
Фото: Почесні Амбасадори Львова
Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
Львівський ІТ Кластер ініціював та профінансував закупівлю експрес-тестів для виявлення коронавірусу. Ними планується охопити 100 тисяч мешканів міста та області. Tvoemisto.tv запитало у СЕО Львівського ІТ Кластеру Степана Веселовського, як пройшов перший тиждень, чому вони обрали експрес-тестування та як зараз живеться ІТ-спільноті.
Визначили, профінансували і запустили
Як виникла ідея з тестування на коронавірус?
Ми проаналізували ситуацію в Україні і зрозуміли, що проблему з масовим тестуванням зараз ніхто не вирішить і вирішили це зробити. Взяли на себе цю місію.
З'ясували, якими методами це робиться. Визначили, профінансували і запустили проєкт United for health.
Всі країни займаються масовим тестування, а ми досі – на останньому місці.
Тестування дозволяє виявляти так звані кластери – спалахи інфекцій, якіі можна локалізовувати. А це допоможе якомога швидше перейти з загальнонаціонального карантину до локальних. Бо усі розуміють, що економіка довго цього не витримає.
Ви профінансували закупівлю тестів, чи також роботу мобільних груп?
Експрес-тести. Ми закупили і продовжуємо це робити. Не тільки ми. Уже зараз до нашої ініціативи доєдналися підприємства з різного сегменту. Для прикладу, це продуктовий ритейл (роздрібна торгівля). Супермаркети, які мусять тестувати свої працівників, що комунікують з відвідувачами. Також це продуктові ринки. Тому зараз є багато бізнесів, які приєднуються до нашої ініціативи і закупляють тести - і не лише для своїх працівників.
Перша партія у 20 тисяч експрес-тестів коштувала три мільйони гривень. Приблизно на таку ж суму буде закуплена друга партія тестів, а може навіть і більше вдасться купити, оскільки до ініціативи приєднуються й інші компанії.
Щодо стаціонарних та мобільних груп тестування, то ми цим не займаємося. Їх фінансують місто та область. Це система охорони здоров’я і з тестуванням мають працювати фахівці, які мають спеціальний захист.
Чекати і не тестувати – це злочин
Експрес-тести не дають стовідсоткової точності, чому все ж вирішили працювати з цим методом?
З багатьох причин. Одну з них поясню жартом – ще тиждень дискусій нашим так званим експертним середовищем у Фейсбуці призвів би того, що достовірність експрес-тестів стала б нульовою.
Так, ПЛР-тести (лабораторне тестування методом полімеразної ланцюгової реакції) дають можливість виявити вірус з першого дня зараження. Проте пропускна здатність наших лабораторій не дає можливість організувати масового ПЛР-тестування. Чи це означає, що ми повинні не користуватися іншими методами, які дають від 70 до 98% достовірності, залежно від моменту зараження?
Ми обрали метод масового експрес-тестування за певними цільовими групами. Насамперед, ми тестуємо людей, які повернулися з-за кордону, які мають симптоми та тих, хто зараз змушений працювати. А також хворих на пневмонію, які зараз на стаціонарному чи домашньому лікуванні. Це групи ризику.
Також кожній людині важливо зрозуміти, що COVID-19 не є вироком. Тому потрібно знати, на що ти хворієш і бути готовим до лікування симптомів, бо сам коронавірус не лікується.
Ми відповідально підходимо до цього. За перший тиждень ми виявили понад 20 підозр на коронавуріс.
Добра ціль – це 100 тисяч людей у Львові та області
Скільки буде тривати тестування і чи цей проєкт буде якось змінюватися?
Ми будемо намагатися протестувати якомога більше людей.
По області буде працювати 40-45 груп, декілька десятків стаціонарних центрів у Львові. Чим більшу кількість тестуємо – тим більша ймовірність виявити хворих на COVID-19.
Не переконаний, що ми це зробимо, але добра ціль – це 100 тисяч людей у Львові та області. До Великодня, коли багато експертів прогнозують великий стрибок епідемії, ми би мали відтестувати 15-20 тисяч людей.
