Фото: ТСН
Хто і на які карантинні доплати у Львові може розраховувати. Перелік
Від початку карантину 12 березня в Україні запровадили низку доплат медпрацівникам, які безпосередньо контактують з хворими на коронавірус. Також додаткові кошти мають отримати пенсіонери, малозабезпечені, люди з інвалідністю тощо. Tvoemisto.tv систематизувало ці доплати та з'ясувало, які з них запровадив уряд, а які будуть виплачувати з бюджету Львова.
Рішення з Києва
18 березня президент України Володимир Зеленський підписав закони, спрямовані на протидію поширенню коронавірусу. Зокрема, він стосувався і підтримки платників податків, громадян при сплаті комунпослуг, кредитів та доступності лікарських засобів і медичних виробів.
У їх межах:
- медикам, які зайняті на роботах з ліквідації захворювання, встановили надбавку у розмірі до 200% заробітної плати;
- на період карантину не нараховують штрафи і пеня за несплату житлово-комунальних послуг, забороняють зупиняти надання ЖКП у разі їхньої неоплати або оплати не в повному обсязі;
- заборонене також примусове виселення громадян за несплату компослуг;
- штрафні санкції за порушення податкового законодавства, несплату чи несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ), неподання (несвоєчасне подання) звітності про сплату ЄСВ не застосовують в час карантину.
-
За споживачами комунальних послуг залишаються всі пільги і субсидії, які у них є.
Читайте також: Чому заражаються медики або Давайте купувати те, що справді захищає
Медпрацівники. Як повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, доплати медикам, які працюють з пацієнтами, хворими на коронавірус, підвищили до 300% заробітної плати. Працівники Центрів ектреної меддопомоги та медицини катастроф мали б отримати оплату за кожен підтверджений випадок роботи з пацієнтам з COVID-19. Однак, заступниця міського голови Львова Галина Слічна 28 квітня на засіданні сесії ЛМР заявила, що наразі медики цих грошей ще не отримали.
Соціальна допомога. 22 квітня Кабмін змінив підхід і до розрахунку сукупного доходу родини при визначенні її права отримувати соціальну допомогу від держави. Зміни передбачають, що до розрахунку сукупного доходу родини, яка претендує на соціальну допомогу від держави, не буде враховуватися отримана заробітна плата, а лише допомога по безробіттю.
«Цією підтримкою охоплять близько 100 тисяч громадян. Середньомісячній розмір допомоги для малозабезпеченої сім’ї, в якій виховуються неповнолітні діти, становитиме від 2800 до 3020 гривень», – зазначають в уряді. А також пояснюють, що новий підхід до розрахунку доходів малозабезпечених сімей дозволить поширити програму державної соціальної підтримки на тих українців, які втратили роботу під час карантину.
Пенсіонери та люди з інвалідністю. Кабмін 23 березня затвердив одноразову виплату у розмірі 1000 грн тим, у кого пенсії нижчі за 5 тис. грн та індексацію пенсій на 11%, що в середньому становитиме 260 грн. А 1 квітня уряд ухвалив рішення про те, щоби пенсіонерам підвищити пенсію на 500 грн.
Читайте також: «Зрівнялівки» не буде. Що зміниться при нарахуванні пенсій та кого це зачепить
Додаткові 500 гривень пенсіонери, старші 80 років і розмір виплат яких не перевищує 9 205 грн, мали отримати вже з квітня 2020 року. У бюджеті на 2020 рік на ці видатки передбачили 806 млн грн.
Зміни до державного бюджету, що ухвалив парламент 13 квітня, передбачають виділення ще близько 10 млрд грн на одноразову грошову допомогу окремим категоріям українців. Ідеться про допомогу у фінансовій ситуації через карантин, яку зможуть отримати приблизно 10,6 млн українців.
Її зможуть отримати:
- пенсіонери, розмір пенсії яких з урахуванням усіх можливих передбачених законодавством доплат до пенсій не перевищує 5 тис. грн станом на 1 квітня 2020 року;
- люди з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю, які отримують відповідну соціальну допомогу (крім тих, які одночасно з цією допомогою отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника);
- люди, які не мають права на пенсію та люди з інвалідністю;
-
ті, хто не працюють та досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату.
Допомога по безробіттю. Із початку карантинних обмежень в Україні діє постанова про виплати тим, хто отримує мінімальну допомогу по безробіттю без урахування зарплати та страхового стажу. На період карантину її підвищили з 650 грн до 1000 грн. Постанова діятиме впродовж 30 календарних днів по його завершенню.
Її отримають:
- ті, хто впродовж 12 місяців, що передували реєстрації в службі зайнятості, мають страховий стаж менше 6 місяців або звільнені з останнього місця роботи з негативних причин (наприклад, за прогул);
- молодь, яка закінчила або припинила навчання в середньому та вищому навчальному закладі, звільнилася зі строкової військової служби і яка потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце;
-
внутрішньо переміщені особи, які документально не можуть підтвердити періоди своєї зайнятості.
Усім безробітним, які стали на облік у період карантину і отримують допомогу в мінімальному розмірі (650 грн), виплату автоматично перерахують із першого дня реєстрації у службі зайнятості. Виплата допомоги по безробіттю призначається з першого дня реєстрації.
