Фото: tvoemisto.tv
Найсильніші ми. Про Львів, шахи і гендер
Чому чемпіонат світу з шахів відбудеться у Львові?
Львів та деякі інші українські міста, у тому числі Київ, не єдині претендували на проведення чемпіонату, аналогічне звернення висунула і китайська сторона. Проте їй відмовили, адже на той час у Китаї було проведено дуже багато різноманітних змагань і саме наша країна стала реальним претендентом. «Україна входить у трійку найсильніших шахових держав. На цей час наші спортсменки, що входять у шахову збірну України, виграли усі можливі нагороди: перемогли на олімпіаді та стали чемпіонами світу, а також отримали чемпіонку в індивідуальному заліку», – розповідає Назар Фірман.
Читайте також: Що не пропустити на Чемпіонаті світу з шахів серед жінок. Програма
За роки незалежності у нас не відбулося жодного повноцінного турніру ФІДЕ
Тільки зараз випала нагода провести змагання такого масштабу. Члени організації ФІДЕ давно хотіли, щоб чемпіонат відбувся саме в Україні, а після відвідин міста будь-які сумніви розвіялись. В рамках візиту Петра Порошенка до Львова відбулася спільна зустріч з президентом федерації шахів України, мером Львова та президентом федерації шахів ФІДЕ. На зустрічі офіційно затвердили, що Україна справді готова приймати головну спортивну подію світу 2016 року. Було підписано спеціальну угоду і вже у вересні минулого року відбулося подання заявки з офіційним внеском у розмірі сто тисяч євро у світову шахову організацію ФІДЕ, як гарантійний внесок, що Україна бере на себе відповідальність за проведення змагань.
Потрібно привертати увагу світових ЗМІ не лише подіями війни
«Потрібно привертати увагу світових засобів масової інформації не лише подіями війни, але й показувати, що ми здатні організовувати масштабні спортивні події, що в нас найрозумніша нація і найсильніші спортсмени. І це все можна показати в одному матчі», – наголошує Назар Фірман.
Місто та область зробили все можливе для того, щоб чемпіонат відбувся, в той час як підтримки від центральної влади не було. Чемпіонат був на грані зриву ще три тижні тому. «Я був впевнений на 90%, що змагання не відбудеться, адже не вистачало коштів та не було достатньої підтримки громадськості. Багато людей висловлювали критику, мовляв, ми використовуємо бюджетні кошти на непотрібну справу і чому б гроші не витратити на допомогу воїнам АТО, – розповідає шахіст. – Але ніхто не розуміє, що важливо встигати усе і кожен у своєму напрямку повинен тримати певний фронт. Варто задуматись скільки переваг та позитиву дає ця подія місту. Відбуватиметься пряма інтренет-трансляція чемпіонату з Палацу Потоцьких, відтак, побачити змагання матиме можливість шахова громада світу, яка налічує близько двох мільйонів людей. Люди відкриють для себе іншу країну, яка навіть в час війни та кризи може робити важливі культурні справи».
На Хоу Іфань працює весь Китай. В нас навпаки – Марія Музичук працює на Україну
Сьогодні китаянка Хоу Іфань – шахістка номер один у світі за рейтингом. Вона значно випереджає усіх, хто наступає їй на п’яти і саме львів’янці Марії Музичук вдалося наблизитись найближче. Зараз вона займає третю сходинку і очевидно має найбільші шанси. «Річ у тім, що на Хоу Іфань працює весь Китай, держава робить все для того, щоб виховати гідного спортсмена. В нас навпаки – спортсменка працює на Україну. До прикладу, Міністерство молоді та спорту України виділило на підготовку спортсменки, що неодноразово була чемпіонкою світу у збірній Україні, всього 66 тисяч гривень, тоді як комплексна підготовка коштує приблизно 50 тис. євро», – каже Нараз Фірман.
Після минулорічної перемоги Марія Музичук опинилася на десятій сходинці за рейтингом і розуміла, що невдовзі з’виться новий претендент на шахову корону – Хоу Іфань. Тому головним завданням було вивчати суперницю та якомога більше тренуватися. Також важливо мати професійно підібрану команду, адже спортсмен прогресує тоді, коли працює з людьми по класу сильнішими. Протягом року з львів’янкою працювали професійні тренери, дехто з них навіть грав з Хоу Іфань.
Читайте також: Люди Твого міста: Марія Музичук про шахи і любов до Львова
Відтак Марії Музичук вдалося за рік піднятися з десятого місця у рейтингу до третього, проте китаянка все ж залишається найсильнішою за статистикою. «Марія гратиме у рідних стінах і це, очевидно, допомагатиме, тоді як китаянці потрібно ще окліматизуватися. Матч оцінюють у відношення 65/35. Прогнозую, якщо наша спортсменка вистоїть у перших чотирьох партіях, то шанси будуть рівні, або ж навіть перевага буде на боці львів’янки», – зауважує шахіст.
Все що потрібно для успіху у спорті – потрібно для успіху у шахах
Перемога Марії Музичук створила величезний ажіотаж навколо шахів. Діти у дитячих садочках, школах Львова та області почали активно займатися шахами, відвідувати спеціальні гуртки, уроки. Ажіотаж на такі заняття стабільно високий – у всіх великих містах України спостерігається шаховий бум, зокрема, у Вінниці, Миколаєві, Києві, Харкові та Одесі.
Шахи – це спорт і все, що потрібно для успіху у спорті, потрібно для успіху у шахах. Звичайно, є невід’ємні компоненти, якими слід володіти для досягнення високих цілей саме у шахах. Щоб стати професіоналом високого класу потрібно мати хорошу пам’ять. Сьогодні професійні шахісти користуються комп’ютерами, спеціальним серверами, які аналізують, обробляють інформацію, де кінцевий результат – це безліч варіантів, які спортсмен повинен вивчити і пам’ятати. Далі слід вміти обробляти інформацію, отже, володіти математичними здібностями та схильністю до аналізу. Шахіст повинен швидко, чітко та якісно розуміти успішність того чи іншого ходу.
Деякі необхідні навички виробляють, пам’ять, як відомо, тренують теж, але деякі здібності повинні бути вроджені. Звичайно, 90% успіху забезпечує вміння працювати, концентруватися, слухати, бути терпеливим та хотіти перемагати. Насправді є шахісти топ-рівня, які не володіють феноменальною пам’яттю, але за рахунок наполегливої праці, щоденного повторення ключових варіантів розв’язку, яких насправді є сотні тисяч, вони тримають рівень високої майстерності.
Чому у шахах жінки поступаються чоловікам?
У шахи грають не лише чоловіки з чоловіками, а жінки з жінками. Дуже часто відбуваються змішані турніри, але для престижних змагань, таких як чемпіонат світу, прийнято розділяти ці категорії. Тому сьогодні проходить окремо і чоловічий, і жіночий чемпіонат світу з шахів.
Проте, як правило, чоловіки є сильнішими суперниками. «По-перше, чоловіків, які грають у шахи є більше. Серед маленьких дітей це 1/3, а у віці 13-14 років відношення 1/10-20. Відповідно, чим менша конкуренція, тим шахіст повільніше розвиваєшся. По-друге, відіграє роль фізіологічно-психологічні особливості: коли хлопці, як правило, до 20 років продовжують активно тренуватися, у дівчаток у віці 16-17 років часто з’являються інші інтереси. А ми знаємо, що саме в молодому віці найкраще засвоюється інформація і розвивається вміння вчитися», – розповідає шахіст. Щоб досягнути великого успіху, потрібно починати займатися шахами якнайшвидше. Є спортсмени, які стартували з десяти-дванадцяти років і досягали великих результатів, ставали чемпіонами Європи, або олімпійськими чемпіонами, але це радше винятки. Загалом ж рекомендовано займатися шахами з чотирьох років.
Читайте також: Львів’ян закликають записувати дітей до шахових гуртків
Шахи не лише професійна діяльність, але, передовсім, захоплива гра, яка розвиває у дитини багато навичок одночасно. «Діти обирають шахові гуртки тому, що там не втлумачують, що для того, щоб перемогти треба робити саме так і не інакше. Тренер декілька хвилин пояснює загальні правила, а далі діти просто грають, вчаться один в одного, діляться враженнями ще під час гри, оцінюючи успішність ходів один одного. Звісно є навчання поза процесом гри, але, як правило, такі уроки змішані і головне – отримати якомога більше практичних навичок», – каже Назар Фірман.
Львів – шахова столиця не лише України, але й усієї Східної та Західної Європи
На думку шахіста Львів не просто шахове місто, але й шахова столиця України і, можливо, навіть Східної та Західної Європи. Сьогодні у місті двадцять гросмейстрів, половина з яких досягнули великих успіхів. Також через львівську школу пройшло ще 20 госмейстрів, які сьогодні заслужені тренери різних держав.
П’ять з десяти членів збірної України – зі Львова. «Наше місто без сторонньої допомоги може виставити склад команди, який може позмагатися з усіма країнами, що займають місця з п’ятої сходинки і нижче в світовому рейтингу, окрім п’яти- шести топових, таких як Росія, Китай, Америка», – запевняє Назар Фірман.
Сьогодні шахи дуже гармонійно розвиваються у Львові, а наші шахісти – одні і з найсильніших, проте ця гра зародилися у місті ще у 18 столітті. Саме тоді розпочався великий рух серед інтелігенції, яка полюбляла грати цю гру в кав’ярнях та міні-клубах. З часом гра набувала популярності. Шаховий бум припадає на 30-ті роки минулого століття, тоді організовують професійні клуби та проводять спортивні турніри. Так світ дізнався, про львів’янина Леоніда Штейна – одного із найсильніших шахістів того часу. Також у Львові сформувалася школа Віктора Карта, який виховав цілу плеяду видатних шахіст, зокрема, Романишинів, Білявських, Харчишинів. За великі досягнення влада міста подарувала їм приміщення для шахового клубу на вулиці Фредра,1. Зараз це приміщення передано на баланс університету. Сьогодні це велика проблема, адже Львів має дуже сильну шахову школу, але не має шахового клубу.
Спілкувалась Оксана Лісна, фото - Мар'яна Валько.
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»