Чи ви долучаєтесь до відслідковування, наприклад людей на ізоляції? Для прикладу, ІТ-сектор в Австрії та Німеччині розробив додаток, який дозволяє виявляти контакти хворих з іншими людьми…
Тут багато юридичних моментів і права людини. Навіть під час епідемії їх не варто порушувати. Тому поки що такий механізм не можливо запустити в Україні, до того ж такі дані не будуть точними. Особливо, коли ми говоримо про сільську місцевість. Це може спрацювати у великих містах, але існує проблема - як змусити людей показувати своє місцезнаходження. Це можливо буде реалізувати, якщо буде введений надзвичайний стан. Або якщо загальнонаціональний карантин буде завершений і він буде лише в окремих містах чи селах. Але і в цьому випадку повинно бути певне законодавче підґрунтя.
Будемо виявляти спалахи інфекцій
А як щодо використання баз даних?
Єдине, що можемо робити, маючи ці всі дані – це займатися прогнозуванням. Наприклад, маючи певну кількість відтестованих людей, розуміючи їхній вік, стать, супутні захворювання, можна прогнозувати завантаженість лікарень, ШВЛ-ів. Проте для цього треба мати велику кількість даних. Наразі ми зробили менше тисячі тестів.
Наше завдання також виявляти кластери, де дуже швидко передається захворювання. В Тернопільській області ми їх уже бачимо. У Львівській області вони теж будуть. Наше завдання - їх локалізувати, щоб вірус не поширювався далі. Це і є ті ниточки, які треба розкручувати.
Ми в одному великому кораблі
Як змінилась робота ІТ Кластеру під час карантину. Чи відчули вплив світової економічної кризи?
Звичайно, ми мусіли пристосуватися. Частину проєктів перевели онлайн, частину – переорієнтували. Запустили проєкт з тестуванням United for health.
Ми не передбачаємо, що буде все аж так погано. Спілкуємося з колегами, організаторами світових конференцій, очікуємо дуже гарячий конференційний сезон восени. Звичайно, будемо вводити якісь додаткові заходи безпеки, але віримо, що все добре.
Щодо світової економічної кризи, то поки що рано говорити. Давайте поспостерігаємо. Якихось видимих ознак на ринку не має. Є точкові прояви, але це більше пов’язано з загальносвітовим карантином, з обмеженням мобільності людей.
Більшість власників компаній у світі зараз вичікують, вони хочуть зрозуміти, що буде відбуватися.
Чи очікуєте допомоги від міста, від держави, чи навпаки готові зараз більше віддавати?
Ми всі в одному великому кораблі. Не може бути бізнес успішним, коли великі проблеми в державі. Тому ми всі мусимо об’єднуватися. Для нас це не нова річ. ІТ-кластер у Львові - найбільш дієвий у Європі, як би це суб’єктивно не звучало. Мусимо спільно давати собі раду.
Довідка
23 березня львівський ІТ Кластер запустив благодійний проєкт United for health, в межах якого ІТ-спільнота міста вирішила допомогти Львову та області у боротьбі з поширенням COVID-19. Всього за кілька днів учасники кластеру зібрали 3 мільйони гривень на закупівлю експрес-тестів на виявлення антитіл COVID-19.
