фото: МОН

фото: МОН

«Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти

1510 0
Про лего в кожен клас, довіру як головний ресурс реформи та роботу над помилками.

Заступник міністра освіти Павло Хобзей відвідав фестиваль освіти «Вчителі майбутнього», що цими вихідними відбувся у Львові. Він відповідав на питання організаторів, освітян та Tvoemisto.tv про марні ілюзії, альтернативу армії для ІТ-фахівців та перспективи переглянути новий механізм зарахування до першого класу.

Про очікування від реформи

Якщо, попри довіру до вчителів, нам будуть казати: як була совдепія, так і лишилася, – цього ми боїмося найбільше. У більшості шкіл не мало би бути ілюзії, що з 1-го вересня вони всі різко переключаться і стануть такими, як прописано у концепції. Частина шкіл уже такими є, ми на них опираємося і називаємо їх агентами змін.

Ясно, що ми не встигаємо, ясно, що будуть помилки, і їх не треба боятися, їх треба якомога швидше виправляти. Але ніколи не буде все і одразу підготовлене. Тому вв’язуємося в бій, поправляємо і творимо спільно Нову українську школу (НУШ).

Варто забути про патерналізм, нас треба скеровувати і, може, десь бити по руках, але творити треба внизу. Зараз у бідній країні, яка воює, немає проблеми в грошах, але є проблема людей і правильних рішень.

Які основні перешкоди для реформи?

Для міністерства репутація дорожча за гроші. Ми би могли проводити тендери на обладнання для шкіл у міністерстві, але вирішили давати субвенції місцевим органам. Принципова позиція прем’єра, щоби на місцях було щонайменше 5% співфінансування, бо гроші, які просто падають зверху – це зле. Ми маємо стимулювати співвідповідальність.

Владика Борис Ґудзяк каже, що виховувати можна через свідчення і жертву. Якщо ми декларуємо, що реформа це не тільки компетентності, а й цінності та ставлення, то ми їх теж маємо показувати в міністерстві, директори та вчителі мають це показувати учням. Інакше не буде довіри. Тому для міністерства важливо будувати довіру в суспільстві, між учителями, керівниками освітніх закладів, учнями, бізнесом.

Що зміниться у звичайній школі з 1-го вересня?

Якщо не з 1 вересня, то до 1 листопада. Вчителі, які візьмуть перші класи пройдуть навчання, будуть сертифіковані і підготовлені. Для підготовки вчителів заклали кошти на супервізію, щоби тренери мали можливість їхати в школи і надалі допомагати вчителям. Ми не розраховуємо, що тільки теоретичного і дистанційного навчання буде достатньо. Не одразу прийде розуміння, як втілювати реформу, для цього треба мати витримку і терпіння.

Міністерство виділяє кошти на методичні матеріали, меблі, кожна школа матиме комп’ютери, ми робимо все, аби на 1-ше вересня були підручники для першого класу. Гроші вже пішли в регіони. Частина областей розподіляє кошти розпорядженням голови, як це робить Львівська. Частина областей починає збирати сесії,  а сесії – це політика, починається гра. Ми матимемо нараду в Мінрегіонбуді щодо того, як ефективніше ці кошти розподіляти. Тому я і кажу, що на перше вересня можливо ще не кожна школа буде повністю забезпечена.

Ми очікуємо 470 тисяч наборів Legо. У кожного учня буде набір «six bricks», на кожен клас із понад десяти дітей матиме playbox, де більше 20 дітей – два на клас. Ці набори будуть у кожній школі. Для цього замовлення Lego Foundation побудували спеціальну лінію, і це теж виразник довіри до міністра, міністерства і свідчення того, що концепція НУШ відповідає цінностям Lego Foundation: через гру розвивати творчість і креатив. Я прошу директорів, щоби ці набори дійсно використовувалися у навчанні.

Читайте також: Усі українські першокласники отримають набори Lego

Чи будуть вноситися зміни до нового механізму зарахування дітей до перших класів?

Ми як міністерство переживаємо, щоби це не впливало на реформу. Коли багато змін, вони накладаються, і все одночасно складно реалізувати. Тут є дві засадничі речі. Є пряма норма закону, що школа зобов’язана прийняти на навчання дітей, які живуть на території обслуговування школи. Образно кажучи, дитина має право навчатися у школі, яку бачить зі свого вікна. Міністерство не дає певних правил, як це робити. Вочевидь місцеві органи це роблять на основі реєстрів.

