Фото: Вежа
Наш хлопець на Comic-Con. Як львів’янин потрапив на головний фестиваль коміксів
Двадцять два роки зі своїх тридцяти львів’янин Андрій Данкович малює комікси. Торік захоплення принесло художнику несподіваний квиток до Каліфорнії. 20 липня у Сан-Дієґо розпочнеться найвідоміший у світі фестиваль коміксів Comic-Con International, на якому Андрій, окрім своєї власної, представить роботи ще двох українських художників. Художник розповів Tvoemisto.tv, чого чекає від фестивалю, які комікси намалює наступними й чому, попри свій успіх, поки що сприймає графічні історії як хобі, а не роботу.
Я їду на ComicCon зі збіркою коміксів «Саркофаг». Вона об’єднує три комікси про космос, інопланетні цивілізації та катастрофи. Мені ця тематика близька з дитинства. Сильно вплинув фільм і серіал «Зоряна брама», науково-фантастичні та науково-популярні видання, книжки Айзека Азімова, Роджера Желязни, Пола Андерсона, Ґрема Генкока, Еріха фон Денікена та Олексія Архіпова.
фрагмент коміксу «Саркофаг»
Усе сталося просто. Ми з моїм менеджером Дмитром Хмарою вирішили написати організаторам фестивалю ще минулого літа – просто «по приколу». Нам відписали, що чекати треба кілька років, але запропонували про всяк випадок заповнити заявку й вислати роботи. 19 вересня ми все відправили. Особливо ні на що я не сподівався, але вже 7 листопада нам відписали, що заявка прийнята. Можливо, їх зацікавив мій незвичний стиль малювання. З копією коміксів Marvel, думаю, шансів потрапити туди було б набагато менше. Відбір на ComicCon показав мені, що треба завжди бути собою.
фрагмент коміксу «Саркофаг»
Крім своїх, я везу на ComicCon роботи колег. Це мальовані історії Олександра Корешкова «Серед овець» та «Даогопак» Максима Прасолова, Олега Колова й Олексія Чебикіна. Іноземці побачать, що в Україні люди вміють творити в різних напрямках, шукають щось своє, не копіюють інших і не дотримуються певного шаблону. Я хочу показати Україну як країну, багату талановитими людьми. В нас є своє бачення, потенціал і бажання зробити внесок у масову культуру та глобальну спадщину людства. А комікси – повноцінний вид мистецтва, який уже давно є її частиною.
фрагмент коміксу «Серед овець»
фрагмент коміксу «Даогопак»
Читайте також: «Мрію потрапити на оперний театр і телевежу». Львівська руферка про любов до дахів
На ComicCon буде важко виділитись серед кількох тисяч учасників. Для мене головне – знайомства з читачами, іншими авторами, обмін досвідом і нові враження. Якщо вийде досягти більшого – добре, але великих надій я на це не маю.
Я ніколи не вчився малювати комікси. Малюю з чотирьох років, комікси – з восьми. Я завжди любив розповідати історії в малюнках. Пізніше навчався в художній школі та на кафедрі графіки Української академії друкарства. Свій перший серйозний комікс, «Війна богів», намалював іще студентом. Працював над ним на дозвіллі три роки – з 2007 до 2010 року.
Читайте також: Бах на Пекарській. Звідки взявся електричний орган у львівській квартирі
Заробляти коміксами в Україні неможливо. Художник мусить мати основну роботу, а комікси – це хобі. Я малюю у час, вільний від роботи, і більшість інших художників, наскільки я знаю, теж. Змагання з ними мене стимулює, але про повноцінну конкуренцію можна говорити, коли є ринок. А ні ринку, ні індустрії коміксів в Україні ще немає. У Львові ніде не вчать малювати комікси; в Києві часом проводять майстер-класи, але повноцінних шкіл нема.
Восени планую видати графічну новелу жахів «Мор». Події в ній розгортатимуться на початку ХІІІ століття. Хрестоносець повертається зі Святої Землі додому й натрапляє на дивне місто. До нього можна заїхати, а ось виїхати вже ні – заважає невидима стіна. Іноді в місті з’являються істоти в чорних плащах верхи на монстрах і забирають декількох людей… Перед головним героєм постає завдання з’ясувати, в чому причина всієї цієї чортівні, й вибратись із міста.
