Фото: З відкритих джерел
Усиновлення крок за кроком. Як у БФ «Рідні» допомагають стати батьками
В Україні існують різні способи стати батьками: окрім рідної дитини, малечу можна усиновити, взяти під опіку і піклування, створити прийомну чи патронатну сім'ю або навіть дитячий будинок сімейного типу. Керівниця департаменту благодійних програм у Благодійному фонді «Рідні» Марта Красногор розповіла Tvoemisto.tv, як департамент допомагає людям, які хочуть стати батьками та усиновити дитину.
Читайте також: Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
Кожна з зазначених форм сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування має свої особливості та водночас націлена на одне – щоб дитина мала рідних, сімейний затишок та щиру, справжню батьківську любов і турботу.
Усиновлення – найбезпечніша форма влаштування дітей
За словами Марти Красногор, для дітей, які є сиротами або позбавлені батьківської опіки чи піклування, найкращою буде будь-яка форма, що наближена до сімейної і замінює інтернатну систему.
Благодійний фонд «Рідні» інформаційно, психологічно, а при потребі й юридично, залучаючи юридичних партнерів Фонду, допомагає в межах форми усиновлення. Будь-хто зацікавлений усиновленням може звернутися на гарячу лінію Фонду, аби дізнатися всі деталі, отримати психологічну підтримку від фахівця або ж юридичну консультацію.
Прийняти дитину на правах доньки чи сина, як наголошує Марта Красногор, – найбезпечніша та найбільш надійна форма сімейного влаштування для дитини.
Усиновлювачем дитини може стати кожна особа, яка старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. Окрім того, перевіряється стан здоров'я, сімейний стан, житлові умови, рівень доходів, а також враховується бажання дитини.
Аби стати усиновлювачами та справжніми батьками для діток, які чекають на своїх рідних, насамперед потрібно звернутися в Службу у справах дітей за місцем проживання, зібрати необхідний пакет документів, а також пройти навчання. Після завершення попередніх етапів видається висновок про можливість бути усиновлювачем.
Усім, хто отримує висновок, Службою надається інформація про дітей, які очікують на усиновлення та згодом направлення на знайомство з дитиною.
Від опіки до патронату
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а форма піклування – над дитиною від 14-ти до 18 років. Мета таких форм опіки – виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування. Опікун та піклувальник є законним представником інтересів дитини і відповідальним за її життя, здоров'я, фізичний і психологічний розвиток. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.
Читайта також: Благодійний фонд «Рідні» запустив новий проєкт про усиновлення в Україні
«У більшості випадків опікуном може стати особа від 18 років, яка не є залежною від наркотичних, алкогольних речовин, не стоїть на обліку в психоневрологічних закладах, не має судимості та не мала досвіду скасування опікунства зі своєї вини», – каже керівниця департаменту благодійних програм у благодійному фонді «Рідні».
За її словами, як і для інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, існує і покрокова процедура, щоб стати опікуном або піклувальником.
Створити дитячий будинок сімейного типу може окрема сім’я – подружжя, а також людина, яка не перебуває у шлюбі. Вона бере на виховання та спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. Тобто, це може бути сім’я, яка має власних дітей і бере інших на виховання.
Перевага дитячого будинку сімейного типу серед інших форм сімейного виховання полягає в тому, що є можливість влаштувати на виховання та спільне проживання цілі родинні групи, не роз’єднуючи братів та сестер. За сім’єю закріплюється соціальний працівник, який супроводжує її. До речі, сьогодні, у благодійному фонді «Рідні» під опікою є два таких дитячі будинки.
Прийомною сім’єю може стати сім’я або окрема людина, яка не перебуває у шлюбі, і взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Діти, влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені.
Патронатна сім’я, за словами Марти Красногор, передбачає тимчасовий догляд/виховання та реабілітацію дитини.
«У сім’ї патронатного вихователя може бути дитина, яку тимчасово вилучають з родини, бо та перебуває у складних життєвих обставинах. Поки служби працюють над тим, щоб налагодити ситуацію у сім’ї, дитина, щоб не потрапляти в інтернат, може бути під опікою патронату. Це дуже хороша альтернатива інтернатним закладам чи притулкам для дітей», – каже співрозмовниця.