Друга річ: не можна для дітей шестирічного віку робити тести чи іспити. Тоді це відбір за соціальним статусом, батьками, здібностями, і цьому пора покласти край. Тим більше, що в цьому є багато корупційних ризиків. Як ЗНО сформувало довіру до правил вступу до вищих навчальних закладів, так само ми хочемо, щоби була довіра до зарахування дітей до першого класу.

Є винятки для шкіл, які викладають мовами національних меншин – вони обслуговують ціле місто. Також виняток – школи, що працють на основі міжнародних угод для поглибленого вивчення іноземної мови. Звичайно, не всі можуть освоїти вивчення цих мов. Тут ми даємо школі мікрорайон, але після початкової школи вони мають право відрахувати  дитину в разі недостатніх результатів з цих мов. Інші школи набирають за принципом лотереї, якщо вільних місць менше, ніж є бажаючих навчатися.

Ми затиснені в часі, на людей, які роблять реформу накладається багато завдань. Ми стартуємо з цими змінами, подивимося, як воно працює. Можливо, тоді ми через постанови уряду будемо давати правила, як мають розподілятися території обслуговування. Але на перший рік ми це віддаємо місцевим органам влади.

Чи будуть передбачені бюджетом кошти на навчання вчителів?

Це питання про те, як ми будемо реалізовувати пряму норму закону, що передбачає виділення коштів на підготовку конкретній школі. Цей механізм ще пропрацьовується, і ми зможемо його застосувати у 2019 році.

Тут принципово нове, що школа отримуватиме кошти на дитину, і це фінасування можуть отримувати приватні школи. Якщо мені не зраджує пам’ять, вони мають мати статус неприбуткових.

Централізовано робити зміни завжди легше. Ми мали зустріч з представниками Малайзії, де реформа почалася у 2013 році. Їхня система дуже централізована, директорів шкіл призначає міністерство. І на відміну від Малайзії у нас немає компоненту моніторингу, шкали, за якою можна відстежувати якість змін у новій школі. Тому кожній школі треба ґрунтуватися на навчальних досягненнях і будемо разом думати, як це відстежувати. 

Ми зняли певні повноваження на перевірки, але вже є постанова Кабміну про створення Служби якості освіти. Вона матиме повноваження від держави, будуть створені регіональні підрозділи у кожній області, і вони матимуть право робити моніторинг, яким ми замінили атестацію школи.

Як можна вирішувати проблему з браком учителів?

Зараз проблеми з вчителями фізики, інформатики, дуже скоро вже будемо мати проблеми з вчителями математики. Я би навіть казав, щоби замість армії молоді люди з ІТ-компаній відпрацювали у школі вчителями математики. Бо ті, хто добре знають математику ідуть в ІТ-сферу, де ці знання краще оплачуються.

Зараз іде розмова з мінсоцполітики, про створення окремої тарифної сітки на 18 розрядів для педагогічних працівників. Ми вже підняли зарплати на 50%, в цьому році ми піднімаємо на 25% в середньому.

Світовий банк, подивившись наш закон відзначив, що передбачений ріст зарплати не співмірний із ростом ВВП, і виходить, що нам знову доведеться шукати позики. Тому треба співпрацювати з бізнесом, шукати інші креативні рішення.

Про мережу шкіл

Світовий банк показав, що у нас є чотири тисячі шкіл, між якими відстань у часі менша за півгодини. Тому мережу у містах треба оптимізувати. Це не означає, що у класах має бути 30 дітей, але не може бути малих класів, особливо у старшій школі, де у багатьох є лише один десятий клас. Не чекайте, коли ми дійдемо 2022 та 2027 років, а вже робіть профільні ліцеї. Коли у старшій школі 17 нікому не потрібних предметів, і найбільше вчать ті, з яких здають ЗНО, ми профануємо і вчимо дурити. Бо засвоїти 17 предметів нереально, ми це прекрасно розуміємо, але робимо вигляд, що не бачимо. Тому навчальні плани для 11-их класів дають інтегровані курси, щодо яких ми зазнали страшної критики.

Міністерство не має статистики щодо мережі шкіл, місто має цим управляти і місто має кошти на її утримання. Якщо не має – міняйте міського голову, і робіть так, щоби місто розвивалося, заохочувало розвиток бізнесу та отримувало доходи.

Зоя Красовська

Освіта 3.0