фрагмент коміксу «Мор»
Планую другий том «Війни богів». Це графічний роман, у якому йдеться про зіткнення позаземних цивілізацій і їхній вплив на людство, як у минулому, так і в теперішньому. Читачі вже кілька разів просили продовження «Сну»… Маю ще багато ідей у жанрі наукової фантастики. Також останнім часом хочу створити щось про давні народи – ассирійців, скіфів, кіммерійців. Можливо, це буде комікс жахів, сюжет якого розгортатиметься на тлі якоїсь із давніх цивілізацій.
фрагмент коміксу «Війна богів»
Ірина Ладика
Фото й ілюстрації з архіву автора та ukrfantclub.com.ua, davart.com.ua, cosmic.com.ua
(Не)пересічні львів'яни
- Закоханий у ліру. Історія львів’янина, який може стати голосом країни
- Непростий хлопець із Левандівки. Як Назар переборов себе та допомагає іншим
- «Спіймати Кайдаша». Львівська актриса розповіла про неординарну роль у серіалі
- ІТ-діти. Як винаходи львівських школярів підкорюють світ
- (Не)пересічні львів’яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою
- Впіймати момент гри. Як тренерка «Галичанки» поєднує спорт і фотографію
- Ровер власноруч. Як львів’янин майструє унікальні велосипеди
- Кожна річ унікальна. Мисткиня Катя Котлярова про цінність хендмейду
- Подолати бар'єр ікони. Як Роман Зілінко робить святих ближчими
- Львів’яни на «запорожцях». Чим живе найбільший в Україні клуб ретро-авто
- В гостях у Тягнизуба. Як працює найсильніший у світі педіатр
- 2225 кілометрів Україною. Як львів’янка подолала «Вишиваний Шлях»
- Harbuz усміхає. Засновниця дитячого журналу про щиру розмову з дитиною
- «Мрію потрапити на Оперний театр і телевежу». Львівська руферка про любов до дахів
- Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
- Випалена краса. Фоторепортаж із львівської майстерні прикрас
- (Не)пересічні львів’яни: Правдивий козак, який не носить шароварів
- (Не)пересічні львів'яни. Балерина про життя на пуантах, травми і пенсію
- (Не)пересічні львів'яни. Як львів’янка вчить позбуватися страхів за допомогою театру
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер історичних реконструкцій
- (Не)пересічні львів’яни: Сихівські фрірайдери
- (Не)пересічні львів’яни: спортивний хореограф
- (Не)пересічні львів'яни: арт-керівник у Львівській майстерні пряників
- (Не)пересічні львів’яни. Шахісти біля Оперного театру
- (Не)пересічні львів’яни. Акторка театру тіней
- (Не)пересічні львів’яни. Бургомістр пан Орест
- Непересічні львів’яни. Інструкторка з йоги та альфагравіті
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що малює медіакомікси
- (Не)пересічні львів’яни. Кельнер з двадцятирічним досвідом
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер гравюри
- (Не)пересічні львів’яни. Відтінки музики PIANO
- (Не)пересічні львів’яни. Та, хто малює сни
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що не втомлюється допомагати
- (Не)пересічні львів’яни. Молодий дзиґармайстер найстарішої майстерні
- (Не)пересічні львів’яни. Писанкарка
- (Не)пересічні львів’яни. Пані Рузя
- (Не)пересічні львів’яни. Той, що схожий на Далі
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер-лірник
- (Не)пересічні львів’яни. Монахиня з лічниці Шептицького
- (Не)пересічні львів’яни. Жива скульптура
- (Не)пересічні львів’яни. Помічник таємного аптекаря
- (Не)пересічні львів’яни. Хто такий брадобрей
- (Не)пересічні львів’яни. Майстриня парафіну
- (Не)пересічні львів’яни. Волонтерський кулінарний клюб
- (Не)пересічні львів'яни. Cурмачі з Ратуші