
фото надані Рятівною археологічною службою
Площу Ринок спланували не поляки. Як у Львові археологи розвінчують міфи та шукають артефакти
За останні кілька місяців археологам у Львові вдалося виявити чимало унікальних знахідок. Серед них — фундамент храму Воздвиження Чесного Хреста, який датують 1530-м роком та кераміку VII-VI ст. до нашої ери. З 2007 року усіма розкопками на території Львова займається Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Її директор Олег Осаульчук в інтерв’ю Tvoemisto.tv розповів, що цінного можна знайти в центрі міста та чому археологічні дослідження треба проводити ще перед проєктними роботами.
Скільки досліджень провела «Рятівна археологічна служба» у Львові?
Точної статистики ми не ведемо, бо є дуже дрібні розкопки, а є масштабні. Однак дослідження відбувалися приблизно на 30-40 ділянках у місті. Практично усі — рятівні, наукових майже не проводили, за винятком хіба що дуже локальних робіт на території колишнього Низького замку (нині «Вернісаж»). Тобто здебільшого розкопки у Львові мають пам’ятко-охоронних характер, натомість планових археологічні дослідження не проводять. На жаль, в бюджеті не закладають на це коштів, немає програми, яка би передбачала вивчення щоразу іншої ділянки.
Розкопки на ринку «Вернісаж»
Із якою метою проводите ті чи інші розкопки? Із чим вони пов’язані?
В основному території, де відбувалися розкопки, пов’язані з будівництвом нових або реконструкцією наявних будинків. В історичних населених місцях, на ділянках, де зафіксовано давній культурний шар чи пам’ятки археології, забудовник зобов’язаний до початку будівництва виконати пам’ятко-охоронні роботи — археологічний нагляд чи розкопки. Львів — історичне місто, і зона охорони археолонічного культурного шару доволі велика.
Однак з 2012 року де-факто археологів викреслили з процедури погодження відведення земельних ділянок. Натомість органи охорони культурної спадщини почали на свій розсуд робити, що заманеться. Тому маємо ситуацію, коли на Львівщині починають проєкти реставрації чи нового будівництва і забувають про археологічні дослідження навіть на пам’ятках національного значення.
Рятівні дослідження теж можуть мати вагоме значення для науки, чи не так? Можливо, під час таких розкопок вдалося підтвердити якусь теорію або, навпаки, спростувати?
Так, рятівні дослідження важливі для науки. Приміром, польська теорія розвитку середньовічного Львова трактує, що Львів, зокрема сучасну площу Ринок, розпланував Казимир Великий, їхній король. Насправді, наші дослідження підтверджують, первинне планування відбувалося ще за руських князів.
Результати останніх років дозволили повністю переглянути традиційну польську візію Львова — що Львів без поляків не був би Львовом. Нісенітниця. Він виник не на пустому місці. Основи урбаністичного устрою заклали руські князі, а Казимир по праву завойовника почав це розвивати далі. Єдине, що Львів до приєднання до Польського королівства був середньостатистичним галицьким містечком. Столиця — у Холмі, під боком Перемишль, на півдні — Звенигород. Львів уже пізніше мав перевагу через те, що Звенигород зруйнували монголо-татари, Перемишль втратив своє значення, а Холм був розорений.
Окрім того, утворення Львова як міського осередку не відбулося на порожньому місці, тобто король Данило не прийшов у чисте поле і не сказав: «Тут буде місто». Він прийшов на територію, де було розвинене слов’янське ремісниче поселення — завдяки археологічних дослідженням нам вдалось простежити сліди безперервного заселення на цій території з IV-V ст. Те поселення було досить великим — тягнулося від русла Полтви до теперішніх вулиць Театральної, Краківської вздовж до залізничної колії. Але стверджувати через це, що історія Львова стала довшою на 500-700 років не можна — це було інше поселення, без оборонних мурів.
Розкажіть детальніше про географію розкопок. Де були найбільш резонансні дослідження і найунікальніші знахідки?
Об’єкти розташовані хаотично. Найвідоміші — це розкопки на Театральній, Міцкевича, Федорова, Лесі Українки, Шевській, а також на площі Ринок, Галицькій і Святого Теодора. Зі знахідок траплялися найрізноманітніші — від фрагментів аксесуарів до знарядь праці. Приміром, на площі Ринок знайшли шматок бласлета зі скла, датований ХІІ-ХІІІ ст., а на Шевській — залізну сокиру XVII століття. Також на Шевській наші археологи віднайшли тацю з гербом Львова та писанку. Обидві знахідки датовані XV-XVI століттям.
Фрагмент браслета ХІІ-ХІІІ ст., пл. Ринок
Залізна сокира XVII ст., вул. Шевська
Таця з гербом XV-XVI ст., вул. Шевська
Писанка XV-XVI ст., вул. Шевська
Багатою на артефакти є вулиця Федорова. У 2008-2011 під час розкопок там виявили чимало глиняного посуду XVII ст., унікальну кахлю з трьома гербами XVI-XVII ст., вироби зі шкіри, а ще хрести з міді та олова, датовані ХІІІ-ХV століттям тощо. Однак для археолога дуже часто найціннішим є не цілий, дорогий артефакт, а той, який несе найбільше інформації. Наприклад, уламки слов’янської кераміки для нас більш значущі, ніж, наприклад, монети XIX ст, адже вони засвідчують, що ця територія у VIII ст. була заселена.
Кахля з трьома гербами XVI-XVII ст., вул. Федорова
Хрести з міді та олова ХІІІ-ХV ст., вул. Федорова
Що робите зі знахідками? Куди їх передаєте?
Знахідки — то пів справи, 60% часу займає їхнє опрацювання, написання звітів. Згідно з законом, знайдене ми маємо передавати до державного музейного фонду, у різні музеї. Але опрацювання не так швидко робиться, а музеї не завжди мають місце, де це зберігати. Тож часом ми роками їх зберігаємо у себе. Окрім цього, музеї хочуть цілі артефакти, а в нас 80% — уламки, які нікому, окрім археологів, не цікаві. У Польщі зараз є ціла дискусія про розмежування музейних і археологічних фондів, щоб археологи могли зберігати частину артефактів. Думаю, у нас вона ще попереду.
Які є види збереження пам’яток? Як це роблять в Україні, зокрема у Львові, а як в Європі?
Взагалі до цього є кілька підходів. Перший — консервація, але для цього треба вияснити, наскільки пам’ятка придатна до збереження. Дерево на повітрі швидко розсиплеться, а, наприклад, уламки каменю, навіть якщо там написано, що це залишки храму Афродіти, часто туристам будуть нецікаві. Тобто для консервування та експонування має бути щось цікаве. Другий спосіб — це консервація з відновленням об’єкту. Тобто домурувати певні речі, наприклад, відновити бійницю, як це бачать реставратори.
В археології маємо справу зі знищеними об’єктами — переважно фундаментними конструкціями, за якими важко відновити будинок. Їх можна експонувати просто неба, або під склом. Другий варіант набагато дорожчий, бо треба провести консервацію фундаментів, зробити конструкції під скло. У Європі від цього вже стараються відмовитися, бо це малоінформативно і малопродуктивно, а в утриманні — дорого. Там намагаються показувати супровідний матеріал: наприклад, 3D-реконструкції, як виглядали у давнину рів чи стіна, розказують, скільки дерев використали на будівництво валу, звідки привозили, демонструють зразки. Тобто це цілий комплекс візуальної інформації. Довкола одного артефакту можуть створити цілий музей. Експонування має бути атракцією.
І які атракції можна зробити у Львові?
От, приміром, коли ми проводили розкопки на Міцкевича, 9, то виявили рештки Високого муру з мощеною дорогою. І ніби проєктанти й замовник погодилися, це буде музеєфіковано і експоновано. Їм доведеться пожертвувати частиною підвальних приміщень, але там можна зробити саме атракцію: наприклад, кав’ярню, де люди будуть пити каву і відчувати себе наче у XV столітті.
У Львові немає жодного вдалого прикладу експонування, у нас в тому плані нічого не відбувається. За останні 20 років тільки на Лесі України спробували протрасувати рештки Високого муру колотим каменем. Але, як на мене, невдало: навіть я, коли там іду і знаю, що ми там копали, не завжди можу зловити напрямок, де той Високий мур. За кордоном протрасовують тим матеріалом, з якого стіна була зроблена, біля кожного об’єкта вмонтовують інформаційні таблички, щоб людина знала, що вона бачить. У нас приклади трасування вкрай невдалі.
Якою є робота археологів? В яких умовах доводиться працювати, які є перешкоди?
Ми працюємо в рятівних умовах, тобто не визначаємо час, коли копати, не обираємо погодних умов. Специфіка рятівних робіт — це стислі терміни, за які треба отримати максимум наукової інформації. Ми копали, наприклад, біля Федорова, коли було 9 градусів морозу, у 2010 чи 2011 році. Із забудовником ми обговорюємо терміни, оплату, і йому байдуже, коли ми досліджуємо, — йому важливий результат. Але при цьому від наукових фундаментальних досліджень наші відрізняються лише швидкістю і фінансуванням, методи ми використовуємо ті самі.
А найбільша перепона у нашій роботі — це людська дурість. Прикро бачити в центрі міста чергове будівництво і розуміти, що археологів про нього ніхто не повідомив. Повторення очевидних речей про те, що археологія потрібна, є чи не найбільшою проблемою. І це дуже виснажує. Це бацила грошей, безкарності, яка призводить до неякісного проєктування, будівництва і реставрації. І вона притаманна усім сферам.
Розкопки на площі Св. Теодора
Можете назвати кілька прикладів, коли археологів не залучали до розробки проєкту, однак на ділянці виявили важливі знахідки?
Фонтан «Кульбаба» — яскравий приклад. Археологів не повідомляли, а тепер несподівано для проєктантів і управління охорони історичного середовища з незрозумілих причин вилізла археологія під час реконструкції — за 100 м від Галицької брами, одного з колишніх в’їздів у місто. Цікаво, звідки? На всіх планах було місце розташування костелу на площі Галицькій — хай не точно, але вірогідність натрапити на нього там була дуже висока. Крім того, у 2006 році виконком затвердив зони охорони історичного шару. І ця зона стовідсотково потрапляє в територію, де археологічні дослідження мали передувати проєктним роботам.
Дуже схожі ситуації були на вул. Лесі Українки, поблизу церкви Миколая та біля собору Юра. У всіх випадках дослідження не були передбачені, але розкопки дали дуже цікаві результати. І це зовсім не поодинокі випадки, це радше прикре правило останніх років: на більшості ділянок про археологів воліють «забути». Нас кличуть лише після того, як на ділянці щось виявлять чи вже щось зруйнують.
Розкопки на площі Галицькій, фонтан «Кульбаба»
А чи були приклади, коли після проведення археологічних досліджень на ділянці заборонили те чи інше будівництво або ж реконструкцію?
Мені дивно, що чиновники, пам’ятко-охоронні структури не радять забудовникам включати в проєкт археологію. Немає жодного об’єкта, який би заборонили будувати після проведення археологічних досліджень. Натомість є приклади, як через відсутність досліджень ми втратили наукову інформацію про ту чи іншу ділянку. Я завжди кажу, що в проєктних роботах мають бути комплексні наукові дослідження, у тому числі археологічні, щоб убезпечити територію. Не обов’язково наша служба має проводити ці дослідження, може бути інша археологічна установа.
Які є об’єкти у Львові, де археологи точно знають, що там мають бути унікальні знахідки, але розкопок, в силу певних обставин, не проводять?
Ми точно знаємо, що є Низький замок, але на місці його подвір’я зараз розташований ринок «Вернісаж», і багато хто потирає руки на цю ділянку. Забудовник дуже помиляється, що він зможе там щось зробити без повномасштабних археологічних досліджень. Треба розкривати всю площу, включно з прилеглими вулицями. Але на це необхідна велика кількість ресурсів, часу, коштів. І розкопувати треба зразу з розумінням, що з тим робити. Якщо ми розкриємо рештки Низького замку, їх треба відразу консервувати до моменту вирішення питання про музеєфікацію, але ми не можемо розробити програму музеєфікації до того часу, поки повністю не розкриємо територію і не побачимо, в якому стані ті рештки. Місто не має таких грошей, бо йдеться про десятки мільйонів гривень, а забудовник не зацікавлений у тому.
На площі за Арсеналом є рештки міської і готичної синагог. Колишній зацерковний квартал поблизу Домініканського собору може дати досить добрі результати. Як на мене, цікаво було б провести розкопки на площі Теодора, там є великі незабудовані ділянки. Територія від ринку «Добробут» і до залізничної колії, від проспекту Чорновола до вулиці Богдана Хмельницького також видається перспективною.
Ольга Коваль
Фото надали в НДЦ Рятувальна археологічна служба
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Без бляхи та з автентичним ґонтом. Як під Львовом відновлюють унікальні дерев’яні церкви
- Таємниця слідства або Як розслідують напад на табір ромів у Львові
- Куди полетіти зі Львова. До Відня на рідзвяні ярмарки та до погруддя Івана Франка
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. Поблукати місцями Швейка
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До села, що називається містом
- «Зараз не йду, наступного року — подумаю». Хто може стати новим мером Львова
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До солоного села
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До міста над Вишенькою та Вишнею
- Big Data. Як інтернет змінив світ і хто на цьому заробляє
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До давнього міста біля кордону
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Миколаєва над Дністром
- Не вірте історіям, що звучать надто добре. Ярослав Грицак про свободу, правду і Майдан
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До родинного гнізда Потоцьких
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До міста, що дихає Карпатами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До затишного міста графів Бадені
- За пляшку гроші. Як зменшити у Львові кількість сміття, що йде на утилізацію
- Район Львівський. Що ще змінить децентралізація в нашій області
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Захара Беркута
- Топ-20 шкіл Львова, чиї учні мають високі бали ЗНО. Інфографіка
- Як популярні міста дають собі раду з туристами і до чого тут Львів
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До міста мінеральних вод
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До вільного королівського міста
- Спочатку межі парку, тоді готель. Чи буде у Львові Hilton і до чого тут ЮНЕСКО
- «Ми зобов’язані зберегти українськість». Як минуло обговорення знесення будинку на Сахарова
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До серця бойківського краю
- Місто-мрія. Як розширити центр Львова для комфорту львів’ян і туристів
- Львівський Гауді. Чому кожен у Львові має знати про Левинського та його забудови
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До міста, де була школа бджільництва
- Львівське лобі. Хто зі Львова та області проходить до Верховної Ради
- Чи варто у Львові зносити будинок на Сахарова? Думки експертів та чиновників
- Хто перемагає на округах Львівщини. Інфографіка
- Хто з мажоритарників перемагає у Львові. Динамічна інфографіка. Оновлено
- Українці обирають нову Верховну Раду. Усе про вибори у Львові та області. Оновлюється
- Дресировані блохи і трюки на конях. Що було популярним у Львові задовго до нас
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До міста, у якого забрали ім’я
- Кого потребуть та скільки платять ІТ-фахівцям у Львові. Топ-10 професій
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до колишнього центру гончарства
- Як Зеленський жартував у львівському університеті. Репортаж. Фото
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні
- Як будувався Львів. Поспілкуйся в чаті з Левинським і дізнайся більше
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Місяць по тому. Репортаж із села на Львівщині, де підтримали Зеленського
- Тоді всього було більше, ніж зараз. Як львів'яни відпочивали 100 років тому
- «Це наруга». Адміністрація цвинтаря про засмагання на Марсовому полі Львова
- «Обріжте мені нігті». Що заважає розвиватися швидкій допомозі Львова
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до цинамонового міста
- Папір, який важко переробити. Навіщо львів’янам ходити в кав’ярню з власним горнятком
- Люди, у яких світ трошки чорно-білий. Маркіян Іващишин про місію Студбратства
- Володимир Зеленський — Президент України. Що про нього відомо
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до церкви з розписами відомого майстра
- Що потрібно перевіряти перед купівлею житла. Перелік реєстрів та документів
- Нема лікарів від Бога або Як реформа медосвіти зачепить кожного з нас
- Страхова медицина у Львові: як повернути гроші за лікування
- На небі немає бухгалтерії. Отець Ростислав Пендюк про значення Великодня та харизму Ісуса
- Народовладдя та добрі дороги. Що насправді обіцяє у своїй програмі Зеленський
- Як реалізувати свій проект за кошти громадського бюджету. Досвід Сихова
- Усі країни живуть у борг. Заступник голови НБУ про кредити МВФ та економіку після виборів
- Пізнати себе. Як підготуватись до паломництва
- ІТ, мігранти та МФВ. Що впливатиме на нашу економіку після виборів
- Стерилізувати чи втопити. Львівська волонтерка про «наших людей» і любов до тварин
- Україна переможе. Про що говорив у Львові Предстоятель ПЦУ Епіфаній
- Як змінилися будівлі Левинського у Львові. Фото в минулому і тепер
- Зі Львова в Ізраїль. Як потрапити у місце зустрічі трьох релігій
- Якби українці читали Конституцію або Чому українські виборці завжди розчаровуються
- Усе про вибори президента у Львові та області в один клік. Оновлюється
- Очікування та реальність. Кого і що обиратимуть українці в неділю
- Той, хто вказує шлях. Як працює і подорожує перший у Львові паломницький центр
- «Сходіть до сповіді»: як минули громадські слухання щодо території біля Винниківського озера
- Спецоперація проти кору. Чи вдасться переконати батьків
- Хто з львів’ян іде в президенти та що обіцяє
- Неймовірно, але факт. Які аналізи стануть безкоштовними в Україні та як це працюватиме
- Охочі є, а місця – немає. Репортаж із львівської амбулаторії
- Фантастичні звірі та де їх шукати в Україні. Інтерактивна мапа
- Суспільство, яке купує довіру, може стати тоталітарним. Олександр Фільц про ризики (не)довіри
- Авто без водія, дрони і розумні будинки. Що винаходять львівські IT-спеціалісти
- Купити здоров’я за гроші. Історія художниці, в якої діагностували рак
- Угоди восени рахують. Несподіванки медреформи для лікарів та пацієнтів
- Мама у фартушку, дідусь із пасікою. Як виглядає типова родина в цьогорічних букварях
- Наздогнати свої мрії. Історія ІТ-бізнесмена, який обрав відпочинок замість роботи
- Лідери – не гриби, самі не ростуть. 4 поради, як досягнути успіху
- Жарти замість заробітків. Історія успіху дівчини з Закарпаття, яка двічі розсмішила коміків
- Чому після занять спортом болять м’язи і що з цим робити
- Не лише книжки. Як Форум видавців творить середовище у Львові
- Експерименти над дорогами Львівщини: хто і за скільки їх ремонтує. Інфографіка
- Як створити таїнство, а не корпорацію. Борис Ґудзяк про великі ідеї
- Як змінився львівський Форум видавців за 25 років. Історія у фото
- Бути наївними і здоровіше харчуватись. Чого можна повчитися у львівських ІТ-фахівців
- Хто такий Яцек Куронь, на честь якого Львів назвав площу
- Над чим працюють львівські науковці та хто за це платить
- Як змінилися фонтани Львова упродовж ста років. Фото до і після
- Озер багато не буває. Хто доглядає за львівськими водоймами
- Топ-11 онлайн-ресурсів, де можна вивчити безкоштовно англійську
- У пошуках смаку. Як їжа вплинула на людську еволюцію
- Що може дати Львову канатна дорога на Високий Замок
- Відважні. Відверті історії жінок, які подолали рак
- Нові правила для лікарів та пацієнтів: що варто знати. Інфографіка
- (Не)обов'язкова безпека. Навіщо відвідувачів лікарень змушують купувати бахіли
- Як почати займатись бігом: типові помилки початківців