Наталія Лазарович
Фото Lviv IT Cluster, Почесні Амбасадори Львова та Vector
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»
- Супергероєм може стати кожен. Як залучити українців до волонтерства
- Сон, обійми і кава. Що насправді впливає на імунітет
- Зустрітись з собою. Отець Богдан Прах про те, чому варто постити
- Від першого зуба. Що треба знати батькам і дітям про догляд за зубами
- Все буде step by step. Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Вардкес Арзуманян: До мого ресторану погрожували заїхати на танку
- Бракує сучасного. Віктор Кудін про архів, спорткомплекс та львівську архітектуру
- Бог, правда, праця. Дмитро Кацал про різдвяні концерти, дискусії з батьком та майбутнє «Дударика»
- Мажори та мінори «Піккардійської терції». Розповідає Славко Нудик
- Смачна етнографія. Як Пані Стефа стала найвідомішою галицькою господинею в інтернеті
- Парк сімейного відпочинку. Яким буде Шевченківський гай через 10 років
- Визначитися з пріоритетами. Отець Юстин Бойко про майбутнє Шевченківського гаю
- Чисті зуби. Стоматолог Ярослав Заблоцький про свої ціни й цінності
- Весь цей петеесер. Як (ре)абілітується боєць Юрко Досяк
- Юліан Чаплінський про руйнування й будівництво Львова. Частина перша
- Гори – як наркотик. Львівський альпініст піднявся на восьмитисячник у Гімалаях
- Хабарівський край. Ірина Бекешкіна про корупційні традиції Західної України
- Нова директорка «Території терору»: «В музеї можна говорити голосно»
- Олена Логопедівна. Львів’янка, яка вчить вимовляти звуки правильно
- «Мусимо змиритися з тим, що історія менш точна за математику»
- «Маю ідей іще на три життя». Зоя Скоропаденко про Україну, Японію, самопромоцію і каву
- Забрати у водія готівку. Дем’ян Данилюк про африканський транспорт Львова
- Заступник міністра: Швидка допомога – робота для суперменів, а не медичне таксі
- Психологія вина. Львівський сомельє про колір, смак, форму і культуру
- Опера не може й не має бути самоокупною, – солістка Віденського оперного театру Зоряна Кушплер
- Алхімія пива. Львівський пивовар про чистоту, контекст і правильні дріжджі
- Як одужує львівський «Охматдит»: проблеми, перемоги, перспективи
- Як реставрують пам'ять. Фоторепортаж із архіву «Тюрми на Лонцького»
- Львів’янин, який дбає про те, щоб Facebook не ламався
- «У Києві люблять львівських пацієнтів: щойно переступили поріг, а вже шукають, кому заплатити»
- 10 думок Тараса Прохаська про літературу, графоманію і кайф читацтва
- Рідні. Режисер показав, як війна пересварила родичів зі Львова та Донецька
- Як львів'янин створює речі зі сміття
- Львівський гурт «Курбаси»: деякі колядки існують вже тисячі років. Відео
- Коли свої поруч
- Пройти війну, щоб дізнатись ціну сімейного щастя: Юрко Вовкогон про службу добровольцем
- Львівський актор, який був в АТО: як через це пройшла вся сім’я
- Найміть собі лікаря. Українців очікує кардинальна реформа медицини
- Керівниця балету «Життя»: Хочемо показати, що Україна – не лише шаровари і сало
- Після АТО – сімейні тренінги: як подружжя львів’ян вчить бути щасливими у шлюбі
- Морський ангел і морська корова у Львові: фотоекскурсія до зоомузею
- Ольга Сахнюк: Кожен тату-майстер в душі садист, але клієнти теж недалеко пішли
- Найвпливовіша жінка в ІТ: ви знаєте про мої успіхи, а давайте я перерахую невдачі
- Дати настільки добру освіту, щоб попередити війну. Чого має навчати школа?
- Відомий вітражист Олександр Личко: Все справжнє приходить нізвідки
- Хто ще прийде на Львівщину? Роман Матис про інвестиції та комунікацію з Європою
- Хто такі львів'яни? Шлях до ідентичності
- Не боятись помилок. Як у Львові дітей вчать створювати комп'ютерні ігри
- Френсіс Фукуяма: Стати сучасною демократією – неминучий шлях для України
- Нарколог: львівські підлітки починають не з алкоголю, а зі психостимуляторів
- Юрій Федечко: Львову потрібен дитячий хоспіс
- Інший Франко: кулінарні смаки та традиції родини письменника
- Митрополичі сади у Львові: чи здійсниться мрія Андрея Шептицького?
- «Кримська перепічка» у Львові: пекарня переселенців, яка вчить львів'ян довіри
- Керівниця агенції нянь: У Львові чоловікові, який хотів доглядати дітей, роботи не знайшлося
- Коли земля летить з-під ніг. Психолог про підлітковий суїцид