23 квітня Кабінет міністрів України ухвалив постанову, що передбачає виплату допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Її виплачуватимуть малим та середнім підприємствам, які відправили своїх працівників у неоплачувані відпустки.
Допомогу мали б виплачувати за кожну годину, яку роботодавець скоротив своїм працівникам. Вона становитиме близько двох третин тарифної ставки працівника, але не зможе перевищувати мінімальної зарплати. Виплачувати допомогу будуть не лише на період карантину, а й протягом 30 днів після його завершення.
Допомога на дітей. У Мінсоцполітики повідомили про те, що Кабінет міністрів 22 квітня погодив програму соціальної підтримки фізичних осіб-підприємців, які перебувають на І та ІІ групах спрощеної системи оподаткування та мають дітей. Нову допомогу зможуть отримати ФОПи І та ІІ груп, які сплачували єдиний соціальний внесок. Надаватимуть цю допомогу на дітей цих ФОПів на період дії карантину та протягом 30 днів після його завершення.
Читайте також: Безробіття в Україні через економічну кризу може сягнути 12%
Розмір допомоги становитиме:
1) 1779 гривень на кожну дитину ФОПа віком до 6 років;
2) 2218 гривень на кожну дитину ФОПа віком 6-10 років.
За розрахунками уряду, отримати таку допомогу зможуть близько 300 тисяч родин.
Житлові субсидії. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня цього року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій» передбачили збільшення на 50% соціальних нормативів, у межах яких надається субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, в місцях дії карантину.
Водночас молоді вчителі зі стажем до десяти років, яким мали до кінця 2020 доплатити по 21 тис. грн, не отримають цих нарахувань. Відповідно до змін до бюджету, одноразову допомогу молодим вчителям тимчасово призупинили. Однак її можуть відновити наступного року.
Виплати мешканцям Львова
У місті соціальною допомогою займається Управління соцзахисту Львівської міськради. Як повідомив у коментарі Tvoemisto.tv керівник управління Ігор Кобрин, установа виконує делеговані на загальнодержавному рівні рішення, а також під час карантину створила низку додаткових допомог мешканцям Львова.
За його словами, із заходів, прийнятих на загальнодержавному рівні, є, приміром, доплата до субсидій, тобто збільшення норми на 50% отримувачам на компослуги. Ми вже цей перерахунок зробили. Він діятиме на час карантину, орієнтовно буде від 100 грн доплати на рахунки.
«Що стосується ініціативи про одноразові доплати по тисячі гривень, то пенсіонерам це перераховує Пенсійний фонд. Однак є велика категорія громадян, які отримують ці виплати через управління соціального захисту. Йдеться про людей, які не мають права на пенсію, не мали стажу. Наприклад ,священники такі виплати, як пенсія, отримують в установах соціального захисту. Або державна соціальна допомога людям з інвалідністю теж відбувається через управління соціального захисту», – каже він.
Субсидії, за словами Ігоря Кобрина, вже нараховані, а от постанова про видачу тисячі гривень почала діяти із 24 квітня. Наразі очікують на зміни до програмного забезпечення.
Медикам, які приймають хворих на коронавірус, управління соцзахисту готується виконати рішення про виплату допомоги на 10 тисяч чи на 20 тисяч тим лікарям, що вже захворіли. Доплачуватимуть медикам, які не тільки є працівниками медичних установ Львова, а й обласної інфекційної лікарні, Обласному центру громадського здоров’я.
Читайте також: Тим – можна, а тим – ні або Де логіка у рішеннях влади через карантин
Зокрема йдеться про рішення виконкому ЛМР від 24 квітня, де 45 працівників 1-ї міської клінічної лікарні імені Князя Лева отримають від міста матеріальну допомогу – по 10 тис грн. За словами заступниці міського голови з гуманітарних питань Галини Слічної, це ті працівники, які надають допомогу хворим на пневмонію та пацієнтам, які поступають з підозрою на коронавірус. А також у відеозверненні за 27 квітня міський голова Львова Андрій Садовий повідомив про виплату у 20 тисяч гривень кожному медику, який захворів на коронавірус.
На Львівщині також планують сформувати страховий стабілізаційний фонд для виплат медикам, які інфікувалися коронавірусом. Кошти акумулюватиме із благодійних внесків міжнародна страхова компанія «Уніка». Компанія безкоштовно адмініструватиме накопичення фонду та його поповнення.
Страхування охопить всіх медиків опорних лікарень, які залучені до надання допомоги інфікованим. Такий список формуватиме Львівська ОДА на підставі даних з опорних лікарень. У ЛОДА запевняють, що всі кошти, передані страховій компанії, будуть у повному обсязі розподілені між медиками, які постраждали внаслідок коронавірусної інфекції. Страховий платіж платитиметься за працівника, який переходить у розпорядження компанії, незалежно настав чи не настав страховий випадок.
Окрім цього, згідно з рішенням виконкому за 13 квітня 1777 працівників комунальних служб мали отримати доплати по 5 тис. грн. Більшість із комунальників – двірники, які долучені до дезінфекції міста. Гроші виділили з міського бюджету.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку