фото: Possible
Найвпливовіша жінка в ІТ: ви знаєте про мої успіхи, а давайте я перерахую невдачі
– Естер, поділіться своїм секретом, як вам вдалося досягти успіху в досить різних сферах?
– В мене такий підхід: я роблю те, що, на мою думку, може бути корисним, цікавим і важливим для вивчення. У 1999 році я зі своїм другом вирушила у подорож, щоб оглянути російську комп’ютерну індустрію. Я сказала своєму другові, що можу бути перекладачем, хоча насправді це був жарт, бо мови я не знала. Ми провели три тижні в Москві. Там я познайомилась з Олексієм Пажитновим, який винайшов тетріс, Степаном Пачіковим, який заснував компанію «Параграф». Також я зустріла Аркадія Воложа (засновника Yandex – ред.), який на той час був зовсім не відомим. Це було неймовірно! Ніхто не мав жодного уявлення про бізнес.
Інший приклад: мій тато працював у космічній індустрії, але я не вважала це цікавим, бо жмій тато займався цим. Але у 1990-1995рр. прийшло усвідомлення: а що як ми повернемося на місяць знову? Отже, я зацікавилась космічною індустрією і вклала гроші в компанію, що називалась «Space Adventures». Вони сказали: «За 40 млн ви можете відвідати космічну станцію, за 3 млн – тренуватися». Тоді я вирішила: «Ок, я візьму те, що дешевше». І провела півроку в «Star City» під Москвою. Мені було цікаво зрозуміти, що таке радянська Росія, і я справді зробила це в «Star City», бо це урядова організація.
Також мене цікавила генетика і Сергій Брін (засновник Google – ред.) сказав мені, що його дружина має стартап в генетиці «23andMe». Тоді я використала «23andMe», щоб вивчити генетику.
Отже, перед прийняттям рішення, я ставлю собі такі питання: чи це буде корисно? Чи це буде цікаво? І чи принесе це мені хоч якісь гроші, поки я буду робити те, що мене цікавить.
– Ви були інвестором Facebook, LinkedIn, Microsoft та інших компаній. Чи ви маєте певний алгоритм, щоб визначити, яка компанія буде успішною?
– Так, ви перелічили ті компанії, з якими мені пощастило. Дайте я наведу список невдач: Powersystems, Yeak-yeak та ті, про які просто ніхто не пам’ятає. Я зробила 150-200 інвестицій, з яких лише десяток справді успішних. Багато дійсно невдалі, про деякі невідомо, живі вони чи ні. Хтось говорив: ми закриваємо компанію і, на жаль, не повернемо вам гроші. Так, звісно я намагаюся робити мудрі інвестиції і це виходить значно краще, якщо я відвідую управління і більше заглиблююсь в процеси. Але так, інвестори мусять мати поєднання розуму, доступу до хороших угод і багато удачі. Я працювала у власній компанії 25 років, дуже тяжко працювала, і це дало мені дуже багато в сенсі знань, розуміння справи. Я хотіла зростати, справжньою ціллю було навчання. І врешті я продала компанію за 2 млн доларів.
– Якщо до вас приходить засновник, що ви хочете в ньому бачити?
– Як я раніше казала, хочу бачити в ньому розуміння місії. Хтось прийде і скаже: я хочу бути в компанії, яка принесе вам 2 більйони доларів. Але мені не цікаво ким він хоче бути і я не дуже вірю, що він принесе мені стільки грошей. Але якщо хтось приходить і каже: ось дуже цікава проблема, і я маю вирішення – це зовсім інша справа. Я навіть можу бачити, що це рішення не зовсім правильне, і через 3 роки воно може бути іншим, але я реально розумію проблему і її середовище. Мені також цікаво, чи засновники мають хороші стосунки з людьми, зв’язки, прямі контакти.
Розповім історію про найцікавішу компанію, у яку я вклала недавно. Вона не зовсім технічна, скоріше це бізнес-модель, вони зараз значно інноваційніші. Її назва – «Civil Сomments», засновник – жінка, яка працювала на ТED-конференції. Якщо ви маєте новинний ресурс, ведете блог чи просто велику платформу – то читаєте багато дурних коментарів. Деякі з них справді дурні, інші – спеціально неправдиві, треті – гидкі, четверті – нормальні, але абсолютно не корисні. Бізнес-модель полягає в тому, що перед тим, як коментувати щось як читач чи клієнт, ви мусите оцінити три інших коментарі – така своєрідна плата. Це відсіює дурні коментарі та оцінює всі інші. Для того, щоб це зробити, потрібне програмне забезпечення, яке вони створили й тепер продають великим платформам. Часто сайти закривались через засилля таких коментарів, тепер ми можемо відкрити їх знову. Цікаво, що великі бренди також хочуть мати коментарі від клієнтів, але не хочуть їх цензурувати. Для їхньої політики важливо мати систему, що дозволяє модерувати коментарі і мати cоціальну платформу. Я підтримала їх тому, що думаю, що це важливо. Вони мають місію, вони хочуть покращити сервіс, мають бізнес-модель. Є декілька платформ коментарів, але не всі вони мають розумний і практичний підхід.
Я люблю унікальні, цікаві речі що мають ідею. І ця ідея може бути скопійованою, але втілення може бути кращим. Це те, що я шукаю.
– Як ви би передбачили зміну й розвиток технологій через 3-5 років?
– Я думаю, найбільше досягнення технологій на сьогодні – це зміна світу від того, де тільки певна частина могла створювати новину й розповідати її, – до світу, де кожен може розповідати власні історії, з яких якась буде правдивою, деякі – ні. Світ тепер збиває з пантелику. Знайти щось, що зробить його більш зрозумілим – це чи не найбільший виклик цього часу. І я не впевнена, що технологія – це відповідь. Хоча і сподіваюся, що ми зможемо допомогти. Чесно кажучи, нам потрібні кращі лідери, а не кращі технології. Ми потребуємо чесних політиків, яких поважають. Я говорила з одним знайомим, який є дуже близьким до російського уряду і не розпитувала про всі інсайдерські історії. Натомість я спитала, чи знає він когось чесного з п’ятдесяти перших осіб російської верхівки, хто щиро піклується про благополуччя росіян? Відповідь – ні. Досить лякаюче. І це не залежить від російського уряду, це залежить від росіян, які мають вибирати тих, кому вірять, хто заслуговує цієї довіри.
Фото зроблене під час Lviv IT Arenа 2016
Я бачила, як починалася російська комп’ютерна індустрія, коли раптом почали з’являтися і зростати перші російські комп’ютерні компанії. Якщо вони потребували бізнес-партнера, то шукали якогось нечесного продавця. І це було неправильно, бо самі вони були чесними бізнесменами. Загалом, бізнес сприймався як щось брудне і це погано впливало на індустрію.
Позитивом для комп’ютерної сфери є те, що ти не можеш платити хабар користувачеві. Такі сервіси як Yandex з самого початку повинні були бути чесними й пропонувати хороший сервіс, бо в інакше споживач не буде ними користуватися. В цьому сенсі бізнес зорієнтований на споживача – значно чистіший, бо ви мусите забезпечите те, чого споживач хоче. Якщо хтось спитає, роль уряду не інвестувати в компанії, а бути чесним користувачем.
– Українці хочуть створювати глобальний конкурентоспроможний продукт...
– …і локальний теж. Бо це допоможе вашим сім’ям, у вашому власному житті.
– Справді, то що ж ви можете порадити нам робити далі? Які наступні кроки спрацюють для України?
– Чесно кажучи, я вже казала – краща логістика, планування і кращий менеджмент попиту в реальному масштабі часу, машинне навчання і організація оригінальних чат-ботів (програми-роботи системи групових дискусій в Інтернеті). Якими б розумними люди не були, якщо ви зачините їх у кімнаті на 18 років, їхні знання стануть марними. Причиною того, що люди такі розумні є те, що перші 18 років вони бігають навколо, досліджують тощо. В такий самий спосіб ви мусите створити чат-ботів, які можуть хостити спеціальні знання, розуміти специфіку проблем індустрії, – чи це шахтарство, чи інженерія, чи охорона здоров’я – багато специфічних проблем індустрії, які можна опанувати значно ефективніше.
Наприклад, 3D-друк – дуже цікавий ринок, бо може статися так, що матеріали, що використовуються при цьому, в якомусь сенсі стануть важливішими за сам 3D-друк. Забезпечення може бути легко скопійованим, а матеріали – ніколи. Пошук, змішування й виокремлення матеріалів, які правильно спрацюють у 3D-друці, може стати значно більшою індустрією. Забезпечення, яке розуміє, що роблять матеріали стає все важливішим. Як я казала, це змінює логістику, змінює кількість видів організованого бізнесу. Нам більше не потрібно керувати матеріальними запасами так ефективно. Це також змінює економіку переробки і дистрибуції продуктів.
– Якщо подивитися на технічну індустрію в Україні, то 90% займає ІТ-аутсорсинг. Це хороша галузь, вона забезпечує робочі місця 100 000 людей як всередині так і ззовні галузі. І вона зростає. Як ви вважаєте, чи може бути вихід на перші позиції в ІТ-аутсорсингу в світі актуальною метою України ?
– Якщо чесно, ні. Це може бути найкращою бізнес-стратегією на сьогодні для забезпечення робочих місць. Але ви маєте бути номером один в якості, а не в кількості. І це реалістична мета.
– Як же ми можемо підвищити якість?
– Частково ви маєте зрозуміти специфічні потреби споживача, вертикальну організацію ринку. Три дні тому я була на конференції охорони здоров’я в Каліфорнії, де зустріла хлопця, який має команду з розвитку цієї галузі в Сербії. Вони хороші програмісти, але мало розуміли специфіку американської охорони здоров’я. Ми самі мало її розуміємо. Однак три хлопці прийшли й сказали, що хочуть змінити адміністративний процес лікарень, тому що розуміють, як це працює. Вони мали круте забезпечення, яке ніяк не було пов’язане з реальною лікарнею. Розуміння потреб споживача – в англійському банку чи в американській системі охорони здоров’я – завжди важливе. Перехід від просто забезпечення платформи до розуміння потреб споживача і здатність запропонувати вирішення допомогло їм зрозуміти, як керувати власним бізнесом.
– Уявіть собі, що вам 20-25 років, який меседж ви би хотіли почути від вас сьогоднішньої?
– Що життя буде ідеальним.
Але справжній меседж – постав свої цілі й компетентність в одну лінію. Інакше кажучи, не займайся тим, що ти, на думку інших, маєш робити . Сфокусуйся на своїх думках. Це може змінитися. Для мене це змінювалося багато разів. Ти ніколи не будеш щасливим, намагаючись задовольнити когось ще. Я маю на увазі: так, ти маєш задовольнити споживача, твоя місія має бути твоєю власною. Я знаю жарт, який насправді не зовсім жарт: «Ніколи не йди на роботу, для якої ти вже достатньо кваліфікований. Вибирай роботу, яка навчить тебе чомусь». Для більшості компаній це не дуже хороший меседж, бо вони шукають вже достатньо кваліфікованих працівників, наймають і змушують працювати. Але хороша компанія тренує та розвиває, допомагає їм зростати. І це двосторонній виграш. Якщо шукаєш роботу – знайди компанію, яка вкладе у тебе, якщо будуєте компанію – вкладайте у своїх людей і створіть щось, що матиме більше значення, тому що хороше інвестування розширює значення. І це має бути ваша ціль – розширити своє значення через розширення значення того, з чим ви працюєте.
Довідка: Естер Дайсон – великий інвестор. Вона інвестувала у Flickr, Medstory, Crohnology, Eligible API, Keas, Omada Health, Sleepio, StartUp Health та Valkee. Проте інвестором і впливовою жінкою в сфері ІТ Естер Дайсон була не завжди. Закінчивши економічний факультет Гарвардського університету, вона почала працювати у Forbes, де спочатку займалася перевіркою фактів, а потім стала репортеркою.
Пізніше Естер Дайсон стала аналітиком ІТ-ринку та випускала журнал «Release 1.0». Потім вона викупила «Rosen Research» – дослідницьку компанію свого роботодавця Ben Rosen та перейменувала її у «EDventure Holdings». Ця назва – гра слів, adventure перекладається як пригода, але Естер змінила слово, додавши свої ініціали. Вона є авторкою книги «Release 2.0: A Design for Living in the Digital Age».
Сферою здоров’я Естер зацікавилася у 2005 році. З того часу у її інвестиційний портфель додалося декілька медичних та астрономічних проектів: MEDESK, XCOR, Constellation Services, Zero-G, Icon Aircraft, Space Adventures та генетичний стартап «23andMe». Окрім того, у Аспені (Колорадо) вона організувала «Flight School» для підприємців, які цікавляться авіацією та космосом.
Для тих, кого зацікавила Естер Дайсон, пропонуємо переглянути її виступ у рамка TEDxMidAtlantic. Відео англійською:
Розмова відбулася в межах Lviv IT Arena, записала і переклала Людмила Рубцова
Головне фото: Possible
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»