Клінічну лікарню Львівської залізниці, що на вул. Івана Огієнка, 5, планують передати у підпорядкування Міністерства охорони здоров’я, а відтак під управління Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, щоб створити на її базі університетську клініку.

Для чого Львову університетська клініка

Про створення університетської клініки на Львівщині заговорили на початку червня, коли до Львова із робочим візитом приїхали міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та міністр охорони здоров’я Німеччини Карл Ляутербах. На думку Віктора Ляшка, процес створення університетських клінік та лікарень є незворотній.

Він запевняє, що лікарня, на базі якої буде університетська клініка, може стати не лише клінічною базою для підготовки студентів, інтернів, курсантів, а й зможе надавати якісну медичну допомогу та отримати додаткове фінансування від Національної служби здоров’я України. Натомість трудовий колектив залізничної лікарні проти такого рішення. Кажуть, що все відбувається без їхньої згоди і побоюються звільнення працівників.

На створенні університетської клініки наполягає і голова Львівської ОВА Максим Козицький. За його словами, тут зможуть готувати студентів медичного закладу, проводити наукові дослідження та запроваджувати інноваційні проєкти у медичній галузі. «За університетськими клініками розвиток медичної галузі», – каже Максим Козицький.

Директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Орест Чемерис у коментарі Тvoemisto.tv пояснив, що перехід лікарні, можливо, і болісний, але його потрібно пройти. Він апелює, що відповідно до розвитку і стратегії розвитку галузі, усі заклади охорони здоров’я повинні бути у профільному відомстві, натомість власником залізничної лікарні є АТ «Укрзалізниця». Тобто це відомчий заклад, і зміни необхідні.

Оскільки, за його словами, медичні заклади тепер є автономними, потрібно дбати про те, щоб усі фахівці були високопідготовленими. Це можливо зробити лише під час безперервного стажування. Залізнична лікарня, яка перейде у підпорядкування МОЗ, зможе стати такою базою для навчання та практики, запевняє посадовець.

«Лікарня буде працювати як заклад охорони здоров’я від МОЗ. Департамент охорони здоров’я матиме можливість повноцінно включати її в маршрути пацієнтів. Також буде можливість законтрактувати договори з НСЗУ. Тому лікарня зможе рівнозначно конкурувати з усіма провідними клініками Львівщини», – переконує посадовець.

Також, продовжує він, створення університетської клініки саме на базі залізничної лікарні – хороша база для навчання студентів, а також додатковий стимул для розвитку самого медичного закладу, оскільки лікарня є високоспеціалізована і багатопрофільна. Зокрема, на базі університетської клініки в лікарні планують проводити наукові, клінічні дослідження, а це додаткова можливість залучення коштів для свого розвитку.

«По Україні вже є університетські клініки, але львівська через свою багатопрофільність буде найпотужнішою та найбільшою в Україні», – запевняє Орест Чемерис.

Університетська клініка при Буковинському державному медичному університеті

Теорія, яка має поєднуватись із практикою

Чимало львів’ян тривалий час університетською клінікою вважали Львівську обласну клінічну лікарню, яку у народі так і називають досі – Медінститут. На території лікарні, як і в корпусах, досі можна зустріти студентів чи інтернів-медиків, проте коментувати для Тvoemisto.tv у цій лікарні відмовилися, зазначивши, що це було давно і зараз ніякого стосунку вони до цього не мають.

В. о. першого проректора з науково-педагогічної роботи Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Ірина Солонинко розповіла Тvoemisto.tv, що від часу, коли медичний університет був створений, а це 1784 рік, почали будувати корпуси – анатомофізіологічний, патологоанатомічний, хімічний саме поблизу Львівської обласної лікарні, тому й називали цю лікарню Медінститутом. Проте після війни спеціально збудовані для університету корпуси відділили від університету, а назву, що вкоренилася, можна почути й досі.

За її словами, студенти медицини є особливими, адже база навчання, засвоєння практичних навичок має відбуватися тільки у лікарнях, на пацієнтах.

«Звісно, у нас є імітаційні чи симуляційці центри, муляжі, але це у жодній мірі не може відобразити реальний стан, з яким зустрічається фахівець, коли приходить працювати», – каже співрозмовниця.

Створення університетської клініки, як зазначила Ірина Солонинко, є обов’язковою вимогою міністерства охорони здоров’я. Мовляв, без такої клініки заклад вищої освіти, де готують медиків, не може повноцінно працювати.

«Ми мали нещодавно зустріч і з міністром охорони здоров’я України, і міністром охорони здоров’я Німеччини, які підкреслювали, що закидати у довгу шухляду ініціативу створення університетської клініки не можна», – додала вона.

Коли зможе запрацювати університетська клініка на базі залізничної лікарні ані Ірина Солонинко, ані Орест Чемерис не кажуть. В медичному університету кажуть, що хотіли б, аби це сталося якнайшвидше – навіть з 1 вересня цього року. Орест Чемерис уточнив, що остаточне рішення ще не прийняте, тому все буде вирішуватись після того, як заклад передадуть МОЗ.

«Скільки кафедр зможуть працювати у клініці, ще не знаємо також. У нас є гарний досвід створення стоматологічного центру, де зараз працює багато лікарів та студентів. Так само хочемо йти із залізничною лікарнею. Це буде взаємовигідна співпраця – працюватимуть лікарі, лікуватимуть своїх пацієнтів, але туди приходитимуть студенти, які будуть спостерігати, отримувати відповідні навики і, відповідно, брати участь у маніпуляціях. Студент менше, інтерн більше, а лікар-курсант ще більше. Усі повинні зрозуміти – неможливо навчати лікарів, які ніколи не бачитимуть пацієнтів», – каже Ірина Солонинко і додає, що зараз студенти-медики змушені їздити по різних лікарнях міста і це одна з великих незручностей.

«Оскільки кількість студентів велика (у рік навчається 20 тисяч здобувачів освіти, серед яких є більше 5,5 тисяч студентів, які регулярно навчаються і 2 тисячі інтернів, і ще курсанти, які приїжджають на тематичне вдосконалення, підвищення кваліфікації, – ред.), а клінічні бази розташовані у різних локаціях Львова, студенти вимушені мандрувати по цілому місту. Вони іноді нарікають на розклад, часто не встигають на пари. Коли буде одна клініка, можна буде кілька пар чи занять проводити саме в лікарні», – додала вона.

Орест Чемерис каже, що знає про перестороги працівників залізничної лікарні, мовляв, вони бояться реорганізації закладу, оскільки це може призвести до звільнення працівників. Проте, за словами директора департаменту охорони здоров’я Львівщини, їм гарантують збереження місць.

«Є міф про те, що у лікарню прийдуть всі кафедральні працівники і теперішні працівники не зможуть працювати – це не правда. Кафедри, відповідно до положення університету, мають виконувати науково-педагогічну функцію, мають займатися науковою роботою, а медичні працівники – лікарі, медсестри – будуть продовжувати лікувати пацієнтів, надаватимуть всю медичну допомогу. Збереження всіх робочих місць їм гарантуємо. Звільнень не буде. Університет надав всі гарантійні листи щодо збереження колективу», – говорить Орест Чемерис.

Університетська клініка у Києві

Чому працівники лікарні проти

Трудовий колектив клінічної лікарні Львівської залізниці, як і на початку ініціативи щодо реорганізації, так і тепер, виступають категорично проти, а також не погоджуються з тим, що все відбувається без їхньої згоди.

«Вважаємо, що у воєнний час не варто і недоречно проводити реорганізацію, бо це знищить і зруйнує лікарню. Особливо, коли це буде відбуватися шляхом створення університетської клініки. Який може бути навчальний процес та кафедри? Навпаки, нам треба вже сьогодні допомагати армії, лікувати військових і працювати на благо держави», – каже завідувачка гінекологічним відділенням лікарні Львівської залізниці Людмила Ткачук, зазначаючи, що зараз лікарня працює у штатному режимі, приймаючи на лікування пацієнтів з міста, області, і в тому числі внутрішньо переміщених осіб.

За словами завідувачки, у залізничній лікарні сьогодні розгорнуто 380 ліжок, є можливість розгорнути до 550 ліжок. У лікарні функціонують хірургічне (гнійне та чисте), нейрохірургічне, ортопедо-травматологічне, офтальмологічне, урологічне, кардіологічне, терапевтичне, неврологічне, гінекологічне, лор-відділення, реанімація, доросла та дитяча поліклініки. «Ми працюємо, а нас передають без згоди колективу під маскою університетської клініки», – обурюється медик.

Як зазначила Людмила Ткачук, трудовий колектив хоче перейти у комунальну власність, і, зокрема, надавати допомогу військовим та пораненим.

«У нас відбулася зустріч трудового колективу із керівництвом Львівської військової адміністрації, ми зареєстрували офіційне звернення до голови Львівської ОВА Максима Козицького щодо включення нашої лікарні в перелік закладів, які надають допомогу військовим, пораненим та родинам військових. Ми потужна багатопрофільна лікарня, то чому не можемо долучитися до такої допомоги, у той час, як інші лікарні переповнені. Наразі нам відповіли, що все, що стосується військових, є засекреченою інформацією і під упорядкуванням Міністерства оборони», – кажуть представники трудового колективу лікарні.

Перехід неминучий?

Створення університетських клінік в Україні можна вирішити шляхом передачі комунальних або відомчих лікарень медичним університетам. Зараз робота залізничних лікарень визнана непрофільною діяльністю для «Укрзалізниці». Єдиний акціонер компанії ще в 2019 році чітко визначив цю потребу в стратегії «Укрзалізниці» і вона затверджена Кабінетом міністрів України. Тож постало питання – а що далі.

Як повідомили у коментарі для Тvoemisto.tv в правлінні АТ «Укрзалізниця», процес підготовки до передачі Клінічної лікарні Львівської залізниці стартував ще наприкінці 2021 року, а з керівництвом лікарні була налагоджена комунікація. 

Перед рішенням про передачу лікарні проводили аналіз. Зокрема, розглядали також варіант продажу медичних закладів профільному інвестору, що дало би «Укрзалізниці» додатковий прибуток. Проте керівництво вирішило зберегти профіль медичного закладу і колектив, щоб надалі обслуговувати залізничників. 

«Після проведеного аналізу та консультацій ми побачили, що варіант продажу приватному інвестору не дає гарантій збереження колективу та має вагомі ризики щодо збереження штату та дотримання умов праці. Іншими словами – це була б зрада колективу. Саме тому цей варіант відкинули і обрали шлях з кращими гарантіями для працівників. Ми узгодили єдину стратегію передачі лікарень державним структурам, що зацікавлені саме у діючій зараз, та в майбутньому лікарні. І що не менш важливо, вони матимуть змогу ефективно утримувати та розвивати профільну медичну діяльність», – заявили в «Укрзалізниці».

«Більш профільного та надійного правонаступника немає. Цей підхід повністю підтримали Міністр охорони здоров’я та голова Львівської обласної військової адміністрації у відповідних листах», – додають вони. 

В АТ «Укрзалізниця» також уточнили, що якщо у 2019 році серед користувачів послуг залізничних лікарень було 38% залізничників, то у 2021 – лише 30%. Решта працівників обрали для лікування інші медичні заклади. Що стосується пакету послуг, які покриває Національна служба здоров’я України, то договори з НСЗУ підписували не клініки, а філія «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця». І це частина проблеми.

«Новий власник зможе пристосуватися до правил НСЗУ значно ефективніше та гнучкіше, адже він орієнтується в ситуації з наданням необхідних медичних послуг. На сьогодні з НСЗУ підписано договір по 13 пакетам надання медичних послуг», – додали вони. 

Фінальне рішення щодо передачі залізничної лікарні у підпорядкування МОЗу та створення університетської клініки на базі Львівського медичного університету – за урядом. Як пояснили в АТ «Укрзалізниця», Львівському медичному університету під створення університетської клініки передадуть лише ті площі та приміщення, які необхідні для функціонування лікарні. Ті ж площі та приміщення, які лікарнею не використовуються, передавати не будуть, а використають на потреби та розсуд «Укрзалізниці».

Тvoemisto.tv надалі слідкуватиме за темою реорганізації та створення університетської клініки у Львові і повідомлятиме про подальші дії керівництва.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.