Марта Красногор наголошує, що розділяти рідних братів та сестер, усиновлювати лиш одну дитину з сім'ї заборонено законодавством. Тобто, якщо у дитини є братик, сестричка чи навіть кілька, потрібно усиновлювати усіх, тому що роз’єднувати рідних не можна. Інколи саме з цим у майбутніх батьків виникають складнощі.
Підтримка поруч
Людина чи сім’я, яка хоче взяти дитину та стати її усиновителем, має насамперед звернутися у Службу у справах дітей, пройти співбесіду та надати певний пакет документів. Далі потрібне обов'язкове навчання, що може тривати від кількох тижнів до місяця. Уже потім потрібно звернутися до суду для отримання довідки, що дозволяє стати усиновлювачем.
Проте на цьому дорога до омріяної мети не завершується, адже відбувається пошук дітей для усиновлення чи створення будинку сімейного типу та знайомство з ними.
Допомогти інформаційно пройти майже усі етапи усиновлення та створення будинку сімейного типу має на меті благодійний фонд «Рідні». Для цього у фонді створили безкоштовну гарячу лінію – 0800 300484.
«Ми працюємо над просвітницькою діяльністю. Розповідаємо, яка кількість дітей перебуває в інституційних закладах, які форми опіки існують і чим вони відрізняються. Серед іншого – надаємо інформаційну, психологічну, а при потребі, ще й юридичну підтримку, залучаючи наших юридичних партнерів, людям, які є на шляху до усиновлення чи є кандидатами в усиновлювачі», – веде далі співрозмовниця.
Читайте також: Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
За словами Марти Красногор, на гарячу лінію часто телефонують ті, хто хоче дізнатися більше про проблему дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування, хто хоче стати опікунами або усиновителями.
Загалом, із червня минулого року, відколи почав працювати номер гарячої лінії, прийняли більше 200 дзвінків.
«На гарячу лінію Благодійного фонду «Рідні», мета якої допомога в питаннях усиновлення, 70% дзвонять ті, кого цікавить усиновлення. Але є чимало дзвінків й від тих, хто питає, як саме можуть допомогти дітям. Саме тому, ми також розповідаємо зацікавленим про різні можливості підтримки дітей, які проживають в інституційних закладах та різні форми сімейного влаштування діток», – каже Марта Красногор.
Головне – не боятися
За словами керівниці департаменту благодійних програм у благодійному фонді «Рідні», існує покрокова процедура та інструкція, за якою людина, яка має намір бути опікуном та піклувальником, може ним стати.
«Усиновлення – це важливий і досить тривалий процес. Оскільки є перелік етапів, які необхідно пройти кандидатам в усиновлювачі, це займає час і потребує великого та щирого бажання», – каже Марта Красногор.
Чи не найскладніше потенційним усиновлювачам «знайти» дитину. Більшість хочуть у своїй сім’ї бачити діток молодшого шкільного та дошкільного віку, інколи – ще менших, а в інституційних закладах залишається ще багато підлітків.
Усиновити дитину чи взяти її у прийомну сім’ю не можуть ті, хто обмежений у дієздатності або визнаний недієздатним. Також табу буде для тих, хто вже був патронатом, усиновлювачем чи реалізовував іншу форму опіки, а потім відбулося так зване розусиновлення – відмова від дитини.
Відмову отримають і ті люди, які перебувають на обліку чи лікуванні у неврологічному чи наркодиспансері, зловживають алкоголем або не мають постійного місця проживання чи постійного доходу.
Марта Красногор наголошує: навіть попри труднощі, з якими можна стикнутися на шляху до усиновлення, винагорода буде набагато більшою: тепла усмішка дитини, її лагідні оченята та невичерпна радість батьків.
«Чимало дітей-сиріт чи позбавлених батьківського піклування чекають на своїх нових батьків та нову родину. Інколи дорослих стримують страхи, мовляв, процес тривалий, діти невідомі. Гаряча лінія Благодійного фонду «Рідні» створена саме для того, щоб допомогти розвіяти усі страхи, надати психологчну підтримку або ж юридичну консультацію при потребі. Фахівці гарячої лінії завжди готові відповісти на будь-які питання та допомогти на шляху до усиновлення», – додала Марта Красногор.
Про те, що необхідно знати про опіку та піклування, що таке патронатна сім’я і наставник, яка їхня роль, а також про те, що важливо для дитини у сім'ї і що майбутнім батькам не варто робити під час першого знайомства з дитиною можна переглянути на Ridni vlog на Youtube.
*Партнерська публікація
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи