фото: МОН
«Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
Заступник міністра освіти Павло Хобзей відвідав фестиваль освіти «Вчителі майбутнього», що цими вихідними відбувся у Львові. Він відповідав на питання організаторів, освітян та Tvoemisto.tv про марні ілюзії, альтернативу армії для ІТ-фахівців та перспективи переглянути новий механізм зарахування до першого класу.
Про очікування від реформи
Якщо, попри довіру до вчителів, нам будуть казати: як була совдепія, так і лишилася, – цього ми боїмося найбільше. У більшості шкіл не мало би бути ілюзії, що з 1-го вересня вони всі різко переключаться і стануть такими, як прописано у концепції. Частина шкіл уже такими є, ми на них опираємося і називаємо їх агентами змін.
Ясно, що ми не встигаємо, ясно, що будуть помилки, і їх не треба боятися, їх треба якомога швидше виправляти. Але ніколи не буде все і одразу підготовлене. Тому вв’язуємося в бій, поправляємо і творимо спільно Нову українську школу (НУШ).
Варто забути про патерналізм, нас треба скеровувати і, може, десь бити по руках, але творити треба внизу. Зараз у бідній країні, яка воює, немає проблеми в грошах, але є проблема людей і правильних рішень.
Які основні перешкоди для реформи?
Для міністерства репутація дорожча за гроші. Ми би могли проводити тендери на обладнання для шкіл у міністерстві, але вирішили давати субвенції місцевим органам. Принципова позиція прем’єра, щоби на місцях було щонайменше 5% співфінансування, бо гроші, які просто падають зверху – це зле. Ми маємо стимулювати співвідповідальність.
Владика Борис Ґудзяк каже, що виховувати можна через свідчення і жертву. Якщо ми декларуємо, що реформа це не тільки компетентності, а й цінності та ставлення, то ми їх теж маємо показувати в міністерстві, директори та вчителі мають це показувати учням. Інакше не буде довіри. Тому для міністерства важливо будувати довіру в суспільстві, між учителями, керівниками освітніх закладів, учнями, бізнесом.
Що зміниться у звичайній школі з 1-го вересня?
Якщо не з 1 вересня, то до 1 листопада. Вчителі, які візьмуть перші класи пройдуть навчання, будуть сертифіковані і підготовлені. Для підготовки вчителів заклали кошти на супервізію, щоби тренери мали можливість їхати в школи і надалі допомагати вчителям. Ми не розраховуємо, що тільки теоретичного і дистанційного навчання буде достатньо. Не одразу прийде розуміння, як втілювати реформу, для цього треба мати витримку і терпіння.
Міністерство виділяє кошти на методичні матеріали, меблі, кожна школа матиме комп’ютери, ми робимо все, аби на 1-ше вересня були підручники для першого класу. Гроші вже пішли в регіони. Частина областей розподіляє кошти розпорядженням голови, як це робить Львівська. Частина областей починає збирати сесії, а сесії – це політика, починається гра. Ми матимемо нараду в Мінрегіонбуді щодо того, як ефективніше ці кошти розподіляти. Тому я і кажу, що на перше вересня можливо ще не кожна школа буде повністю забезпечена.
Ми очікуємо 470 тисяч наборів Legо. У кожного учня буде набір «six bricks», на кожен клас із понад десяти дітей матиме playbox, де більше 20 дітей – два на клас. Ці набори будуть у кожній школі. Для цього замовлення Lego Foundation побудували спеціальну лінію, і це теж виразник довіри до міністра, міністерства і свідчення того, що концепція НУШ відповідає цінностям Lego Foundation: через гру розвивати творчість і креатив. Я прошу директорів, щоби ці набори дійсно використовувалися у навчанні.
Читайте також: Усі українські першокласники отримають набори Lego
Чи будуть вноситися зміни до нового механізму зарахування дітей до перших класів?
Ми як міністерство переживаємо, щоби це не впливало на реформу. Коли багато змін, вони накладаються, і все одночасно складно реалізувати. Тут є дві засадничі речі. Є пряма норма закону, що школа зобов’язана прийняти на навчання дітей, які живуть на території обслуговування школи. Образно кажучи, дитина має право навчатися у школі, яку бачить зі свого вікна. Міністерство не дає певних правил, як це робити. Вочевидь місцеві органи це роблять на основі реєстрів.
Друга річ: не можна для дітей шестирічного віку робити тести чи іспити. Тоді це відбір за соціальним статусом, батьками, здібностями, і цьому пора покласти край. Тим більше, що в цьому є багато корупційних ризиків. Як ЗНО сформувало довіру до правил вступу до вищих навчальних закладів, так само ми хочемо, щоби була довіра до зарахування дітей до першого класу.
Є винятки для шкіл, які викладають мовами національних меншин – вони обслуговують ціле місто. Також виняток – школи, що працють на основі міжнародних угод для поглибленого вивчення іноземної мови. Звичайно, не всі можуть освоїти вивчення цих мов. Тут ми даємо школі мікрорайон, але після початкової школи вони мають право відрахувати дитину в разі недостатніх результатів з цих мов. Інші школи набирають за принципом лотереї, якщо вільних місць менше, ніж є бажаючих навчатися.
Ми затиснені в часі, на людей, які роблять реформу накладається багато завдань. Ми стартуємо з цими змінами, подивимося, як воно працює. Можливо, тоді ми через постанови уряду будемо давати правила, як мають розподілятися території обслуговування. Але на перший рік ми це віддаємо місцевим органам влади.
Чи будуть передбачені бюджетом кошти на навчання вчителів?
Це питання про те, як ми будемо реалізовувати пряму норму закону, що передбачає виділення коштів на підготовку конкретній школі. Цей механізм ще пропрацьовується, і ми зможемо його застосувати у 2019 році.
Тут принципово нове, що школа отримуватиме кошти на дитину, і це фінасування можуть отримувати приватні школи. Якщо мені не зраджує пам’ять, вони мають мати статус неприбуткових.
Централізовано робити зміни завжди легше. Ми мали зустріч з представниками Малайзії, де реформа почалася у 2013 році. Їхня система дуже централізована, директорів шкіл призначає міністерство. І на відміну від Малайзії у нас немає компоненту моніторингу, шкали, за якою можна відстежувати якість змін у новій школі. Тому кожній школі треба ґрунтуватися на навчальних досягненнях і будемо разом думати, як це відстежувати.
Ми зняли певні повноваження на перевірки, але вже є постанова Кабміну про створення Служби якості освіти. Вона матиме повноваження від держави, будуть створені регіональні підрозділи у кожній області, і вони матимуть право робити моніторинг, яким ми замінили атестацію школи.
Як можна вирішувати проблему з браком учителів?
Зараз проблеми з вчителями фізики, інформатики, дуже скоро вже будемо мати проблеми з вчителями математики. Я би навіть казав, щоби замість армії молоді люди з ІТ-компаній відпрацювали у школі вчителями математики. Бо ті, хто добре знають математику ідуть в ІТ-сферу, де ці знання краще оплачуються.
Зараз іде розмова з мінсоцполітики, про створення окремої тарифної сітки на 18 розрядів для педагогічних працівників. Ми вже підняли зарплати на 50%, в цьому році ми піднімаємо на 25% в середньому.
Світовий банк, подивившись наш закон відзначив, що передбачений ріст зарплати не співмірний із ростом ВВП, і виходить, що нам знову доведеться шукати позики. Тому треба співпрацювати з бізнесом, шукати інші креативні рішення.
Про мережу шкіл
Світовий банк показав, що у нас є чотири тисячі шкіл, між якими відстань у часі менша за півгодини. Тому мережу у містах треба оптимізувати. Це не означає, що у класах має бути 30 дітей, але не може бути малих класів, особливо у старшій школі, де у багатьох є лише один десятий клас. Не чекайте, коли ми дійдемо 2022 та 2027 років, а вже робіть профільні ліцеї. Коли у старшій школі 17 нікому не потрібних предметів, і найбільше вчать ті, з яких здають ЗНО, ми профануємо і вчимо дурити. Бо засвоїти 17 предметів нереально, ми це прекрасно розуміємо, але робимо вигляд, що не бачимо. Тому навчальні плани для 11-их класів дають інтегровані курси, щодо яких ми зазнали страшної критики.
Міністерство не має статистики щодо мережі шкіл, місто має цим управляти і місто має кошти на її утримання. Якщо не має – міняйте міського голову, і робіть так, щоби місто розвивалося, заохочувало розвиток бізнесу та отримувало доходи.
Зоя Красовська
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше