вкрай мало. Аналогічна, якщо не гірша, ситуація стосовно дітей з вадами або зі захворюваннями. Це дуже засмучує. Тому ми ставимо собі за ціль розповідати більше про усиновлення, щоб дати дітям шанс на сім’ю.
Ви особисто знайомі з дітьми, яким допомагаєте?
Звісно. Куди ж без цього. Завжди кажу – якщо у людини немає мотивації до роботи, то варто іти в інтернатний заклад і поспілкуватися з дітьми. Мотивація точно повернеться.
Свого часу мене зачепила історія чотирьох діток. Вони проживають в різних інтернатних закладах через різницю у віці. Це настільки круті діти! Одному з хлопчиків зараз 7 років. Він готує піцу, ліпить вареники та всіляко допомагає вихователям. А очі в цієї дитини – просто неймовірні. Щоразу, коли приходжу в гості, запитує, коли прийду знову. Його сестричка – талановита добра дівчинка, яка мріє стати перукарем, а двоє молодших діток – надзичайно милі і чемні діти, які завжди чекають, що за ними прийдуть рідні і заберуть додому. Дуже засмучує, що такі чудові діти опиняються в інтернатних закладах. На жаль, їхні шанси на усиновлення не дуже високі, адже їх четверо. Зараз для двох старших шукаємо наставників, щодо маленьких також думаємо, як більше допомогти.
До якого віку діти з інтернатних закладів можуть розраховувати на допомогу Благодійного фонду «Рідні»? Чи є вікові обмеження?
Особливих обмежень немає, тим паче, якщо йдеться про дітей з наших ДБСТ. Ми завжди кажемо дітям, що поки вони не стануть самостійними, вони будуть «нашими» дітьми. Старатимемося їм допомагати і підтримувати завжди.
Як здійснюється пошук дитини для усиновлення?
Ми, як Фонд, не займаємося і не маємо права займатися посередницькою діяльністю в процесі усиновлення. Це робота соціальних служб. В Україні на сайті Міністерства соціальної політики створена загальнодержавна база анкет дітей, які очікують усиновлення. Щоправда, сайт не завжди вчасно оновлюється, а також на сайті є інформація тільки про дітей, які підпадають під загальнодержавне усиновлення. Тож ми зробили альтернативу – на сайті фонду «Рідні» також викладаємо фото та відео діток, які чекають на усиновлення і своїх батьків на Львівщині, а інформацію про таких дітей ми отримуємо від служби у справах дітей Львова та служби у справах дітей ЛОДА.
Познайомившись з дітьми на сайті, батьки можуть зателефонувати до нас на гарячу лінію і наші фахівці роз’яснять всю офіційну процедуру, що діє в Україні, та супроводять до відповідної соціальної служби.
Скільки може тривати у часі усиновлення?
У середньому процес триває 9 місяців. Навіть жартуємо, що це час, даний батькам, аби ті «виносили» свою бажану дитину та «народили» її у серці.
За цей час усиновлювачі мають змогу добре обдумати вчинок, налаштуватися, підготувати дім, своїх рідних, а також себе. Тому наші психологи завжди готові допомогти батькам-усиновителям на їхньому шляху до своєї дитини.
Звісно, процес усиновлення може тривати і довше, і швидше, особливо в умовах Covid-19, коли рідше проводиться навчання для усиновителів.
Львів’яни бояться усиновлювати дітей, як у нас з цим?
Швидше так, ніж ні.
А з чим пов’язані перестороги?
Останнім часом отримую багато відгуків від знайомих, що вони замислюються над усиновленням. Та коли починають, так би мовити, входити у процес, часто стикаються зі страхами. Перший з них – це гени. Люди переживають за те, які гени в цієї дитини, хто її батьки, якою вона виросте. Але ми переконані – виховання, любов і тепло батьків здатні все змінити. Кожній дитині потрібна любов і усвідомлення, що її не залишать. Друге – люди переживають за осуд з боку інших, тобто, що на те скажуть сусіди, знайомі, мовляв, осудять за те, що не можуть мати власних дітей.
Наша проблема у тому, що немає підтримки ідеї усиновлення у суспільстві.
Виходить, що проблема у людських страхах і тому, що ми не говоримо про усиновлення вголос?
Так, люди не діляться досвідом. Тож ті, хто хоче це зробити, має дуже багато стереотипів, страхів про усиновлення і в якийсь момент просто зупиняється. Ми ж собі поставили за мету – своїми діями та проєктами показати, що це норма. Хочемо якнайбільше розповідати про усиновлення та різні форми сімейного виховання.
Якщо рухатися, то лише вперед
Розкажіть про свої проєкти та плани?
Крім Центру «Рідні» та будинків сімейного типу, у нас є ще чимало планів. Наприкінці квітня запускаємо проєкт «Мрій та дій». Це освітній проєкт для старшокласників з числа сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Проєкт дасть змогу дітям зрозуміти свої сильні сторони, навики – те, що допоможе їм знайти роботу у майбутньому. Цей напрям розрахований на пів року, під час нього 30 дітей зі Львова та області матимуть змогу попрацювати з менторами, навчитися командної роботи, зрозуміти, якою може бути майбутня професія. У дітей передбачені екскурсії у виші, на підприємства, в ІТ-компанії, на ферми, похід в гори.
Насправді, дітям з інтернатів не потрібні цукерки, їм потрібні навики життя. Саме цим проєктом ми спробуємо інтегрувувати їх у суспільство, дати змогу соціалізуватися, розвинути свої таланти. Наприкінці проєкту передбачений модуль, де дітей вчитимуть писати резюме та проходити співбесіди. Також діти матимуть стажування зі своїми менторами..
Ще один проєкт, який стартує також у квітні, вже з напрямку здоров’я. Коли ми почали працювати з дітьми, зрозуміли, що вони не знають багато речей про своє здров’я і тіло, стосунки та власні кордони. Тому цей проєкт дасть їм змогу більше про все дізнатися, вивчити себе. Для нашої команди та наших партнерів стоїть завдання – відвідати 10 інтернатних закладів Львівщини і провести просвітницькі зустрічі з дітьми.
Є у нас і напрям мистецтва. Діти в інтернатах дуже талановиті, і ми хочемо розвивати їхні таланти. Минулого року ми запустили проєкт «Споріднені», де 10 українських художників разом з дітками створювали спільні твори мистецтва. Далі була виставка галереями Львова та благодійний аукціон. Виручені кошти, а це більше 350 тис. грн, спрямували на облаштування двох арт-майстерень для дітей, які проживають в інституційних закладах. Цього року продовжимо це робити. Талановиті діти знову разом з художниками створюватимуть твори мистецтва, а потім будуть виставки і, звісно, благодійний аукціон.
Ще один потужний напрямок, який у нас працює, – психологічний. Команда психологів на регулярній основі відвідує інтернатні заклади та працює з дітьми. Маємо на меті попрацювати ще й із викладачами, аби ті мали відповідні навики роботи з дітками.
Є у нас також проєкт Батьківський клуб. Це зустрічі потенційних усиновителів, батьків-вихователів, на яких вони діляться проблемами і радощами, шукають порад і працюють з психологами. Зараз проєкт переходить в онлайн, щоб працювати, не зважаючи на карантин.
Дуже важливий для нас медіапроєкт «Рідні». По всій Україні знімаємо історії сімей, які усиновили дітей. Цього року плануємо зйомки другого сезону. Це важливо, адже хочемо популяризувати усиновлення, інші наближені до сімейних форми виховання для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У межах цього проєкту також робимо відео про діток, які чекають на своїх батьків. Транслюємо їх на телебаченні та у соціальних мережах. Найприємніше те, що після першого сезону п’ятеро дітей, анкетні ролики яких ми показували, знайшли нову сім’ю. Для нас це дуже гарні результати.
Маємо і такий проєкт, як «Вартові дитинства». У ньому цікаві люди з різних сфер мистецтва, культури, спорту приходять в інтернатні заклади і проводять з дітьми майстер-класи, лекції, зустрічі. Діти отримують цікаве спілкування і мотивацію, а ми через цих вартових розповідаємо про проблеми, що існують.
Читайте також: Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
Діє також проєкт «Наставництво». Це, так би мовити, перший крок до усиновлення. Людина, яка стає наставником для дитини, у перспективі матиме більше шансів, щоб усиновити її. Наставники – це люди з 18 років, які проходять певний курс навчання, стають безпечними дорослими для дітей з інтернатів. Наставник може приходити в інтернат раз чи два на тиждень, вчитися з дітьми, спілкуватися з ними, гуляти, ділитися життєвим досвідом чи навиками. Але важливо, аби наставник з дитиною залишався доти, доки їй не виповниться 18 років. Важливо не кидати цю справу і продовжувати працювати.
Минулого року ми знайшли вже 10 людей, які є наставниками для дітей з ліцею «Просвіта». У 2021 цей проєкт продовжуємо. Маємо надію, що ще 10 дітей знайдуть своїх наставників.
Ще один важливий напрямок, над яким працюємо – це ДІ-реформа. У рамках цієї діяльності ми працюватимемо з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, та громадами області. Адже варто розуміти, що таких великих інституцій як інтернат в країні не повинно бути. Всі діти мають мешкати в сім’ях або в будинках сімейного типу. В Україні ця реформа іде повільно, але ми будемо робити усе можливе, щоб втілити її на Львівщині.
Цілей і амбіцій у Вас дуже багато. Скільки людей працює у Благодійному фонді «Рідні»?
Зараз наша команда – це майже 20 людей. Є різні департаменти – освітній, благодійних проєктів, психологічний, департамент розвитку тощо. Крім того, у нас більшає команда волонтерів та спеціалістів pro bono. Це ще приблизно 15 людей.
Як фінансується робота Благодійного фонду «Рідні»?
Для нас прозорість – одна з основних цінностей і принципів роботи.
Є багато партнерів, які нас підтримують. Також на сайті є donation, тобто кожна фізична особа може пожертвувати нам гроші. Приємно бачити, коли люди стабільно щомісяця переводять нам кошти. Звісно, ми подаємося на гранти, щоб масштабувати нашу діяльність.
Загалом, що для вас благодійність? Можливо, маєте інше визначення, аніж те, про яке всі знаємо?
Для мене благодійність – це та норма, яка має бути в житті кожного з нас. Просто в кожного вона проявляється по-різному. У когось – пожертвувати тисячу гривень на фонд, для когось – поволонтерити, стати наставником для дитини. Ще для інших – прибрати вулиці від сміття або допомогти безпритульним тваринам.
Хотіла б, щоб змалку нас привчали до благодійності та до того, що в нашому середовищі є люди, які потребуть нашої підтримки та допомоги.
Зараз карантин. Не боїтеся, що деякі плани доведеться відтермінувати? Ваші прогнози до кінця року?
Справді, амбітних планів маємо багато. Через локдаун маємо час підготуватися, щоб після – активно стартувати. Діти, з якими ми працюємо, не можуть чекати, тому дуже сподіваємося, що все заплановане втілиться і ми реалізуємо усі проєкти в життя.
Партнерська публікація
Ольга Шведа
Фото надав Благодійний фонд «Рідні»
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку